Розвідка Британії: обов’язкові паспорти РФ для дітей на окупованих територіях є частиною політики русифікації
Нове російське законодавство зобов’язує українських дітей на окупованих територіях отримувати російські паспорти для поїздок за кордон, повідомляє розвідка Великої Британії в зведенні 11 лютого.
Йдеться про виїзд до країн, окрім Білорусі, Казахстану, Киргизстану та окупованих частин Грузії. Закон, який набув чинності 20 січня, поширюється на дітей до 14 років, в тому числі на окупованих українських територіях.
У відомстві вважають, що це російське законодавство, ймовірно, спрямоване на створення перешкод для українців із дітьми, які хочуть залишити підконтрольні РФ території.
Рада закликає МОК дозволити спортсменам використовувати символіку, що вшановує пам’ять жертв агресії РФ
Верховна Рада закликає Міжнародний олімпійський комітет дозволити всім українським спортсменам використовувати символіку, що вшановує пам’ять жертв збройної агресії Росії проти України.
«За» проєкт постанови проголосували 268 депутатів.
Парламентарі закликають МОК дозволити всім українським спортсменам використовувати символіку, що вшановує пам’ять жертв російської агресії, а також скасувати рішення про допуск російських та білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань.
Верховна Рада повною мірою підтримує дії Владислава Гераскевича як прояв поваги до пам’яті не лише українських спортсменів, а й усіх громадян України, які стали жертвами збройної агресії Росії, та вважає рішення МОК несправедливим і таким, що фактично є свідченням підтримки агресора.
Депутати також не підтримують тезу щодо політичного забарвлення питання використання зображень портретів загиблих українських спортсменів на шоломі, тоді як державі-агресору РФ та її сателіту – Білорусі поступово надають доступ до все більшої кількості спортивних змагань.
Читайте також: Спортсмени відкривають світу очі на те, що робить Росія в Україні. Інтерв'ю із міністром спорту Матвієм Бідним
10 лютого скелетоніст української олімпійської збірної Владислав Гераскевич повідомив, що Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому використовувати шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів. Водночас спортсмен вказав на те, що італійський сноубордист перед тим виступав у шоломі, на якому, поміж інших, був зображений прапор Росії.
Згодом у МОЗ повідомили про отримання запиту від української сторони на дозвіл Гераскевичу носити на змаганнях шолом із портретами загиблих через російську агресію атлетів. Як заявив директор пресслужби МОК Марк Адамс, комітет «цілком розуміє» бажання українських спортсменів вшанувати загиблих друзів і колег. Але, за його словами критично важливо, щоб в усіх спортсменів були «рівні права і щоб Ігри були відмежовані не лише від політичного чи релігійного, але будь-якого втручання». У МОК зазначили, що шолом порушує правила, хоча не уточнили, яким конкретно чином, але комітет дозволив носіння чорної стрічки, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
Європарламент затвердив надання Україні позики 90 мільярдів євро
Депутати Європарламенту проголосували за три законодавчі акти, що надають Україні позику ЄС у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, повідомляє пресслужба інституції.
За повідомленням, з цієї позики 30 мільярдів євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надається через програму Ukraine Facility, 60 мільярдів євро буде виділено на зміцнення обороноздатності України та підтримку закупівель військового обладнання.
Зазначається, що усе фінансування підлягатиме суворим умовам, включаючи постійну відданість України демократичному врядуванню, верховенству права та захисту прав людини, зокрема прав меншин.
«Позика на підтримку буде фінансуватися за рахунок спільних запозичень ЄС на ринках капіталу та гарантована «запасом» довгострокового бюджету ЄС, а витрати на обслуговування боргу покриватимуться з річних бюджетів ЄС. Комісія оцінила витрати на обслуговування боргу приблизно в мільярд євро на 2027 рік та приблизно в 3 мільярди євро на рік з 2028 року. Україна нестиме відповідальність за погашення основної суми позики після отримання воєнних репарацій від Росії», – йдеться у повідомленні.
Щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж на початку другого кварталу 2026 року, Рада ЄС також повинна офіційно ухвалити пакет документів.
Позика ЄС на підтримку була узгоджена на Європейській Раді в Брюсселі 18 грудня 2025 року та представлена Єврокомісією 14 січня 2026 року. 90 мільярдів євро призначені для покриття двох третин розрахункових фінансових потреб України на відповідний період. Оскільки Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися від підтримки позики, угоду було укладено в рамках процедури посиленої співпраці – механізму, який дозволяє бажаючим державам-членам ЄС співпрацювати в певних сферах за відсутності одностайності.
Читайте також: Військові й бюджетні потреби: Єврокомісія визначила, як Україна витрачатиме 90 млрд євро допомоги
Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку обговорювали раніше.
Рада cхвалила закон про відстрочку для звільнених контрактників 18–25 років
Верховна Рада cхвалила закон про відстрочку від призову для звільнених контрактників віком 18–25 років.
«За» законопроєкт №13574 проголосували 243 депутати, 13 – «утримались» та 47 – «не голосували».
Закон доповнює ст. 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» новою частиною, яка передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців військовозобов’язані та резервісти, які під час дії воєнного стану були прийняті на військову службу за контрактом строком на один рік з числа громадян віком від 18 до 25 років та звільнені з військової служби.
Міністр оборони Михайло Федоров подякував депутатам за підтримку важливого рішення.
«Це про справедливі правила гри для молодих людей, які свідомо обирають захищати країну, довіру до держави та сучасний підхід до формування професійної армії», – написав він у телеграмі.
У лютому 2025 року Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Лавров: мораторій з договору СНО зберігається, але є умова
Росія вважає, що мораторій з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) зберігається, але доти, доки США зберігають ліміти, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Він зауважив, що ініціатива російського президента Володимира Путіна про подальше добровільне дотримання сторонами за ДСНО закладених у ньому кількісних обмежень «залишилась без офіційної відповіді американською стороною».
«Виходимо з того, що цей мораторій з нашого боку, який був оголошений президентом, він зберігається, але тільки до того часу, поки США також не будуть перевищувати згадані ліміти», – сказав Лавров у Держдумі РФ.
«Укренерго» повідомляє про нові знеструмлення на Запоріжжі, Дніпропетровщині та Харківщині
Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру є нові знеструмлення, повідомляє оператор «Укренерго» 11 лютого:
«На ранок є нові знеструмлення у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи виконуються з урахуванням безпекових вимог».
Компанія фіксує, що споживання електроенергії відповідає сезонним показникам. Через посилення обмежень споживання його рівень на ранок середи був на 2,1% нижчим, ніж напередодні.
«Укренерго» додає, що потреба в ощадливому енергоспоживанні зберігається протягом всієї доби.
Кулеба повідомив про ураження залізниці через російські атаки
Росія протягом ночі знову масовано атакувала цивільну інфраструктуру України, заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба 11 лютого.
Зокрема, за його даними, російська армія атакувала залізничну станцію на Дніпропетровщині:
«Пошкоджено локомотиви, вагони та інфраструктура. Виникло загоряння, яке оперативно ліквідовано».
Вранці удару також зазнало залізничне депо в Конотопі на Сумщині. Кулеба повідомив про пошкодження технічного рухомого складу.
«Ворог продовжує атаки на цей залізничний вузол Сумщини. Найголовніше – працівники не постраждали. На місці працюють аварійні та відновлювальні бригади», – уточнив він.
Читайте також: «Російська армія не готується зупинитись» – Зеленський про останні удари РФ
Міністр назвав ці удари цілеспрямованою атакою на цивільну логістику та критичну інфраструктуру.
«Попри удари, всі служби роблять максимум, щоб якнайшвидше відновити роботу та допомогти людям», – додав Кулеба.
Компанія «Укрзалізниця» повідомила 11 лютого, що в приміському та регіональному сполученні на Сумщині та Чернігівщині можливі точкові зміни. Регіональні поїзди курсують до та з Конотопа, приміські – до й зі станції Кролевець. У Чернігівській області тимчасово зупинили рейси сполученням Сновськ – Бахмач і в зворотному напрямку.
На Харківщині ділянка Лозова – Барвінкове – Краматорськ залишається в зоні підвищеної небезпеки, пасажирів там перевозять автобусним об’їздом. У Запорізькій області зберігається посилений контроль безпекової обстановки. Перевізник просить пасажирів орієнтуватися на вказівки поїзних бригад і працівників вокзалів.
В офісі Зеленського прокоментували повідомлення про плани оголосити вибори 24 лютого
Безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні – про це повідомили «Укрінформ» та «РБК» з посиланням на джерела в адміністрації президента Володимира Зеленського.
Таким чином в Офісі президента відреагували на оприлюднену Financial Times інформацію про вимогу США провести вибори до 15 травня, передає «Укрінформ».
«Якщо росіяни кожен день вбивають, то як можна оголошувати чи всерйоз розглядати вибори найближчими тижнями? Ніхто ж не проти виборів, але має бути безпека», – сказав співрозмовник журналістів.
Посол України при НАТО розповіла, як «розподіл тягаря» гальмує ініціативу PURL
Зробити ініціативу PURL масштабнішою складно через так званий «розподіл тягаря» між її учасниками – про це розповіла посол України при НАТО Альона Гетьманчук, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Чи не найбільша перепона на шляху до того, щоб інтенсифікувати і розширити PURL – це так званий burden sharing: розподіл фінансового тягаря в межах НАТО. Країни, які мають кошти, вже в більшості зробили свої внески. І навіть не один. Коли ми заохочуємо їх робити внески знову та знову, вони мають повне право сказати – ми не проти, але ж є країни, які ще жодного разу не зробили жодного внеску», – пояснила дипломатка.
Посадовиця наголосила, що Україна, поміж тим, робить все, аби заангажувати і країни, які ще не зробили жодного внеску, й ті, які вже зробили не один, але мають ресурс і розуміння, навіщо Україні сьогодні американське озброєння.
«Російська армія не готується зупинитись» – Зеленський про останні удари РФ
Президент Володимир Зеленський прокоментував нічні атаки Росії, внаслідок яких є загиблі, зокрема, на Харківщині та Сумщині.
«Під ранок також був удар по залізничному депо в Конотопі – пошкодили пожежний поїзд. Били й по Дніпровщині, Запоріжжю, Полтавщині», – зазначив він.
Президент висловив думку, що кожен російський удар підриває довіру до дипломатії та «знову і знову доводить», що ключем до припинення кровопролиття є жорсткий тиск на Росію та чіткі гарантії безпеки для України:
«Поки тиск на агресора недостатній і поки безпека для нас, для України, не гарантована, все інше не працює. Російська армія не готується зупинитись – вони готуються воювати й надалі. І реально на захист життя працює лише наша сила, а це означає, що потрібно і надалі підтримувати та посилювати Україну».
Зеленський назвав серед засобів підтримки системи протиповітряної оборони, пакети підтримки та притягнення Росії до відповідальності.
Гетьманчук: Україна розраховує на нові зобов’язання від партнерів на «Рамштайні», а не повторення обіцянок
Україна закликає партнерів не повторювати раніше взяті на себе й, відповідно, вже озвучені зобов’язання щодо допомоги Україні на наступній зустрічі Контактної групи з питань оборони («Рамштайн»). Про це посолка України при альянсі Альона Гетьманчук сказала в штаб-квартирі НАТО напередодні зустрічі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Щоб країни не виходили по п’ять разів з одними й тими ж внесками і щоб ми потім не вираховували, хто що пообіцяв, виконав і не виконав. Ми дуже вдячні за всі попередні внески, але дуже просимо цього разу країни, які братимуть слово, оголошувати саме нові внески», – наголосила дипломатка.
Читайте також: «Дайте «Томагавки», дайте Україні все, що тільки можемо». Ексдиректор ЦРУ Петреус про те, що завершить війну
Постійна представниця України при НАТО зазначила, що інформування про виконання попередньо оголошеного внеску вітається. Однак оголошення раніше взятих зобов’язань як нових, за словами Гетьманчук, ускладнює моніторинг та планування.
«Одна з ключових проблем «Рамштайну» була в тому, що бракувало щоденної роботи від зустрічі до зустрічі. Країни готувалися до засідань, приходили, оголошували внески – і потім так само приходили на наступну зустріч й оголошували часом нові, але часто ті самі внески. Зараз ми переформатували це, ведеться трекінг між зустрічами, хто що робить, хто що обіцяв на попередній, і країни відчувають певну відповідальність виконати свої обіцянки до наступного засідання контактної групи. Зʼявились певні проміжні дедлайни», – пояснила Гетьманчук.
СБУ затримала посадовця Головного військового госпіталю за фіктивне оформлення на військову службу
Служба безпеки України спільно з Офісом генерального прокурора та головнокомандувачем Збройних сил України викрила схему ухилення від мобілізації у Головному військовому клінічному госпіталі ЗСУ в Києві – про це СБУ заявила 11 лютого.
«За результатами спільних заходів затримано високопосадовця центру організації охорони та оборони об’єктів цього закладу», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, посадовець оформлював до свого підрозділу знайомих, які в подальшому не з’являлися в державній установі та не виконували службових завдань. Серед його клієнтів був громадянин призовного віку, який ухилялися від мобілізації.
Росія: у Волгограді загорівся завод після атаки дронів – ймовірно, це НПЗ «Лукойл»
Волгоградська область Росії зазнала атаки безпілотників вночі проти 11 лютого, повідомив губернатор регіону Андрій Бочаров вранці середи.
Він, зокрема, заявив про пошкодження житлового будинку у Волжському, а також «займання на території заводу на півдні Волгограду». За попередніми даними, ніхто не постраждав.
Російський телеграм-канал Astra на основі кадрів очевидців дійшов висновку, що горить нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднафтопереробка» у Красноармійському районі Волгограда. Про удар по НПЗ також повідомляють українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+.
Генштаб: ЗСУ зупинили 35 російських штурмів на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 лютого.
Командування звітує, що Сили оборони напередодні уразили дев’ять районів зосередження російського особового складу, пункт управління безпілотниками, шість гармат, п’ять пунктів управління та «одну іншу важливу ціль».
Російські війська тричі намагалися прорвати оборонні рубежі ЗСУ на Південно-Слобожанському напрямку. На Лиманському вони атакували сім разів, намагаючись вклинитися в напрямку Ставків, Дробишевого, Твердохлібового, Зарічного й Діброви.
Повітряні сили: Росія запустила по Україні 129 дронів протягом ночі, у 8 місцях є влучання
Російська армія атакувала Україну 129 ударними безпілотниками протягом ночі на 11 лютого, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованого Донецька.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 112 ворожих БпЛА», – звітує командування.
Повітряні сили також зафіксували влучання 15 ударних безпілотників у восьми місцях.
Читайте також: Росія вдарила по Слов’янську: двоє людей загинули, кількість поранених росте
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування: армія РФ втратила понад 800 військових і 5 танків за добу
Російські війська втратила близько 820 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 лютого.
Українське командування оцінює загальні втрати армії РФ за час повномасштабної війни в 1 249 380 військових.
Також, за даними Генштабу, російські військові втратили напередодні:
- 5 танків (загалом 11 661)
- 2 бойових броньованих машини (24 020)
- 59 артилерійських систем (37 148)
- 1 реактивну систему залпового вогню (1 638)
- 1 засіб протиповітряної оборони (1 298)
- 1 551 безпілотник оперативно-тактичного рівня (130 711)
- 235 автомобілів і автоцистерн (77 969)
Днями головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
«Фламінго» проти «путінського мосту»: які об’єкти окупантів у Криму під прицілом нової української ракети?
Україна нарощує виробництво далекобійної крилатої ракети «Фламінго». Що про неї відомо та які можливості цієї зброї щодо ураження російських об’єктів в окупованому Росією українському Криму, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
У серпні минулого року президент України Володимир Зеленський анонсував, що до кінця грудня 2025 року або на початку 2026-го в Україні планують розпочати масове виробництво далекобійних ракет «Фламінго».
За його словами, ракета вже пройшла успішне випробування, вона здатна летіти на відстань у три тисячі кілометрів. Деталей президент не навів, зазначивши, що не зможе їх надати, доки Україна не матиме можливості застосування сотні таких ракет.
Вже 30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі у селі Волошине неподалік від Армянська в Криму. Внаслідок цієї атаки були уражені катери та казарми. За даними низки російських та українських телеграм-каналів, для ударів використовувалися ракети-дрони «Фламінго».
Далі читати тут
Через удар Росії на Харківщині загинули чоловік і троє дітей
Російські війська вночі атакували безпілотником Богодухів Харківської області, повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій та очільник області.
Дрон влучив у житловий будинок, він був повністю зруйнований, виникла пожежа.
«З-під завалів рятувальники вилучили тіла чотирьох загиблих: 34-річного чоловіка та трьох дітей (двох однорічних хлопчиків і дворічної дівчинки)», – повідомляє ДСНС.
Служба додає, що ще двоє людей постраждали, в тому числі 35-річна вагітна жінка.
Читайте також: ОВА: на Харківщині оголосили надзвичайну ситуацію регіонального рівня
Голова області Олег Синєгубов повідомив про поранену 74-річну жінку, медики надають їй необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.