У Білорусі зафіксували ймовірні транспортні засоби комплексу «Орешник» – супутникові дані
Супутниковий знімок компанії Planet Labs, зроблений 9 лютого 2026 року і отриманий білоруською службою Радіо Свобода, свідчить про те, що на колишньому військовому аеродромі «Кричев-6» триває активне розгортання військової бази. На знімку вперше видно ймовірні транспортні засоби ракетного комплексу «Орешник», а також нове обладнання та будівлі, що з’вилися тут в останні місяці.
30 грудня міністерства оборони Білорусі та Росії продемонстрували відео з кадрами ймовірного «бойового чергування» ракетного комплексу «Орешник» у Білорусі. Водночас, як зазначили експерти, на кадрах було видно лише три машини технічної підтримки та одну машину охорони.
За кілька днів до публікації офіційного відео американські дослідники з Мідлберійського коледжу на основі супутникових знімків назвали колишній військовий аеродром «Кричев-6» можливим місцем розташування комплексу «Орешник».
Білоруська служба Радіо Свобода перевірила ці висновки та порівняла їх із офіційними кадрами. Як виявилося, офіційне відео справді могло бути зняте на покинутому військовому аеродромі поблизу Кричева (Кричев – районний центр на сході Могильовської області Білорусі, неподалік від кордону з Росією). Про це свідчить повний збіг розташування будівель на офіційних кадрах та на супутникових знімках, отриманих за останні пів року. Будівництво тут розпочалося в серпні 2025 року, для цього було знесене місцеве приватне підприємство з виробництва деревного вугілля. До 2026 року тут було зведено кілька нових будівель, а також повністю реконструйовано залізничні колії та станцію.
Серед найбільш помітних змін з початку будівельних робіт на території колишнього аеродрому «Кричев-6» – будівництво центрального об'єкта на колишній злітно-посадковій смузі. Він нагадує невеликий військовий табір, оточений парканом. У центрі розташований сквер, де, ймовірно, знімалися деякі кадри з офіційного відео міністерств оборони Росії та Білорусі.
На супутниковому знімку від 9 лютого 2026 року на території центрального військового табору видно шість машин, які можуть належати ракетному комплексу «Орешник». Їхні розміри та пропорції відповідають розмірам техніки, яку раніше показували міністерства оборони, але точно визначити тип техніки поки що неможливо, оскільки для цього потрібні зображення кращої якості.
Для всіх шести машин будуються два ангари; на зображенні видно тіні від металевих конструкцій над ними.
На фотографії від 9 лютого 2026 року також видно, що поблизу території центрального військового об'єкта з’явилося близько 25 військових машин різних розмірів та типів, кілька земляних насипів, а також будівля поки що незрозумілого призначення. По периметру військового містечка можна побачити чотири вежі поки що незрозумілого призначення.
«Порівнювати мобілізацію 2022 і 2026 років – дивно»: у ТЦК відповіли на заяви Лубінця про «системну кризу»
Порівнювати мобілізаційні процеси у 2022 і 2025–2026 років некоректно, заявив в ефірі Радіо Свобода начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін, коментуючи слова уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця про «системну кризу» в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки військовослужбовців.
За словами Істоміна, у 2022 році громадяни скаржилися на ТЦК переважно через небажання брати їх на військову службу, натомість зараз скарги зовсім інші.
«Мобілізація в ці роки – це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік – це були добровольці, принаймні на першому етапі – однозначно. У другій половині року, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією», – зазначив він.
Істомін пояснив, що у 2025–2026 роках добровольці проходять шлях рекрутингу, а мобілізація загалом не є добровільною.
«Якщо ми порівнюємо 2025–2026 роки, то добровольці, якщо вони є, ідуть через рекрутинг. Мобілізація зараз не є добровільною – потрібно це розуміти. І порівнювати 2025 рік і 2022-й, як на мене, це дещо навіть дивно», – каже він.
Також Істомін прокоментував закиди щодо вилучення мобільних телефонів у мобілізованих. За його словами, загальної вказівки щодо цього не існувало, однак така практика почала застосовуватися після розголошення локацій.
«Почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляючи в соцмережах, де вони зараз перебувають, що, м’яко кажучи, створювало незручну ситуацію з безпекової точки зору. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали завдаватися дронові удари – у нас це було в Полтаві, у Кременчуці. Після цього ТЦК було переміщено, і було б дещо неправильним давати можливість, навіть тим самим військовозобов’язаним, повідомляти, у тому числі й ворогу, де саме перебуває ТЦК», – сказав Істомін.
Представник ТЦК закликав не робити загальних висновків на підставі окремих скарг.
«Ви кажете про те, що адвокату зламали ногу, але це не означає, що в усіх ТЦК адвокатам ламають ногу. Це одиничний випадок на фоні сотень тисяч інших випадків», – сказав він.
У відповідь на критику Істомін закликав не лише вказувати на проблеми, а й пропонувати практичні рішення.
«Знаєте, я дуже часто чую критику – як не потрібно робити, але чомусь не бачу пропозицій, як потрібно це зробити, щоб це всіх влаштовувало. Як зробити ці 90% комплектування війська так, як пропонує пан Лубінець?» – запитав він.
Чоловіки віком від 60 років зможуть укласти річний контракт із ЗСУ – указ Зеленського
Президент України Володимир Зеленський підписав 10 лютого указ, який дозволяє чоловікам віком від 60 років військову службу за контрактом.
Указ вносить зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України. Зокрема, указ доповнює пункт 18 абзацом такого змісту: «з особами віком від 60 років, які під час дії воєнного стану відповідно до частини десятої статті 20 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» приймаються на військову службу за контрактом, – строком на 1 рік».
Відтепер громадяни України віком понад 60 років зможуть підписати контракт строком на один рік із правом продовження.
Читайте також: Лубінець заявив про значне збільшення кількості скарг на ТЦК, йдеться про «системну кризу»
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
«Війна перетворює людей на цифри, ми повертаємо людям імена» – Радіо Свобода презентувало фільм про повернення тіл безвісти зниклих
У київському кінотеатрі «Жовтень» 10 лютого відбулася прем’єра документального фільму журналістів Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я». У стрічці йдеться про повернення та ідентифікацію безвісти зниклих українських військових. За словами автора Мар’яна Кушніра, історія розпочинається з армійців на полі бою, а завершується, коли їхні тіла знайшли і повернули.
«Мені часто телефонують родичі солдатів, яких я знімаю на полі бою. Запитують, чи я, раптом, не знаю, що з ними. І я, як правило, не маю відповіді. Я спробував розібратися з цим питанням. І воно глибше і масштабніше, ніж можна подумати. Одна з історій у фільмі наприклад розповідає про чоловіка, який зник безвісти за місяць до того, як у нього народилася дочка. За рік військового повернули на щиті. Важливо розуміти, що кожен зниклий – це ім’я, яке потрібно знайти і повернути додому», – пояснює ідею створення фільму Мар’ян.
Кушнір працює в зоні бойових дій понад 11 років. Нещодавно він врятував дитину під час російського обстрілу.
Окрім історій родин, автори також намагаються передати атмосферу роботи тих, хто ідентифікує тіла, та моргів, де їх зберігають, – і те, якою насправді складною є ця праця.
«Головна ідея – показати апокаліптичні події, які переживає Україна через Росію. Позавчора президент заявив, що на полі бою 55 тисяч вбитих оборонців, але значно більше безвісти зниклих. У нас є конкретна цифра у фільмі. Станом на кінець 2025 року тільки офіційна кількість безвісти зниклих – 80 тисяч. Потрібно сприймати це не як цифру, а як конкретну історію людини», – розповідає редактор стрічки Дмитро Джулай.
На фронті відбулося понад сто боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
З початку доби 10 лютого на фронті відбулося 108 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Це майже на третину менше, ніж станом на цю ж пору доби 24 години тому.
«Противник завдав 67 авіаційних ударів, скинувши 192 керовані авіабомби. Крім того, застосував для ураження 3230 дронів-камікадзе та здійснив 2344 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина боїв сталася на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні дев’ять разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Костянтинівка, Щербинівка, Русин Яр, Яблунівка та у бік Новопавлівки.
На Покровському напрямку ворог здійснив 30 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік населених пунктів Новий Донбас й Гришине. У деяких локаціях бої досі тривають.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали 12 атак окупантів, у районах Добропілля, Гуляйполя, Рибного, Лугівського та в напрямку Залізничного. Крім того, ворожа авіація завдала ударів по населених пунктах Гірке, Терсянка, Долинка, Гуляйпільське та Верхня Терса. Два боєзіткнення ще триває», – вказано в повідомленні.
Бої тривали на Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському та Олександрівському напрямках.
«Діти та вихователі були в укритті» – у Запоріжжі через удар РФ пошкоджений дитсадок
Унаслідок завданого вдень 10 лютого російського удару по Запоріжжю вибуховою хвилею був пошкоджений дитячий садок, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Вилетіли вікна, постраждали приміщення на території садка. На щастя, ніхто не постраждав – діти та вихователі були в укритті. Також пошкоджено багатоповерхівки поруч», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Європарламент назвав список «безпечних країн походження» для прохачів притулку та спростив їхню депортацію
Європейський парламент вніс поправки до регламенту Євросоюзу щодо процедури надання притулку. Вони стосуються «безпечних третіх країн» і «безпечних країн походження» для прохачів притулку в країнах ЄС, ідеться на сайті Європарламенту. Тепер документ має затвердити Рада Євросоюзу.
«Безпечними» країнами для своїх громадян євродепутати визнали Бангладеш, Колумбію, Єгипет, Косово, Індію, Марокко й Туніс, а також усі країни-кандидати в ЄС (такі як Грузія, Туреччина та Сербія). При цьому на них поширюються обмеження: якщо на території згаданих регіонів відбувається військовий конфлікт, якщо частка позитивних рішень про надання притулку громадянам цієї країни в ЄС перевищує 20% або якщо щодо неї схвалені санкції у зв’язку з порушеннями фундаментальних прав людини. Члени ЄС можуть визначити «безпечні» країни походження на національному рівні.
Також Європарламент затвердив нові умови концепції «безпечної третьої країни» (держави, громадянином якої прохач притулку не є, але яка може надати йому захист). Такою можуть вважати третю країну, з якою ЄС або окрема країна-член має договір про прийом і розміщення прохачів притулку, або це така країна, яку прохач притулку проїжджав на шляху до ЄС. У такому разі, якщо він в’їхав до європейської країни через іншу державу, яку ця країна вважає «безпечною», вона має право не розглядати заяву прохача притулку.
Остаточний список «безпечних третіх країн» не затверджений, і кожна країна ЄС матиме право сама визначати список таких держав.
Від кінця липня 2025 року Німеччина зупинила видачу гуманітарних віз, які видавали переслідуваним із політичних мотивів.
Пізніше Європарламент затвердив реформу механізму призупинення безвізового режиму, яка спростить тимчасове або постійне відновлення візових вимог для країн, які «становлять загрозу безпеці або порушують права людини». Заходи застосовуватимуться до всіх 61 країн, які мають безвізовий режим із ЄС, включно з країнами Західних Балкан, Молдовою та Україною, які претендують на вступ до союзу.
Омбудсмен: не було рішень про те, що родина звільненого з полону військового Далецького має повернути виплати
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що наразі не було жодних рішень про те, що родина звільненого з полону військового Назара Далецького, який вважався загиблим, має повернути виплати.
Він зазначив, що це перший випадок, коли офіційно людина була визнана загиблою, а потім повернулася з полону.
«Я буду наполягати на тому, щоб права нашого героя, який тривалий час перебував в російській в'язниці, не були порушені, як і права його родини. Тому зараз як інституція ми чекаємо на всі юридичні відповіді від державних органів», – розповів він в ефірі телемарафону.
Лубінець вважає, що родина отримала кошти законно – на момент виплати Далецький вважався загиблим. Омбудсмен зазначив, що держава наразі не має чіткого механізму дій для таких ситуацій, оскільки це перший такий випадок.
Омбудсмен також повідомив, що надіслав запити до Міністерства оборони та МОЗ для аналізу питання ДНК-експертиз, щоб у майбутньому мінімізувати ризик подібних помилок.
Раніше представник омбудсмена у Львівській області Тарас Подвірний заявив, що «теоретично» родина Далецького має повернути державі грошову виплату в 15 млн грн за загибель військовослужбовця, повідомили медіа.
«Родина мусить повернути кошти, які виплатила держава – одноразову грошову допомогу, це так називається офіційно, за смерть нашого військового. Тому це точно юридичний прецедент, який буде вирішуватися. Зараз будуть дізнаватися винні, хто і яким чином помилився, бо ми розуміємо, що ДНК – надзвичайно точна», – сказав він під час засідання сесії Львівської обласної ради.
Сімʼї Назара Далецького повідомили, що він загинув на Харківщині у вересні 2022 року. На початку лютого 2025 року Далецький повернувся до України в межах обміну полоненими з Росією.
FT: ЄС готує заборону на всі криптовалютні операції з Росією
Єврокомісія має намір повністю заборонити криптовалютні транзакції з Росією, щоб позбавити Москву можливості обходити санкції за допомогою активів поза традиційною банківською системою. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на внутрішній документ Європейської комісії.
Згідно з матеріалами, Брюссель розглядає запровадження масштабної заборони на роботу всіх криптовалютних платформ, створених у Росії. У Єврокомісії вважають, що точкове включення окремих компаній у списки санкцій не дає ефекту, оскільки на їхньому місці швидко з’являються нові структури. При цьому влада ЄС стверджує, що російські криптоплатформи використовуються для торгівлі товарами, які застосовуються у війні проти України.
Запропонований захід передбачає повну заборону на будь-яку співпрацю з російськими постачальниками послуг у сфері криптоактивів, а також на використання платформ російського походження для перекладу та обміну криптовалют. Метою кроку називається посилення ефективності режиму санкцій.
У жовтні 2025 року Євросоюз запровадив 19-й пакет санкцій проти Росії, який вперше стосувався криптовалютних платформ та операцій з цифровими активами. Зараз європейська влада готує щодо Москви вже 20-й пакет обмежень.
На цьому тлі очільниця європейського дипломатичного відомства Кая Каллас заявила, що має намір запропонувати перелік поступок, які Європа має вимагати від Росії в межах можливого врегулювання війни проти України. За словами Каллас, «для ухвалення рішення потрібна згода європейців», і умови мають висуватися саме Москві, а не Києву.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що всім сторонам конфлікту доведеться вдатися до поступок. Водночас у ЄС визнають відсутність єдиної стратегії діалогу з Росією, але наголошують на необхідності координації дій із Україною та США.
Росія наполягає на завершенні війни на умовах, які в Європі називають неприйнятними.
«Бусифікація»: гострі питання працівнику ТЦК і депутатам. Нова смерть через побиття?
«Лавина скарг»
Кількість скарг на дії ТЦК значно збільшилася, заявляє омбудсман з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, йдеться про «лавину скарг» і «системну кризу» ТЦК.
За його словами, у 2022 році до Офісу омбудсмена було 18 звернень щодо порушення прав з боку ТЦК, а у 2025 – 6127, що майже вдвічі більше, ніж попереднього року.
«Якщо порівняти початок агресії і сьогоднішній день, то кількість скарг на ТЦК та СП зросла у 333 рази. Я бачу, що кожного року ця цифра фактично подвоюється. Це вже не поодинокі випадки, а лавина скарг, які свідчать, на мій погляд, про системну кризу», – сказав він в оприлюдненому його пресслужбою відео.
Лубінець зазначив, що найбільш поширеними скаргами є незаконне обмеження свободи та пересування під час затримання, доставка до ТЦК, поверхневий огляд ВЛК, порушення під час розгляду питання надання відстрочки.
- У чому проблема?
- Як вирішити проблеми мобілізації?
Смерть через «бусифікацію»?
У Дніпрі обрали запобіжні заходи військовослужбовцям ТЦК, яких підозрюють у побитті чоловіка, який помер.
- Що трапилося?
- Чому під вартою працівники ТЦК?
- Що розповідають родичі загиблого?
«Повідомлення про смерть 55-річного чоловіка надійшло до поліції 7 лютого після опівночі. За попередніми результатами експертизи, смерть потерпілого настала внаслідок травми голови», – повідомили в пресслужбі поліції Дніпропетровської області.
За даними відомства, правоохоронці оглянули місце злочину та вилучили речові докази. Окрім того, поліцейські вилучили транспортний засіб зі слідами крові потерпілого та в рамках розслідування опитали свідків та очевидців події:
«У результаті вжитих заходів було встановлено, що до нанесення смертельних тілесних ушкоджень причетні троє військовослужбовців ТЦК. Їх затримали, наразі триває досудове розслідування. Встановлюються всі обставини злочину».
Правоохоронці кажуть, що всім трьом представникам ТЦК інкримінують вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).
- Чому уповноважений з прав людини говорить про порушення Конституції при затриманнях ТЦК?
- Мобілізація: що варто змінити?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого був запроваджений воєнний стан і була оголошена загальна мобілізація. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
ОВА: на Харківщині оголосили надзвичайну ситуацію регіонального рівня
На Харківщині через обстановку в енергетичній сфері оголосили надзвичайну ситуацію регіонального рівня, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, місцева влада також ініціює звернення до Кабміну щодо долучення Харківської області до урядового проєкту «СвітлоДім».
В ОВА додають, що у межах державної програми «СвітлоДім» жителям прифронтових територій надається можливість залучати додаткові фінансові ресурси для підвищення енергостійкості та безперебійного функціонування ключових систем життєзабезпечення багатоповерхівок.
Зокрема, держава надає допомогу від 100 до 300 тисяч грн для ОCББ, житлових та обслуговуючих кооперативів, управителів багатоквартирних будинків будь-якої форми власності. Ці кошти можна витратити на закупівлю генераторів, акумуляторів, інверторів та іншого енергообладнання.
Харківщина перебуває під постійними російськими обстрілами. Президент України Володимир Зеленський 10 лютого заявив, що на Сумщині, Харківщині та Полтавщині зараз є найскладніша ситуація з електропостачанням.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
РФ продовжила обмеження в роботі Telegram – офіційно
Російське наглядове відомство в галузі телекомунікацій, Роскомнагляд, заявило 10 лютого про плани наступних «послідовних обмежень» роботи месенджера Telegram, який, як наголошує відомство, як і раніше, не виконує вимоги російського законодавства.
«Як і раніше не захищені персональні дані, немає реальних заходів протидії шахрайству та використанню месенджера зі злочинною та терористичною метою», – заявили у відомстві. З рішення також випливає, що обмеження триватимуть, доки влада не досягне «виконання законів та забезпечення захисту громадян».
Раніше стало відомо про нові скарги від російських користувачів на проблеми в роботі Telegram. Про це повідомлялося з посиланням на дані сервісів Downdetector та «Сбой.рф».
На сайті Downdetector у першій половині дня 10 лютого говорилося, що за останню добу було зареєстровано 9985 скарг на роботу месенджера. На «Сбой.рф» указувалося, що скарги надійшли з Москви, Новосибірської області, Санкт-Петербурга, Свердловської області та Красноярського краю.
У деяких користувачів не відкривається застосунок, в інших не завантажуються медіафайли або не надсилаються повідомлення.
У жовтні 2025 року збої в роботі Telegram та WhatsApp тривали кілька днів. У Роскомнагляді тоді повідомили, що відбуваються заходи щодо «часткового обмеження» роботи WhatsApp і Telegram для «протидії злочинцям».
Гераскевич знову вийшов на офіційне тренування в «шоломі пам’яті» – попри заборону МОК
Український скелетоніст Владислав Гераскевич вийшов у «шоломі пам’яті» і в другий день офіційних тренувань на Олімпіаді, хоча 9 лютого Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому цю меморіальну акцію. Про це 10 лютого повідомляє «Суспільне», кореспонденти якого працюють на аренах головного зимового змагання чотириріччя.
Після першого тренувального дня в шоломі, на якому були зображені загиблі внаслідок російського вторгнення українські атлети, Гераскевич мав розмови з представниками Міжнародного олімпійського комітету. Він отримав заборону на носіння цього шолома на Олімпійських іграх, МОК оголосив, що «компромісом» є дозвіл одягти чорну стрічку на час змагань.
«Цей шолом заслуговує бути тут, на Олімпійських іграх. Світ має бачити наших спортсменів. Я не вважаю, що ми порушуємо будь-які правила МОК і вважаю, що маємо право виступати з цим шоломом», – сказав спортсмен, якому загрожує дискваліфікацію з боку МОК.
Змагальний старт Владислава Гераскевича на Олімпіаді, якщо дискваліфікація не станеться, запланований на четвер, 12 лютого, о 10:30.
На підтримку дій спортсмена висловилися раніше Національний олімпійський комітет і президент України Володимир Зеленський.
Скелетон – зимовий олімпійський вид спорту, швидкісний спуск крижаною трасою на спеціальних санях без кермового керування.
RSF: понад 175 журналістів стали жертвами зловживань після вторгнення РФ в Україну
Понад 175 журналістів стали жертвами зловживань після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, заявляє організація «Репортери без кордонів» (RSF).
«Міжнародні та українські репортери, які невтомно висвітлюють події в Україні з 2022 року, незважаючи на надзвичайно загрозливий контекст безпеки, демонструють дивовижну мужність. Напади Росії на них не слабшають. На основі інформації, зібраної від своїх партнерів в Україні, зокрема Інституту масової інформації (IMI), RSF зафіксували з початку широкомасштабного російського вторгнення, за майже чотири роки, понад 175 журналістів, які стали жертвами зловживань з боку Росії, що є складовими воєнних злочинів. Їхній захист є вкрай важливим, щоб вони могли продовжувати свою інформаційну роботу», – заявила регіональна менеджерка RSF з питань України Полін Мофре.
Зазначається, що у 2025 році було вбито трьох журналістів, які стали мішенями російських дронів FPV. Таким чином, загальна кількість репортерів, вбитих під час виконання ними своєї роботи з 2022 року зросла до 16, з них п'ятнадцять – на території України та одна – Вікторія Рощина – під час ув'язнення в Росії. 3 жовтня 2025 року французький фотожурналіст Антоні Лаллікан був убитий російським дроном у селищі Комишуваха. Через двадцять днів українські журналісти Альона Грамова та Євген Кармазін, які працювали на телеканалі FREEDOM, загинули внаслідок атаки російського дрона в Краматорську.
RSF зафіксували щонайменше 53 випадки поранення українських та іноземних журналістів під час репортажів.
За даними організації, у 2025 році збільшення кількості атак російських дронів FPV на лінії фронту стало головною загрозою для багатьох репортерів, вони стали мішенями Росії в районах, близьких до бойових дій, а також у віддалених містах, а іноді навіть у їхніх готелях.
«Репортери без кордонів» зазначають, що ще 26 українських журналістів наразі утримуються Кремлем, у в’язницях Росії та на окупованих територіях вони зазнають фізичних та психологічних знущань.
У 2025 році троє українських репортерів, Владислав Єсипенко, Дмитро Хилюк і Марк Каліуш, були звільнені з російських в’язниць.
За даними Інституту масової інформації, на червень 2025 року в Україні від початку російсько-української війни у 2014 році загинули 113 медійників, з них 106 – від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Як йдеться в моніторинговому дослідженні ІМІ, у 2025 році в Україні зафіксували 130 порушень свободи слова, 67 із них скоїла Росія внаслідок свого повномасштабного вторгнення.
НАБУ: у керівника підрозділу, який розслідує корупцію в оборонній сфері, виявили «прослушку»
Національне антикорупційне бюро заявило, що у керівника підрозділу детективів НАБУ, який розслідує корупцію в оборонній сфері, виявили пристрої для прихованого зняття інформації.
Як повідомляє преслужба бюро, НАБУ вже розпочало досудове розслідування за цим фактом.
За попередніми даними, спробу встановити засоби прослуховування здійснили співробітники одного з правоохоронних органів – якого саме, у бюро не уточнюють.
У НАБУ додають, що керівник підрозділу, у якого виявили пристрої, входить до складу групи детективів у справі «Мідас», а у провадженні підрозділу є справи щодо махінацій при закупівлі БПЛА.
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних, серед них є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), один з «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Олександр Цукерман («Шугармен») та інші.
Тимур Міндіч в коментарі «Українській правді» заявив, що не має наміру повертатись в Україну, а звинувачення проти себе вважає «маніпуляціями». Цукерман називав «брехнею» звинувачення НАБУ.
Генштаб ЗСУ зафіксував значне скорочення атак сил РФ на фронті
Від початку доби 10 лютого на фронті відбулося 33 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Це свідчить про суттєве скорочення активності сил РФ – 24 години тому на цю пору доби фіксувалося 74 бої.
«Противник з території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів, серед яких Хрінівка Чернігівської області; Харківка, Рогізне, Будки, Кучерівка, Іскрисківщина, Зарічне, Товстодубове Сумської області», – вказано у зведенні станом на 16:00.
Понад половина атак зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 17 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Новий Донбас й Гришине. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 13 атак», – ідеться в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.
Тим часом на Куп’янському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках, які зазвичай фігурують у зведеннях, боїв не зафіксовано.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
Посол США при НАТО розповів, коли підпишуть з Україною угоду про гарантії безпеки
Угода з Україною про гарантії безпеки від США буде підписана, коли «це буде доречно». Про це заявив постпред США при НАТО Метью Вітакер, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Коли йдеться про підписання угод чи домовленостей, завжди є певні часові рамки. Тому і президент Трамп, і президент Зеленський підпишуть документи тоді, коли це буде доречно й коли процес просування до мирної угоди цього вимагатиме», – зазначив Вітакер, відповідаючи на запитання, чому лідери держав досі не поставили свої підписи на паперах, готових, за словами Володимира Зеленського «на сто відсотків».
Вітакер також наголосив, що мирні переговори тривають, і нагадав слова спецпосланця США Стіва Віткоффа про те, що все звелося до одного питання: територій.
«Гадаю, це й відповідає на ваше запитання: є переконання, що щодо інших домовленостей уже досягнуто згоди… Ми зараз ближче до миру в Україні, ніж будь-коли раніше. І я вважаю, що варто продовжувати молитися за мир, але водночас забезпечити, щоб Україна – через програму PURL та інші – мала все необхідне для своєї оборони», – резюмував Вітакер.
25 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Агентство Reuters раніше з посиланням на джерела написало про те, що в Абу-Дабі 4-5 лютого делегації США й України обговорювали «амбітну мету», а саме досягнення Росією й Україною мирної угоди вже у березні. Низка співрозмовників видання називала таку дату малореалістичною.
Згідно з пропозицією США, у травні можна було б провести вибори одночасно з референдумом, на якому громадяни України висловилися б щодо територіальних питань.
При цьому співрозмовники Reuters визнають, що терміни можуть бути зрушені, оскільки в Абу-Дабі не було досягнуто згоди про території і про долю Запорізької АЕС.
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Відносини України та Угорщини: «гірше вже неможливо»
Угорський прем’єр називає Україну «ворогом», українська тенісистка відмовляється тиснути руку угорській суперниці, а міністр закордонних справ Угорщини заявляє про «полювання на людей» в Україні. Усе це події, які стались упродовж останнього тижня.
Відносини між Україною та Угорщиною переживають один із найгірших періодів за всю історію, зауважують аналітики. Чому так сталося і чи має нинішня криза глибші причини?
ФСБ Росії заявила про затримання ще одного учасника замаху на генерала Алексєєва
Федеральна служба безпеки Росії заявила про затримання третього співучасника замаху на генерал-лейтенанта, заступника начальника Головного управління Генштабу РФ (воєнна розвідка, раніше відома як ГРУ) Володимира Алексєєва.
Як повідомляє пресслужба російської спецслужби, третій затриманий – громадянин Росії Павло Васін, він вже дав свідчення, згадавши і про інших високопосадовців, за якими велося стеження.
«Васін забезпечив раніше затриманих агента Служби безпеки України Корбу Любомира, 1960 р.н., та свого батька Васіна Віктора, 1959 р.н., транспортними засобами для ведення зовнішнього спостереження та вилучення зброї зі схрону, а також придбав засоби технічного контролю: відео маршрутів пересування об'єктів зазіхань», – йдеться у повідомленні.
У ФСБ стверджують, що Павло Васін зізнався, зокрема щодо спостереження нібито в інтересах української спецслужби за двома співробітниками Міністерства оборони Росії. Надалі щодо них, як заявляють у російській спецслужбі, готувалися «диверсійно-терористичні акти».
Замах на Володимира Алексєєва було скоєно вранці 6 лютого у його будинку у Москві. Близько сьомої ранку генерал вийшов із квартири, щоб поїхати на роботу. На майданчику Алексєєв зіткнувся з невідомим, який, як стверджується, потрапив у будинок, видавши себе за постачальника їжі. Той відкрив вогонь і поранив генерала в руку та ногу, а коли той спробував відібрати пістолет, то й у груди.
Алексєєва було госпіталізовано. Повідомлялося, що він прийшов до тями.
Народжений в Україні 64-річний Володимир Алексєєв – перший заступник начальника Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ (колишнє Головне розвідувальне управління, ГРУ).
У ФСБ заявили про затримання двох осіб у справі про замах на генерала Володимира Алексєєва – це громадяни Росії Любомир Корба, який був безпосереднім виконавцем злочину, та його пособник Віктор Васін. У російській спецслужбі стверджують, що вони визнали провину.
США назвали трьох «чемпіонів» ініціативи PURL з закупівлі зброї для України
Союзники по НАТО зобов’язалися придбати американську зброю для України на 4,5 мільярди доларів за півроку від запуску ініціативи PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України). Про це повідомив посол США при НАТО Метью Вітакер, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Дипломат додав, що на міністерській зустрічі НАТО, що пройде 12 лютого, очікуються нові оголошення.
«Хочу відзначити трьох чемпіонів PURL: Німеччину, Нідерланди та Норвегію. Ці країни не лише зробили значний внесок, але й активно спонукали інших наслідувати їхній приклад. Я хочу подякувати їм за лідерство в цій ініціативі, а також закликати всіх союзників активізуватися та пообіцяти свою підтримку», – зазначив Вітакер.
Постпред США при Альянсі наголосив, що ініціатива, в межах якої європейські союзники по НАТО, Канада і їхні партнери купують у США зброю для України, дозволяє їй «користуватися перевагами неперевершених американських інновацій та технологій».
«PURL зміцнює оборону України, одночасно просуваючи мирні зусилля й чинячи тиск на Росію, спонукаючи її сісти й залишатися за столом переговорів», – наголосив Вітакер.
Влітку 2025 року США і НАТО уклали угоду PURL, яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. За даними української влади, у 2025 році сума внесків у програмі PURL склала 4,3 млрд доларів, з них за грудень – майже 1,5 млрд доларів.