Україна отримає перший транш 90-мільярдного кредиту в червні – Каллас
Євросоюз уже в червні перерахує Україні перший транш із нового кредиту на 90 мільярдів євро. Кошти підуть безпосередньо на закупівлю дронів для української армії, заявила 12 травня очільниця європейської дипломатії Кая Каллас після зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі.
За словами Каллас, безпілотники зараз є «ключовою спроможністю» для стримування російських військ на фронті. Водночас вона наголосила, що навіть після запуску кредитної програми двостороння військова допомога Україні має продовжуватися. Так само ЄС має продовжувати санкційний тиск на Росію.
«Україна отримає перший транш із кредиту на 90 мільярдів уже в червні, і ці кошти будуть безпосередньо спрямовані на дрони», – сказала Каллас.
Міністри оборони ЄС також обговорили 6,6 мільярда євро, заблокованих у Європейському фонді миру.
Понад 2 роки вето на використання коштів з цього фонду для часткової компенсації витрат на зброю, яку країни-члени надають Україні, накладала Угорщина. За цей час зʼявилися нові механізми фінансування озброєння для України, як, наприклад, 90-мільярдний кредит.
За словами Каллас, держави-члени підтримали пошук механізмів для розблокування цих коштів, хоча між країнами залишаються розбіжності.
«Ми підготуємо відповідні пропозиції, оскільки держави-члени, звісно, мають різні ідеї щодо того, як саме це зробити, і нам потрібний збалансований підхід, який врахує всі позиції», – сказала Каллас.
Окремо Євросоюз працює над гарантіями безпеки для України в разі припинення вогню. Йдеться, зокрема, про посилення супутникового центру ЄС для моніторингу можливого перемир’я, відстеження російського «тіньового флоту» та боротьби з обходом санкцій.
Голова Держдуми РФ через візит Зеленського розповів вірменам про «мимовільні паралелі» з Україною
Голова Державної думи РФ В’ячеслав Володін 12 березня в російській мережі Мах написав, що у нього «мимоволі виникають паралелі» між процесами, що відбувалися в Україні понад 10 років тому, та Вірменією сьогодні.
За повідомленням вірменської служби Радіо Свобода, говорячи про візит президента України Володимира Зеленського до Єревана 4 травня, Володін зазначив: «Очевидно, що цей крок Нікола Воваєвича (Пашиняна, прем’єр-міністра Вірменії – ред.) не був дружнім ні до нашої країни, ні до громадян Росії, ні навіть до вірменського народу. Сьогодні для всіх є одне очевидне питання: як розвиватимуться відносини між нашими країнами після таких дій Пашиняна? Чи зблизяться наші держави, чи віддаляться одна від одної? Чи буде більше напруженості у відносинах, чи менше? Мимоволі виникають паралелі. Саме так все й починалося в Україні», – написав Володін.
Артилерія зупиняє штурми армії РФ на Покровському фронті
Путін отримав доповідь про успішне випробування ракети «Сармат»
Командувач ракетних військ стратегічного призначення Росії Сергій Каракаєв 12 травня доповів президенту РФ Володимиру Путіну про успішне випробування ракетного комплексу «Сармат». Ідеться про міжконтинентальну балістичну ракету, здатну нести ядерну боєголовку. Вона має прийти на зміну нинішньому російському стратегічному арсеналу.
Репортаж про випробування ракети опублікував Кремль. За словами Каракаєва, запуск був здійснений «сьогодні об 11 годині 15 хвилин». «Завдання пуску виконано», – зазначив він. Коли саме були проведені випробування, зрозуміло не точно – раніше міністерство оборони Росії з 6 до 10 травня заборонило людям і техніці перебувати в районі Усть-Камчатського округу, де розташований ракетний полігон «Кура». Зазвичай під час випробування такі ракети запускають із полігону «Плесецьк» в Архангельській області, а їх ціллю є «Кура» на Камчатці.
На війні загинув студент, завербований у дронові війська РФ. BBC пише, що це перший такий випадок
Російська служба ВВС отримала інформацію про загибель на війні проти України 23-річного студента з Бурятії Валерія Аверіна, який уклав контракт на службу у військах безпілотних систем. Це, як наголошує видання, перший підтверджений випадок смерті студента, завербованого у рамках масштабної кампанії, яку російське міністерство оборони проводить у вишах та коледжах.
Валерій Аверін – колишній вихованець дитячого будинку, який з 11 років жив у прийомній родині. Про його смерть журналістам повідомила прийомна мати Оксана Афанасьєва. За її словами, Аверін – студент останнього курсу Бурятського республіканського технікуму будівельних та промислових технологій – закінчив навчання на оператора БпЛА 24 березня 2026 року. 2 квітня він востаннє подзвонив їй і сказав, що їде туди, де «немає зв’язку». 8 квітня, тобто через два тижні після закінчення навчання, їй повідомили, що прийомний син загинув під час мінометного обстрілу.
«Служити дуже хотів, але до армії його не взяли, психічно неврівноважений сказали. Він мене обдурив, сказав, що на Wildberries поїхав заробляти. І коли я дізналася, що він підписав контракт, я ледь не збожеволіла. Я кажу: «Ти що наробив? Ти куди пішов?» Він сказав: «Нічого зі мною не станеться, все буде нормально, не переживай», – розповіла Афанасьєва.
За словами співрозмовниці журналістів, вона чула і про інших загиблих студентів цього коледжу, які уклали контракти. Проте подробиць вона не навела, а підтвердити цю інформацію з відкритих джерел журналістам не вдалося.
CNN: російське судно Ursa Major могли атакувати країни Заходу – щоб не допустити передачу КНДР ядерних технологій
Російське судно «Урса Майор» (Ursa Major), яке затонуло в грудні 2024 року в Середземному морі, ймовірно, перевозило компоненти ядерних реакторів для Північної Кореї. Саме судно могли уразити західною торпедою, йдеться у розслідуванні CNN. Телеканал припускає, що це могло стати «рідкісним і ризикованим втручанням західних військових, спрямованим на те, щоб завадити Росії передати сучасні ядерні технології своєму ключовому союзнику — КНДР».
Про катастрофу судна «Урса Майор» у міжнародних водах між Іспанією та Алжиром у Середземному морі стало відомо 24 грудня 2024 року. Перед цим, як повідомляли іспанські ЗМІ, на борту судна стався вибух у машинному відділенні, після чого воно подало сигнал лиха. Два члени екіпажу зникли безвісти, 14 членів команди врятувалися, їх доправили до порту іспанського міста Картахена.
Власники судна, група компаній «Оборонлогістика», невдовзі оголосили, що на «Урса Майор» було здійснено «цілеспрямовану терористичну атаку». За словами членів екіпажу, вдень 23 грудня на кораблі «відбулися три послідовні вибухи з правого борту в районі кормової частини». Судно «Урса Майор», як стверджувалося, йшло з Санкт-Петербурга до Владивостока з вантажем вагою 806 тонн. На борту були два портальні крани, два кранові ковші, дві суднові трюмні кришки, 20-футовий контейнер із обладнанням для кришок і 129 порожніх контейнерів. ЗМІ зазначали, що суховантаж багато років перевозив вантажі для постачання російського військового угруповання в Сирії.
Телеканал CNN спробував відновити хронологію аварії корабля:
- «Урса Майор» вийшов з порту 11 грудня 2024 року. За два місяці до цього «Оборонлогістика» повідомляла, що її судна отримали ліцензію на перевезення ядерних матеріалів. «Урса Майор» рухався вздовж узбережжя Франції, а потім Іспанії, його супроводжували російські кораблі «Іван Грен» та «Олександр Отраковський».
- 22 грудня судно, перебуваючи в іспанських водах, різко сповільнило хід. Іспанські рятувальники зв’язалися з екіпажем і запитали, чи все гаразд, там відповіли, так. Але приблизно через добу корабель різко відхилився від курсу і об 11:53 23 грудня подав терміновий сигнал про допомогу, випливає з розслідування, проведеного на запит уряду Іспанії. На правому борту судна (імовірно, поряд з машинним відділенням) сталися три вибухи, загинули два члени екіпажу. Через вибухи судно отримало сильний крен.
- 14 членів екіпажу були евакуйовані на рятувальні шлюпки, невдовзі їх підібрав іспанський рятувальний катер. О 19:27 на допомогу прибуло іспанське військове судно, але через пів години російський корабель «Іван Грен» зажадав від суден, розташованих поруч, триматися подалі від «Урса Майор» і негайно повернути врятований екіпаж. Іспанські морські рятувальні служби наполягли на необхідності проведення рятувальної операції.
- За словами джерела СNN, близького до розслідування, «Урса Майор» не справляв враження судна, яке найближчим часом затоне. Однак о 21:50 «Іван Грен» випустив над місцем події серію червоних сигнальних ракет, після чого було ще чотири вибухи. Іспанська національна сейсмічна мережа повідомила журналістам, що на момент вибухів у цьому районі зафіксували сейсмічні сигнали, що нагадують вибухи підводних мін.
- О 23:10 було оголошено, що судно затонуло.
В Оренбурзі при відбитті атаки дронів пошкоджений житловий будинок
В Оренбурзі, що неподалік від кордону з Казахстаном, під час відбиття атаки безпілотника пошкоджений багатоквартирний житловий будинок, написав 12 травня в соцмережах губернатор регіону Євген Солнцев. З його слів, постраждалих немає.
«У будинку постраждала покрівля, частково вибито скління. Всі жителі будинку зараз евакуйовані. Їм запропоновано розміщення в готелі. Рішення переїхати ухвалила одна родина», – написав Солнцев.
Телеграм-канал «Обережно, новини» пише з посиланням на очевидців, що «дрон ударив у багатоповерхівку на Волгоградській вулиці».
Дві країни ЄС хочуть відкласти відкриття переговорних кластерів з Україною – джерела
Україна прагне відкриття всіх шести переговорних кластерів із ЄС у межах перемовин про членство до завершення головування Кіпру в Раді Євросоюзу – тобто до кінця червня. Про це Радіо Свобода повідомили два джерела у дипломатичних колах ЄС.
За словами співрозмовників, які говорили на умовах анонімності, серед держав ЄС є згода на відкриття першого, фундаментального кластеру «Основи» до кінця червня. Що ж до інших п’яти кластерів, дві держави пропонують відкласти їхнє відкриття попередньо до осені.
Джерела Радіо Свобода повідомили, що перенести терміни, на яких наполягає Україна, пропонують Польща та Франція.
Президент України Володимир Зеленський на початку травня висловив сподівання на початок переговорів щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 11 травня заявила, що Євросоюз може ще до завершення головування Кіпру, тобто до кінця червня, відкрити перший переговорний кластер для України, а згодом і наступні.
Досі процес відкриття переговорних кластерів для України блокував уряд колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який висував претензії щодо прав угорської меншини на Закарпатті. У травні угорський уряд очолив Петер Мадяр, який заявляв, що виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
ОВА: на Сумщині через атаку російських БпЛА постраждали троє людей
Російські війська сьогодні атакували цивільну інфраструктуру Сумщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, троє цивільних постраждали внаслідок атаки російських БпЛА по Глухівській громаді, серед постраждалих – двоє літніх жінок та чоловік. У двох із них поранення середньої тяжкості.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Британська розвідка: цьогорічний парад 9 травня продемонстрував слабкості Кремля
Цьогорічний парад до Дня перемоги на Красній площі в Москві продемонстрував слабкості Кремля, вважає розвідка Великої Британії.
«Промова Путіна містила стандартні рядки, зображуючи війну в Україні як справедливу боротьбу проти НАТО та обіцяючи остаточну перемогу, хоча конфлікт триває вже понад чотири роки. Паради до Дня Перемоги також були скорочені в інших російських містах…Цілком ймовірно, що стриманий характер параду показує слабкості, коли старіюче керівництво не впевнене, як адекватно протистояти загрозі українських безпілотних літальних апаратів», – йдеться у повідомленні.
У розвідці Британії припускають, що існує реальна ймовірність того, що звільнення головнокомандувача Повітряно-космічних сил Росії Віктора Афзалова за кілька днів до параду було пов’язане з нездатністю ПКС протистояти загрозі з боку БПЛА.
Щорічний парад до Дня Перемоги в Москві 9 травня 2026 року був стриманішим порівняно з попередніми парадами. На параді не була представлена бронетехніка чи ракетні системи через «поточну оперативну ситуацію». У британській розвідці припускають, що скорочення параду, ймовірно, пов’язане із загрозою, яку становлять українські безпілотні авіаційні системи (БПЛА), та браком доступної військової техніки через війну в Україні.
Кількість іноземних політичних лідерів, які були присутні, була невеликою (п’ять
лідерів), і жоден лідер жодної великої держави не був присутній. Як зауважує розвідка Британії, це контрастує з понад 50 очільниками держав у 2005 році, близько 30 у 2015 році та 27 у 2025 році. Також минулого тижня в Москві були значні перебої в мобільному інтернеті в рамках заходів щодо безпілотних літальних апаратів.
9 травня на Красній площі в російській столиці Москві пройшов парад до Дня перемоги. Вперше за багато років він відбувся без військової техніки. Авіаційну частину параду цього року не скасовували.
Цього разу на парад до Москви приїхали лідери Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Малайзії і Лаосу. Були також голови Південної Осетії й Абхазії, визнаних Росією, але не міжнародною спільнотою.
САП клопотатиме про тримання Єрмака під вартою
Спеціалізована антикорупційна прокуратура на засіданні щодо обрання запобіжного заходу колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку клопотатиме про тримання його під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 180 мільйонів гривень. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, на спільному з директором НАБУ Семеном Кривоносом брифінгу 12 травня заявив керівник САП Олександр Клименко.
Раніше 12 травня Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду на 16:00 цього ж дня клопотання про застосування запобіжного заходу колишньому керівнику Офісу президента України Андрія Єрмака.
У НАБУ ввечері 11 травня повідомили, що «викрили організовану групу, причетну до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом».
За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані відмили понад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка у селі Козин на Київщині – йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування – спа-зони.
Зазначалось, що про підозру повідомили одному з учасників групи – колишньому керівнику Офісу президента України. Також у цій справі підозрюваними є ще шестеро фігурантів – колишній віцепрем'єр, бізнесмен (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації «Мідас») та інші особи.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак увечері 11 травня після отримання повідомлення про підозру заявив журналістам, що «не буде зараз нічого коментувати». Відповідаючи на запитання журналістів щодо кооперативу «Династія», він зазначив: «У мене немає жодного будинку, у мене є тільки одна квартира і один автомобіль, який ви бачили».
Адвокат Єрмака Ігор Фомін в етері «Суспільного» заперечив причетність колишнього очільника ОПУ до легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом. Він вважає, що «ця вся ситуація є спровокованою оцим публічним тиском».
У листопаді 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Це сталося на тлі обшуку в Єрмака. Національне антикорупційне бюро вранці 28 листопада підтвердило проведення слідчих дій у голови Офісу президента, хоча не уточнило деталей справи.
Після обшуку і відставки Андрій Єрмак заявив, що вирушає на фронт, а також сказав, що «готовий до будь-яких наслідків», підкреслив, що вважає себе «чесною та порядною людиною».
Перед тим народний депутат Ярослав Железняк заявив, що на записах НАБУ («плівках Міндіча») у справі «Мідас» Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба».
Наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ, і він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».
Зеленський не фігурував і не фігурує в розслідуванні щодо легалізації 460 млн гривень – НАБУ
Президент України Володимир Зеленський не фігурував і не фігурує в досудовому розслідуванні заявив директор НАБУ Семен Кривонос.
«Інші слідчі версії щодо належності того чи іншого майна перевіряються в межах досудового розслідування. Воно триває», – сказав Кривонос на брифінгу щодо справи про легалізацію 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом.
У НАБУ ввечері 11 травня повідомили, що «викрили організовану групу, причетну до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом».
За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані відмили понад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка у селі Козин на Київщині – йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування – спа-зони.
Зазначалось, що про підозру повідомили одному з учасників групи – колишньому керівнику Офісу президента України. Також у цій справі підозрюваними є ще шестеро фігурантів – колишній віцепрем'єр, бізнесмен (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації «Мідас») та інші особи.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак увечері 11 травня після отримання повідомлення про підозру заявив журналістам, що «не буде зараз нічого коментувати». Відповідаючи на запитання журналістів щодо кооперативу «Династія», він зазначив: «У мене немає жодного будинку, у мене є тільки одна квартира і один автомобіль, який ви бачили».
Адвокат Єрмака Ігор Фомін в етері «Суспільного» заперечив причетність колишнього очільника ОПУ до легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом. Він вважає, що «ця вся ситуація є спровокованою оцим публічним тиском».
У листопаді 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Це сталося на тлі обшуку в Єрмака. Національне антикорупційне бюро вранці 28 листопада підтвердило проведення слідчих дій у голови Офісу президента, хоча не уточнило деталей справи.
Після обшуку і відставки Андрій Єрмак заявив, що вирушає на фронт, а також сказав, що «готовий до будь-яких наслідків», підкреслив, що вважає себе «чесною та порядною людиною».
Перед тим народний депутат Ярослав Железняк заявив, що на записах НАБУ («плівках Міндіча») у справі «Мідас» Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба».
Наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ, і він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».
«З «Андрєєм» НАБУ розібралося. Наступний – «Вова»? Підозра ексочільнику ОП Андрію Єрмаку за «Династію»
НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку у справі про легалізацію 460 мільйонів гривен (майже 11 мільйонів доларів) на елітному будівництві під Києвом. Це все випливає з записів на плівках і Єрмаку вже вручили підозру в понеділок увечері.
Українські коментатори тепер ставлять питання: чи знав президент Володимир Зеленський про цю схему з будівництвом в Козині, що під Києвом, супердорогої елітної нерухомості для найближчих друзів президента? І хто такий «Вова», для якого ніби зводили будинок під номером «R1» в кооперативі «Династія»?
ОВА: на Сумщині через атаку російських БпЛА постраждали троє людей
Російські війська сьогодні атакували цивільну інфраструктуру Сумщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, троє цивільних постраждали внаслідок атаки російських БпЛА по Глухівській громаді, серед постраждалих – двоє літніх жінок та чоловік. У двох із них поранення середньої тяжкості.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ВАКС сьогодні розгляне клопотання щодо запобіжного заходу для Єрмака
Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу колишньому керівнику Офісу президента України Андрія Єрмака, якого підозрюють у легалізації коштів.
Розгляд клопотання призначено на сьогодні, 12 травня, на 16:00.
Напередодні у НАБУ ввечері 11 травня повідомили, що «викрили організовану групу, причетну до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом».
За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані відмили понад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка у селі Козин на Київщині – йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування – спа-зони.
Зазначалось, що про підозру повідомили одному з учасників групи – колишньому керівнику Офісу президента України. Також у цій справі підозрюваними є ще шестеро фігурантів – колишній віцепрем'єр, бізнесмен (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації «Мідас») та інші особи.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак увечері 11 травня після отримання повідомлення про підозру заявив журналістам, що «не буде зараз нічого коментувати». Відповідаючи на запитання журналістів щодо кооперативу «Династія», він зазначив: «У мене немає жодного будинку, у мене є тільки одна квартира і один автомобіль, який ви бачили».
Адвокат Єрмака Ігор Фомін в етері «Суспільного» заперечив причетність колишнього очільника ОПУ до легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом. Він вважає, що «ця вся ситуація є спровокованою оцим публічним тиском».
У листопаді 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Це сталося на тлі обшуку в Єрмака. Національне антикорупційне бюро вранці 28 листопада підтвердило проведення слідчих дій у голови Офісу президента, хоча не уточнило деталей справи.
Після обшуку і відставки Андрій Єрмак заявив, що вирушає на фронт, а також сказав, що «готовий до будь-яких наслідків», підкреслив, що вважає себе «чесною та порядною людиною».
Перед тим народний депутат Ярослав Железняк заявив, що на записах НАБУ («плівках Міндіча») у справі «Мідас» Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба».
Наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ, і він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».
«Брехня та маніпуляції»: голова МЗС відреагував на інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга розкритикував інтерв’ю колишньої речниці Зеленського Юлії Мендель американському політичному коментатору Такеру Карлсону.
За словами дипломата, він «навіть не дослухав» інтерв’ю до кінця.
«Гидота, яку вона наговорила, це випад не проти Президента, а проти власної країни. Вся ця брехня та маніпуляції спрямовані проти інтересів України та на підтримку російських вимог і ультиматумів. Огидно, коли заради «слави» такі персонажі готові принижувати власну державу та плазувати перед російською пропагандою», – написав міністр у своїй фейсбук-сторінці.
Він назвав «безсумнівною» роль Зеленського в тому, що Україна не програла війну в 2022 році, отримала військову допомогу від союзників і просунулася на шляху до членства в Євросоюзі.
«Історія все розставить на свої місця, дасть справедливі оцінки, покаже справжню роль кожного», – додав Сибіга.
В інтерв’ю Карлсону, оприлюдненому напередодні, Мендель, поміж іншого, назвала Зеленського «однією з найбільших перешкод» до встановлення миру і заявила, що Україна «перебуває на межі вимирання». Вона також стверджувала, що в 2022 році влада України нібито була згодна віддати Донбас під час переговорів із російською стороною в Стамбулі.
Натомість радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив журналістам, що Мендель не була дотична до переговорного процесу:
«Ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді – коментувати несерйозно».
Юлія Мендель була прессекретаркою Зеленського після його обрання президентом 2019 року до липня 2021-го.
За пости про Бучу суд у Москві заочно засудив головреда телеканалу «Дождь» до 8 років за ґратами
Головінський суд Москви 12 травня заочно засудив головного редактора телеканалу «Дождь» Тихона Дзядка до 8 років позбавлення волі, звинувативши журналіста в поширенні так званих фейків про російську армію за пости в його телеграм-каналі про вбивства мирних жителів у Бучі та Ірпені на Київщині в лютому-березні 2022 року.
Також суд призначив Дзядку штраф 250 тисяч рублів і на чотири роки заборонив адмініструвати сайти. Державне обвинувачення вимагало для нього 8 років за ґратами і 5,9 мільйона штрафу, зазначає видання «Медіазона».
Журналісту інкримінували також статтю Кримінального кодексу про ухилення від виконання законодавства про так званих «іноагентів».
Приводом для справи про «фейки» стали два пости про «руйнування міст» і «вбивства російськими військовими мирних громадян у Бучі та Ірпені». Прокуратура заявляла, що в постах містилася «хибна інформація про насильницькі дії російських військових» у Київській області України.
«Медіазона» уточнює, що йдеться про пости за липень і грудень 2022 року, в яких були посилання на репортаж із Бучі та розслідування The New York Times про вбивство мирних жителів у Київській області.
Тихон Дзядко був оголошений у розшук у квітні 2025 року. У жовтні його заочно заарештували. Тоді ж головного редактора телеканалу «Дождь» внесли до списку терористів та екстремістів. 2022 року міністерство юстиції РФ внесло журналіста до списку «іноагентів». Після цього його штрафували за відсутність відповідного маркування.
Це не перший вирок співробітникам телеканалу, який зупинив роботу в Росії 3 березня 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. У лютому 2025 року суд у Москві заочно засудив голову інформаційної служби телеканалу Катерину Котрікадзе до восьми років колонії загального режиму. Її також засудили за статтями про поширення військових «фейків» та порушення закону про «іноземних агентів».
2023 року Генпрокуратура Росії визнала небажаною в Росії діяльність двох іноземних філій телеканалу «Дождь».
WP: через скорочення запасів озброєння США у Європі стурбовані щодо програми постачання зброї Україні
Через скорочення запасів критично важливого озброєння США в результаті війни з Іраном європейські країни стурбовані подальшою життєздатністю програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), пише The Washington Post із посиланням на 10 дипломатів, чиновників і помічників конгресменів.
Ініціатива PURL була запущена за адміністрації президента США Дональда Трампа. За цією програмою Сполучені Штати не постачають зброю Україні безпосередньо, а продають її союзникам, які передають її Києву.
Ключовою проблемою, за словами співрозмовників видання, є тривалі затримки в постачанні американської зброї, викликані війною в Ірані, під час якої США витратили частину своїх запасів високоточної зброї. В результаті в останні місяці деякі країни Європи стали скептичніше ставитися до цієї програми, а деякі навіть не наважуються виділяти нові кошти.
«Європейці вагаються, тому що зростає недовіра і невпевненість у тому, що станеться з грошима. Були внески (у PURL), але не надто великі», – цитує The Washington Post одного з чиновників.
За словами джерел видання, після скорочення запасів Пентагону союзники США від Європи до Східної Азії тепер очікують, що їм доведеться чекати кілька років, щоб отримати озброєння, за яке були перераховані гроші.
У березні Трамп, писала газета Financial Times, попередив про можливий вихід із PURL у відповідь на відмову європейських союзників по НАТО брати участь у розблокуванні Ормузької протоки. Після цього генеральний секретар НАТО Марк Рютте узгодив термінову спільну заяву країн альянсу про готовність «зробити свій внесок у відповідні зусилля щодо гарантування безпечного проходу через Ормузьку протоку».
Держсекретар США Марко Рубіо до цього говорив, що постачання зброї Україні лінією PURL не постраждали, але допускав можливість їхнього перенаправлення на Близький Схід. Київ, у свою чергу, заявив, що отримав гарантії збереження цього каналу.
«Болить за країну». Переселенка з Маріуполя водить «тролейбус перемоги»
Ольга Бондар з Маріуполя знайшла прихисток у Хмельницькому. Про набір на курси водіїв тролейбусів жінка дізналася із оголошення у соцмережах. Пройшла навчання – і вже понад три роки возить містом пасажирів.
Свій транспорт Ольга назвала «тролейбусом перемоги» і прикрасила його патріотичними написами. Найбільше Ольга мріє про день, коли вся родина знову збереться за одним столом.
Україна просить Європу стати посередником в угоді з РФ про взаємне припинення ударів по аеропортах – Сибіга
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна просить Європу допомогти укласти з Росією угоду про взаємне припинення ударів по аеропортах.
«Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо вирішити або досягти так званого припинення вогню по аеропортах», – сказав Сибіга виданню Politico 11 травня.
Міністр вважає, що Росія може мати стимул до участі в такій угоді, оскільки основні російські хаби, включаючи московський міжнародний аеропорт Шереметьєво та аеропорт Пулково Санкт-Петербурга, стають дедалі вразливішими до українських далекобійних атак.
«Можливо, наші європейські союзники, створивши платформу або, можливо, спеціальну групу, могли б обговорити [припинення вогню в аеропортах]», – сказав він, додавши, що президент України Володимир Зеленський вже обговорив цю ідею з деякими європейськими лідерами.
Київ не просить Європу замінити Вашингтон. Натомість, за словами Сибіги, будь-які європейські зусилля повинні посилювати дипломатію під керівництвом США та уникати створення конкуруючих напрямків – «це має бути додатковий напрямок».
Пропозиція Сибіги з’явилася на тлі того, як кілька європейських лідерів стверджують, що континенту потрібна більш пряма роль у дипломатії щодо України.
12 травня Андрій Сибіга заявив, що Київ пропонував Москві продовжити часткове припинення вогню після 11 травня, але натомість Росія цієї ночі запустила понад 200 безпілотників проти України.
Російська сторона цю заяву українського міністра не коментувала.
Президент США Дональд Трамп увечері 8 травня заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною – 9, 10 і 11 травня. За його словами, воно мало передбачати як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000. У Києві й Москві згодом підтвердили домовленості.
Обмін військовополоненими так і не відбувся.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україні не працюють цивільні аеропорти. У Росії вони тимчасово припиняють роботу на тлі українських атак.
Об'єктами взаємних атак стають військові аеродроми.