Україна готує прорив: це «схилить» Путіна? Домовленості Зеленського, удари по Москві
Дату вступу України до ЄС можна спрогнозувати?
Україні офіційно відкрили змістовну частину переговорів про вступ до ЄС. Це трапилося в Люксембурзі цього тижня. Поки йдеться про перший кластер – залишилося ще п’ять.
- Що означає це рішення для України?
- Переломний момент для євроінтеграції України?
- Що ще повинна зробити Україна?
- «Міндічгейт» впливає на рух України до ЄС?
- Нова логіка розширення ЄС: чи йдеться про привабливість для країн – потенційних учасників?
- Україна зможе мати додаткові гарантії безпеки?
- Чи можна спрогнозувати дату вступу України до ЄС?
- Про що домовляється президент України Володимир Зеленський у Європі та що залишилося за кадром розмови із президентом США Дональдом Трампом на полях G7?
Андрій Веселовський, надзвичайний і повноважний посол України, колишній постійний представник України при ЄС (у 2008-2010 роках) в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») озвучив свій прогноз. Дипломат каже, Україні варто було б встигнути до закінчення повноважень цієї Єврокомісії – це три роки. Проте він вважає, що за цей час Україна встигне закрити п’ять кластерів з шести, робота над найголовнішим, першим кластером затягнеться.
«Якщо я помилюсь, що ж, я покаюся і скажу ще раз: українці – неймовірний народ, вони роблять щось таке, у що ніхто б ніколи не повірив, а вони таке роблять. Ну, як ми зупинили Росію, а ніхто ж не вірив. То, може, впораємося і тут».
15 червня віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка заявив, що після відкриття першого переговорного кластера Україна розраховує на швидкий перехід до решти п’яти кластерів упродовж кількох тижнів. Дипломати ЄС поки не готові прогнозувати, чи вдасться відкрити решту кластерів у строки, на які розраховує Київ. Державам-членам іще належить вирішити, чи готові вони до подальших кроків.
Європейський Союз і Київ 15 червня офіційно почали переговори за першим кластером про вступ України до блоку. Це кластер «Основи», який охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини, функціонування демократичних інституцій.
Розширення Європейського Союзу й подальший переговорний процес з Україною й Молдовою про їхнє членство будуть на порядку денному саміту лідерів ЄС 18 червня. В Брюсселі очікують на особисту присутність Володимира Зеленського, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Москва палає
Тим часом усе це відбувається на тлі диму і пожеж із російської столиці Москви: туди знову долетіли українські дрони.
- Які перспективи відкриваються для України?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ підтвердив, що вночі проти 18 червня українські сили повторно уразили Московський нафтопереробний завод у Росії.
Мер столиці Росії Москви Сергій Собянін вранці 18 червня повідомив про атаку безпілотників на Московський нафтопереробний завод у районі Капотня.
Собянін заявив про масовану атаку дронів на Москву, вказавши, що нібито 180 дронів були «збиті на підльоті до Москви». Водночас, за його словами, декільком дронам «вдалося досягти МНПЗ, вживаються заходи з ліквідації наслідків».
Російські телеграм-канали з посиланням на очевидців повідомляли про пожежі після атаки в Москві й густий дим над містом.
«Це військовий РФ»: як в Україні збирають загиблих солдатів з поля бою
Останки 4-х військовослужбовців армії РФ та тіло бійця ЗСУ евакуювали з «кілзони» на Донецькому напрямку фронту пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм».
На локації для пошуків йшли пішки понад 20 км під ударами російських дронів і, зважаючи на дистанційне мінування. Частину зворотного шляху останки транспортували на НРК. Усі бійці загинули, орієнтовно, взимку 2025 року. Останки російських військових згодом обміняють на загиблих бійців Сил оборони України. Евакуації відбулися завдяки допомозі 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго та 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2.
Зеленський назвав кількість держав-учасниць Drone Deal
На цей час 27 країн беруть участь у форматі Drone Deal, що пропонує Україна – про це на відкритті засідання у форматі «Рамштайн» заявив український президент Володимир Зеленський, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Формат дозволяє Україні експортувати свої безпілотні технології.
«Ми готові активніше ділитися нашим досвідом. У форматі Drone Deal вже беруть участь 15 країн НАТО та 12 країн з-поза НАТО. Це різні регіони світу. І ми маємо бути активними всюди», – зазначив Зеленський.
Український президент заявив учасникам Контактної групи з питань оборони, що Європа потребує України так само, як і навпаки, й закликав до тіснішої військово-оборонної інтеграції, щоб «політичний рівень нашого партнерства відповідав реальності».
«Усі зацікавлені в українському досвіді, у тому, що ми можемо робити та як стримуємо російську агресію. Зараз ми тісно співпрацюємо на військовому рівні. Але надто часто, навіть усередині структур НАТО, наші представники відчувають, що існує певна межа того, наскільки далеко може зайти наша співпраця. Ці обмеження шкодять і нам, і вам», - сказав голова держави.
Президент України закликав також партнерів уже міркувати над довгостроковим фінансуванням української армії, «якщо ми хочемо, щоб Європа мала найсильнішу армію, здатну відповісти на будь-яку загрозу».
У березні президент Зеленський заявив, що програма Drone Deal, яку Україна пропонує країнам Близького Сходу і Європи, спрямована передусім на захист. Зеленський зауважив, що спочатку Drone Deal розроблялась і пропонувалась США.
Зеленський каже, що Трамп налаштований посилити тиск на Росію
Президент України Володимир Зеленський заявив 18 червня про «хороші» зустрічі на саміті «Групи семи» (G7) у Франції та про готовність лідера США Дональда Трампа тиснути на Росію задля наближення миру. Про це Зеленський сказав, відкриваючи засідання Української контактної групи з питань оборони в штаб-квартирі НАТО, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Президент Сполучених Штатів дуже чітко налаштований на посилення тиску на Росію, щоб покласти край цій жахливій війні, яку Росія розв'язала проти України та всієї Європи. Це також спільна позиція всіх лідерів G7… У нас є інструменти, і вони достатньо сильні, щоб поставити Росію в умови, за яких дипломатія стане єдиним вибором», – зазначив Зеленський.
Президент України наголосив, що рівень перехоплення нею дронів сягає 90 відсотків, але проблемою залишається балістика.
«Сьогодні Україна та Німеччина роблять дуже важливий спільний крок. У нас є певні технології. У Німеччини є певні технології. І сьогодні наші міністри оборони вже підписали угоду про поєднання цих можливостей. В Україні є компанія, яка здатна виробляти балістичні ракети», – зазначив, не розкриваючи подробиць, Володимир Зеленський. Український лідер анонсував зустрічі на рівні безпекових радників і закликав інші країни долучатися до цих зусиль.
Президент підкреслив необхідність зміцнити захист України від балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.
«Коли ми знаємо, що Росія готує масований удар по Україні, і можемо отримати необхідні ракети за день до цієї атаки – це допомагає рятувати життя. Тому час має значення… Ми чули, що деякі країни та компанії хотіли б оголосити про свої внески до програми PURL на саміті в Анкарі. Але до нього ще кілька тижнів. Давайте ухвалимо ці важливі рішення вже тут, на цій зустрічі, щоб поставити зброю, необхідну для захисту», – підкреслив Зеленський.
Президент США Дональд Трамп 17 червня заявив, що не виключає відновлення санкцій проти Росії через її війну проти України. У відповідь журналісту, який запитав про таку ймовірність, очільник Білого дому заявив, що «ми це розглядаємо».
Президент США назвав свої недавні розмови з Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним «добрими» й підкреслив, що обидва лідери прагнуть мати можливість мирного врегулювання.
Дональд Трамп водночас відмовився відповідати на запитання, чи покладає на президента Росії більшу відповідальність за продовження війни в Україні, оскільки не вважає це доречним у межах дипломатичного процесу.
Активіст в окупованому Криму повідомив про зміну політики «Єдиної Росії» щодо кримських татар
У відділенні російської партії «Єдина Росія» в окупованому Криму напередодні осінніх виборів депутатів до Держдуми РФ змінили політику щодо кримських татар – тепер партія агресивно намагається залучати кримських татар до своїх лав. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив один із кримськотатарських громадських діячів на умовах анонімності.
За його інформацією, примусу до вступу до «Єдиної Росії» особливо зазнають кримські татари, які працюють у бюджетній сфері.
Активіст нагадав, що після окупації Криму кримське відділення російської правлячої партії сформували з членів «Партії Регіонів», її керівник Володимир Константінов також залишився незмінним. При цьому «Єдина Росія» на півострові не була надто охоча працювати з кримськотатарською спільнотою через її бойкот псевдореферендуму про окупацію Криму в 2014 році.
«Але перед виборами до Держдуми, які відбудуться у вересні цього року, політика партії влади щодо кримських татар різко змінилася, тепер на бюджетників чиниться тиск з метою залучення їх до лав партії. Багато хто відмовляється і звільняється з роботи. Наприклад, через це вже півроку не працює кримськотатарська бібліотека у Білогорську – там не залишилося співробітників, звільнилася єдина кримськотатарська журналістка з газети «Сільська новина», яка пропрацювала там довгі роки. Таких прикладів чимало», – розповів громадський діяч.
На його думку, таким чином російська партія влади має кілька цілей. По-перше – її рейтинг серед некорінного населення Криму падає: люди не хочуть вступати в партію, яка «своїми рішеннями погіршує їхнє життя з кожним днем»:
«Ось партійні функціонери і звернулися на політично «неоране поле». По-друге, відчуваючи, як земля йде з-під ніг, «Єдина Росія» хоче забруднити якнайбільше кримських татар участю в їхній партії, яку багато українських політиків вважають злочинною і навіть терористичною організацією».
Третьою причиною співрозмовник журналістів назвав усвідомлення російської влади, що в разі військової деокупації Кримського півострова кримські татари виступлять там проукраїнською силою.
«Єдина Росія» намагається внести розбрат у кримськотатарській спільноті. Їм не зрозуміти, що кримські татари краще втратять роботу, ніж підуть до лав партії влади країни-окупанта», – додав він.
Переслідування та репресії в анексованому Криму є прямим продовженням та проявом тривалості геноцидної політики Росії, спрямованої на знищення кримськотатарського народу, заявила президія Меджлісу в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня.
Рютте заявив про «божевільні» витрати Росії на оборону й застеріг від наївності
Росія збільшує свої оборонні витрати – за останніми даними, наведеними генеральним секретарем НАТО Марком Рютте 18 червня, вони складають уже 48 відсотків її державного бюджету. Раніше Рютте казав про 40 процентів, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Це означає, що приблизно 75% усіх податкових надходжень, які отримує Москва, тепер спрямовуються на оборону. Це божевільні цифри… Тому ми не можемо бути наївними щодо Росії», – сказав Рютте.
Генсекретар НАТО підкреслив важливість нарощування оборонних видатків і спроможностей союзниками на тлі можливої загрози:
«Існують відкриті оцінки різних розвідувальних служб у Європі, які вважають, що до того часу (2029 року – ред.) Росія може бути готовою і достатньо сильною. Тому ми повинні подбати про те, щоб бути сильнішими вже сьогодні… щоб Росія розуміла: краще навіть не намагатися».
Водночас, за словами Рютте, для Росії буде найбільшою помилкою спробувати атакувати НАТО.
Також генсекретар Альянсу зазначив, що необхідно робити все можливе, аби Україна «залишалася якомога сильнішою у цій боротьбі».
«У підсумку все залежить від того, чи хоче Путін брати участь у переговорах. А поки що ми повинні зробити все можливе… Україна має невеликі успіхи та дедалі ефективніше використовує безпілотники й інші тактики для ураження російської енергетичної інфраструктури та оборонно-промислових потужностей… Це позитивно і відрізняється від ситуації чотири-п’ять місяців тому», – підсумував Рютте.
У травні представник МЗС Росії Сергій Рябков заявив про зростання ризиків прямого зіткнення між РФ і НАТО зростають. В інтерв’ю державному агентству ТАСС він сказав, що в європейських столицях поширюється наратив про «наростання загрози війни високої інтенсивності з Росією».
Експолоненого підозрюють у знущанні з інших українських військових в російському ув’язненні
Співробітники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки повідомили про підозру військовому, який під час перебування у російському полоні, ймовірно, брав участь у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими – про це відомства заявили 18 червня.
За даними слідства, чоловік потрапив у полон 2022 року й утримувався в одній із колоній на окупованій території Донецької області, яка працювала на території колишньої української Калінінської виправної колонії. Там він «встановив лояльні стосунки з адміністрацією установи та отримав від окупантів привілейоване становище серед інших бранців».
ДБР стверджує, що підозрюваний виконував вказівки окупаційної адміністрації та брав участь у систематичному психологічному й фізичному тиску на українських військовополонених:
«Зокрема, він змушував співвітчизників годинами перебувати на морозі без належного одягу, примушував їх виконувати виснажливі фізичні вправи, бив полонених, а також повідомляв адміністрації колонії про тих, хто відмовлявся виконувати нав’язані окупантами правила. Після таких повідомлень до полонених застосовувалися додаткові покарання та насильство».
Фігуранта звільнили з полону в ході обміну в 2025 році. Правоохоронці зазначають, що підставою для підозри йому стали, поміж іншого, показання інших звільнених українських військових, які перебували з ним в одному місці ув’язнення. Вони свідчили про його співпрацю з окупаційною адміністрацією та участь у знущаннях з українських полонених.
Бюро посилається також на результати експертиз, які «підтвердили факти катувань та моральні страждання українських бійців».
Дії військовослужбовця кваліфікували за статтею про злочинні дії в полоні, а саме – «насильство над військовополоненими та жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого». В разі обвинувального вироку йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Суд взяв підозрюваного під варту без права внесення застави.
Правоохоронці не називають ім’я фігуранта, його позиція щодо обвинувачень невідома.
У зверненні 26 березня з нагоди четвертої річниці створення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Зеленський повідомив, що за чотири роки додому вдалося повернути 8669 українських громадян – військових і цивільних.
«Найжорсткіша криза за час війни»: як удари України по НПЗ вдарили по паливному ринку Росії
Українські безпілотники вдруге за тиждень у ніч на 18 червня атакували Московський НПЗ – найбільшого постачальника пального для Московської області.
Через регулярні удари по нафтопереробних заводах у Росії фіксують дефіцит бензину та дизеля, запроваджують ліміти на АЗС і готуються до імпорту пального з-за кордону.
Наприкінці травня 2026 року агентство Reuters писало, що практично усі великі НПЗ у центральній частині Росії зупинили чи скоротили виробництво після українських атак.
Що відбувається на російському паливному ринку зараз та які наслідки мають атаки на НПЗ – розповідаємо далі.
Атака на Дніпро: кількість поранених зросла, 9 людей у лікарні
У Дніпрі зросла кількість постраждалих внаслідок російської атаки, повідомив голова області Олександр Ганжа 18 червня.
«Вже 11 поранених через ворожу атаку на Дніпро. Дев’ятеро людей госпіталізовані», – повідомив він.
Ще двоє постраждалих, за даними Ганжі, на амбулаторному лікуванні.
Державна служба з надзвичайних ситуацій зафіксувала, що атака пошкодила приватне підприємство. Над ліквідацією пожежі працювали 25 рятувальників та вісім одиниць техніки ДСНС.
Раніше 18 червня обласна влада повідомила про загиблого та дев’ятьох поранених внаслідок російської атаки на Дніпро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Кремлі на тлі атаки на Москву заявили, що удари ЗСУ не наближають зустріч Путіна і Зеленського
Останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков 18 червня.
Заява пролунала після того, як столиця Росії Москва в ніч проти 18 червня зазнала одного з найбільших українських повітряних ударів від початку повномасштабної війни.
Ушаков також прокоментував нещодавній саміт «Групи семи», заявивши, що європейські лідери, ймовірно, «накачали» президента США Дональда Трампа «некорисними, якщо не шкідливими ідеями».
Голова Сумщини повідомив про загиблого через російський авіаудар по обласному центру
Російські війська близько 4 години ранку 18 червня завдали удару по околицях Сум двома керованими авіабомбами, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, після атаки до правоохоронців звернулися родичі 64-річного чоловіка:
«Вони повідомили, що він пішов до річки на риболовлю і зник. Під час виїзду на місце події поліція, на превеликий жаль, зафіксувала загибель чоловіка».
Григоров закликав жителів Сумщини бути обережними – дотримуватися комендантської години (в області вона триває з опівночі до 5:00), під час загрози ударів залишатися в безпечних місцях і не перебувати просто неба.
Читайте також – Сумщина: житель Шосткинської громади загинув через удар РФ, через атаки на АЗС у Тростянці є постраждалі
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В Україну повернули останки 522 загиблих – коордштаб
До України за результатами проведених репатріаційних заходів повернули тіла 522 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям, повідомив 18 червня Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.
Як заявили в коордштабі, слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС проведуть необхідні експертизи й ідентифікацію репатрійованих тіл.
«Тіла вдалося повернути за результатами спільної роботи співробітників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБ України, Збройних сил України, МВС України, Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України, інших структур сектору безпеки й оборони України», – йдеться в повідомленні.
Зеленський анонсував початок роботи над створенням європейської антибалістичної системи
Президент України Володимир Зеленський анонсував обговорення підтримки протиповітряної оборони України сьогодні в Брюсселі – про це він сказав у коментарі журналістам 18 червня.
Він вказав на те, що ця робота вже почалася напередодні із зустрічей із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом.
«Ми вдячні Німеччині та іншим міністрам оборони за те, що вони підготували на «Рамштайн» передусім питання PURL, ППО, Patriot, антибалістичних ракет. 9, 10, 11 – десь приблизно стільки країн підтримують на сьогодні нові пакети PURL. Дай Бог, щоб нам все вдалося й ми отримали таку серйозну підтримку», – сказав він.
У Дніпрі через удар РФ загинув чоловік, 9 людей поранені – ОВА
У Дніпрі внаслідок російського удару вранці 18 червня загинув чоловік, ще дев’ять людей зазнали поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Восьмеро постраждалих у лікарнях. Медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості. Ще одна людина оговтуватися буде вдома», – написав Ганжа в телеграмі.
Він додав, що внаслідок атаки було пошкоджене приватне підприємство.
У Повітряних силах раніше сьогодні повідомили, що війська РФ атакували Дніпро балістичною ракетою.
Лукашенко: удар по автобусу з білоруськими дітьми в РФ є спробою втягнути Білорусь у війну
Олександр Лукашенко заявив, що розцінює атаку на автобус, який перевозив білоруських дітей через Брянську область Росії, як спробу втягнути Білорусь у війну.
«Якщо хтось нас провокує і намагатиметься втягнути нас у війну, я думаю, що це погано скінчиться для тих, хто намагається це зробити», – цитує Лукашенка його пресслужба 18 червня.
«Ми поводимося спокійно. Комусь не подобається, що Білорусь – спокійна держава, тому все це відбувається. Ми чуємо заяви, виправдання, різні версії. Але нам потрібна правда», – додав він, заявивши, що очікує на «щиру відповідь» від української сторони.
17 червня голова Брянської області Росії Єгор Ковальчук заявив, що внаслідок «обстрілу українських військ» був пошкоджений автобус, який перевозив дитячу футбольну команду з Гомеля, що їхала на відпочинок до Геленджика (Росія). Одна людина загинула, ще вісім – були поранені, зокрема шестеро дітей – двоє з них перебувають у тяжкому стані.
СБУ: перехоплені російські дані заперечують причетність України до удару по автобусу з дітьми
Служба безпеки України 18 червня заявила про перехоплення «офіційного російського документа», який свідчить, що Україна не має стосунку до атаки на автобус із дітьми з Білорусі в Брянській області Росії.
За твердженням відомства, йдеться про інформаційну довідку від моніторингового центру державної казенної установи Брянської області «Безпечний регіон» (ГКУ БО «Безопасный регион»).
«Відповідний документ був здобутий у ході контррозвідувальних заходів СБУ. У зведенні зазначається, що на момент інциденту з автобусом у повітряному просторі району не було українських БПЛА», – коментує пресслужба відомства.
Згідно з довідкою, фото якої оприлюднила СБУ, місцевий Регіональний сегмент оперативного штабу Єдиного національного центру не фіксував БПЛА в районі цього інциденту.
«НАТО 3.0». Геґсет оголосив, що США протягом 6 місяців переглянуть присутність сил у Європі
Міністр оборони США Піт Геґсет заявив, що Пентагон проведе перегляд присутності своїх сил і баз в Європі протягом наступних шести місяців. Він сказав про це 18 червня міністрам оборони НАТО, які зібралися на зустріч у штаб-квартирі альянсу в Брюсселі, в той час, як Вашингтон тисне на союзників, щоб вони посилили свою оборону.
«Цей перегляд триватиме до шести місяців, хоча може завершитися й раніше. Назвімо його «перегляд НАТО 3.0». Цей огляд буде проведений із використанням інформації від збройних сил Сполучених Штатів та європейського командування. Він включатиме консультації з Конгресом США і нашими союзниками. Але не помиляйтеся – це буде справжній перегляд. Його мета – переконатися, що НАТО швидко й незворотно рухається до моделі, в якій Європа бере на себе провідну роль. Бере основну відповідальність за оборону Європи», – сказав Геґсет. При цьому він прямо не заявив, що перегляд може призвести до скорочення розгортання американських військ у Європі.
Пісторіус: Німеччина виділить ще 400 млн доларів на посилення ППО України
Ініціатива на полі бою перебуває на полі бою України, заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус перед зустріччю міністрів оборони країн-членів НАТО у Брюсселі 18 червня. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За оцінкою урядовця, українські війська «дуже успішно» захищають свою країну й подекуди повертають окуповані території.
«Попри те, що терор Путіна проти українського цивільного населення триває, на фронті він просувається дуже повільно і зазнає величезних втрат. Тому можна констатувати – і я говорив про це ще три тижні тому – що зараз ініціатива перебуває на боці українців», – сказав він.
Пісторіус наголосив на важливості продовжувати підтримку України й висловив готовність Берліна це робити. Відтак він повідомив про два рішення – по-перше, Німеччина вчетверте долучиться до ініціативи PURL, що дозволяє закуповувати американське озброєння коштом партнерів України.
«У цьому випадку йдеться насамперед про таку необхідну боєприпасну номенклатуру для систем протиповітряної оборони. Це буквально рятує людські життя щодня і щоночі. Цього разу наш внесок становитиме 200 мільйонів доларів», – заявив міністр.
Атака на автобус із білоруськими дітьми у Брянській області РФ: що відомо. Заява Лукашенка
Дитяча футбольна команда з білоруського Гомеля їхала на відпочинок до російського Геленджика. У Брянській області РФ 17 червня автобус був атакований. Загинула жінка, яка супроводжувала дітей, потсраждали діти. Губернатор Брянщини звинуватив в атаці Україну. Генштаб ЗСУ і СБУ наполягають: жодних атак там не здійснювали. А ЦПД стверджує, що це операція Росії, щоб спровокувати Білорусь на агресивні дії проти України.
Атака на автобус відбулася після того, як очільник Білорусі Лукашенко заявив, що війну можна завершити вже цього року і перепросив президента України Зеленського в інтерв’ю, оприлюдненому 15 червня.
Білоруська редакція Радіо Свобода збирає інформацію про інцидент.
Поранених дітей транспортують на спеціальних реанімобілях до медичних закладу Мінська, повідомляє державне видання Білорусі new.by.
«Хлопчика, який був у тяжкому стані, вночі прооперували. Зараз його транспортують на апаратній підтримці. Усі інші постраждалі при свідомості, розмовляють і почуваються краще. Незважаючи на осколкові поранення, прогнози позитивні», – зазначило видання.
Міністр охорони здоров’я Білорусі Олександр Ходжаєв заявив, що можливість транспортування поранених дітей та одного дорослого підтвердили лікарі:
«Зараз евакуюють шість постраждалих, із них двоє тяжких: одна дитина і один дорослий. І чотири людини у стані різного ступеня тяжкості, але не тяжкі», – сказав білоруський міністр.
Далі читайте ТУТ
Міністри оборони НАТО прокоментували зменшення військової присутності США в Європі
Європейські країни НАТО будуть обговорювати зі США зменшення присутності американських військ у Європі та проситимуть зачекати з далекобійними можливостями. Подробиці перемовин прокоментували генеральний секретар НАТО Марк Рютте і кілька європейських міністрів оборони перед початком зустрічі голів оборонних відомств країн НАТО у Брюсселі 18 червня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Рютте, США вже повідомили союзникам про скорочення частини свого внеску до моделі сил НАТО, яка використовується для оборонного планування.
«США давно говорили про те, що їм доводиться приділяти увагу кільком театрам воєнних дій одночасно. Вони не можуть надто розпорошувати свої ресурси. Тому Сполучені Штати заздалегідь повідомили, що дещо скоротять свій внесок у модель сил НАТО. Учора мене запитували, чи відбувається це негайно. Так, це відбувається негайно», – сказав генсек.