У Пензенській області РФ заявили про масові облави на чоловіків для відправлення на війну
У Пензі й Пензенській області Росії поліцейські спільно зі співробітниками військкоматів організували масові облави на чоловіків, повідомляють російські видання «Говорит НеМосква», «Медиазона», а також «Движение сознательных отказчиков» і правозахисний проєкт «Идите лесом».
Рейди проходять у Пензі, Каменці й Кузнецьку. За повідомленнями, чоловіків змушують підписувати контракт із Міноборони Росії для відправлення їх на війну проти України.
«У Пензі поголовно всіх забирають, зупиняють машини, громадський транспорт, чоловіків пакують і відвозять підписувати контракт, облави по всьому місту», – повідомила жителька міста правозахисникам із «Идите лесом».
«Движение сознательных отказчиков» також отримало кілька повідомлень про те, що в Пензі й області «відловлюють молодих людей і змушують підписати контракт» із збройними силами Росії.
Ще один житель Пензи розповів каналу «Мобилизация», що «ловити чоловіків» почали ще у січні, але останнім часом облави посилилися.
Про те, що людей у регіоні почали насильно забирати на війну, свідчать коментарі місцевих жителів під постами «Новой альтернивы». Саме видання писало, що у листопаді 2025 року силовики забрали з дому жителя Сурська Володимира Подковиркіна для підписання контракту з Міноборони РФ, а у травні 2026 року в будівлі військкомату на вулиці Складська катували Станіслава Вяльцина.
Видання Astra нагадує, що раніше місцева жителька Анастасія Фоміна опублікувала звернення до голови Слідчого комітету РФ про викрадення і відправлення на фронт свого 58-річного батька, якого забрали з дому у селі Російський Качим. За словами Фоміної, її батька й інших чоловіків, які були у військкоматі того дня, змушували підписати контракт під тиском. Вже наступного дня їх відправили до Ростовської області РФ.
У регіональному управлінні Росгвардії вранці 18 червня заявили, що проводили міжвідомчий рейд. Там додали, що перевірили 80 водіїв і виявили дев’ятьох громадян РФ, які не стали на військовий облік. Їм вручили офіційні повістки у військкомат. Такі рейди, як зазначається, проводитимуться «на системній основі у всіх районах області».
Раніше цього місяця генсекретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Росія зазнає «абсолютно приголомшливих» втрат в Україні, де, за його словами, щомісяця гине понад 30 тисяч російських солдатів. «Це означає втрату за один місяць більшої кількості людей, ніж Радянський Союз втратив за 10 років у 1980-х роках в Афганістані», – сказав Рютте.
Він також застеріг молодих росіян, що вони, ймовірно, загинуть, якщо погодяться на участь у війні Росії проти України.
В одному зі своїх звітів американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що ресурси Росії для ведення війни – не безмежні, як намагається стверджувати російський лідер Володимир Путін, і, за їхніми словами, він стикається з необхідністю ухвалити рішення щодо поповнення російських сил для ведення війни, уникаючи при цьому загальної мобілізації.
«Захід і Україна можуть використати те, як економічні, демографічні питання й проблеми з поповненням особового складу Росії з часом посилюються, щоб змусити Путіна вирішувати складні питання вдома швидше, ніж йому хотілося б. США можуть використати такий підхід, щоб створити важелі впливу проти Росії й змусити Путіна сісти за стіл переговорів і запропонувати поступки для припинення війни в Україні», – заявили аналітики, додавши, що Кремль досі не запропонував ніяких поступок щодо війни в Україні й публічно не сигналізував про згоду з жодним із запропонованих мирних планів.
У Харкові помер рятувальник, поранений під час удару РФ 15 червня, число жертв зросло до 6 – ДСНС
У Харкові у лікарні помер рятувальник Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Деркач, який зазнав тяжких поранень під час повторного російського обстрілу міста вночі проти 15 червня, повідомила пресслужба ДСНС.
Микола Деркач – начальник караулу 6-ї державної пожежно-рятувальної частини, майор служби цивільного захисту, йому було 48 років. У Миколи Деркача залишилися дочка і мати, зазначили в ДСНС.
«У ту страшну ніч він виконував свою роботу – рятував людей. Саме тоді російський удар обірвав життя тих, хто першим приходить на допомогу іншим. Лікарі кілька днів боролися за життя рятувальника, але сьогодні його серце зупинилося», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що Микола Деркач став шостим загиблим після російського удару разом із рятувальниками Дмитром Бойком, Данилом Тіщенком, Сергієм Маковецьким, Вадимом Зінченком і головним спеціалістом Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради Олексієм Дорожкіним.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Європейські лідери розповіли про суперечки на саміті про те, хто має представляти ЄС на переговорах із Росією
На саміті ЄС у Брюсселі лідери держав-членів не змогли дійти згоди щодо того, хто має представляти Європейський Союз на можливих переговорах з Росією про завершення війни проти України, а також частина лідерів розкритикували президента Європейської ради Антоніу Кошту за спроби його кабінету встановити контакти з Москвою.
Про це свідчать як коментарі самих лідерів після зустрічі, так і дипломатів і посадовців ЄС, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
Ще до початку дискусії щодо України чиновник ЄС у кулуарах саміту повідомив, що Антоніу Кошта очікував можливу критику з огляду на витік інформації про те, що представники його кабінету кілька разів намагалися встановити контакти з російськими посадовцями.
Контакти, як стверджує команда Кошти, були потрібні для створення каналу зв’язку на випадок майбутніх переговорів.
Під час саміту, як повідомляє Politico з посиланням на дипломатів, президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикували Кошту, наполягаючи, що зараз не час для переговорів із російським лідером Володимиром Путіним, а коли такий момент настане, провідну роль має взяти на себе «євротрійка» – Франція, Німеччина і Велика Британія. Водночас Італія і Польща були незадоволені тим, що їх не залучили до початкових переговорів між Францією, Німеччиною, Великою Британією й Україною.
Інші лідери зайняли протилежну позицію, заявивши, що саме ЄС має виконувати цю роль, і підтримали Кошту. Ще кілька лідерів дізналися про телефонні розмови кабінету Кошти з Москвою лише після появи інформації в медіа, і це викликало в них обурення.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер після саміту заявив, що участі європейців у перемовинах хотів би й український президент.
«Я сьогодні вранці мав двосторонню зустріч із Володимиром Зеленським. І, як мені здається, він також хоче, щоб великі країни Європи, а також Велика Британія, яка не є членом ЄС, долучилися до нього для представлення європейського голосу за столом переговорів. Це посилює його позицію», – сказав де Вевер.
І на захист Кошти додав, що, на його думку, саме інституції ЄС мають представляти Євровоюз.
«Якщо ми говоримо про представництво Європейського Союзу, то представляти Союз можуть лише його власні інституції. Ніхто інший не може представляти ЄС», – сказав він журналістам, підтримавши Кошту.
За словами бельгійського прем’єра, якщо йдеться про гарантії безпеки, то формат «євротрійки» (Франція, Німеччина, Британія) може бути корисним, однак у питаннях, які належать до компетенції ЄС, саме інституції Євросоюзу повинні говорити від його імені.
Схожу позицію зайняв прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін.
«На нашу думку, відкриття такого каналу комунікації не є помилкою. Я довіряю Антоніу Кошті. Він дуже чітко сказав, що Європа не виступає і не виступатиме посередником. Але якщо переговори все ж почнуться, то в межах компетенцій Європейського Союзу саме він представлятиме Союз. До цього моменту ще далеко», – сказав журналістам перед початком другого дня саміту Міхол Мартін.
Чеський прем’єр Андрей Бабіш висловився про дискусію критично.
«Учорашня дискусія щодо України, на жаль, підтвердила, що Європа не здатна домовитися навіть про те, чи потрібно вести переговори і хто має їх вести», – заявив він.
«Але говорити, що переговори має вести лише Зеленський без Європи, коли Європа за все це платить, – це, звичайно, нісенітниця. Тому одні лідери казали, що переговори має вести тільки Зеленський. Інші стверджували, що переговори повинна вести Європа. Ще інші говорили, що не хочуть, щоби хтось вів переговори від їхнього імені», – додав Бабіш.
Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен сказав, що наразі питання представництва є передчасним, оскільки Кремль не демонструє готовності до переговорів, але назвав дискусію конструктивною.
«Я впевнений, що після вчорашньої дуже конструктивної дискусії ми не будемо сперечатися про те, хто саме представлятиме Європейський Союз на переговорах», – додав нідерландський прем’єр.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс також виступив проти створення альтернативних переговорних форматів.
«У нас уже є вся необхідна інституційна система. Не повинно бути так, щоб якась одна країна брала це на себе. У нас уже є створені інституції, тому тут усе зрозуміло. Ми не повинні змінювати правила», – заявив він.
Питання відновлення контактів з Москвою лідери обговорювали на саміті ЄС спочатку за участю українського президента, засідання з яким тривало майже дві години. Потім, ще годину, уже без участі Зеленського.
Днями західні агенції повідомили, що голова Європейської ради Антоніу Кошта «встановив короткострокові контакти на дипломатичному рівні» з російським керівництвом, щоб налагодити діалог Брюсселя і Москви на тему припинення війни в Україні.
«По суті нічого не обговорювалося. Але в будь-якому майбутньому сценарії ЄС має специфічні інтереси, які необхідно буде захищати, тому важливо мати налагоджені дипломатичні канали з Росією», – сказав співрозмовник Reuters.
Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.
Наприкінці травня видання Politico повідомляло, що такими переговорниками могли б стати Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нійністе, нинішній фінський президент Александр Стубб, колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і колишній прем’єр Італії Маріо Драгі. Російський президент Володимир Путін пропонував на цю посаду колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.
Мадяр заявив, що за його ініціативою з декларації ЄС виключили положення про прискорений вступ України
саміту ЄС у Брюсселі в останній момент виключили положення про прискорений вступ України.
За його словами, під час роботи над текстом на пропозицію Угорщини підсумковий документ був «значно доопрацьований», і «це було непросто».
«Вперше за півтора року можлива заключна заява, ухвалена всіма державами-членами», – написав Мадяр у соцмережі X.
Цього місяця ЄС схвалив відкриття першого із шести переговорних кластерів про вступ України і Молдови. Перший кластер, відомий як «Основи», охоплює, зокрема, верховенство права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління й економічні критерії.
Генштаб: на фронті минулої доби було 248 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 248 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на трьох напрямках: Покровському, Гуляйпільському і Костянтинівському, повідомив у ранковому зведенні 19 червня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили 23 атаки поблизу населених пунктів Плещіївка, Костянтинівка, Іллінівка, Торецьке, Софіївка. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Родинське, Новомиколаївка, Філія та у бік населених пунктів Василівка, Білицьке, Дорожнє, Шевченко, Сергіївка, Новопавлівка… На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 24 атаки у бік населених пунктів Добропілля, Гуляйпільське, Гірке, Цвіткове, Чарівне», – йдеться в повідомленні.
ISW: удар по Москві викриває слабкі місця Росії і її нездатність захистити власне населення
Повторні українські удари по добре захищених районах глибокого тилу Росії, таких як Москва, продовжують викривати слабкі місця РФ і її нездатність захистити власне населення, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«ISW, як і раніше, вважає, що зростання частоти, масштабів і глибини української кампанії ударів на великі відстані по добре захищених великих російських містах, таких як Москва і Санкт-Петербург, свідчить про посилення вразливості російської протиповітряної оборони і про дилеми, з якими стикається Кремль, вирішуючи, як реагувати на внутрішню ціну війни, яку він розпочав», – йдеться у звіті.
Аналітики зауважили, що низка нічних ударів України змогла завдати значних збитків, навіть попри те, що російські військові блогери стверджували, що війська РФ досягли високого показника перехоплення дронів. «Схоже, Україна нарощує свої можливості у сфері використання дронів настільки, що навіть відносно невелика кількість БпЛА, які досягають своїх цілей, приносить значні результати», – кажуть в ISW.
Повітряні сили: РФ атакувала Україну 90 дронами, 79 знешкодили, є влучання
Російські військові вночі проти 19 червня атакували Україну 90 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 79 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання дев’яти ударних БпЛА на восьми локаціях, а також падіння уламків на восьми локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України ще перебувають російські дрони.
Війська РФ атакували цивільні судна в Чорному морі, одна людина загинула, 5 поранені – Кулеба
Російські військові атакували два цивільні судна під іноземними прапорами в Чорному морі, внаслідок чого загинув один член екіпажу, ще п’ятеро – поранені, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Внаслідок атаки російських БпЛА на цивільні судна в акваторії Чорного моря загинув член екіпажу судна під прапором Панами, ще двоє моряків отримали поранення, один із них – тяжкі… Також під удар потрапило судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, де троє членів екіпажу зазнали легких поранень», – написав Кулеба в телеграмі.
Він наголосив, що Росія «веде війну проти свободи судноплавства, міжнародної торгівлі й глобальної продовольчої безпеки» і такі злочини мають отримувати «чітку міжнародну оцінку – тероризм».
У Павлограді внаслідок атаки РФ загинула 8-річна дівчинка – ОВА
У Павлограді на Дніпропетровщині внаслідок російського удару вранці 19 червня загинула 8-річна дівчинка, ще одна людина поранена, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Поранену 49-річну жінку госпіталізували. Її стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості. Зайнялися два приватні будинки. Одна оселя зруйнована», – зазначив Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
«Утопити в лайні». Росія хоче залишити без води і каналізації міста-мільйонники? Хто «сіє паніку»
Слухати
16 min
Росія може атакувати системи водопостачання українських міст, попереджає українська влада. Чи реально залишити Київ, Харків, Дніпро чи Одесу без води? Радіо Свобода опитало водоканали, експертів та місцеву владу, щоб з’ясувати, наскільки реалістичні такі сценарії.
Ми також проаналізували досвід Миколаєва, який уже пережив втрату основного джерела водопостачання, щоб зрозуміти, чи готові великі міста до подібних викликів, наскільки реальними є найгірші сценарії та що варто робити українцям уже зараз.
«Ворог намагатиметься залишити Київ без води, і до цього треба готуватися кожному киянину», – заявив очільник ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв в ефірі «Київ24».
Подібні заяви неодноразово лунали цієї весни від президента Володимира Зеленського. Так, 25 березня він сказав, що в Кремлі «готують операцію проти систем водопостачання» України. А вже 3 квітня, коментуючи нові розвідувальні дані, зазначив, що російські війська «будуть бити по водопостачанню, мостах, дамбах і насосних станціях», закликавши посилити захист критичної інфраструктури.
Далі читайте ТУТ
«Путін створив монстра». Як війна «стала пасткою» для Кремля
Економіка, що живиться війною. Від телевізійних екранів до шкільних класів – всюди панує наратив про цивілізаційне протистояння із Заходом. Тисячі солдатів, травмованих війною, серед яких і засуджені злочинці, яких випустили з в’язниць для участі в найкривавіших боях в Україні, повертаються до міст і сіл по всій Росії.
На показовому економічному форумі президента РФ Володимира Путіна в Санкт-Петербурзі цього місяця густий чорний дим від українських ударів безпілотниками по нафтових об’єктах поблизу його рідного міста став яскравим символом невдач, які переслідують Росію на п’ятому році повномасштабного вторгнення, яке, як він сподівався, змусить Київ капітулювати за лічені тижні.
Ці та інші українські атаки вглиб Росії стали черговим нагадуванням про те, що для досягнення бодай частини головних воєнних цілей Путіна, навіть для повного захоплення Донбасу, російській армії доведеться й надалі воювати.
Менш помітним на форумі був цілий комплекс внутрішніх чинників, які для російського керманича Володимира Путіна є серйозним стримувальним фактором від завершення війни, яку він сам розпочав.
Це павутиння він сплів власноруч, і, за словами аналітиків, розплутати його без суттєвих ризиків для Росії та його власних політичних позицій після понад чверті століття при владі буде непросто.
Фактично Путін створив монстра. Або, як написали політологи Сева Гуницький і Джеремі Морріс у нещодавній статті для журналу Foreign Affairs, він «потрапив у воєнну пастку, яку... ніхто не може легко демонтувати».
«Йдеться про тіньову економіку, ринок праці, регіональні бюджети і навіть соціальну ієрархію всередині країни – усе це було перебудовано навколо війни», – сказав Радіо Свобода в інтерв’ю Гуницький, професор катедри досліджень миру та конфліктів імені Джорджа Ігнатьєва в Університеті Торонто.
Далі читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ: понад мільйон 389 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 389 420 своїх військових, зокрема 1 370 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 19 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 040 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 783 (+4)
- артилерійські системи – 44 298 (+58)
- РСЗВ – 1 881 (+4)
- засоби ППО – 1 432 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 688 (+4)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 359 557 (+1 968)
- крилаті ракети – 4 787 (+4)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 108 866 (+441)
- спеціальна техніка – 4 309 (+3).
Війська РФ атакували Харків, постраждали 9 людей, пошкоджені десятки будинків – влада
Російські військові вночі атакували керованими авіабомбами Холодногірський район Харкова, внаслідок чого, за останніми даними, постраждали девʼять людей, четверо з яких діти, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Більше сорока приватних будинків були пошкоджені внаслідок ворожого удару», – написав Терехов у телеграмі удосвіта 19 червня.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що екстрені служби ліквідовують наслідки удару.
Лідери ЄС вирішили продовжити санкції проти РФ одразу на рік – замість шести місяців
Лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі 18 червня завершили дискусію щодо України, ухвалили відповідні висновки й вирішили продовжити санкції проти Росії за її неспровоковану агресію на 12 місяців. Про це за підсумками саміту повідомила речниця голови Європейської ради Антоніу Кошти.
Раніше проти продовження антиросійських санкцій одразу на рік, а не на шість місяців виступали Угорщина та Словаччина. Європейський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк ще ввечері 17 червня писав, що лідери Євросоюзу «завтра погодяться продовжити секторальні санкції» щодо РФ «на 12 місяців, а не на шість, як це завжди було досі».
Європейський Союз продовжує нарощувати санкційний тиск на Росію. Менш ніж через два місяці після ухвалення 20-го пакета санкцій від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, 9 червня Єврокомісія представила державам-членам ЄС проєкт 21-го пакета санкцій.
Українські дрони пошкодили ключову установку НПЗ у Москві – Reuters
Українські безпілотники під час атаки на Московський нафтопереробний завод у Капотні 18 червня пошкодили блок переробки нафти «Євро+», повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі.
До складу комплексу входить установка первинної перегонки нафти АВТ-6 потужністю 140 тисяч барелів на добу, на яку припадає близько 47% потужності первинної переробки заводу. За даними співрозмовників агентства, пошкоджень також зазнали резервуари для зберігання нафти та нафтопродуктів, трубопроводи та допоміжне обладнання.
Є ймовірність, що пошкоджено одну з двох основних установок первинної переробки нафти на підприємстві. Саме вони забезпечують сировиною решту виробничих ліній заводу.
«Анонсований один із найбільших пакетів допомоги» – Федоров про підсумки «Рамштайну»
Міністр оборони України Михайло Федоров на підсумковій пресконференції після завершення засідання Української контактної групи з питань оборони (так званий формат «Рамштайн») в штаб-квартирі НАТО назвав успішними результати роботи союзників.
«Сьогодні був анонсований один із найбільших пакетів допомоги (в межах програми) PURL. Це один мільярд доларів… Також сьогодні був оголошений пакет допомоги. Тобто на дальню артилерію понад 30 плюс кілометрів. Ми ще підбиваємо підсумки, але вже бачимо, що це буде приблизно пів мільярда доларів», – відзначив український міністр.
За словами Федорова, «всі розуміють, що якщо ми зараз продовжуємо показувати позитивну тенденцію і досягати результату, і говоримо, що це вікна можливостей, значить потрібно нам повірити і зробити максимально все можливе, щоб ми зараз скористалися цим вікном можливостей».
Окремо міністр оборони України відзначив документ про обмін даними щодо антибалістичної програми, підписаний із німецьким колегою Борисом Пісторіусом. Федоров сказав, що це «той процес, який допоможе нам спільно з нашими партнерами створити антибалістику».
Відкриваючи 18 червня засідання «Рамштайну», український президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність зміцнити захист України від балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.
PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це міжнародна оборонна програма, у межах якої країни-союзники закуповують у США озброєння та боєприпаси для термінових потреб України.
Серед іншого, через систему PURL Україна отримує близько 75% ракет-перехоплювачів до систем Patriot (передусім PAC-2 та PAC-3) і майже 90% ракет до інших комплексів протиповітряної оборони.
«Про оточення мені невідомо». Армія РФ нарощує «сіру зону» у Костянтинівці
Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилась «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитись на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу та в місті.
Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
- Чи є загроза оточення українських підрозділів у Костянтинівці?
- До якої тактики може вдатись Росія, якщо взяти захисників міста в «кліщі» не вдасться?
- Чи можуть ще Сили оборони переломити хід битви за Костянтинівку?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Владиславом Урубковим, керівником військового відділу фонду «Повернись живим».
Влада підмосковного міста пояснила, чому не повідомляє населенню адреси укриттів
Влада підмосковного міста Котельники, де дев'ятеро людей постраждали через атаку українських дронів, заявила, що не повідомлятиме жителям місце розташування укриттів. Про це написала адміністрація міського округу Котельники в коментарях під одним із постів у телеграм-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова.
За словами чиновників, за російськими законами інформація про укриття та бомбосховища повинна доводитися до громадян лише «в період мобілізації та у воєнний час».
У коментарях під іншим повідомленням – у телеграм-каналі голови Котельників Михайла Соболєва – адміністрація округу вказала, що дані про адреси бомбосховищ вважаються «інформацією обмеженого доступу» і «не підлягають розголошенню з метою протидії терористичним загрозам».
Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок атаки українських дронів на Московську область уранці 18 червня постраждали 17 жителів регіону, зокрема дев’ятеро людей у Котельниках, серед яких трирічна дитина.
Котельники – місто з населенням 75 тисяч людей, розташоване на схід від Москви. Воно межує з московським районом Капотня, де розташований нафтопереробний завод, який упродовж останніх днів зазнає постійних атак українських
Федоров заявив про домовленість із Німеччиною щодо розвитку антибалістичної програми
Україна та Німеччина запускають «новий етап розвитку антибалістичних спроможностей», заявив міністр оборони Михайло Федоров 18 червня.
За його словами, домовленість про розвиток антибалістичної програми він підписав на зустрічі Контактної групи з питань оборони України з німецьким колегою Борисом Пісторіусом:
«Вона передбачає спільну роботу українських і німецьких компаній над розробкою та виробництвом сучасних ракет-перехоплювачів».
Міністр оборони вказав на те, що російські балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України. Відтак розвиток сучасних антибалістичних рішень є «одним із наших пріоритетів для захисту міст, критичної інфраструктури та цивільних людей».
Крім того, сторони підписали домовленість про спільне виробництво українських наземних роботизованих комплексів «Терміт» у Німеччині. За словами Федорова, в рамках проєкту для Сил оборони коштом німецької сторони вироблять декілька тисяч НРК. Він назвав це ще одним кроком до масштабування українських оборонних технологій спільно з партнерами.
Німецьке Міноборони наразі не коментувало публічно антибалістичну програму.
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський, коментуючи прийдешню зустріч «Рамштайн», анонсував «дуже важливу подію» в напрямку створення європейської антибалістичної системи:
«Німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи».
Напередодні лідери країн «Групи семи» заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.
Наприкінці травня президент України анонсував нові рішення в Європі, щоб «була наша власна європейська антибалістика».
РФ може збільшити військові витрати на 4–5 трильйонів рублів – Bloomberg
Російська влада розглядає можливість збільшити витрати на війну у 2026 році ще на чотири-п’ять трильйонів рублів, що приблизно на 40% перевищує обсяг коштів, закладених до бюджету, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними агентства, частину додаткових витрат планується покрити рахунок нових запозичень на внутрішньому ринку у розмірі двох-трьох трильйонів рублів.
Bloomberg зазначає, що витрати на обслуговування вже наявного внутрішнього боргу цього року становлять близько чотирьох трильйонів рублів. Це п'ята за величиною стаття федерального бюджету після оборони, національної безпеки, соціальної політики та економіки.
Дефіцит російського бюджету за перші п’ять місяців 2026 року, за даними агентства, сягнув шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП, перевищивши річний цільовий показник приблизно на 60%.
Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що представники міністерства фінансів та Центробанку РФ попереджали російського лідера Володимира Путіна про ризики подальшого зростання військових витрат для бюджетної стійкості. За даними джерел агентства, президент РФ доручив шукати скорочення за іншими статтями витрат, не чіпаючи оборонний бюджет.
Попри зростання світових цін на нафту на тлі конфлікту на Близькому Сході, додаткових нафтогазових доходів, за оцінками Bloomberg і Financial Times, недостатньо для покриття військових витрат, які зростають. Остання версія російського бюджету на 2026 рік передбачає дефіцит у розмірі 3,8 трильйона рублів, але вже за перші пְ’ять місяців року він сягнув майже шести трильйонів рублів – це найвищий показник із початку повномасштабної війни.