90-мільярдна позика: у ЄС анонсують наступний транш на цей тиждень
У Європейській комісії анонсували ще один транш із 90-мільярдного кредиту Україні на цей тиждень, передає кореспондентка Радіо Свобода. Він стане наступним після 7,1 мільярда євро, перерахованих у червні. З них 3,2 мільярда євро було спрямовано на бюджетну підтримку, а майже 3,9 мільярда – на оборону. Транш, який анонсується, буде спрямований на оборонні потреби.
«Програма Ukraine Support Loan також є життєво важливою інвестицією в європейську безпеку. Сильна, суверенна й безпечна Україна є необхідною умовою безпеки та стабільності всієї Європи, а також стримування майбутньої агресії», – зазначено в пресрелізі Єврокомісії.
Також на полях саміту «Коаліції охочих», що 13 червня проходить у Парижі, Європейський Союз підписав із Великою Британією договірну угоду щодо участі останньої в 90-мільярдному кредиті для України.
«Це важливий крок, який відкриває для Великої Британії можливість брати участь у програмі Ukraine Support Loan, дозволяючи Україні здійснювати закупівлі у ширшого кола виробників оборонної продукції. Це забезпечить Україну необхідними спроможностями для протистояння російській агресії», – йдеться в повідомленні Єврокомісії.
Своєю чергою Сполучене Королівство, вказано в пресрелізі, зробить «справедливий і пропорційний внесок» у покриття витрат, пов’язаних із залученням позикових коштів. Розмір внеску не вказано.
25 червня Євросоюз перерахував Україні перший транш макрофінансової допомоги обсягом понад 3 мільярди євро в межах 90-мільярдного кредиту Ukraine Support Loan.
Україна підписала й ратифікувала угоду про отримання Ukraine Support Loan наприкінці травня. Це кредитний інструмент Європейського Союзу обсягом до 90 мільярдів євро, розрахований на 2026-2027 роки. 60 мільярдів із цієї суми, як передбачається, будуть спрямовані на оборонні потреби України.
Троє людей постраждали через російську атаку на Полтавську область
Російські дрони атакували Полтавщину, повідомив голова області Віталій Дяківнич і ДСНС 13 липня.
Зокрема, безпілотник поцілив по території приватного домоволодіння в Миргородському районі.
«Виникла пожежа господарської будівлі, яку оперативно ліквідували підрозділи ДСНС. Попередньо, відомо про трьох травмованих людей. Їм надається уся необхідна допомога», – заявив Дяківнич.
Також, за даними влади й рятувальників, дрон атакував територію одного з аграрних підприємств. Наразі інформації про постраждалих там немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через удари по Херсону загинула жінка, ураження зазнала АЗС
Армія Росії атакувала мікрорайон «Корабел» у Херсоні вранці в понеділок, повідомляє поліція області по обіді 13 липня.
За даними правоохоронців, два вибухи зруйнували навчальний заклад, який працював як пункт незламності та центр видачі гуманітарної допомоги:
«На щастя, цивільні, які перебували всередині, не проігнорували сигналу «Повітряна тривога» та завчасно залишили будівлю. Але, на жаль, вже на вулиці жінка, якій за три дні мало виповнитися 58 років, отримала смертельні поранення. Також перевіряється інформація про те, що можливо постраждали ще двоє місцевих жителів».
Водночас Херсонська міська військова адміністрація повідомила про удар по автозаправній станції в Дніпровському районі.
«Внаслідок удару ворожого безпілотника постраждали троє працівників – двоє чоловіків віком 44 та 32 роки, а також 45-річна жінка. У всіх діагностували вибухові травми та акубаротравми. Після надання необхідної медичної допомоги вони продовжать лікування амбулаторно», – йдеться в повідомленні.
Раніше міська влада повідомила про низку ударів Росії по Херсону вранці 13 липня, внаслідок яких постраждалих щонайменше дев’ять цивільних.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Загострення під Слов’янськом: Росія перекинула «Судний день»
Український Генштаб фіксує загострення ситуації під Слов’янськом Донецької області – вранці 13 липня відомство зафіксувало 25 штурмів з боку армії РФ на цьому напрямку. Це друга за інтенсивністю боїв ділянка фронту в Україні після Покровського напрямку . Така тенденція стає стійкою – останніми тижнями відомство щодня фіксує близько 30 бойових зіткнень на цьому напрямку.
«Головний напрямок боїв, як і раніше, – Рай-Олександрівка, – зазначив 12 липня військовий аналітик Богдан Мірошников. – Висоти вздовж Сіверського Донця ще частково перебувають під контролем наших військових, і це дає змогу міцніше тримати оборону».
Військовий із позивним «Мучний» також зазначив 11 липня, що російські війська активно продовжують використовувати підрозділ «Судний день» для контролю району Миколаївки – міста-супутник Слов'янська, що розташоване за 15-20 км на схід від нього.
«Будь-які переміщення наших бійців оперативно фіксуються, а маршрути, про які повідомлялося раніше, залишаються небезпечними», – зазначив він.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода :
Ще у травні аналітики DeepState характеризували Слов’янський відтинок як один із найбільш хаотичних на фронті, який «відображає проблеми прогалин в обороні через нестачу людей».
Втім, американський Інститут вивчення війни (ISW) ще в своєму звіті 10 червня припускав, що, ймовірно, напрямком основного удару Росії на Донбасі стане Костянтинівка, оскільки в районі Слов’янська російські війська не змогли досягти значних успіхів.
Вочевидь, ситуація змінилась, і тепер Росія розглядає Слов'янський напрямок як перспективний для себе.
Російське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло про намір захопити повністю Донецьку область до кінця року. Утім, українські бійці кажуть: «це неможливо ні до кінця цього року, ні до кінця наступного».
«Знову переставляють ліжка». Що стоїть за урядовими змінами Зеленського?
В Україні – менше аніж за рік – знову оголосили, що поміняється прем’єр-міністр, а також, вочевидь, можуть бути значні кадрові перестановки в уряді. Але між минулорічною зміною прем’єра і нинішнім усуненням прем’єрки Юлії Свириденко, ще ж були перестановки в керівниці Офісу президента після відставки Андрія Єрмака і інші кадрові призначення – було це в кінці минулого року – на початку 2026-го.
- Чому раз на пів року Україну затягує у вирій ключових кадрових змін?
- Чи таким чином – оголошенням з боку президента – має змінюватись прем’єр і уряд?
- Що тут не так?
Верховний суд розглядатиме справу екссудді Львова про поновлення на посаді без виклику сторін – «Схеми»
Суддя Касаційного адміністративного суду Олеся Радишевська 8 липня не задовольнила клопотання колишнього судді Богдана Львова та Служби безпеки України про участь у судовому засіданні у цій справі. Про це повідомили «Схеми» (Радіо Свобода) 13 липня.
Це означає, що справу про поновлення на посаді екссудді Богдана Львова, у якого «Схеми» знайшли громадянство Росії, розглядатимуть у письмовому форматі без повідомлення сторін, участі ЗМІ та громадськості.
Своє рішення Радишевська пояснила тим, що суд може відмовити в задоволенні такого клопотання, зокрема, у випадку, коли це «предмет доказування у справі незначної складності».
«Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у звʼязку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні», – йдеться в ухвалі.
Примітно, що раніше, 28 травня, Касаційний адміністративний суд хотів передати справу про поновлення Львова до Великої палати Верховного суду як таку, що має «виключну правову проблему», утім Велика палата повернула справу назад до касації.
Богдан Львов подав позов щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». 10 січня 2024 року суд першої інстанції – Київський окружний адміністративний суд – задовольнив цей позов, з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію.
Влітку 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ і скасував рішення суду першої інстанції.
Наказ про припинення повноважень судді Львова виніс тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року на підставі листа Служби безпеки про наявність у Львова громадянства Російської Федерації.
15 вересня 2022-го року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що тодішній голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.
Зеленський представляє у Франції антибалістичну програму України
Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Франції, де, за його словами, плануються «важливі перемовини, які можуть відкрити для України значно більше можливостей для зміцнення захисту».
Головним пріоритетом візиту він назвав антибалістичне озброєння:
«Представимо партнерам нашу Антибалістичну програму і вперше проведемо зустріч на рівні лідерів, радників з питань національної безпеки та оборонних компаній країн, які можуть конкретними речами докластися до побудови нової антибалістичної системи».
Також запланована зустріч Зеленського з президентом Франції Емманюелем Макроном та участь у засіданні «Коаліції охочих». Президент України анонсував роботу для надання «нової динаміки» цьому формату.
Як повідомляла пресслужба Зеленського, після його зустрічі з Макроном планується участь голови української держави в презентації Антибалістичної коаліції. Після засідання «Коаліції охочих» він має виступити перед медіа спільно з Макроном, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.
9 липня Зеленський анонсував у Франції першу зустріч щодо проєкту української антибалістичної системи Freya, до участі в якому планують залучити лідерів держав і оборонні компанії.
Він зазначив, що, щоб зробити українську антибалістичну систему швидко, потрібні європейські партнери, у яких є виробництво «тих речей», яких Україна ще немає. Йдеться про вісім країн, які можуть допомогти побудувати антибалістичну систему.
Про проєкт Freya стало відомо в травні цього року. Йдеться про створення системи ППО, здатної перехоплювати балістичні ракети. Втім, аналітики попереджають, що минуть місяці, перш ніж буде можливість розгорнути боєздатну батарею.
«Наче після «Запорожця» сів на «Мерседес». Десантники ЗСУ почали працювати з HIMARS
23 червня 2022 року тодішній міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) американського виробництва M142 HIMARS прибули в Україні. Тоді вони спричинили надзвичайний тиск на російську логістику – знищували великі арсенали з боєприпасами, які армія РФ тримали на умовно невеликій дальності від лінії фронту.
Високоточними реактивними снарядами GMLRS з дальністю польоту у понад 80 км, а потім і балістичними ракетами ATACMS, американські установки відчутно впливали на перебіг боїв в Україні.
4 роки по тому після прибуття HIMARS продовжують виконання завдань в Україні. Крім спеціалізованих підрозділів, їх тепер отримують корпуси – про поповнення в арсеналі вже заявили в десантно-штурмових військах.
Які завдання зараз виконують ці установки і що кажуть про них десантники 147-ї окремої артилерійської бригади (ОАеМБр) ДШВ ЗСУ – у репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
ЄС запровадив санкції проти компанії-власниці «ВКонтакте» та юрособи месенджера Mах
Рада Євросоюзу запровадила санкції проти російської компанії VK, якій належить соцмережа «ВКонтакте» та ще кілька сервісів, а також проти юридичної особи російського месенджера Mах «Комунікаційна платформа» (дочірня компанія VK). Повідомлення про це опубліковане в офіційному віснику ЄС, тобто санкції вже набрали чинності.
Всього до списку санкцій 13 липня включені 11 фізичних осіб і п’ять організацій.
У заяві ЄС ідеться, що санкції пов’язані з кібератаками та іншими ворожими діями російської влади та пов’язаних з нею груп у кіберпросторі. У пресрелізі стверджується, що 16-й центр ФСБ Росії контролює кілька хакерських угруповань, відповідальних за кібератаки та кібершпигунство в Польщі, Франції, Німеччині та інших країнах ЄС. Санкції запроваджені в координації з Великою Британією, яка 13 липня також розширила список санкцій.
Рада ЄС звинувачує VK у передачі російській владі даних користувачів, які публікували матеріали з критикою війни проти України чи інший заборонений владою контент. Розробка месенджера Mах, як стверджується, проходила під контролем ФСБ.
Зеленський пропонує продовжити воєнний стан і мобілізацію ще на 90 днів
Президент України Володимир Зеленський запропонував продовжити воєнний стан і мобілізацію з 2 серпня ще на 90 днів. Відповідні проєкти законів зареєстровані у Верховній Раді.
Законопроєкт 15401 передбачає продовження з 2 серпня 2026 року на 90 діб строку дії воєнного стану.
Законопроєкт 15402 пропонує затвердити указ президента «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», яким строк проведення загальної мобілізації продовжується з 2 серпня 2026 року на 90 діб.
Воєнний стан і загальна мобілізація діють в Україні від 24 лютого 2022 року, з дня повномасштабного вторгнення Росії.
Через російський удар по Чорноморську загинули троє моряків із судна під прапором Того – влада
Три члени екіпажу судна з добривами під прапором Того загинули, ще п’ятеро постраждали внаслідок російської атаки на портову інфраструктуру в Чорноморську, повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер удень 13 липня.
«Внаслідок ворожого обстрілу Одещини зазнала ураження портова інфраструктура. Сталося загоряння пришвартованого комерційного судна під прапором Республіки Того, яке перевозило мінеральні добрива. За попередньою інформацією, загинуло троє членів екіпажу, ще пʼятеро отримали поранення. Їм надається вся необхідна медична допомога», – написав очільник області в телеграмі.
У міністерстві оборони РФ раніше інформували, що російські військові уразили «об’єкти портової інфраструктури в Чорноморську Одеської області, які використовуються для розвантаження та зберігання вантажів військового призначення та пально-мастильних матеріалів».
Повітряні сили ЗСУ підтвердили ранковий повторний авіаційний удар по Одеській області.
Російські військові вже не вперше атакують цивільні судна в Чорному морі. У другій половині 2022-го і в першій половині 2023 року проходження суден регулювала Чорноморська зернова ініціатива, яка припинила дію в липні 2023 року, коли Росія офіційно вийшла з угоди і згорнула морський гуманітарний коридор.
Відтоді Україна та її міжнародні партнери здійснюють експорт продовольства та інших цивільних вантажів альтернативними маршрутами, а відновлення початкової ініціативи залишається предметом дипломатичних переговорів.
Сибіга подякував Польщі за «правильну реакцію» на приниження українських дітей
Польські правоохоронці затримали чоловіка, який у громадському транспорті ображав українських дітей, що отримали в Польщі тимчасовий захист через російське вторгнення в Україну. Про це 13 липня повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який подякував «за швидку та правильну реакцію».
«Герой» у польському автобусі словесно «воював» з дітьми та жінками. Багато розуму та сміливості для цього не треба. Дізнавшись про інцидент, українська сторона звернулася до польських правоохоронців із запитом на належну реакцію на неадекватну поведінку чоловіка та приниження гідності українців за національною ознакою», – написав очільник українського зовнішньополітичного відомства, додавши, що «така агресія та ненависть не мають толеруватися у європейському демократичному суспільстві та державі».
Андрій Сибіга також закликав «окремих польських політиків припинити нагнітання ненависті до України та українців».
Раніше в соцмережах поширилося відео, зняте в місті Бельсько-Бяла. На ньому чути, як чоловік ображав неповнолітніх через їхнє українське походження і кричав, що «цих виродків виростили на наші гроші». «Забирайся звідси до біса і повертайся в Україну», – казав він. За словами очевидців, після словесних образ він став чіплятися до однієї з дівчаток.
Колишній комбриг Лучанов затриманий – ОГП
Українські правоохоронці затримали колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, повідомили 13 липня Радіо Свобода в Офісі генерального прокурора.
Наприкінці минулого тижня Лучанова оголосили в розшук після того, як дев’ятьох військовослужбовців бригади затримали за підозрою у викраденні двох цивільних чоловіків із Київської області.
За даними видання, у ніч проти 28 червня семеро людей увірвалися на подвір'я двох братів на Київщині та вивезли їх у невідомому напрямку. У справі затримали дев'ятьох військовослужбовців 155-ї бригади, серед яких командир батальйону.
ОК «Північ» підтвердило інформацію про розшук командира 155-ї окремої механізованої бригади (в/ч А5001) Станіслава Лучанова та запевнило, що особи, які фігурують в розслідуванні, відсторонені від виконання службових обов'язків і співпрацюють зі слідчими.
Сухопутні війська заявили, що співпрацюють зі слідством у справі щодо військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади (в/ч А5001), однак розголошення додаткової інформації на цьому етапі може зашкодити розслідуванню.
У повідомленні зазначається, що наразі правоохоронні органи встановлюють усі обставини. Сухопутні війська співпрацюють зі слідством, надають необхідні матеріали та сприяють проведенню процесуальних дій у межах своїх повноважень.
«Частина інформації не може бути оприлюднена на цьому етапі, оскільки її розголошення може зашкодити розслідуванню. Це не є спробою приховати факти або уникнути відповідальності. Усі відомості, які можливо було оприлюднити без шкоди для слідства, вже опубліковані. Подальші коментарі щодо перебігу розслідування належать до компетенції правоохоронних органів», – кажуть у відомстві.
Сухопутні війська підкреслили, що «зацікавлені в повному, об'єктивному та неупередженому встановленні всіх обставин».
Європейські міністри пояснили, що не так із 21-м пакетом санкцій
Міністри закордонних справ кількох країн ЄС 13 липня перед засіданням Ради ЄС у Брюсселі заявили, що головною перепоною для затвердження 21-го пакету санкцій проти Росії залишаються економічні інтереси окремих членів Євросоюзу, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Зокрема, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що переговори дедалі більше визначаються не безпековими, а комерційними міркуваннями.
«Литва закликала включити до санкцій головні російські енергетичні компанії – такі як «Росатом», «Лукойл» та інші – і нарешті перекрити джерела фінансування російської військової машини. Ми також досі не ухвалили рішення щодо заборони морських послуг. Крім того, залишаються труднощі із забороною послуг із перевалки російського зрідженого природного газу (ЗПГ), – сказав Будріс. – Не може бути так, щоб комерційні інтереси визначали рівень наших санкційних амбіцій. Ми не можемо ставити економічні інтереси вище за безпекові».
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен розкритикував залежність ЄС від російського зрідженого природного газу.
«Європейські компанії досі допомагають Росії продавати газ на світовому ринку. Ми хотіли б, щоб і це було припинено», – сказав Расмуссен. «Кожен новий пакет санкцій ухвалювати дедалі складніше, адже вони мають певні наслідки і для нас самих. Але Данія готова це робити», – додав данський міністр.
Представник Латвії наголосив, що його країна виступає проти будь-якого послаблення санкцій.
«Для нас послаблення санкцій є абсолютно неприйнятним. Латвія не підтримає пропозиції окремих держав-членів щодо скасування частини санкцій», – заявив парламентський секретар міністерства закордонних справ Латвії Артьомс Уршульскіс.
Натомість міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова пояснила позицію Болгарії щодо виключення з санкційного списку російського патріарха Кирила. За її словами, Болгарія не оцінює його політичні заяви, а виходить із того, чи матимуть санкції реальний економічний ефект. На її думку, санкції проти патріарха не вплинуть на здатність Росії вести війну і можуть лише створити йому образ «жертви», тому вони не відповідають основній меті санкційної політики.
Вона наголосила, що Болгарія готова підтримати весь пакет санкцій, оскільки її застереження були враховані під час переговорів. Також міністерка повідомила, що наразі застереження щодо 21-го пакета залишаються у Греції та Австрії, і саме від їхніх переговорів із Європейською комісією залежить, чи буде пакет остаточно погоджений найближчими днями.
«Усі розуміють, що буде дуже поганим сигналом, якщо до 15 липня ми так і не досягнемо домовленості. Тому сподіваюся, що компроміс буде знайдений», – заявила болгарська міністерка.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль припустив, що пакет таки ухвалять. «Я оптимістично налаштований і вважаю, що цього тижня нам це вдасться», – сказав очільник німецького зовнішньополітичного відомства.
Газета Financial Times повідомила 13 липня, що в першому півріччі 2026 року країни Євросоюзу імпортували рекордні 9,89 мільйона тонн зрідженого природного газу із російського заводу «Ямал СПГ», що на 18% більше, ніж за аналогічний період торік. Найбільшими покупцями стали держави з виходом у море, які потім перепродують цей газ, – Франція, Бельгія та Іспанія.
У Брюсселі поспішають із затвердженням 21-го пакета до 15 липня, оскільки він містить пропозицію заморозити цінову стелю на російську нафту, перш ніж ціни сезонно виростуть. 15 січня 2026 року її зафіксували у розмірі 44,1 долара за барель, наступна запланована дата зміни – 15 липня.
Якщо міністрам не вдасться погодити 21-й пакет санкцій на зустрічі 13 липня, то замороження цінової стелі на нафту можуть затвердити як окремий санкційний захід до літніх канікул, а узгодження 21-го пакета продовжать уже у вересні.
Єврокомісія представила 21-й пакет санкцій на обговорення країнам ЄС 9 червня.
До нього запропонували вперше включити заборону на вʼїзд до ЄС для російських військових, обмеження щодо рибного сектору Росії, який досі залишався недоторканним та ряд економічних заходів щодо обмеження доходів Росії від нафти та газу.
У США представлять суттєво розширений законопроєкт про санкції проти РФ
Американські законодавці планують розглянути суттєво розширений проєкт закону про санкції проти Росії. Це випливає з тексту документа, отриманого Радіо Свобода. Як повідомляє вашингтонський кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу, автори проєкту планують представити його в понеділок, 13 липня.
Попередній проєкт передбачав, що американська реакція на відхилення Москвою мирних зусиль США майже цілком залежить від волі президента Дональда Трампа. Нова редакція містить положення про те, що багато санкцій автоматично наберуть чинності протягом 30 днів з моменту схвалення закону.
«Переглянуте законодавство розширить санкції за межі кола російських посадовців та банків, охопивши інвестиції, суверенний борг, судноплавство, експорт енергоносіїв, імпорт урану, сервіси фінансових установ та інші сектори російської економіки», – вказує кореспондент Радіо Свобода.
Минулого тижня під час візиту до Києва сенатор-республіканець Ліндсі Грем, що є співавтором законопроєкту про санкції, повідомив про досягнення домовленості з Білим домом щодо версії документа, яку він готовий підтримати. Тепер текст законопроєкту може бути схвалений без його найвідомішого ініціатора, сенатор Грем раптово помер після повернення з України, це сталося ввечері 11 липня.
Велика Британія запровадила санкції проти пов’язаних із проєктом «Рибар»
Велика Британія 13 липня розширила список санкцій, включивши до нього 10 громадян Росії, пов’язаних, як стверджується, з проєктом «Рибар». Ідеться про мережу телеграм-каналів та інших інтернет-ресурсів, яка позиціонує себе як аналітичний проєкт, що висвітлює з проросійських позицій збройні конфлікти в Україні, на Близькому Сході та в інших регіонах, а також внутрішню політику країн Заходу.
У численних розслідуваннях ішлося, що раніше проєкт фінансував нині покійний засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин, згодом, як заявляв Держдепартамент США, він став отримувати гроші від «Ростеху».
До списку санкцій включені Тетяна Костерова, Ольга Кузнецова, Наталія Чеботаєва, Максим Матвєєв, Євгенія Гребньова, Далья Рослякова, Олександр Кан, Валерія Звінчук та Денис Вулф. Усі вони, як стверджується, обіймають у «Рибарі» провідні позиції. Крім того, санкції запроваджені проти керівника пов’язаного з «Рибарем» проєкту TEXASvsUSA Олександра Мініна.
У 2024 році на сайті програми Держдепартаменту США «Винагорода за допомогу правосуддю» з’явилося оголошення про нагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка дозволяє встановити особу чи місцеперебування осіб, причетних до проєкту «Рибар» яких звинуватили у втручанні в політику США. Серед них були вказані Олександр Кан, Тетяна Костерова, Ольга Кузнецова, Максим Матвєєв, Олександр Мінін та Валерія Звінчук. Засновник «Рибаря» Михайло Звінчук раніше був внесений до санкційних списків Великої Британії та ЄС.
ВАКС визнав Деркача винним у держзраді та незаконному збагаченні
Вищий антикорупційний суд 13 липня визнав колишнього депутата Верховної Ради Андрія Деркача, який виїхав до Росії і нині є сенатором тамтешніх Федеральних зборів, винним у державній зраді та незаконному збагаченні.
«Покарання – 15 років позбавлення волі та повна конфіскація всього належного йому майна. Також Деркача позбавлено права обіймати посади в органах держвлади та місцевого самоврядування строком на 3 роки», – йдеться в повідомленні суду.
За даними слідства, у 2019–2020 роках Андрій Деркач регулярно зустрічався в Москві з представниками Головного управління російського Генштабу, а згодом проводив пресконференції для дискредитації України. Як заявляли правоохоронці, у 2019–2022 роках Деркач отримав щонайменше 567 тисяч доларів від російських спецслужб і використав їх для інформаційних атак проти України.
Депутат багатьох скликань Верховної Ради, син колишнього голови СБУ Леоніда Деркача Андрій Деркач 2022 року втік до Росії, згодом указом президента його позбавили громадянства. Нині він є сенатором Ради федерації РФ, який представляє Астраханську область. Також політик перебуває під санкціями США через втручання в американські вибори.
Каллас пропонує створити платформу для звільнення цивільних українців, яких утримує РФ
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що Європейський Союз розглядає можливість створення спеціальної платформи для координації зусиль зі звільнення українських цивільних, яких Росія незаконно утримує на окупованих територіях.
«Ми багато говоримо про військовополонених і викрадених дітей, але є також цивільні, яких утримують на окупованих територіях. Це вчителі, журналісти та інші люди. Сьогодні тут присутні представники українських неурядових організацій, які працюють із цією проблемою. Ми також обговорюємо, що ще можемо зробити. Розглядаємо можливість створення спеціальної платформи, яка допоможе координувати зусилля зі звільнення цих людей, а також збирати інформацію про них», – сказала Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 13 липня.
Вона додала, що зібрати інформацію про незаконно утримуваних цивільних набагато складніше, ніж про викрадених Росією українських дітей.
У вересні 2025 року ЄС приєднався до міжнародної коаліції з повернення українських дітей, яку започаткували Україна і Канада у 2024 році. Коаліція координує міжнародні дипломатичні, юридичні та гуманітарні зусилля для повернення дітей, незаконно депортованих Росією.
За даними української влади, є підтверджені дані про понад 20 тисяч неповнолітніх, незаконно вивезених до Росії.
Що ж до дорослих цивільних, то, за словами уповноваженого Верховної Ради із прав людини Дмитра Лубінця, в російському полоні підтверджено перебування 1978 цивільних, але реальна їхня кількість може бути більшою, адже у реєстрі зниклих безвісти понад 16 тисяч таких людей.
Москву і Підмосков’я атакували понад 350 дронів, влада повідомляє про трьох загиблих
Троє людей загинули, ще троє зазнали поранень унаслідок падіння українського безпілотника у селищі Піонерський у підмосковній Істрі, повідомив зранку 13 липня губернатор Московської області Андрій Воробйов.
У Піонерському також спалахнули п’ять приватних будинків. Ще два приватні будинки пошкоджені в селі Бабкіно в Істрі. У Солнечногорську безпілотник влучив у багатоквартирний житловий будинок, постраждали двоє людей.
Усього з вечора 12 липня Москву та Підмосков’я атакували понад 350 безпілотників, повідомив мер російської столиці Сергій Собянін. Більшість дронів збили «на далеких підступах», 50 безпілотників знищили на підльоті до Москви, твердить він.
Українська сторона наразі не коментувала повідомлень про удари по Росії і не називала імовірні цілі в Московській області чи в російській столиці.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ЄС 13 липня має затвердити санкції проти РФ у відповідь на обстріли останніх тижнів
Міністри закордонних справ країн ЄС 13 липня планують затвердити нові санаційні списки щодо 250 осіб та компаній у відповідь на останні російські атаки по цивільному населенню України. Про це перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі заявила висока представниця ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Кая Каллас, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Ідеться про 250 нових санкційних включень. Це різні фізичні особи та суб'єкти, які брали участь у різних видах діяльності. Це масштабний список. Сподіваюся, сьогодні ми його ухвалимо. Щодо 21-го пакета санкцій залишаються відкритими деякі питання, але ми продовжуємо працювати над досягненням домовленості», – зазначила Каллас.
Раніше Каллас заявляла, що новий, 21-й пакет санкцій має бути спрямований на подальше обмеження російських доходів від енергетичного сектору, боротьбу з обходом санкцій та посилення тиску на російський військово-промисловий комплекс. Наразі його ухвалення блокує відсутність одностайної підтримки серед усіх держав-членів ЄС.
Єврокомісія представила 21-й пакет санкцій на обговорення країнам ЄС 9 червня. У Раді ЄС і Єврокомісії розраховували, що його вдасться узгодити до літньої перерви в роботі інституцій ЄС. До нього запропонували вперше включити заборону на вʼїзд до ЄС для російських військових, які воювали проти України, проте після обговорень цей пункт помʼякшили через супротив південних країн, які приймають багато російських туристів.
У пакеті була також пропозиція накласти санкції на рибний сектор Росії, який досі залишався недоторканним, проте зрештою її суттєво послабили.
Також пакет містить пропозицію заморозити цінову стелю на російську нафту, перш ніж ціни сезонно виростуть. 15 січня 2026 року її зафіксували у розмірі 44,1 долара за барель, наступна запланована дата зміни була 15 липня, проте з допомогою санкцій ціну хочуть залишити такою ж.
Якщо міністрам не вдасться погодити 21-й пакет санкцій на зустрічі 13 липня, то замороження цінової стелі на нафту можуть затвердити як окремий санкційний захід до літніх канікул, а узгодження 21-го пакета продовжать уже у вересні.