Голова Одещини: Росія атакувала портову інфраструктуру, двоє людей загинули, пошкоджене судно
Російські війська знову атакувала портову інфраструктуру Одеської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 14 липня.
Зокрема, в ході атаки російський безпілотник уразив цивільне судно під прапором Маршаллових Островів, пошкодивши надбудову судна. Кіпер зазначив, що на борту корабля виникла пожежа.
«На жаль, внаслідок атаки загинуло двоє людей. Щирі співчуття рідним та близьким загиблих. Ворог і надалі свідомо завдає ударів по мирним людям та цивільній інфраструктурі, грубо порушуючи міжнародне гуманітарне право», – додав очільник області.
Раніше Кіпер повідомив, що російські війська атакували два цивільних судна під прапорами Танзанії та Ліберії в акваторії Чорного моря. Внаслідок атаки загинув капітан одного з суден.
Російські військові вже не вперше атакують цивільні судна в Чорному морі. У другій половині 2022-го і в першій половині 2023 року проходження суден регулювала Чорноморська зернова ініціатива, яка припинила дію в липні 2023 року, коли Росія офіційно вийшла з угоди і згорнула морський гуманітарний коридор.
Відтоді Україна та її міжнародні партнери здійснюють експорт продовольства та інших цивільних вантажів альтернативними маршрутами, а відновлення початкової ініціативи залишається предметом дипломатичних переговорів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Вишневе через тиждень після обстрілів та детонацій (фоторепортаж)
У ніч проти 6 липня війська РФ завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного і морського базування різних типів, загалом запустивши 68 ракет і 351 БпЛА. Основним напрямком удару, за повідомленням, був Київ.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. На Київщині внаслідок російського удару 6 липня загинули дев’ять людей, понад 50 постраждали.
Найбільших руйнувань зазнало Вишневе, де після удару РФ сталася детонація.
З прилеглих до місця детонації вулиць організували евакуацію жителів.
У Генштабі Збройних сил України заявили, що об’єкт, на якому сталися вибухи, не належить до сфери управління та не підпорядковується ЗСУ.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський анонсував притягнення винних до відповідальності і кадрові зміни в «Укроборонпромі» після вибухів на складі у Вишневому на Київщині з повторною детонацією. Генеральний директор акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» («Укроборонпром») Герман Сметанін 14 липня повідомив, що завершує свою роботу на цій посаді.
Як виглядає Вишневе зараз, дивіться у фоторепортажі Радіо Свобода.
Вишневе через тиждень після обстрілів та детонацій (фоторепортаж)
Генпрокурор Польщі просить у Європарламенту дозвіл на арешт євродепутата, лідера «Конфедерації» Брауна
Генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек звернувся до голови Європейського парламенту Роберти Мецоли
Сьогодні Генеральний прокурор Вальдемар Журек подав запит до Президента Європейського Парламенту Роберти Мецоли з проханням надати згоду на затримання та примусовий довід депутата Європарламенту від Польщі Гжегожа Брауна. Про це повідомила речниця генпрокуратури Анна Адамяк 14 липня.
Відомство посилається на висновки розслідування, проведеного Окружною прокуратурою у Вроцлаві щодо Брауна за статтями Кримінального кодексу Польщі про:
- незаконне позбавлення волі (стаття 189)
- наклеп (ст. 212)
- образа посадової особи (ст. 226)
- пошкодження майна (ст. 288)
- порушення особистої недоторканності посадовця (ст. 222)
- пропаганда фашизму та тоталітаризму (ст. 256)
Оскільки депутати Європарламенту мають імунітет, у червні 2025 року генпрокурор подав Мецолі запит щодо дозволу на кримінальне переслідування Брауна. Європейський парламент скасував імунітет польського представника щодо дій, викладених у запиті.
Відтак Журек підготував рішення про висунення обвинувачень та вжив заходів, щоб оголосити їх і допитати євродепутата як підозрюваного. Втім, Браун і його адвокат, за твердженням генпрокуратури, проігнорували п’ять викликів правоохоронців.
«Поведінка Гжегожа Брауна та його адвоката, яка полягала у залишенні місця провадження без згоди прокурора або неявці після перерви, перешкодила пред’явленню обвинувачень та допиту підозрюваного. На думку прокурора, ці дії є навмисними та спрямовані на затягування досудового провадження шляхом використання імунітету», – заявила Адамяк.
Генпрокуратура просить необхідної за регламентом згоди Європарламенту на затримання Брауна. Речниця наголосила, що цей запит є відповіддю прокурора на «позиції, висловлені під час провадження»:
«Така поведінка демонструє нехтування процесуальними зобов’язаннями та діями польської прокуратури, і, як наслідок, ставить себе вище за чинний правовий порядок».
Мецола та пресслужба Європарламенту наразі публічно не коментували звернення польської прокуратури. Браун також не коментував запит. Раніше, як передає Польське радіо, він відкидав звинувачення щодо себе.
Гжегож Браун є співголовою антиукраїнської та антисемітської партії «Конфедерація». Зокрема, в листопаді 2024-го він поширив у мережі X мапу України, розділену на «нові російські регіони», «проросійське державне формування» та «спірні території», маючи на увазі, що західні регіони України можна було б «приєднати» до Польщі.
Війська РФ атакували дронами багатоквартирні будинки в Сумах – МВА
Російські військові атакували ударними безпілотниками житловий сектор у Зарічному та Ковпаківському районах Сум, повідомляє 14 липня міська військова адміністрація.
«Зафіксовано влучання у дахове покриття багатоквартирних будинків. На одній із локацій сталося загоряння, яке було локалізоване. Попередньо без постраждалих», – ідеться в повідомленні.
Унаслідок завданого 11 липня удару КАБів у Сумах загинули шестеро людей, ще понад 40 постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Що означають ротації Зеленського і чим не вгодив Федоров? Відставка уряду Свириденко
Верховна Рада України прийняла відставку уряду Свириденко: рішення підтримали 258 народних депутатів.
Юлія Свириденко очолювала Кабінет міністрів з 17 липня 2025 року – до повного року роботи на цій посаді не вистачило кілька днів. Офіційного повідомлення про її потенційного наступника наразі немає. Утім, медіа і народні депутати з посиланням на джерело повідомляють, що президент Володимир Зеленський визначився на користь Сергія Корецького – це чинний голова правління НАК «Нафтогаз України» та ексочільник «Укрнафти».
Також медіа поширюють прізвища нових міністрів, які можуть увійти в уряд вже у найближчий четвер. Втім, серед основних інтриг – посада Михайла Федорова: чи залишиться він в уряді?
Раніше журналісти з посилання на джерела поширили інформацію, що новим міністром оборони може стати Ігор Клименко, який очолював Міністерство внутрішніх справ. Згодом з посиланням на депутатку Ольгу Василевську-Смаглюк з’явилася інформація, що Міністерство оборони може очолити нинішній керівник Офісу президента Кирило Буданов. Михайла Федорова називали як серед потенційних прем’єрів, так і можливим учасником уряду на інших посадах.
- Чи отримає він зрештою посаду?
- Якою буде остаточна конфігурація уряду?
- І чому ці зміни відбуваються саме зараз?
Федір Веніславський, народний депутат фракції «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, заявив в ефірі Радіо Свобода, що Михайлу Федорову необхідно дати час на втілення ідей, які він презентував раніше.
«Я вважаю, що міністру оборони пану Федорову необхідно дати було би ще щонайменше пів року для того, щоб він продемонстрував ті ідеї, які він презентував нам на комітеті, як вони втілюються в життя. Але я ще раз підкреслюю, це пропозиція буде президента, тому ми будемо оцінювати ту кандидатуру, яку внесе президент», – сказав Веніславський.
Представники опозиції натомість натякнули на те, що якщо заміна людини у кріслі міністра оборони відбудеться, то це станеться через підвищення рейтингу Михайла Федорова.
«Якщо хочете реальну причину, чому пішла мова про потенційну заміну Федорова, вона абсолютно зрозуміла. Це історія про те, що його рейтинг почав поступово затьмарювати рейтинг президента. Все інше – це вже, умовно, привід або для політичних атак, або до просто оцінок ситуації», – вважає Ярослав Железняк, народний депутат від фракції «Голос».
«Країні хотілось би почути, якщо буде прийнято рішення зняття міністра Федорова, підстави для цього. Тому що, на нашу думку, міністр Федоров в останні ці свої кілька місяців роботи демонстрував, принаймні на відміну від інших міністрів, бажання очистити сферу оборонну, сьогодні таку ласу від корупції. Зробити там все-таки зрозумілі критерії в контексті закупівлі необхідної амуніції і зброї, і поставок їх на фронт», – каже Ірина Геращенко, співголова фракції «Європейська солідарність» у Верховній Раді.
Про все це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Росія атакувала два судна в Чорному морі, одна людина загинула – ОВА
Російські війська атакували цивільні судна в акваторії Чорного моря, повідомив очільник Одеської області Олег Кіпер 14 липня.
«Черговою ціллю агресора стали два торговельних судна, які рухалися морським коридором під прапорами Танзанії та Ліберії. Внаслідок атаки загинув капітан одного з суден», – написав він у своїх соцмережах.
Кіпер додав, що екіпаж у складі 11 людей евакуювали на берег, троє з них постраждали.
«Кожен такий цинічний удар ворога – воєнний злочин проти мирних людей, цивільного судноплавства та світової продовольчої безпеки», – додав він.
Напередодні армія РФ атакувала судно з добривами в Одеському районі – загинули п’ятеро членів екіпажу, 12 постраждали.
Російські військові вже не вперше атакують цивільні судна в Чорному морі. У другій половині 2022-го і в першій половині 2023 року проходження суден регулювала Чорноморська зернова ініціатива, яка припинила дію в липні 2023 року, коли Росія офіційно вийшла з угоди і згорнула морський гуманітарний коридор.
Відтоді Україна та її міжнародні партнери здійснюють експорт продовольства та інших цивільних вантажів альтернативними маршрутами, а відновлення початкової ініціативи залишається предметом дипломатичних переговорів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Девְ’ять країн ЄС закликали позбавити МОК європейського фінансування
Представники дев'яти країн ЄС (Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Фінляндії, Данії, Швеції, Нідерландів та Румунії) звернулися до Єврокомісії з пропозицією позбавити Міжнародний олімпійський комітет (МОК) європейського фінансування через анонсоване МОК зняття обмежень на доступ російських та білоруських спортсменів до змагань, повідомило міністерство культури Естонії.
Ініціатори звернення пропонують позбавити фінансування Євросоюзу, у тому числі через програму Erasmus+, не лише сам Міжнародний олімпійський комітет, а й спортивні об’єднання, які підтримали ідею МОК щодо допуску росіян до спортивних заходів. Серед них згадані Міжнародна федерація фехтування та Міжнародна федерація плавання.
Крім цього, пропонується переглянути участь цих організацій у майбутніх обговореннях та заходах, пов’язаних із розвитком спорту в ЄС.
7 липня Міжнародний олімпійський комітет тимчасово відновив членство Олімпійського комітету Росії (ОКР), а також скасував рекомендовані обмеження для російських спортсменів і команд, включно з вимогою виступати в нейтральному статусі. Росіян допустять до кваліфікаційних змагань перед Олімпійськими іграми 2028 року, при цьому питання про використання російських прапора та гімну на іграх вирішуватиметься пізніше. Відновлення членства ОКР у МОК пояснили тим, що Москва розпустила так звані олімпійські ради, створені раніше на окупованих Росією територіях України.
Після цього деякі спортивні організації стали скасовувати свої обмеження щодо російських спортсменів. Інші спортивні федерації поки що їх зберігають. Багато країн Європи виступають проти участі російських спортсменів – у зв’язку зі вторгненням в Україну. Частина інших країн не заперечує повернення російських атлетів.
14 липня на сайті МОК уперше з 2023 року стала доступна сторінка Олімпійського комітету Росії.
«Супервівторок» для України. ЄС відкрив ще один переговорний кластер. Чи вдасться зберегти темп?
14 липня 2026 року в Брюсселі прозвали «супервівторком» – за аналогією з вирішальним політичним днем у США. Саме тоді на президентських праймеріз одночасно голосують виборці великої кількості штатів, що часто визначає подальший перебіг виборчої кампанії.
У Євросоюзі цього дня також відбулися одразу чотири міжурядові конференції щодо вступу, що задали темп подальшому розширенню ЄС. Вони стали важливим кроком уперед для чотирьох країн-кандидатів, зокрема України.
Голова Дніпропетровщини повідомив про вісьмох поранених через російські удари протягом дня
Російські війська майже 50 разів атакували Дніпропетровську область, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 14 липня.
За його даними, п’ять разів області зазнавали ударів безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Загалом постраждали восьмеро місцевих жителів.
Зокрема, в Нікопольському районі під атакою були Нікополь, Марганецька, Покровська, Червоногригорівська та Мирівська громади:
«Понівечені підприємства, ліцей, приватна оселя, автомобілі. Постраждали шестеро людей. 63-річного чоловіка госпіталізовано у стані середньої тяжкості. Решта лікуватимуться амбулаторно».
Також на Криворіжжі російські війська били по Грушівській, Софіївській, Апостолівській та Зеленодольській громадах. Постраждав магазин, у стані середньої тяжкості до лікарні доправили чоловіків 20 і 50 років.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Нові SAMP/T та літаки – Зеленський розповів про домовленості з президентом Франції
Україна та Франція мають нові домовленості в оборонній співпраці, заявив президент України Володимир Зеленський після переговорів із французьким колегою Емманюелем Макроном 14 липня.
Зокрема, за його словами, Україна отримає ліцензії на виробництво «дуже серйозної зброї» – ракет SCALP, бомб AASM, а також спільно з Італією ракет Aster 30. Франція також співпрацюватиме з Києвом у рамках антибалістичної програми FREYJA.
«Україна першою отримає нові посилені французько-італійські системи SAMP/T NG. Це ефективні антибалістичні системи. Франція також надасть два комплекси SAMP/T для посилення нашого захисту вже у цьому році. Одночасно Франція та Італія прискорять поставки ракет Aster 30 до жовтня цього року», – зазначив президент.
Крім того, планується закупівля перших 16 літаків Rafale для української бойової авіації та озброєння до них. Зеленський анонсував, що цього року має розпочатися навчання українських пілотів і механіків у Франції:
«Після цього чотири перші літаки Rafale будуть передані ЗСУ. Системно розвиваємо українські бойові спроможності».
Напередодні Зеленський презентував на саміті «Коаліції охочих» у Парижі антибалістичну програму FREYJA. До коаліції зі створення антибалістичної збро долучилися загалом 10 країн, у тому числі Україна та Франція.
Тоді ж президент Франції Емманюель Макрон анонсував, що Україна придбає системи італійсько-французькі системи ППО SAMP/T нового покоління й закупить 16 винищувачів Rafale.
Сили РФ серед дня атакували дроном багатоповерхівку в Харкові, є поранений – ОВА
Російські військові вдень 14 липня завдали удару за допомогою безпілотника по житловому будинку в Харкові, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Одна людина постраждала внаслідок влучання ворожого дрона у вікно багатоповерхівки в Шевченківському районі. Медики надають усю необхідну допомогу», – вказав очільник області.
Раніше Синєгубов інформував, що в Слатиному на Харківщині через удар КАБ загинула жінка, ще одну людину шукають під завалами, а четверо жителів селища постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
МЗС Молдови викликало посла РФ після падіння безпілотника з вибухівкою
Посла Росії з особливих доручень Олега Озерова 14 липня викликали до міністерства закордонних справ Молдови.
Як повідомляє молдовська служба Радіо Свобода, йому вручили нову ноту протесту у зв’язку з інцидентом у ніч на 13 липня, коли повітряний простір Республіки Молдова порушив російський безпілотник із вибуховим зарядом.
Російському дипломату вказали на «серйозне порушення національного суверенітету та створені ризики для безпеки громадян». У МЗС закликали російську владу «уникати будь-яких дій, які можуть поставити під загрозу безпеку Молдови, і дотримуватися суверенітету та територіальної цілісності країни».
У ніч на 13 липня поблизу молдовського села Копанка Каушанського району впав російський дрон типу «Герань-2».
Через удар по Одеському району загинула людина – прокуратура
Російські війська атакували двома ракетами житлові масиви Одеського району, повідомляє обласна прокуратура 14 липня.
Удар зруйнував два житлових будинки, вибив скління, пошкодив дах, фасади та паркани ще в трьох приватних домоволодіннях.
«Від ворожої атаки на місці загинула 69-річна жінка. Також постраждав 44-річний чоловік, якого з осколковими пораненнями доставили до лікарні. На місці правоохоронці документують воєнні злочини», – заявляє відомство.
Правоохоронці відкрили провадження за фактами вчинення воєнних злочинів, що спричинили загибель людини.
Раніше голова області Олег Кіпер повідомив про удар по передмістю Одеси, без інформації про постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дві години через шість – у Севастополі оголосили про графік електропостачання
Декілька міст і районів окупованого Криму залишаються знеструмленими через «удари по об’єктах енергетичної інфраструктури, які тривають», повідомляють російські засоби інформації 14 липня з посиланням на підприємство «Крименерго».
Згідно з повідомленням, без світла залишаються Джанкой, Красноперекопськ, Армянськ, Євпаторія та прилеглі населені пункти, Джанкойський, Красноперекопський, Нижньогірський, Первомайський, Роздольненський та Чорноморський райони.
Крім того, на Південному березі Криму через зниження ліміту електроенергії скасовуються анонсовані раніше графіки 3/3, про що повідомив заступник голови окупаційної адміністрації Ялти Сергій Олефіренко.
У Севастополі запроваджений графік відключень – світло даватимуть на дві години, а вимикатимуть на шість годин, повідомив російським ЗМІ голова окупаційної влади міста Михайло Развожаєв.
Раніше проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомляв, що вночі 14 липня у Севастополі та Керчі знову лунали вибухи, під ймовірні удари потрапили Балаклавська ТЕС та кілька підстанцій. Українські та російські військові поки що ці атаки не коментували.
У червні військові та енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в Криму зазнають найбільш масованих атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива заборонили продаж бензину цивільним особам, запроваджені графіки вимкнення електроенергії, а перед Керченським мостом спостерігаються черги. Дитячі оздоровчі заклади та табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники та ракети. У більшості випадків міністерство оборони РФ або російська влада не підтверджують влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Влада Ростовської області РФ визнала проблеми з судноплавством на Азові
Міністерство сільського господарства та продовольства Ростовської області повідомило про «тимчасові труднощі», пов’язані з судноплавством в Азовському морі.
Судна в Азовському морі з 6 липня зазнають атак Сил безпілотних систем ЗСУ під командуванням Роберта Бровді («Мадяра»). Він стверджує, що за дев’ять діб українські військові уразили 116 суден. Зокрема, за його словами, п’ять танкерів, п’ять суховантажів та один буксир підбили в ніч проти 14 липня.
Через проблеми із судноплавством міністерство сільського господарства і продовольства Ростовської області спільно з експортерами шукає альтернативні маршрути відвантаження зерна нового врожаю. Очільниця відомства Ганна Касьяненко зазначила, що їхня головна мета зараз – звести до мінімуму вплив «тимчасових логістичних складностей» на реалізацію врожаю донських аграріїв. Ситуація залишається на постійному контролі, додала вона.
Бровді заявив, що знищення невеликих та середніх плоскодонних наливних суден (і буксирів, які їх буксирують після пошкодження) як частини російського «тіньового флоту» фактично унеможливлює експорт нафти з портів через Волго-Донський канал та Азовське море. Ці невеликі судна, за його словами, в Чорному морі перевантажують нафту на великі танкери, які не можуть зайти в нафтові термінали або порти в Азовському морі. Крім того, завдавання збитків російському флоту, як зазначив він, обмежує постачання бензину до окупованого Криму.
За даними Reuters, через атаки на судна в Азовському морі Росія тимчасово зупинила перевезення через Азово-Донський морський канал. Це рішення може стосуватися майже чверті експорту російського зерна, яке проходить через Азовське море. Про які саме терміни припинення судноплавства йдеться, не уточнювалося.
«Відплата неминуча» – ВМС заявили про знищення судна РФ, яке атакувало українські катери у 2018 році
Військово-морські сили України заявили 14 липня про знищення прикордонного корабля Федеральної служби безпеки РФ «Ізумруд».
«Українські військові моряки потопили прикордонний сторожовий корабель 2-го рангу морським безекіпажним комплексом Sargan-3000 неподалік Новоросійська. Серед екіпажу корабля є загиблі та поранені. Саме «Ізумруд» 25 листопада 2018 року брав участь у нападі на кораблі ВМС України в Керченській протоці», – вказали українські моряки, додавши, що «відплата неминуча».
Прикордонний сторожовий корабель «Ізумруд» був спущений на воду у 2014 році. Корабель був обладнаний вертолітним майданчиком. Довжина судна складала 62,5 метра, максимальна швидкість – до 27 вузлів.
Гендиректор АТ «Укроборонпром» оголосив про відставку. Раніше Зеленський пов’язав із цим АТ вибухи у Вишневому
Генеральний директор акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» («Укроборонпром») Герман Сметанін 14 липня повідомив, що завершує свою роботу на цій посаді.
«Для мене було честю очолювати найбільшу оборонну компанію України. Переконаний, що головний здобуток – це сильна, професійна команда як всередині товариства, так і на підприємствах групи. Це керівники, конструктори, інженери, технологи, виробничники, ветерани та всі, хто щодня працює заради результату», – написав чиновник, не розкривши детально мотивів свого рішення.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський анонсував притягнення винних до відповідальності і кадрові зміни в «Укроборонпромі» після вибухів на складі у Вишневому на Київщині з повторною детонацією.
У ніч проти 6 липня війська РФ завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного і морського базування різних типів, загалом запустивши 68 ракет і 351 БпЛА. Основним напрямком удару, за повідомленням, був Київ.
За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. На Київщині внаслідок російського удару 6 липня загинули дев’ять людей, понад 50 постраждали.
Найбільших руйнувань зазнало Вишневе, де після удару РФ сталася детонація.
З прилеглих до місця детонації вулиць організували евакуацію жителів.
У Генштабі Збройних сил України заявили, що об’єкт, на якому сталися вибухи, не належить до сфери управління та не підпорядковується ЗСУ.
Президент України доручив СБУ та розвідці з'ясувати причини вторинної детонації.
Міноборони РФ тоді заявляло, що сили РФ на Київщині у Вишневому вдарили по складу пально-мастильних матеріалів («Нафтоекспериментальне КП»), а також по «Жулянському машинобудівному заводу «Візар», який здійснює виробництво, технічне обслуговування та ремонт зенітних ракетних систем, компонентів для авіатехніки та засобів ППО, а також безпілотних літальних апаратів літакового типу великої дальності - внаслідок удару була повторна велика детонація.
У Слатиному на Харківщині через удар КАБ загинула жінка, ще одну людину шукають під завалами – ОВА
Російські військові ударили керованими авіабомбами по селищу Слатине на Харківщині, внаслідок чого щонайменше одна людина загинула, ще кілька постраждали, повідомила 14 липня обласна військова адміністрація.
«Унаслідок обстрілу постраждали четверо людей, їм допомагають лікарі. Ще одна жінка, яку дістали з-під завалів у критичному стані, на жаль, померла у машині екстреної медичної допомоги», – написав очільник ОВА Олег Синєгубов.
Згодом він додав, що в Слатиному ще одна людина може бути під завалами будинку.
«Ворожі КАБ влучили на територію приватних домоволодінь, знищено щонайменше вісім будинків», – відзначив Синєгубов.
Також удень 14 липня російські військові атакували Шевченківський район Харкова, «інформація про постраждалих не надходила», зауважив голова ОВА.
Болгарія оголосила про вихід із «Коаліції охочих», яка підтримує Україну
Болгарія більше не братиме участі у «Коаліції охочих», до якої входять країни, що допомагають Україні у війні з Росією, повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева.
«Ми не беремо участі в коаліції, яка наполягає на продовженні фінансової та військової допомоги Україні. Розв’язання цього конфлікту полягає не в його затягуванні військовими засобами, а в сильній дипломатичній місії, яка, нарешті, покладе край ескалації», – оголосив 14 липня очільник уряду.
Радев послідовно виступає проти фінансової допомоги Україні та називає себе прихильником «прагматичного підходу» до відносин із Росією.
Представники Болгарії не брали участь у зустрічі глав країн-учасниць «Коаліції охочих», яка відбулася в Парижі 13 липня, хоча брали участь у попередніх самітах.
Про створення «Коаліції охочих» навесні 2025 року оголосила влада Великої Британії та Франції. До неї входять близько 30 країн, зокрема держави Євросоюзу, США, Австралія та Японія.
Після смерті Грема законопроєкт про найжорсткіші санкції проти Росії отримав нове життя
ВАШИНГТОН – 13 липня Сенат США наблизився до прискореного розгляду масштабного двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії, ініціатором якого був покійний сенатор від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем. Лідери обох партій закликають якнайшвидше ухвалити цей документ на знак шани до одного з найпалкіших захисників України в Конгресі.
Остаточну версію законопроєкту, з якою ознайомилося Радіо Свобода, Ліндсі Грем мав представити в понеділок після місяців переговорів з Білим домом та співавтором законопроєкту від Демократичної партії, сенатором Річардом Блюменталем від штату Коннектикут. Але раптова смерть Грема минулими вихідними перетворила цей день на день пам'яті, а сенатори замість цього віддали шану його спадщині, неодноразово закликаючи до негайного впровадження цього законопроєкту.
