На тлі війни з Україною у Росії стрімко зріс рівень песимізму: «Далі буде гірше»
Песимізм росіян останніми тижнями різко зріс як щодо війни з Україною, так і загалом щодо їхнього життя. Навіть опитування державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (рос. ВЦИОМ), який зазвичай дає оптимістичні для влади цифри, показало, що частка росіян, які вважають, що найважчі часи для країни ще попереду, у липні 2026 року зросла до 66% – це максимум з квітня 2020 року, коли так відповідали 72% опитаних. Ще 12% опитаних прямо заявили, що Росія зараз «переживає кризу».
Соціолог і політолог Дмитро Дубровський пояснює в коментарі телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) песимістичні настрої росіян так: «Початок війни – це (для росіян) був шок. Потім була адаптація, люди з війною змирилися. А зараз у них іде руйнування горизонту майбутнього. Люди кажуть: далі буде гірше, і самі готуються до гіршого».
Через удари РФ по Запорізькому району є загибла й поранені
Російська армія атакувала Комишуваху Запорізького району, повідомив голова області Іван Федоров вранці 21 серпня.
Керована авіабомба поцілила в приватний будинок – він зазнав руйнувань, також пошкоджені будівлі поруч.
«Загинула 46-річна жінка, поранень дістав 53-річний чоловік», – повідомив Федоров.
Раніше очільник області повідомляв про удари по Кушугумі та Балабиному в районі. Зокрема, в Кушугумі через удари дронів постраждали 46-річна жінка та чоловіки 47 і 59 років.
«У Балабиному FPV ударив по автівці, що була припаркована у дворі приватного будинку. Поранень дістав 59-річний чоловік. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Окупантів на атоми розщеплює»: як артилеристи ЗСУ нищать російські позиції. Репортаж з-під Покровська
Екіпажі російських безпілотників, особовий склад військ РФ під час штурмових дій та гармати. Такі головні цілі для розрахунку французької САУ «Цезар» 147-ї окремої артилерійської бригади ДШВ ЗСУ.
Наразі артилеристи воюють на Покровському напрямку фронту, і, кажуть, стріляти доводиться часто, іноді – по декілька десятків снарядів за день. Зважаючи на засилля російських ударних дронів, – працюють артилеристи швидко, а після стрільби гармату і позицію ретельно маскують. За тим, як «Цезар» знищує цілі, спостерігав кореспондент Радіо Свобода.
Генштаб ЗСУ повідомив про 238 бойових зіткнень на фронті за добу
Сили оборони України протягом попередньої доби вдарили по шести російських пунктах управління безпілотними літальними апаратами та трьох районах зосередження живої сили протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 21 серпня.
За даними командування, протягом минулої доби на фронті мали місце 238 бойових зіткнень.
Зокрема, ЗСУ відбили три російських штурми на Північно-Слобожанському і Курському напрямках і вісім – на Південно-Слобожанському.
Російська армія 15 разів наступала на Куп’янському напрямку, стільки ж – на Слов’янському. Сили оборони відбили шість російських атак на Лиманському напрямку і дві на Краматорському.
На Костянтинівському напрямку командування зафіксувало 26 атак у районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки та в бік Степанівки, Довгої Балки й Вільного.
«Тридцять дві атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Удачне, Котлине та в бік населених пунктів Новий Донбас, Біляківка, Білицьке, Ганнівка, Світле, Шевченко, Мирне, Василівка, Сергіївка, Новопавлівка», – йдеться в зведенні.
Російські загарбники по три рази атакували на Олександрівському й Придніпровському напрямках і 16 – на Гуляйпільському.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 19 серпня пишуть, що українські війська нещодавно просунулися на півночі Харківської області, а російські війська нещодавно просунулися на Куп'янському напрямку.
Щодо Костянтинівського напрямку, то ISW зазначає, що російські війська продовжують місії з інфільтрації невеликими групами в Костянтинівці та поблизу неї, щоб обійти українські позиції на передовій та перешкодити українській логістиці. Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 18 серпня, показують, що українські війська обстрілюють російські позиції на південному заході Костянтинівки та на північному сході Осикового (на північний захід від Костянтинівки) після того, що, за оцінками ISW, було місією з інфільтрації російських сил.
Українські дрони атакували російську Пермь – ймовірно, уражений місцевий НПЗ
Українські безпілотники в ніч проти 21 серпня атакували Пермський край – про це повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на телеграм-канали та місцеву владу. Регіон розташований більш ніж за 1000 кілометрів від України.
У крайовому Міністерстві територіальної безпеки заявили про відбиття атаки безпілотників. У регіоні запровадили план «Килим». Росавіація повідомила про тимчасові обмеження на прийом та випуск повітряних суден в аеропорту Пермі (Велике Савіно).
Українські телеграм-канали Supernova+ та Exilenova+ пишуть про атаку на нафтопереробне підприємство «Лукойл – Пермнафтооргсинтез» (ПНОС). Вони публікують відео та фото, на яких видно, що після атаки почалася пожежа. Про дим над заводом також повідомляє російський канал ASTRA.
Влада Пермського краю наразі офіційно не повідомляла про наслідки атаки безпілотників.
Раніше українська армія неодноразово атакувала «Лукойл – Пермнефтеоргсинтез». Підприємство є ключовим промисловим об’єктом регіону та одним із найбільш технологічно оснащених у Росії. Його потужність становить понад 13 мільйонів тонн нафти на рік, а понад 50% випущених тут нафтопродуктів до останнього часу спрямовували на експорт.
Українське командування наразі не коментувало удар по Пермському краю.
Міноборони Росії заявило про 325 збитих українських безпілотників над територіями понад 10 регіонів, включаючи Пермський край та анексований Крим. Скільки збити не вдалося, у зведенні не уточнюють.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сили ППО збили 107 російських безпілотників протягом ночі – Повітряні сили
Російська армія атакувала Україну 135 ударними дронами різних типів протягом ночі, повідомило командування Повітряних сил вранці 21 серпня.
За даними військовими, безпілотники та імітатори запускали з напрямків Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька та Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 107 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Командування зафіксувало влучання 27 ударних дронів на 16 локаціях, а також падіння уламків у трьох місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Голова Харківщини повідомив про загибель двох жінок через удар Росії по Чугуївському району
Російські війська вночі атакували дронами село Леб’яже в Чугуївському районі, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрацїі Олег Синєгубов вранці 21 серпня.
«Внаслідок масованого удару загинули 73-річна та 66-річна жінки. Також отримали поранення 41-річна та 73-річна жінки. Медики надали всю необхідну допомогу», – заявив він.
Обласна влада також зафіксувала загорання п’яти приватних житлових будинків, ще три приватні будинки знищені, 20 будинків і три господарчі споруди пошкоджені.
Згодом Синєгубов додав, що тіла двох загиблих деблокували під час розбору завалів.
«Підрозділи ДСНС проводять аварійно-рятувальні роботи на місцях влучань. Правоохоронці фіксують черговий воєнний злочин окупантів, на місцях також чергують бригади екстреної медичної допомоги. Як завжди, маємо переконатися, що більше ніхто не потребує допомоги», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила майже 1,4 тисячі військових і 4 засоби ППО за добу
Армія Росії втратила близько 1 390 військових протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 21 серпня.
Українське командування оцінює загальні втрати російських військ за час повномасштабного вторгнення в близько 1 474 030 людей особового складу.
Штаб також оновив дані про втрати російської військової техніки:
- 12 286 танків (+3 за добу)
- 25 170 бойових броньованих машин (+5)
- 48 318 артилерійських систем (+57)
- 2 052 реактивних системи залпового вогню (+2)
- 1 581 засіб протиповітряної оборони (+4)
- 439 літаків
- 354 гелікоптери
- 2 333 наземних робототехнічних комплекси (+12)
- 472 849 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+1 980)
- 5 049 крилатих ракет (+39)
- 35 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 137 369 автомобілів і автоцистерн (+551)
- 4 559 одиниць спеціальної техніки (+8)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія вночі атакувала Суми, двоє постраждалих
Російські війська увечері напередодні та вночі на 21 серпня завдали ударів по Сумщині, повідомив голова області Олег Григоров на початку доби в п’ятницю.
Зокрема, реактивні безпілотники увечері тричі вдарили по житловому сектору Конотопа. За даними Григорова, пошкоджені будинки, одна жінка мала гостру реакцію на стрес.
Також вночі армія РФ масовано атакувала Суми.
«Наразі зафіксовано влучання на чотирьох локаціях. В епіцентрі одного з ударів – двоповерховий житловий будинок. Є масштабні пошкодження. Щонайменше двоє людей постраждали. Їм надають необхідну медичну допомогу», – повідомив Григоров.
Він додав, що обстеження територій і ліквідація наслідків атаки тривають.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Огранка діамантів, випас худоби, піхота. Репортаж із «кілзони» про «Мішу», який підписав контракт у 60 років
«Міша» – найстарший піхотинець у складі мотопіхотного батальйону Auster63-ї ОМБр ЗСУ . 60-річний чоловік із села на Івано-Франківщині свідомо підписав контракт з піхотним підрозділом і вже з кінця весни 2026-го – на фронті. Свою мотивацію пояснює так: у піхоту пішов, бо хотів виконувати найважчі задачі, а загалом на війну – щоб зберегти цілісність своєї держави. Наразі головне завдання «Міші» – супроводжувати побратимів під час ротацій і забезпечувати їх припасами.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспостерігав за бойовою роботою «Міші» у «кілзоні». І, попри те, що значно молодший, так і не зміг наздогнати піхотинця.
Генштаб ЗСУ: На фронті від початку доби відбулося 195 боїв
На фронті від початку цієї доби відбулося 195 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, по 18 атак російські загарбники провели на Костянтинівському та Покровському напрямках, два бої досі тривають.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 18 ворожих штурмів у районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Новоселівка та у бік Степанівки. Одне боєзіткнення триває», – йдеться у повідомленні.
На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили 11 спроб військ РФ йти вперед в бік населених пунктів Озерне, Оріхуватка, Рай-Олександрівка та в районі Кривої Луки – ще одне боєзіткнення триває.
Бойові дії також продовжуються Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Олександрівському та Придніпровському напрямках противник наступальних дій не проводив.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 19 серпня пишуть, що українські війська нещодавно просунулися на півночі Харківської області, а російські війська нещодавно просунулися на Куп'янському напрямку.
Щодо Костянтинівського напрямку, то ISW зазначає, що російські війська продовжують місії з інфільтрації невеликими групами в Костянтинівці та поблизу неї, щоб обійти українські позиції на передовій та перешкодити українській логістиці. Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 18 серпня, показують, що українські війська обстрілюють російські позиції на південному заході Костянтинівки та на північному сході Осикового (на північний захід від Костянтинівки) після того, що, за оцінками ISW, було місією з інфільтрації російських сил.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
Зеленський запровадив санкції проти Іванющенка
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про запровадження санкцій проти російського воєнного комплексу та осіб, які зберігають зв’язки з Росією, серед них – колишній депутат Верховної Ради від нині забороненої Партії регіонів Юрій Іванющенко.
«Сьогодні також я підписав укази про нові санкції, кілька пакетів проти російського воєнного комплексу, проти тих осіб, які самі стали так чи інакше частиною російського способу життя та зберігають зв’язки з цією державою, попри навіть таку війну», – сказав він у своєму відеозверненні.
Відповідні укази, зокрема №746/2026, вже оприлюднені на сайті президента.
Серед фізичних осіб, щодо яких запроваджені санкції – Юрій Іванющенко, якого розшукує НАБУ у справі щодо ймовірної легалізації державних земель під Києвом на понад 160 млн гривень. Як раніше встановив проєкт Радіо Свобода «Схеми», він у 2004 році у Ростові-на-Дону отримав паспорт громадянина Російської Федерації. У документі вказується, що він має громадянство України, Болгарії, Російської Федерації.
Відповідно до указу, Іванющенка, серед іншого, позбавляють держнагород України, блокують його активи, припиняють дії або зупиняють ліцензії та інші дозволи, наявність яких є умовою для здійснення певного виду діяльності. Також передбачена повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції (повна заборона).
У березні Національне антикорупційне бюро (НАБУ) зверталося до президента України Володимира Зеленського та Служби безпеки України про запровадження санкцій щодо Юрія Іванющенка – одного з підозрюваних у справі про махінації із землями ринку «Столичний», колишнього депутата Верховної Ради від нині забороненої Партії регіонів.
Згодом в Офісі президента, як писало видання «Українська правда», відповіли, що направили звернення НАБУ до Кабміну та СБУ, оскільки це органи, які можуть ініціювати запровадження санкцій на засіданні РНБО. В СБУ відповіли, що запит НАБУ «не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці».
Раніше проєкт Радіо Свобода «Схеми» встановив, що Юрій Іванющенко отримав паспорт громадянина Російської Федерації у 2004 році у Ростові-на-Дону. Закордонні російські паспорти, які екснардеп отримував щонайменше двічі – у 2017 та 2021 роках – він використовував для поїздок до Росії.
Бізнес-партнер колишнього президента України Віктора Януковича, ексдепутат від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко, ще відомий як «Юра Єнакіївський», втік з України після Революції Гідності. Він проходив у кримінальних справах, що стосувалися привласнення і розтрати майна, незаконного збагачення, співучасті у скоєнні кримінальних злочинів, через що був оголошений у розшук. У 2017 році ЄС скасував санкції проти Іванющенка через закриття кримінальних проваджень проти нього в Україні. Згодом його зняли з розшуку. У 2019 році Генеральна прокуратура України повідомила про відновлення кримінального провадження Юрія Іванющенка.
У травні 2022 року Швейцарія розпочала процедуру конфіскації активів Юрія Іванющенка на суму понад 100 мільйонів франків.
В окупованому Криму заявили про атаку БпЛА, було чутно звуки вибухів
В окупованих РФ Криму та Севастополі ввечері 20 серпня повідомили про атаку безпілотників. Про вибухи, роботу російської ППО та мобільних вогневих груп пише проєкт Радіо Свобода сайт Крим.Реалії з посиланням на місцеві телеграм-канали, а також окупаційну владу регіону.
За даними телеграм-каналу «Крымский ветер», з 18:39 стрілянина та прольоти дронів фіксували у Бахчисарайському та Сакському районах, а також у напрямку аеродрому «Саки» в Новофедорівці. Зокрема, безпілотники помітили над селами Піщане, Углове, Віліне та Орлівка. Очевидці повідомляли про спроби мобільних вогневих груп збити БпЛА, а також про вибух над Піщаним.
Очільник окупованого Севастополя Михайло Развожаєв оголосив повітряну тривогу о 18:56. За його словами, у місті працювали ППО та мобільні вогневі групи, а над морем поблизу мису Фіолент, на Північній стороні та біля Сахарної Головки нібито було збито чотири БпЛА.
Близько 19:18 підписники «Крымского ветра» повідомили про нові вибухи у Севастополі, стрілянину поблизу Стрілецької та Севастопольської бухт, а також біля селища Сахарна Головка та села Штурмове. У Сакському районі також було чути звуки вибухів.
Відбій повітряної тривоги у Севастополі оголосили о 20:21.
Пізніше Развожаєв уточнив наслідки атаки. За його твердженням, російські військові, ППО та мобільні вогневі групи «нейтралізували 13 ворожих безпілотників». За його словами, внаслідок падіння уламків постраждали двоє людей – дворічна дитина та її мати.
«Дитина 2 роки отримала поверхневі травми грудної клітки від уламків шиферу з даху, на який впали уламки збитого БпЛА, також посікло уламками маму дитини. Дитину швидка допомога транспортує до лікарні», – написав він у своєму телеграмі.
Развожаєв також повідомив, що рятувальна служба зафіксувала падіння уламків збитих БпЛА у Гагарінському районі та на Північній стороні, а у Нахімовському районі міста у багатоквартирному будинку пошкоджено кілька вікон.
Міністерство оборони РФ наразі не коментувало наслідки дронової атаки.
Українські військові та Генштаб ЗСУ також офіційно не коментували події.
В умовах активних бойових дій Радіо Свобода не може оперативно перевірити чи підтвердити заяви представників підконтрольної РФ влади.
Влітку цього року військові й енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в окупованому Криму зазнають найбільш масованих атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни.
Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива обмежили продаж бензину цивільним особам. Дитячі оздоровчі заклади й табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Як пояснював мету ударів колишній міністр оборони України Михайло Федоров – «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може привести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
У Голосіївському районі Києва через атаку РФ виникла пожежа. Влада заявляє про погіршення стану повітря
Ввечері 20 серпня у Голосіївському районі Києва внаслідок падіння уламків БпЛА, сталася пожежа на території нежитлової забудови. повідомив мер Віталій Кличко.
За його словами, на цій локації поранена людина – медики надають допомогу. Згодом Кличко повідомив про загиблого.
Кличко додав, що через пожежу у нежитловому приміщенні у Голосіївському районі спостерігається тимчасове погіршення стану повітря. До поліпшення ситуації зі станом повітря влада рекомендує:
– зачинити вікна;
– обмежити тривале перебування на відкритому повітрі;
– підтримувати водний баланс та пити достатньо води;
– за наявності очищувача повітря увімкнути його на максимальний режим роботи.
У соцмережах публікують фото та відео пожежі з клубами чорного диму.
Раніше місцева влада повідомляла, що ввечері 20 серпня під час чергової атаки РФ у Голосіївському районі Києва на бізнес-центр впали уламки БпЛА, виникла пожежа. На цій локації були травмовані дві людини, також рятувальники виявили на місці одного загиблого.
Це «не про подарунки», Україна готова купувати – Зеленський знову заявив про потребу ракет до Patriot
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує від партнерів ракет для систем протиповітряної оборони Patriot – це «не про подарунки», Україна готова їх купувати.
За його словами, під час відбиття російських атак найскладніше зараз з балістикою: якщо відсоток збиття крилатих ракет під час останньої атаки – близько 90%, то з балістикою ситуація значно гірша.
«Потрібні ракети для «петріотів», це те, що можуть забезпечити тільки наші партнери. На всіх рівнях ми доводимо до них і нашу потребу, і те, що ми знаємо, що цю нашу потребу партнери можуть заповнити. Ми говоримо не про подарунки. Це про готовність України купувати зброю. Важливо, щоб були рішення – відповідні політичні рішення партнерів, і передусім у Сполучених Штатах», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
Вночі 20 серпня російські війська масовано ракетами та дронами атакували Київщину. У Києві, за останніми даними, загинули 16 людей, ще 39 постраждали.
За словами Зеленського, у Києві та області пошкоджені більше двох сотень об’єктів, лише будинків – 86.
«Ми обов’язково відповімо на цей російський удар так само, як і на інші російські удари, – відповімо цілком справедливо й далекобійно. Українська далекобійність буде отримувати ще більше ресурсу», – сказав він у своєму відеозверненні.
«Ми народилися «у сорочці»: кияни оговтуються після масованої атаки РФ, яка забрала людські життя
Мобілізація жінок, яйця по 17-ть і «війни не буде». Розмова із колишнім міністром оборони Резниковим
КМВА: у Києві зросла кількість загиблих через нічну атаку РФ
У Києві кількість загиблих внаслідок російської нічної атаки зросла до 16 людей, повідомляє у телеграмі Київська міська військова адміністрація.
«На жаль, кількість загиблих у Солом’янському районі внаслідок сьогоднішньої ворожої атаки зросла до 11», – йдеться у повідомленні.
Раніше було відомо про загибель 15 людей у Києві, зокрема 10 у Солом’янському районі.
На місцях тривають аварійно-рятувальні роботи та ліквідація наслідків атаки.
Вночі 20 серпня російські війська масовано ракетами та дронами атакували Київ. Раніше було відомо про загибель 15 людей, ще 39 постраждали. За даними МВС, пошкоджено близько 20 житлових будинків, влучання були у Святошинському, Солом’янському і Дарницькому районах.
За даними ДСНС, у Солом’янському районі у житловій 9-поверхівці зруйновані 8-й та 9-й поверхи, виникла пожежа на рівні 7–9 поверхів. За іншими адресами були вибиті вікна у житлових будинках, будівлі медичного закладу та виникли пожежі автомобілів, гаражів і магазину.
Румунські військові знищили дрон із вибухівкою поблизу газового родовища в Чорному морі
Румунська влада заявила 20 серпня, що військово-повітряні сили цієї країни НАТО знищили морський безпілотник із вибухівкою поблизу газових об’єктів у Чорному морі. Європейський Союз засудив це вторгнення безпілотника.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відреагувала на цей інцидент, заявивши, що він був частиною «дедалі інтенсивнішої кампанії погроз».
«Військово-морський безпілотник знищений румунською армією з бортової гармати румунського літака F-16 кілька хвилин тому в районі платформи Neptun Deep у Чорному морі», – оголосив міністр оборони Раду Міруце.
Таємничий Євгеній Хмара. Що відомо про нового міністра оборони
19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони України – за його кандидатуру проголосували 312 народних депутатів. Він замінив на цій посаді Михайла Федорова і став п'ятим очільником цього відомства під час великої війни.
Хмара став одним із небагатьох керівників українського оборонного відомства з безпосереднім бойовим досвідом.
Згідно з законом України «Про національну безпеку», міністром оборони має бути цивільна особа. До призначення Хмара перебував на військовій службі. У своєму виступі в парламенті перед голосуванням він заявив, що вже є цивільним: він звільнився зі служби «відповідно до закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», стаття 26 – за проведенням організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу».
Майже вся кар'єра – у спецпризначенцях
Більшу частину своєї кар'єри генерал-майор Євгеній Хмара провів у Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України.
Брав участь у бойових діях після початку повномасштабного вторгнення Росії, а згодом очолив цей підрозділ.
На початку 2026 року після відставки Василя Малюка Хмара став тимчасовим керівником СБУ, а в липні очолив Міністерство оборони.