Генштаб: на фронті за добу було 237 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомили у Генштаб ЗСУ вранці 12 вересня.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 22 атаки. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Осинового, Дружківки, Іллінівки, Миколайпілля, Вільного, Степів і Павлівки. 29 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Чернігівка, Світле, Святогорівка, Гришине, Матяшеве, Васильківка, Сергіївка, Удачне й Новопавлівка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
Генштаб ЗСУ: втрати особового складу РФ у війні перевищили мільйон 505 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 505 380 своїх військових, зокрема 1 500 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 12 вересня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 342 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 322 (+10)
- артилерійські системи – 49 601 (+85)
- РСЗВ – 2 115 (+6)
- засоби ППО – 1 633 (+11)
- літаки – 442 (+1 підтверджено за попередній період)
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 586 (+13)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 512 175 (+2 045)
- крилаті ракети – 5 103
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 147 849 (+638)
- спеціальна техніка – 4 676 (+10).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
ЗСУ: війська РФ вночі атакували ракетами і дронами, основний напрямок удару – Одещина
Російські війська в ніч проти 12 вересня атакували Україну ракетами і безпілотниками, основним напрямком удару була Одещина, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
За даними військових, армія РФ під час удару застосувала балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 (їх кількість не називають), вісім крилатих ракет морського базування «Калібр», шість керованих авіаційних ракет Х-59/69 і 129 ударних безпілотників типу Shahed (половина з них – реактивні), S8000 «Бандероль» і дрони-імітатори типу «Пародія».
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 110 цілей: шість крилатих ракет «Калібр»; один S8000 «Бандероль»; дві керовані авіаційні ракети Х-59/69; 101 ворожий БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили, що зафіксовано влучання ракет й ударних дронів на 20 локаціях, а також падіння уламків – на чотирьох локаціях.
Військові попередили, що атака триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: на Запоріжжі внаслідок ударів РФ загинули дві людини, 11 – поранені
Дві людини загинули, ще одинадцять – поранені внаслідок російських ударів по Запоріжжю, Запорізькому і Пологівському районах, повідомив вранці 12 вересня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Загалом упродовж доби окупанти завдали 1001 удар по 45 населених пунктах Запорізької області... Надійшло 226 повідомлень про пошкодження об’єктів інфраструктури, житла, автівок, господарських будівель», – написав він у телеграмі.
Федоров уточнив, що вночі внаслідок російського удару був зруйнований будинок у приватному секторі Запоріжжя. З-під завалів дістали тіла 64-річної жінки і 37-річного чоловіка, 59-річна жінка була поранена.
Після атак на АЗС «Укрнафта» закликала дотримуватись правил безпеки під час повітряної тривоги
Після російських атак на автозаправні комплекси «Укрнафта» закликала неухильно дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги.
Як повідомляє пресслужба «Укрнафти», під час повітряної тривоги жовтого або червоного рівня її АЗК припиняють роботу, а їхню територію слід негайно залишити.
У компанії також закликають не залишати автомобілі на парковках та іншій території АЗК, після заправки або здійснення покупки не затримуватися на території комплексу, за можливості – висаджувати пасажирів за межами території АЗК.
Вдень 11 вересня російські дрони атакували Київ. Влада повідомляла про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок удару РФ по АЗС у двох районах Києва. «Укрнафта» повідомила, що удару зазнали дві її АЗС.
Також раніше російських ударів зазнавали автозаправні комплекси мережі у Запоріжжі та Дніпропетровській області.
ДСНС: на Донеччині російський дрон вдарив по автівці медиків, є загиблий та поранені
На Донеччині у селищі Ясногірка російський дрон вдарив по автомобілю екстреної медичної допомоги, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, внаслідок удару загинув чоловік, ще дві – поранені.
Рятувальники зазначають, що виникла пожежа транспортного засобу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Порожні полиці і дефіцит бензину: що готує влада для людей і бізнесу?
Через російські удари по всій Україні зазнають пошкоджень склади, логістичні центри та АЗС. Власники торговельних мереж пояснюють появу порожніх полиць у магазинах, зокрема, ускладненнями з логістикою та доставкою товарів.
Бізнес уже змушений перебудовувати свою роботу під нові ризики та виклики. На цьому тлі влада попереджає про можливі серйозні економічні наслідки. Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко не виключив скорочення державних видатків і затримок окремих виплат.
Наскільки реалістичним є такий сценарій, чи має влада план дій та які механізми підтримки українського бізнесу можуть бути задіяні? Про це тут
Зеленський: необхідно знайти можливість для «енергетичного перемир’я» з Росією
Президент України Володимир Зеленський заявив, що необхідно знайти можливість для «енергетичного перемир’я» з Росією.
Зеленський зазначив, що переговорний процес повинен стосуватися закінчення війни, якщо Росія не хоче закінчувати, то треба знаходити партнерам до неї підхід.
«Якщо складно знайти, то сьогодні принаймні треба рухатись крок за кроком. Розблокувати Чорне море і знайти можливість енергетичного перемир’я, коли захищена енергетика обох країн», – сказав він на Ялтинській Європейській Стратегії (YES).
За його словами, Україна спроможна відповісти Росії на її операції, зокрема у разі ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
«Я не порівнюю з тими гуманітарними катастрофами, що вони сьогодні роблять. Україна такого не робить. Але тим не менш Україна спроможна відповісти Росії на будь-яку їхню операцію. Росія знає, що якщо вони будуть бити – а вони готуються взимку бити по нашій енергетичній системі, – Росія буде отримувати те саме. Якщо вони будуть робити нам блекаути, ми їм будемо намагатись відповісти достойно», – додав Зеленський.
Днями видання РБК-Україна з посиланням на джерела повідомляло, що Україна та Росія можуть домовитися про обмежене перемир’я цієї зими – йдеться про взаємну паузу в ударах по енергетичних об’єктах.
Джерело видання зазначило, що разом зі спецпредставниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером над цим також працюють спецпредставник Росії Кирило Дмитрієв та помічник президента РФ Юрій Ушаков.
Але 10 вересня у Кремлі заявили, що наразі жодних «предметних розмов не ведеться».
Ця заява пролунала після візиту спецпредставників Трампа Віткоффа і Кушнера до Москви та Києва.
Від початку повномасштабного вторгнення Росія атакує українські енергетичні об'єкти. Україна завдає ударів по російських НПЗ, доходи з яких дозволяють РФ вести війну проти України.
У Палаті представників США наступного тижня розглянуть законопроєкт Грема
Законопроєкт про санкції проти Росії, який Сенат США схвалив переважною більшістю голосів минулого місяця, буде винесений на голосування в Палаті представників наступного тижня. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу.
Його джерела підтверджують, що республіканці у Палаті представників планують наступного тижня провести голосування.
Кореспондент Радіо Свобода пише, що комітет з питань регламенту Палати представників включив до порядку денного законопроект H.R. 5334 – «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану» – для розгляду за звичайною процедурою.
Також видання Bloomberg писало, що Палата представників має розглянути законопроєкт наступного тижня, це зроблять за процедурою, яка вимагає простої більшості голосів для схвалення.
Під час свого останнього візиту до Києва американський сенатор-демократ Річард Блюменталь висловив сподівання, що у вересні Палата представників Сполучених Штатів схвалить законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, автором якого він є спільно з покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом.
28 липня сенатори 86 голосами проти 12 підтримали подальший розгляд масштабного законопроєкту Грема-Блюменталя. Тепер його має розглянути Палата представників.
Найпотужніше – і потенційно найбільш спірне – положення законопроєкту надасть президенту Трампу значні нові повноваження щодо запровадження тарифів на країни, які продовжують купувати російську нафту та газ або допомагають Москві ухилятися від санкцій.
Законопроєкт дозволяє мита до 500 відсотків на товари, імпортовані з Росії, та цільові мита до 100 відсотків на товари з країн, які є одними з найбільших покупців російської сирої нафти чи природного газу або провідними посередниками в ухиленні Росії від санкцій щодо нафти.
Прихильники стверджують, що саме загроза введення мит робить цей законопроєкт потенційно ефективним. Країни, які продовжуватимуть купувати російські енергоносії, будуть змушені зважувати доступ до ринку США та свої торговельні відносини з Москвою. Однак критики можуть стверджувати, що широкі тарифні повноваження ризикують створити економічні наслідки за межами Росії та надають Білому дому значну свободу дій щодо торговельної політики.
Прокуратура: російські військові розстріляли двох українських полонених біля Добропілля
Українські правоохоронці почали розслідування за фактом розстрілу російськими загарбниками двох військовополонених поблизу Добропілля, повідомляє Донецька обласна прокуратура.
Провадження відкрили за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України).
2 вересня двоє військовослужбовців Національної гвардії України перебували на вогневій позиції у лісосмузі поблизу Добропілля. За даними слідства, українських захисників, які виконували бойове завдання, взяли у полон, у подальшому представники ЗС Росії стратили їх, розстрілявши з автоматичної зброї.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав це черговим воєнним злочином РФ проти України, оскільки страта військовополонених суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом.
Омбудсмен повідомив, що направив офіційні листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН – ці випадки мають бути відомі та задокументовані.
За останніми даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксовано щонайменше 345 випадків страти російськими силами українських військовослужбовців, які здалися в полон.
Катування і страти українських військовополонених російськими військовими у своїх звітах неодноразово підтверджувало Управління ООН із прав людини.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. У жовтні 2024 року американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Німеччина хоче повертати чоловіків до України. Чи можливо це юридично?
Німеччина могла б допомогти Україні повертати чоловіків призовного віку, які зараз перебувають на її території, заявив міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль. Але «без примусу», додав він.
Наскільки реальною є така пропозиція, чи може Берлін передавати Києву персональні дані українців і чи існують сьогодні механізми примусового повернення чоловіків, які вже мають тимчасовий захист у Німеччині?
Про це розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?» в публікації за лінком
КМДА: на другому тижні навчання 51% школярів повернулися до очного формату
На другому тижні нового навчального року вже 51% школярів повернулися до очного формату, минулого тижня їх було 45%, повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації.
За даними КМДА, 11 шкіл, які на початку навчального року працювали винятково дистанційно, наразі таких закладів залишилося 5.
«Зміни в системі оповіщення та розподілі рівнів загроз не змінюють алгоритму дій у закладах освіти. У разі дронової атаки, яка позначається жовтим рівнем небезпеки, школярі разом із дорослими переходять в укриття. Дітей, які приходять до школи під час оголошеної повітряної тривоги, зустрічає відповідальний дорослий та організовано проводить до укриття», – розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
За його словами, якщо місткість або особливості укриття не дозволяють повноцінно проводити заняття, діти перебувають там до завершення повітряної тривоги, а після відбою навчання продовжується відповідно до моделі, обраної конкретним закладом – очної або змішаної.
Наприкінці серпня Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – частота повітряних тривог зросла. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснаження українців.
На тлі масованих та тривалих атак російських дронів місцева влада вирішила, що у Києві перший навчальний тиждень школярі навчатимуться у змішаному очно-дистанційному форматі.
ДСНС: через російський удар по Краматорську загинули дві людини
Російські війська вдарили по Краматорську, загинули дві людини, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, унаслідок обстрілу пошкоджені 21 приватний будинок та автомобіль.
«Один зі снарядів влучив у житловий будинок і повністю зруйнував його. Під завалами опинився господар оселі – від отриманих травм він загинув на місці», – повідомили рятувальники.
У Подільському районі Києва було повторне влучання – мер
У Подільському районі Києва було повторне влучання, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За попередніми даними, було влучання в 5-поверхову офісну будівлю, яка раніше сьогодні вдень зазнала російського удару.
Згодом Кличко додав, що також сталося загоряння в складській будівлі поруч.
Вдень 11 вересня російські дрони атакували Київ. Влада повідомляла про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок удару РФ по АЗС у двох районах Києва.
Також, за даними мера, російський дрон влучив в офісну будівлю в Подільському районі Києва, було загоряння й руйнування на рівні 4-го поверху. Згодом у ДСНС повідомили, що рятувальники вже ліквідували наслідки цієї атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це буде рівнозначно смерті» – Лукашенко заявив, що Білорусь не збирається нападати на своїх сусідів
Олександр Лукашенко заявив про «агресивну риторику» щодо Білорусі, але каже, що Мінськ не збирається нападати на своїх сусідів.
Як повідомила його пресслужба, Лукашенко відвідав військовий полігон в Барановицькому районі. Під час поїздки він вкотре заявив про вороже ставлення своїх сусідів до Білорусі.
«Ви знаєте порядок денний зовнішньої політики. Ви бачите і спостерігаєте агресивну риторику щодо Білорусі. Розвідка ведеться досить відкрито, майже нахабно: ми періодично фіксуємо різного роду провокації, порушення повітряного простору. Але це не головне. Головне те, що наші сусіди витрачають мільярди на озброєння своєї армії», – цитує Олександра Лукашенка його пресслужба.
За його словами, білоруська армія має бути «завжди готова до сучасної та адекватної відповіді, якщо раптом щось трапиться».
Водночас Лукашенко заявив, що Білорусь не збирається нападати на своїх сусідів.
«Ми прагматики, ми розуміємо, що якщо ми на когось, припустимо, з наших сусідів, здійснимо напад, це буде рівнозначно смерті. Виграти конфлікт із «монстрами», розташованими по периметру, ми не зможемо. Навіщо тоді починати війну?» – сказав він.
Водночас Лукашенко не згадав, що саме з білоруської території відбулося військове вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, і що влада досі підтримує російську агресію та допомагає російському військово-промисловому комплексу.
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін, відповідаючи на запитання Лукашенка «А що, якби була війна?», заявив про готовність швидко розгорнути війська.
«Ми повністю змінили систему управління Збройними силами. І взагалі, навіть усю систему управління державою», – заявив він.
Олександр Лукашенко фактично підтримує агресію Росії проти України з початку повномасштабного військового вторгнення у лютому 2022 року. Відтоді майже всі військові та цивільні промислові підприємства Білорусі працюють на постачання російської армії, виконуючи їхні замовлення в різних секторах економіки.
Білорусь проводить спільні військові навчання з Росією, зокрема у травні були спільні ядерні навчання. Це викликало занепокоєння Заходу.
У квітні 2023 року білоруські військові льотчики і ракетобудівники пройшли повний цикл теоретичної і практичної підготовки в Росії за програмою експлуатації й застосування тактичної ядерної зброї.
Водночас, поки що немає підтвердженої інформації про те, що Росія передала Білорусі тактичну ядерну зброю.
Який напрямок може стати найгарячішим на фронті – погляд командира з «Едельвейсу»
Слов'янський напрямок цієї осені може стати основним, де намагатиметься тиснути армія РФ.
Як зазначає командир роти 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ «Едельвейс» з позивним «Філософ», у серпні-вересні тут було найбільше штурмів.
«Видно, що саме тут противник буде зосереджувати найбільших зусиль осінню», – сказав командир роти в етері телемарафону 8 вересня.
За його прогнозом, Росія зосередить основні зусилля саме на Слов'янському напрямку.
Зараз армія РФ намагається вийти на рубіж Миколаївка – Оріхуватка (східніше від Слов'янська), щоб надалі наблизитися до міста, але суттєвих просувань не має.
Однак, за оцінкою «Філософа», агресор поки не має ресурсів для захоплення Слов'янська та тим більше усієї Слов'янсько-Краматорської агломерації. Більше про це тут
У «Київстарі» підтвердили пошкодження свого офісу у Києві через атаку РФ
Компанія «Київстар» повідомила, що внаслідок російської атаки було пошкоджено офіс інженерної команди у Києві.
Як повідомляє пресслужба, співробітники компанії не постраждали, наразі триває оцінка та усунення наслідків.
Мережа «Київстар» продовжує працювати та надавати послуги абонентам, додає компанія.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська вдарили по будівлі компанії «Київстар».
«Російська ескалація реактивними «Шахедами» поступово стає все більш терористичною. Протягом дня росіяни бʼють цілеспрямовано по заправках у Києві», – написав він у телеграмі, додавши, що лише сьогодні цих ударів загинули дві людини, серед постраждалих є рятувальник, який був поранений через повторний удар.
Вдень 11 вересня російські дрони атакували Київ. Влада повідомляла про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок удару РФ по АЗС у двох районах Києва.
Також, за даними мера, російський дрон влучив в офісну будівлю в Подільському районі Києва, було загоряння й руйнування на рівні 4-го поверху.
У ДСНС повідомили, що рятувальники вже ліквідували наслідки цієї атаки.
Кубілюс прокоментував заяву РФ нібито про вимоги Європи до України мобілізувати жінок
Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс не має інформації щодо того, що Європа буцімто переконує Україну мобілізувати жінок. Так він прокоментував Радіо Свобода відповідну тезу російської розвідки.
«Я б сказав, що було б досить дивно, якби Європа намагалася переконувати українців у тому, як проводити мобілізацію, зокрема мобілізацію жінок. І знову ж таки, я не здивований, що така інформація походить із Кремля», – зазначив Кубілюс.
10 вересня російські державні медіа поширили заяву Служби зовнішньої розвідки Росії про те, що в Єврокомісії нібито вітають активізацію дискусії щодо мобілізації жінок в Україні.
В українському Центрі протидії дезінформації назвали це фейком.
«Примусова мобілізація жінок в Україні не проводиться і не планується. Жодна посадова особа ЄС чи України не висувала подібних вимог і не виступала з подібними ініціативами», – наголосили в центрі.
20 серпня колишній міністр оборони Олексій Резніков заявив, що військовий обов’язок в Україні має поширюватися на всіх громадян – не лише чоловіків, але й жінок. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання про те, якими можуть бути кардинальні зміни в мобілізації та можливий «новий суспільний договір».
Також 24 серпня колишній спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог в інтерв’ю проєкту «Насправді MAX» заявив, що підтримує ідею мобілізації жінок в Україні. Він навів приклад власної родини – його донька закінчила військову академію США та воювала в Афганістані, а дружина була десантницею та брала участь у боях у Гренаді.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого був запроваджений воєнний стан і оголошена загальна мобілізація. Відтоді Верховна Рада щотри місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації. Спочатку були встановлені обмеження для військовозобов’язаних і призовників чоловічої статі віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон. У серпні 2025 року набрали чинності зміни до законодавства, відповідно до яких чоловіки віком до 22 років можуть виїжджати за кордон. Для жінок мобілізація до Сил оборони України є переважно добровільною.
За останніми офіційними даними, у складі Збройних сил України перебуває понад 75 тисяч жінок, із них понад 55 тисяч – військовослужбовиці. Як повідомляв колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, «щороку їх кількість зростає».
Сили РФ атакували Дніпро, сім людей поранені – влада
Армія РФ атакувала Дніпро, відомо про сімох поранених, поінформував голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, через російську атаку пошкоджене приватне підприємство та гаражі, вибуховою хвилею вибиті вікна у житлових будинках поруч.
Напередодні російські війська атакували Павлоград на Дніпропетровщині – загинули п’ять людей, ще 67 були поранені, у місті оголосили День жалоби.
Місцева влада сьогодні повідомила, що 19 поранених атаку на середмістя Павлограда залишаються у лікарнях: шестеро – у важкому стані, серед них є 14-річний хлопець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У битві за Костянтинівку, яку Росія оголосила захопленою, можливий новий поворот
За Костянтинівку Донецької області, про нібито захоплення якої Росія заявила ще на початку липня, тривають важкі бої.
Станом на початок вересня, за оцінкою французького OSINT-аналітика Клемана Молена, під контролем армії РФ перебувають 50% міста, на мапі проєкту DeepState – лише невелика ділянка на південній околиці (з боку Берестка), а до 80% території – в «сірій зоні».
Коли у червні почалися міські бої – за місяць до заяви РФ – вже тоді деякі експерти як реальний сценарій розглядали відхід українських сил. Однак тепер у битві за цю крайню південну точку «поясу фортець» Донбасу можливий новий поворот.
«Я все більше і більше чую інформації про те, що перекидається підкріплення, тобто посилюються позиції української армії під Костянтинівкою і в Костянтинівці також», – зазначає військовий оглядач Денис Попович.
Яка ситуація у місті та чому вона може змінитись? Про це за лінком