Країни Балтії закликали ЄС заборонити транзит російського зерна
Лідери Литви, Естонії і Латвії направили спільний лист голові Євроради Антоніу Кошті й голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому закликали заборонити транзит російського зерна через територію Євросоюзу.
У листі від 9 жовтня наголошується, що Росія посилила атаки на цивільне населення України і продовжує завдавати ударів по критично важливій економічній інфраструктурі країни.
За словами лідерів країн Балтії, це є частиною «кампанії, спрямованої на ослаблення економіки України».
«Росія цілеспрямовано атакує українські порти, цивільні судна, залізницю, поїзди і ключові торговельні шляхи. Завдаючи ударів по інфраструктурі, що забезпечує експорт і функціонування економіки України, Росія робить українську торгівлю значно складнішою, дорожчою і менш безпечною. Водночас РФ продовжує прагнути доступу до міжнародних ринків і намагається збільшити власні доходи», – йдеться в листі.
Лідери країн Балтії наголосили, що ЄС не повинен перетворюватися на канал, через який Росія компенсує економічні наслідки власної агресії.
«Російські атаки суттєво порушили постачання зерна на світові ринки. Підриваючи експортний потенціал України, Росія активно шукає альтернативні шляхи для експорту власного зерна через ЄС, зокрема через Балтійське море. Такий стан речей не може вважатися прийнятним… Неприпустимо цілеспрямовано підривати торговельні можливості України й водночас перенаправляти власний експорт через ЄС задля отримання прибутку», – наголошується в листі.
Його автори наголосили, що ЄС має не дозволити Росії використовувати свою інфраструктуру і внутрішній ринок для реалізації цієї стратегії. Також необхідно запобігти експорту через ЄС зерна, викраденого Росією з окупованих українських територій, додали вони.
Очікується, що лідери ЄС розглянуть це питання на своєму саміті 15 жовтня в Брюсселі.
Україна потребує допомоги у вивезенні мільйонів тонн зерна через російські атаки на порти й судна, які тривають уже третій місяць. За даними Мінагрополітики, наразі менше половини експорту вдається вивезти європейськими залізничними, автомобільними і річковими шляхами.
Міністр аграрної політики й продовольства України Тарас Висоцький заявив, що нинішня ситуація в аграрному секторі є найскладнішою за час повномасштабної війни Росії проти України. За його словами, є ризик, що не буде експортовано близько 30 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції загальною вартістю близько 10 мільярдів доларів.
Міністр зазначив, що без можливостей експорту посівні площі в Україні зменшаться на 35-40 відсотків.
У серпні в Мінагрополітики України заявили, що Росія завдає цілеспрямованих ударів по українських складах і продовольчій логістиці, й ці атаки знищили значну частину сучасних потужностей для зберігання продуктів, «подекуди до 90%».
Крім того, у міністерстві заявляли, що понад половина запланованого експортного врожаю може залишитися в Україні.
У Запоріжжі до семи зросла кількість загиблих внаслідок атаки РФ – влада
У Запоріжжі, за останніми даними, до семи зросла кількість загиблих внаслідок російського удару 10 жовтня, повідомив в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
За його словами, серед загиблих – три дитини.
«Поранені 10 людей, зокрема одна дитина. Двоє постраждалих перебувають у тяжкому стані. Пошуково-рятувальні роботи на місцях ударів тривають. Під завалами ще можуть бути люди», – написав він у телеграмі.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомили, що внаслідок падіння російської авіабомби був повністю зруйнуваний під’їзд триповерхівки, а також пошкоджені інші будівлі й приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: війська РФ атакували Україну 160 дронами, влучання було на 14 локаціях
Російські військові вночі проти 10 жовтня атакували Україну 160 ударними безпілотниками, зокрема 110 реактивними дронами Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 117 ворожих БпЛА типу Shahed (82 із них – реактивні), «Гербера», дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання на 14 локаціях, а також падіння уламків на 10 локаціях.
«Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА», – попередили в ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: втрати особового складу РФ у війні перевищили мільйон 550 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 550 910 своїх військових, зокрема 1 420 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 10 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 406 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 515 (+6)
- артилерійські системи – 51 000 (+50)
- РСЗВ – 2 201 (+2)
- засоби ППО – 1 699 (+6)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 917 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 556 926 (+1 591)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 160 946 (+534)
- спеціальна техніка – 4 812 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Переговори України, США і Європи у Флориді завершили швидше, ніж планували
Переговори щодо завершення війни Росії проти України, які в Маямі (штат Флорида, США) провели представники США, Європи й України, завершилися 9 жовтня, хоча планувалися як дводенні, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Другого дня не буде», – повідомили джерела Радіо Свобода, поінформовані про хід розмов.
Посланець президента США Стів Віткофф написав у X, що переговори були «конструктивними», а основну увагу було приділено можливим шляхам деескалації і завершення війни, енергетичній безпеці в зимовий період, безпековим гарантіям і відбудові України.
«Обговорення було плідним і допомогло визначити напрями для подальшого опрацювання перед наступним контактом США з Росією», – зазначив Віткофф.
На тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі, спрямованих на припинення війни Росії проти України, президент США Дональд Трамп провів розмову з російським лідером Володимиром Путіним, за підсумками якої оголосив про домовленість між США й Росією про поставки російського мільйонів тонн дизелю на американський і світові ринки.
Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
Зеленський також поставив під сумнів доцільність переговорів у Маямі, зважаючи на те, що Вашингтон дозволяє Росії заробляти кошти на експорті пального. «Я вважаю, що нашу команду просто використовують як димову завісу», – заявив він.
Рішення Трампа також розкритикували у Конгресі. «Це, безумовно, виглядає погано. Президент завжди демонстрував моральну сліпоту, коли йшлося про Путіна. Підтримка російської воєнної економіки – це жахливо», – заявив у коментарі Радіо Свобода конгресмен-республіканець Дон Бейкон.
Сенатор-демократ Річард Блюменталь, співавтор двопартійного законопроєкту про санкції проти Росії, назвав це рішення ганебним, зазначивши, що воно піде на користь Росії й Китаю, водночас підриваючи зусилля Конгресу з тиску на Москву.
«Ця погано прихована спроба пом’якшити наслідки хаосу, спричиненого незаконною війною Трампа в Ірані, лише піде на користь економікам Китаю та Росії й призведе до загибелі ще більшої кількості невинних людей в Україні», – написав він у соціальних мережах.
Блюменталь назвав цю угоду «плямою на репутації нашої нації» і заявив, що вона суперечить намірам Конгресу, закладеним у нещодавно ухваленому законі про санкції.
Ціни на дизельне пальне зросли після того, як у лютому Сполучені Штати та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, спровокувавши конфлікт, що триває вже восьмий місяць.
Трамп поклав провину за зростання цін на українські удари по російських нафтопереробних заводах і закликав Зеленського припинити атаки на російські енергетичні об’єкти.
«Проблема у відносинах з Україною та Росією полягає в тому, що, знаєте, значна частина дизельного пального надходить... з Росії, а Україна завдає ударів по російських заводах», – заявив нещодавно Трамп.
Українські посадовці заявляли, що готові припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва своєю чергою припинить масовані удари по українській енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі.
Діти на краю. Історії з Чернігова про те, як родини з дітьми готуються пережити зиму
Від сірників та свічок до повербанків і зарядних станцій. Чернігівці, намагаючись максимально полегшити своє життя під час холодів, готують різні пристрої на випадок відключень електроенергії. Люди запасаються харчами, ліками та водою. Відкладають готівку, якщо раптом будуть проблеми з роботою банківської системи. Але особливо важко доводиться родинам, які виховують дітей з інвалідністю. Для них кожен день – це квест на виживання.
Дитина боїться темряви та обстрілів, каже Радіо Свобода чернігівка Марія. Вона виховує дитину з інвалідністю. Для її родини минула зима з тривалими відключенням електроенергії стала дуже важким випробуванням.
«Якщо немає світла, то дитина дуже боїться. Коли взимку були відключення – було дуже важко. Нам довелося придбати станцію. Ще одну нам видали, оскільки дитина має підгрупу по інвалідності»
Загальна кількість дітей з інвалідністю віком до 18 років по всій Чернігівській області становить близько 4 тисяч. Кількість учнів із особливими освітніми потребами, які навчаються у звичайних школах та дитсадках Чернігова, щороку зростає.
Публікація на цю тему за лінком
«Це інвестиція у війну». Зеленський відреагував на домовленість Трампа і Путіна щодо дизелю
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією про поставки російського дизелю на світові ринки, назвавши такий крок «слабкістю», яка «грає на Росію».
«Миру завдяки слабкості ніколи не буває. Сьогодні в Києві були представники Конгресу США – двопартійна делегація, і я вдячний їм за візит в Україну в такий складний час. Вони запитали: «Що потрібно, щоб закінчити війну?» Відповідь має бути сильною. Мають бути санкції за законом Ліндсі Грема, має бути підтримка для України у захисті життя, і має бути тиск на Росію за війну. І сьогодні була розмова лідерів Америки та Росії. Розмова, яка веде до іншого», – написав Зеленський у телеграмі.
Він також згадав нещодавнє європейське рішення про зняття санкцій із російських олігархів, наголосивши, що після таких послаблень Росія лише посилює удари по Україні.
«Росіяни компенсують таким терором свою нездатність досягти визначених їм цілей на фронті. В цьому році Росія на фронті найслабша, ніж в будь-який інший час війни. Саме тому Путін покладається на терор. Саме тому він покладається на спроби кулуарних домовленостей про те чи інше послаблення тиску на Росію, щоб купити ще час і можливості для війни», – заявив Зеленський.
За його словами, Україна готова до дзеркальних деескалаційних кроків із Росією і закликає США допомогти досягти такого компромісу.
«Наші удари по російських нафтопереробних заводах й інших нафтових обʼєктах – це відповідь Росії на її вже кількарічну кампанію терору проти української енергетики. Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо Росія не буде руйнувати нашу енергетику», – зазначив президент.
Він додав, що Україна очікує на «сильну, а не слабку» розмову Сполучених Штатів із Росією.
«Подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. Росія «віддячить» за дизель подальшим терором і підлостями. Дозвіл Росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити», – наголосив Зеленський.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив, що Росія погодилася негайно поставити понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки.
Трамп повідомив про це після того, як провів, за його словами, «надзвичайно успішну» розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
«Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої було досягнуто домовленості, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада й 1 000 000 тонн одразу після цього. Крім того, залежно від стану їхніх нафтопереробних заводів, Росія згодом поставить протягом короткого періоду часу 3 000 000 тонн дизельного пального», – заявив президент США у соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, завдяки «повному контролю» США над Ормузькою протокою і «цій чудовій новині щодо російських енергоресурсів» ціни на дизельне пальне у світі знижуватимуться.
Тим часом Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Посланець російського президента Кирило Дмитрієв написав в X, що Путін і Трамп провели «успішну телефонну розмову».
«Енергетична й економічна співпраця між Росією і США триватиме, приносячи користь світовим ринкам і всьому світу», – зазначив він.
Наприкінці минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що під час спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським казав про необхідність «пригальмувати» з ударами по нафтопереробних заводах Росії.
Трамп також повторив висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
У березні цього року на тлі зростання цін на нафту через війну Сполучених Штатів й Ізраїлю з Іраном і ситуацію в Ормузькій протоці США запроваджували винятки з санкцій на російську й іранську нафту, яка «застрягла в морі».
У Запоріжжі внаслідок удару РФ загинули 5 людей – ОВА
У Запоріжжі внаслідок російського удару вранці 10 жовтня загинули п’ять людей, зокрема дві дитини, ще десять людей поранені, повідомив в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій додали, що серед травмованих – 14-річна дівчинка і 12-річний хлопчик.
За даними ДСНС, внаслідок падіння російської авіабомби був повністю зруйнуваний під’їзд триповерхівки, також пошкоджені інші будівлі та приватні будинки.
Рятувальники ліквідували пожежу і наразі продовжують розбирати завали й шукати людей, кажуть у ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У МЗС України висловилися на підтримку МКС після запровадження санкцій США
Україна як держава-учасниця Римського статуту підтверджує свою підтримку Міжнародного кримінального суду, а також його незалежності й цілісності, заявило 9 жовтня українське Міністерство закордонних справ.
«Для України МКС є життєво важливою інституцією в наших зусиллях із притягнення до відповідальності за російські звірства й забезпечення справедливості для жертв і тих, хто пережив ці злочини. Ми й надалі співпрацюватимемо з іншими державами-учасницями Римського статуту задля забезпечення ефективного функціонування Суду», – йдеться в заяві МЗС у соцмережі X.
Вона з’явилася після того, як раніше сьогодні адміністрація США оголосила про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду (МКС).
«Президент Трамп ніколи не дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати американців. Саме тому сьогодні Сполучені Штати запроваджують санкції проти Міжнародного кримінального суду. Ми заборонимо транзакції з цим судом-порушником, перекриємо його ресурси і підірвемо його здатність діяти проти нас», – заявив держсекретар США Марко Рубіо.
У Держдепартаменті зазначили, що санкції передбачають заборону на угоди із судом, що має позбавити його ресурсів й обмежити можливості продовжувати роботу.
Адміністрація Дональда Трампа давно критично ставиться до суду, заснованого у 2002 році для переслідування за воєнні злочини, злочини проти людяності й геноцид, і раніше вже запроваджувала санкції проти його прокурорів і суддів. Крок, оголошений 9 жовтня, має значно ширші наслідки, оскільки потенційно передбачає покарання для компаній, що надають послуги самому суду, пише Reuters.
Рубіо зазначив, що санкції були сформульовані таким чином, щоби дати суду й державам-учасницям можливість відреагувати на занепокоєння США.
Вашингтон одразу передбачив певні винятки. Невдовзі після оголошення санкцій Міністерство фінансів США видало чотири генеральні ліцензії, що дозволяють здійснювати певні операції, пов’язані з телекомунікаціями, програмним забезпеченням і пенсійними виплатами МКС, а також транзакції, що стосуються осіб, які перебувають під вартою суду.
Заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан засудила рішення американської влади і заявила, що санкції не зупинять діяльність суду.
Санкції оголосили через кілька годин після того, як колишня суддя МКС Наві Піллей отримала Нобелівську премію миру 2026 року.
МКС розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності й геноцид. У листопаді 2024 року суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу й колишнього міністра оборони Йоава Галанта за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в Секторі Гази. Ізраїль відкидає звинувачення і не визнає юрисдикцію суду.
Вашингтон різко критикував МКС через видачу ордерів на арешт ізраїльських посадовців, а також через попереднє розслідування дій американських військових в Афганістані, яке МКС згодом закрив.
США не є учасником МКС, участь у якому беруть 125 держав, зокрема всі країни ЄС і всі члени НАТО, окрім США й Туреччини. Суд базується в Нідерландах.
Трамп після розмови з Путіним: РФ поставить дизельне пальне на американський і світовий ринки
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив, що Росія погодилася негайно поставити понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки.
Трамп повідомив про це після того, як провів, за його словами, «надзвичайно успішну» розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
«Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої було досягнуто домовленості, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада й 1 000 000 тонн одразу після цього. Крім того, залежно від стану їхніх нафтопереробних заводів, Росія згодом поставить протягом короткого періоду часу 3 000 000 тонн дизельного пального», – заявив президент США у соцмережі Truth Social.
За словами Трампа, завдяки «повному контролю» США над Ормузькою протокою і «цій чудовій новині щодо російських енергоресурсів» ціни на дизельне пальне у світі знижуватимуться.
Тим часом Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Посланець російського президента Кирило Дмитрієв написав в X, що Путін і Трамп провели «успішну телефонну розмову».
«Енергетична й економічна співпраця між Росією і США триватиме, приносячи користь світовим ринкам і всьому світу», – зазначив він.
У Кремлі, коментуючи розмову Трампа і Путіна, зазначили, що російська сторона підтвердила свою готовність постачати нафту і нафтопродукти на американський і світовий ринки. Путін, за повідомленням, висловив упевненість, «що це позитивно вплине на всю глобальну економіку».
«У ході телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом, що відбулася 9 жовтня, значну увагу було приділено перспективам врегулювання української кризи, порушувалися також ситуація навколо Ірану й різні аспекти двосторонніх відносин», – заявили в Кремлі.
Наприкінці минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що під час спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським казав про необхідність «пригальмувати» з ударами по нафтопереробних заводах Росії.
Трамп також повторив висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
У березні цього року на тлі зростання цін на нафту через війну Сполучених Штатів й Ізраїлю з Іраном і ситуацію в Ормузькій протоці США запроваджували винятки з санкцій на російську й іранську нафту, яка «застрягла в морі».
У Росії лідера «Яблука» оштрафували через написи «За мир» на бюлетенях
Виборзький суд російського Санкт-Петербурга оштрафував лідера партії «Яблуко» Миколу Рибакова на тисячу рублів за написи «За мир» на бюлетенях, повідомляє видання «Медіазона».
На політика склали протокол про дрібне хуліганство за те, що Рибаков зіпсував чотири бюлетені, чим висловив «неповагу суспільству» і зіпсував «державне майно».
Засідання суду кілька разів переносили. Під час першого слухання сам політик заявив, що під час голосування нікого не ображав.
«Я висловив свою громадянську позицію, що я не можу голосувати (ні за кого), у тому числі в одномандатних округах. Така позиція (робити бюлетень недійсним) передбачена законом», – заявив він.
Рибаков прийшов на вибори до Держдуми РФ вранці 20 вересня, в останній день голосування, у Петербурзі. Як і закликала партія, він зробив бюлетень недійсним, написавши на ньому «Яблуко» за мир. М. Рибаков», «За свободу «Яблуко», «За життя без страху «Яблуко» і «Яблуко» За угоду про припинення вогню», а також поставивши позначки навпроти всіх партій.
Чому правоохоронні органи Росії визнали ці дії дрібним хуліганством, не повідомляють. У російському законі немає заборони робити бюлетень недійсним. Співробітники виборчкому не перешкоджали тому, щоб Рибаков показав бюлетень журналістам і кинув його у скриньку, писала раніше Російська служба Радіо Свобода.
За підсумками вересневого голосування переважну більшість місць у новій Держдумі отримала «Єдина Росія» – 349 із 450. Право сформувати фракції отримали ще чотири партії: КПРФ, ЛДПР, «Справедлива Росія» і «Нові люди». Усі вони тією чи іншою мірою підтримують курс Володимира Путіна й війну РФ в Україні.
У Думу не потрапив жоден публічний критик війни. Партію «Яблуко», яка виступала за припинення вогню і мирні переговори, зняли з виборів.
Легітимність нового скликання російської Державної думи відмовилися визнати Європарламент і Парламентська асамблея Ради Європи.
Україну не можна звинувачувати за удари по російських НПЗ – сенатор Креймер
Україну не можна звинувачувати за удари по російській нафтовій інфраструктурі, яка забезпечує доходи для фінансування війни РФ, заявив сенатор-республіканець Кевін Креймер 9 жовтня під час зустрічі делегації Конгресу США з журналістами у Києві.
Креймера запитали про вплив українських ударів по російських нафтопереробних заводах на світові ціни на пальне. Сенатор зазначив, що нафта і нафтопродукти торгуються на глобальному ринку, тому конфлікти у країнах-виробниках можуть впливати на ціни.
Водночас, за його словами, це не може бути аргументом проти українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі.
«Неможливо звинувачувати Україну або ваше керівництво за те, що вони атакують саме те, що фінансує неспровоковану незаконну війну Володимира Путіна. Це – важіль тиску», – сказав Креймер.
Він додав, що Сполучені Штати також можуть більше робити для збільшення власного виробництва і переробки нафтопродуктів, щоб зменшити залежність цін від зовнішніх потрясінь.
Голова Комітету Сенату США зі збройних сил Роджер Вікер, відповідаючи на те саме запитання, також визнав, що війни можуть мати економічні наслідки, зокрема впливати на ціни на пальне.
Водночас він наголосив на праві України чинити опір російській агресії.
«Війна часто означає й економічні труднощі. Але є багато причин, про які ми сьогодні говорили на двопартійній основі, чому Україна абсолютно має право і зобов’язана чинити опір цій незаконній агресії», – сказав Вікер.
Раніше під час цієї ж зустрічі Креймер заявив, що Україні, на його думку, потрібно надати більше засобів не лише для відбиття російських атак, а й для посилення тиску на Росію.
«Я хотів би дати Україні більше інструментів, щоб вона могла робити це ще ефективніше. Я не думаю, що Володимир Путін відмовиться від своїх цілей лише тому, що ви здатні збивати його засоби нападу. Треба мати можливість переносити боротьбу до нього, інакше в нього не буде стимулу сідати за стіл переговорів», – заявив сенатор.
За словами Креймера, посилення можливостей України має створити додаткові важелі тиску на Москву і покращити позиції Києва у можливих майбутніх переговорах.
Наприкінці минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що під час спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським казав про необхідність «пригальмувати» з ударами по нафтопереробних заводах Росії.
Трамп також повторив висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
А державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що угоди про енергетичне перемир’я між Росією й Україною, про яке раніше казав президент США Дональд Трамп, поки немає. Але, за його словами, така домовленість була б «цілком логічною».
На Рівненщині багатодітна родина постраждала через удар РФ – ОВА
На півночі Рівненської області внаслідок російського удару 9 жовтня постраждала багатодітна родина, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
За його словами, будинок родини суттєво пошкоджений.
«За уточненою інформацією, поранено семеро людей. Дві жінки, чоловік і четверо дітей. У трьох дітей травми середньої важкості. 13-річний хлопчик – у важкому стані», – написав Коваль у телеграмі.
За його словами, всіх постраждалих шпиталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Конгресмен Вікер: США могли б послабити деякі ліцензійні обмеження для співпраці з українським ОПК
Делегація Конгресу США під час візиту до Києва планує обговорити можливість послаблення окремих ліцензійних обмежень, які стосуються виробничих спроможностей американських компаній і співпраці з українською оборонною промисловістю. Про це сенатор-республіканець, голова Комітету Сенату США зі збройних сил Роджер Вікер заявив 9 жовтня під час зустрічі з журналістами у Києві.
За його словами, американські законодавці під час візиту ознайомилися з роботою українських оборонних виробників і були вражені темпами й ефективністю їхньої роботи.
«Є кілька конкретних питань, які ми сподіваємося обговорити з посадовцями до завершення цього візиту. Вони стосуються ліцензування певних виробничих спроможностей, що належать американським компаніям. Можливо, ми могли б послабити деякі обмеження, адже українські працівники справляються з цим дуже добре», – сказав Вікер.
Він додав, що делегація сподівається порушити це питання і під час зустрічі з президентом України.
Вікер також заявив, що бачить значний потенціал української оборонної промисловості й перспективи подальшої співпраці між Україною і Сполученими Штатами.
«Коли все це завершиться, і Росії не вдасться досягти цілей Володимира Путіна, Україна стане провідною виробничою потужністю в Європі, і особливо провідною військово-промисловою потужністю. І було б добре, якби ми могли співпрацювати разом», – сказав сенатор.
Сенатор-республіканець Кевін Креймер, який також входить до складу делегації, заявив, що Сполучені Штати можуть перейняти частину українського досвіду у сфері оборонного виробництва. За його словами, особливе враження справила здатність українського ОПК швидко розробляти нові рішення, адаптуватися до змін на полі бою і масштабувати виробництво.
«Ми з певною заздрістю дивимося на те, що відбувається тут», – додав Креймер.
Він зазначив, що українська оборонна промисловість демонструє здатність швидко реагувати на озброєння противника, впроваджувати інновації й виробляти необхідні системи у великих масштабах і високими темпами. За словами сенатора, США хотіли б навчитися відтворювати таку модель у власному оборонно-промисловому комплексі.
Креймер також виступив за тіснішу кооперацію США із союзниками у виробництві озброєнь, зокрема через ліцензування й обмін інтелектуальною власністю.
«Нам не потрібно дублювати те, що вже добре робить наш союзник. Ми могли б розширити співпрацю через ліцензування, обмін інтелектуальною власністю, через Foreign Military Sales. У нас занадто багато бюрократії, яка уповільнює те, що в іншому випадку було б правильно робити», – заявив Креймер.
За його словами, США необхідно не лише змінювати окремі процедури і правила, а й пришвидшувати перехід оборонних розробок від концепції до випробувань і серійного виробництва.
Президент України Володимир Зеленський 25 вересня заявив, що президент США Дональд Трамп повідомив йому про рішення таки надати Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot.
8 липня на зустрічі з Зеленським Трамп казав, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем Patriot, але згодом заявив, що Вашингтону слід бути «дуже обережним» із передачею такої ліцензії. 13 вересня він сказав, що йдеться про «значно менш технологічно складну» версію ракети, не уточнивши її тип.
У липні Радіо Свобода стало відомо, що Україна і Сполучені Штати підписали двосторонню заяву про наміри, яка закладає основу для безпрецедентного оборонного партнерства і дозволить експортувати українські бойові дрони до США для військових випробувань.
Журналісти підтвердили загибель 20 російських офіцерів внаслідок удару по Донецьку в серпні
Російське видання «Медіазона» і Російська служба Бі-Бі-Сі, які спільно з командою волонтерів аналізують російські втрати у війні проти України, у своєму зведенні на 9 жовтня підтвердили загибель 20 російських офіцерів під час ракетного удару по окупованому Донецьку 26 серпня.
За повідомленням, 18 російських військових померли того ж дня, двоє померли пізніше від поранень.
За даними журналістів, військові служили у штабах угруповання військ «Центр»: штабі Центрального військового округу і штабі 41-ї загальновійськової армії. Дослідники встановили імена загиблих, звіривши списки особового складу військових частин із реєстром спадкових справ й іншими держреєстрами.
«Це – наймасовіший випадок загибелі офіцерів російської армії в ході російсько-української війни, про який нам відомо сьогодні», – йдеться в публікації.
Загалом від початку повномасштабної війни РФ проти України журналісти підтвердили загибель 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур.
«Медіазона» і Російська служба Бі-Бі-Сі ведуть підрахунок загиблих за відкритими джерелами: публікаціями місцевих ЗМІ, повідомленнями міських і сільських адміністрацій, постами родичів у соцмережах і даними з цвинтарів. Журналісти зазначають, що реальні втрати російської сторони, ймовірно, є значно вищими, ніж наведені ними дані.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
«План стійкості» провалено? Що буде з Києвом? Зеленський і Кличко шукають винних
Найкращий сценарій для Путіна – порожні міста України, розповів міський голова Києва Віталій Кличко в інтерв’ю французькій агенції France-Presse. При цьому він повторив свою ж пораду – тимчасово залишити Київ через російські обстріли тим, хто має змогу. За оцінкою Кличка, місто переходить в «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
Тим часом президент України Володимир Зеленський після доповідей щодо стану виконання «планів стійкості» заявив, що міська влада Києва майже не виконала необхідні кроки.
- Хто відповість за провал підготовки до важкої зими та чи виїжджатимуть люди?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Що каже експерт
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова розповів про готовність різних регіонів України до зими. Він пояснює, що у західних регіонах ситуація краща через меншу кількість обстрілів, а Київ можна «прирівняти до прифронтового регіону» через кількість обстрілів.
«В прифронтових регіонах надзвичайно теж складна ситуація, не краще, ніж в Києві. Наприклад, в Херсоні дуже погана ситуація, люди виїжджають, уже виїхало там 70%. На Сумщині, Чернігівщині. У Харкові дещо краща ситуація, але теж там постійні обстріли».
Проте Омельченко наголошує, що Київ має більше грошових надходжень, тому і можливостей для кращої енергостійкості у столиці було більше: «Ну, якось могли б знайти гроші для того, щоб заживити критичну інфраструктуру. Достатньо було не більше 200 млн євро. Це не такі великі гроші. Ну, за 5 років можна було якось це зробити».
На що вказує столична влада
У Київській міській державній адміністрації пізніше заявили, що 9 жовтня держава розблокувала платежі за окремими проєктами Плану енергостійкості Києва.
«Це надзвичайно важливий крок. Адже замороження платежів негативно вплинуло на темпи виконання критично важливих інфраструктурних проєктів, які мали бути завершені до кінця року. Йдеться про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій, безперебійне живлення об’єктів водопровідного господарства», – йдеться в повідомленні.
У КМДА додали, що проєкти були зупинені на етапі активної реалізації, зокрема транспортування обладнання, яке виробляється за кордоном, і лише за умови попереднього замовлення.
Ще згодом в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв розповів на брифінгу, що Київ має близько 700 генераторів для роботи систем тепло- і водопостачання й будує потужніші станції для резервного живлення великих об’єктів.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня у Києві російська армія атакувала один із великих енергетичних об’єктів, повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, який не уточнив подробиць. У місті виникли масштабні перебої з енергопостачанням, електричний громадський транспорт (включно з метрополітеном) тимчасово припиняв рух.
Зранку 9 жовтня в Києві не працювала частина електротранспорту на правому березі Дніпра.
«Ця війна триватиме довше, ніж припускали»: чому ЄС терміново переглядає графік фінансування України
Україна готується до складної зими. Та після неї постануть інші виклики – фінансові. Потреби України в додаткових коштах – одна з тем, якої 9 жовтня торкнулися міністри фінансів країн ЄС на своєму черговому засіданні.
Росія воює дедалі інтенсивніше. Зростає кількість жертв серед цивільного населення України, а також – її економічні втрати. Страждають галузі, які забезпечували охоплену війною країну валютними надходженнями: металургія та агроекспорт. Морський експорт фактично заблокований.
«Укренерго» анонсувало графіки вимкнень світла на 10 жовтня
У частині регіонів України 10 жовтня знову будуть вимушено застосовуватися заходи обмеження споживання електроенергії, повідомляє «Укренерго».
Від 00:00 до 23:59 діятимуть графіки обмеження потужності для промисловості й бізнесу, а з 06:00 до 23:59 – графіки погодинних вимкнень для всіх категорій споживачів (обсягом від 1 до 2 черг).
«Причина запровадження обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти», – йдеться в повідомленні.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського лідера Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
У Конгресі США закликали Маска розширити можливості Starlink для України
Члени делегації Конгресу США, які перебувають з візитом у Києві, висловилися за розширення можливостей супутникової системи Starlink для України. За їхніми словами, це може стати одним із додаткових важелів тиску на Росію і посилити позиції Києва на полі бою та в майбутніх переговорах.
Про це американські законодавці заявили 9 жовтня під час зустрічі з журналістами у Києві.
Член Палати представників США, республіканець Ден Креншоу, коментуючи слова державного секретаря Марко Рубіо про «патову ситуацію» на фронті, заявив, що цю оцінку не варто сприймати як твердження про поразку України.
«Я думаю, що і Зеленський, і Рубіо мають рацію. Державний секретар Рубіо просто описує ситуацію на полі бою. З військової точки зору її загалом можна назвати патовою. Але Зеленський також має рацію в тому, що для зміни цієї динаміки необхідно посилити важелі тиску. І ми з цим повністю погоджуємося», – сказав Креншоу.
Одним із таких важелів він назвав Starlink.
«Я особисто повністю підтримую спроби переконати Ілона Маска увімкнути Starlink. Я б сказав Ілону дуже чітко: іноді потрібно піти на ескалацію, щоб досягти деескалації. Саме так іноді доводиться діяти з агресором», – заявив конгресмен.
За словами Креншоу, посилення таких важелів, разом із санкційним тиском, має допомогти змінити ситуацію на полі бою і змусити Росію до змістовних переговорів.
Сенатор-республіканець Кевін Креймер також виступив за розширення можливостей Starlink для України.
«Було б добре, якби Starlink відкрив свою систему для наведення на інші типи цілей. Це також дало б Україні додатковий важіль. Чим швидше Україна отримає більше таких важелів, тим швидше ми зможемо прийти до переговорного результату щодо миру на умовах, вигідних Україні», – сказав Креймер.
На уточнювальне запитання журналістів, чи реально найближчим часом переконати Ілона Маска змінити нинішні обмеження, голова Комітету Сенату США зі збройних сил Роджер Вікер відповів, що сподівається на таку можливість.
«Ми зберігаємо надію, що певної домовленості вдасться досягти. Звісно, пан Маск зараз не є частиною американського уряду і має право керувати своїм бізнесом так, як вважає за потрібне. Але я сподіваюся, що певної домовленості можна буде досягти», – сказав Вікер.
Напередодні президент України Володимир Зеленський закликав США допомогти розширити доступ України до Starlink, щоб українські сили могли ефективніше вражати російські пускові установки й інші військові цілі. Нині використання Starlink має низку географічних і функціональних обмежень, зокрема щодо роботи системи на території Росії.
У вересні із подібним закликом до Ілона Маска виступав і президент Фінляндії Александр Стубб, який заявляв, що розширення можливостей Starlink могло б допомогти Україні уражати російські ракетні пускові установки і зменшити кількість атак по українських містах.
«Не карати невинних росіян»: ЄС готує обмеження для російських дипломатів, військових та спортсменів
Гібридні атаки Росії у країнах ЄС, особливо знайдений в аеропорту Лейпцига російський дрон з вибухівкою, стали стимулом вчергове підняти дискусію про те, як ЄС може обмежити в’їзд росіян на свою територію. Німеччина та низка інших держав хочуть, щоб російським дипломатам тепер доводилось просити дозвіл на пересування з країни в країну ЄС, а учасників війни узагалі не допускали. Загальну заборону для комбатантів раніше саботували країни, які боялись втратити заодно російських туристів, – Франція, Італія та Іспанія.
Чого очікувати від нового «сезону» дискусій на цю тему – Радіо Свобода опитало дипломатів з країн-членів ЄС та високопоставлених чиновників Євросоюзу.