Випалений врожай. Херсонські фермери заявляють про цілеспрямовані російські атаки. Що робити аграріям?

Полювання на врожай та фермерські господарства – аграрії Херсонщини заявляють про цілеспрямовані російські дронові атаки.

Радіо Свобода дізнавалося, що відбувається в регіоні, на яку допомогу нині можуть розраховувати сільгоспвиробники прифронтових територій.

«Сто штук на день. Це не перебільшення. Сто дронів на день. Кожного дня обстріли – полювання на нас. Дві тисячі гектарів пшениці мені за ніч спалили. Озиму пшеницю – всі масштаби, які ви бачите, які згоріли – сіяв три місяці. За три місяці було 29 дронів, а сьогодні вдень – сто», – розповідає, в яких умовах на Херсонщині проходять жнива, фермер, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко.

Господарство його родини розташоване у Бериславському районі Херсонської області. Після деокупації регіону родина ГордієнківБатько Віктора Гордієнка, Олександр, під час повномасштабної війни став одним із символів українського опору в регіоні, збиваючи власноруч російські дрони з рушниці. Він загинув у вересні 2025 року від російського удару самостійно розмінувала декілька тисяч гектарів землі та поновила їх обробку. В умовах активного поширення FPV-дронів фермери не покинули господарювати на Херсонщині.

«За останні два тижні просто нереально змінилася ситуація. У сто разів гірше стало. Раніше такого не було. Вони за останні два-три тижні почали бити хати. В мене робітників вісім хат розбили. Ні в одного робітника немає хати. Просто дронами залітають, випалюють, щоб вони там не жили. Все, що стоїть, навіть не те, що рухається, повністю випалюється. В села залітають із такими запальними штуками і з усіх сторін просто скидають, підпалюють, щоб з усіх сторін воно заходило, знаючи, що ніхто не вийде гасити, що ДСНС не приїде через обстріли. А якщо потім ми їдемо гасити, вони б’ють по нас далі», – ділиться Віктор Гордієнко.

За попередніми підрахунками, каже Віктор Гордієнко, прямі збитки для його господарства внаслідок російських атак на поля за останні тижні сягнули сотень мільйонів гривень.

«130 мільйонів гривень втрат у мене прямих. Пшениця – під три тисячі гектарів. У сусідів така ж сама ситуація: в кого 100, 150, 60, 50 шматків позгорали. Також жахлива ситуація. Таких обсягів, як у мене, ні в кого не згоріло: оркиВійськові РФ цілеспрямовано прилетіли дронами – 17 нарахували. Просто поскидали по колу, щоб з усіх сторін підпалити. Привітали мене так.

Минулого року батька привітали 2 липня на день народження. Вони йому хату спалили, а мене привітали за два дні до дня народження батька – спалили всі посіви. Це не просто озима пшениця. Це парова озима пшениця. Ми два роки вичухували цю землю, два роки вкладали кошти, нічого з цієї землі не брали. Щоб ви зрозуміли, це не рік праці, а два роки праці, які вони мені спалили за одну ніч», – розповідає фермер.

Безпекова ситуація на Херсонщині

У червні, за даними Херсонської ОВА, зафіксована одна з найбільших кількостей російських обстрілів регіону від початку року.

«Безпекова ситуація на Херсонщині продовжує погіршуватися. Упродовж червня російські військові випустили по правобережжю області близько 32 600 снарядів. У середньому це понад 1100 ворожих боєприпасів щодня. Наразі червень став найінтенсивнішим місяцем за кількістю обстрілів правобережної Херсонщини. Якщо порівнювати з весняними місяцями, то росіяни випустили на 26% більше снарядів, ніж у березні, та на 13% більше, ніж у квітні й травні», – каже заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков.

У Херсонській ОВА зазначають, що в регіоні фіксується зростання кількості дронових атак.

«Зростання інтенсивності атак значною мірою пов’язане із системним посиленням російського дронового терору. Сьогодні окупанти запускають по Херсонщині в середньому до 5500 безпілотників щотижня. Для порівняння: ще рік тому цей показник становив близько 2500.

Упродовж червня внаслідок російської збройної агресії на Херсонщині постраждали 398 людей: 28 загинули, ще 370, серед яких 10 дітей, дістали поранення. Понад 60% усіх постраждалих стали жертвами саме російських атак із застосуванням БпЛА. Якщо говорити про кількість постраждалих, то порівняно з травнем вона майже не змінилася. Водночас у порівнянні з квітнем зростання становить 25%, а з березнем – вже 78%. Тобто Росія не зменшує інтенсивність ударів, а, навпаки, системно нарощує терор проти цивільних жителів Херсонщини», – каже Олександр Толоконніков.

«Тренувальна база» для російських дронарів

Бериславський район на Херсонщині, де працює Віктор Гордієнко, вже став своєрідним тренувальним полігоном для російських операторів дронів, каже фермер.

«Навпроти нас – Каховка, а у Каховці – база підрозділу «Рубікон». Там школа, яка готує дронарів на всю Російську Федерацію, тобто на весь фронт. Вони готуються там, у Каховці – відпрацьовують на нас, а потім їх розподіляють по всій лінії фронту», – розповідає фермер.

Ділиться: «Ми спочатку не розуміли: по собаці кинули, а дрон коштує тисячу доларів, плюс снаряд, плюс зарплата... А потім ми зрозуміли, що це таке. Це в них тренувальна база на нас. Тобто ви розумієте, на живих мішенях. Наші хлопці готуються десь в ангарах, у підвалах, приміщеннях, дронами літають – у відро скидають чи ще кудись, щоб навчитися влучати, а вони на живих мішенях – на дітях, бабусях, собаках, на всіх».

Жнива під обстрілами

Через постійні російські дронові атаки фермер не може розпочати жнива на вцілілих полях, які обробляє його господарство:

«Зараз із дальніх полів зайшли. Не у нас, а в сусідніх фермерів, де ще можна врятувати. Вони трішечки далі. Зараз робітників і техніку всю туди направив: зараз у них скосимо все, що можемо, бо в них сьогодні ще якось більш-менш – там п’ять-шість-сім дронів прилітає. Що можна, РЕБом садимо», – розповідає голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко.

Як буде господарювати далі в умовах посилення російських атак, каже фермер, ще не вирішив.

«Третю добу вже не сплю. Не розумію, що робити. Виходжу на Київ, кричу, де тільки можна. Буду просити якісь дотації. Мені залишилося на місяць коштів – на податки, на працівників, на кредити, на все. Ми в боргах. Мільйонні борги. Не розумію, що робити. Мої хлопці відійшли далі – на 30-50 кілометрів. Так їх і там валять – зараз поля горять. Хлопці взяли землю, вклали гроші. Куди релокуватися? Я зараз візьму землю за 60 кілометрів, а на наступний рік, якщо війна не закінчиться, і там таке саме буде. Це фактично треба тоді сказати: «Хлопці, закругляйтеся – взагалі кидайте фермерство у Херсонській області. Все», – ділиться Віктор Гордієнко.

Що робити фермерам, які втратили врожай?

На яку допомогу можуть розраховувати фермери прифронтових зон у разі втрати врожаю, Радіо Свобода запитало у Всеукраїнської аграрної ради. Організація об’єднує понад 1300 агровиробників із різних регіонів України.

Юридичний радник Всеукраїнської аграрної ради Руслан Кальницький пояснює, що наразі юридичні особи та ФОПи, які займаються сільгоспвиробництвом, мають такі інструменти для офіційної фіксації збитків або їх відшкодування:

• Державна дотація за посіви, втрачені через надзвичайні ситуації (НС).

Ця програма передбачає надання безповоротної фінансової допомоги за повністю загиблі посіви внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру.

Дотацію можуть отримати сільгосптоваровиробники (юридичні особи та ФОП), які провадять діяльність на територіях можливих чи активних бойових дій або тимчасової окупації (згідно з чинним переліком Мінрозвитку, де не визначено дату завершення бойових дій).

Розмір виплати становить до 4700 гривень за один гектар повністю втрачених посівів під урожай попереднього року. Максимальна площа для виплати – не більше за 2000 гектарів на одного отримувача.

Підприємство обов’язково має бути включене до переліку постраждалих регіональною комісією з питань ТЕБ та НС. Заявка подається через Державний аграрний реєстр (ДАР) з 10 по 28 лютого поточного року. Виплата здійснюється один раз на рік до 1 травня.

• Державна підтримка страхування агропродукції.

Держава допомагає аграріям шляхом відшкодування частини сплачених страхових премій за договорами страхування (на момент подачі заявки фермер повинен сплатити страховику 100% премії).

Розмір компенсації становить до 60% вартості страхової премії для тих, хто працює в зонах бойових дій чи окупації, та до 45% – для інших страхувальників. Максимальна сума компенсації на одного отримувача за бюджетний період – 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати.

Воєнні ризики не включені до цієї програми держпідтримки. Страхування покриває лише несприятливу погоду, температурні аномалії, стихійні лиха, біологічні загрози та протиправні дії третіх осіб. Під програму підпадають виключно озима пшениця, озиме жито та озимий ячмінь.

Заявки подаються безпосередньо уповноваженому страховику в чітко визначені терміни, залежно від періоду вирощування чи перезимівлі. Фінансування обмежене річним бюджетом, діє принцип черговості подання.

• Міжнародний реєстр збитків (фіксація воєнних втрат)

Спеціальна міжнародна організація під егідою Ради Європи, яка збирає та документує докази збитків від агресії РФ для майбутніх виплат через компенсаційний механізм. Ці докази в майбутньому мають стати основою для виплат постраждалим. Сам реєстр наразі кошти не виплачує: він створює міжнародно визнану доказову базу для майбутніх виплат через спеціальний компенсаційний механізм, який поки не створений.

Юридичні особи (власники активів в Україні, враховуючи ТОТ) у 2026 році можуть подати заяви в категорії С3.1 – пошкодження, знищення чи втрати активів, упущеної вигоди чи повної втрати бізнесу через дії РФ (починаючи з 24 лютого 2022 року).

Заява подається в електронній формі через портал «Дія». Необхідно надати детальний опис обставин руйнування чи втрати, оцінку шкоди та орієнтовний розрахунок суми вимоги.

Радіо Свобода звернулося до Міністерства економіки,
довкілля та сільського господарства України із запитом щодо чинних механізмів підтримки агровиробників, які втратили врожай або виробниче майно внаслідок бойових дій. Відповідь буде опублікована, щойно надійде.

• Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
• Керівництво РФ називає загарбницьку війну «спеціальною операцію». Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
• Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
• Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дійПід час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
  
  оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
  публічні заклики до знищення українців;
  цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
  переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
  винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
  запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
  депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
  вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
  
  Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
  
  Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
  
  Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
  
  Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..