Доступність посилання

ТОП новини
17 Листопад 2018, Київ 19:10

Редакція «Схем» відповідає на заяви Юрія Луценка про необхідність доступу до телефону головреда програми


У вівторок, 11 вересня, було опубліковане інтерв’ю, в якому генпрокурор України Юрій Луценко вперше дав публічні коментарі ЗМІ щодо отримання його підлеглими широкого масиву даних з телефонів журналістів. У своїх поясненнях Юрій Луценко припустився низки неточностей, наголошують «Схеми», висунув звинувачення у бік самих журналістів і не прокоментував деякі питання, що досі залишаються відкритими. Оскільки на інтерв’ю Радіо Свобода Луценко досі не погодився, і враховуючи міжнародний розголос та гостру реакцію суспільства на цей інцидент, редакція «Схем» публічно коментує заяви Юрія Луценка про необхідність доступу до телефону головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької та журналістки журналу «Новое время» Крістіни Бердинських, а також роз’яснює деякі важливі деталі цієї резонансної історії.

Юрій Луценко:

«Я запросив Седлецьку не на закритий «міжсобойчик», а на зустріч з генеральним прокурором. А вона хотіла зробити з цього шоу».

Редакція «Схем»:

«Прес-секретар Луценка зателефонувала Наталці Седлецькій майже опівночі, повідомивши про запрошення в ГПУ. Редакція «Схем» разом з керівництвом у Празі ухвалила рішення погоджуватись на зустріч лише в присутності камери, щоб на всі питання почула відповідь не лише Наталка, а все суспільство, оскільки цей випадок є безпрецедентним в Україні з точки зору кількості журналістських даних, доступ до яких через суд отримали силовики.

Редакція забронювала ефір для Луценка і кликала його і в наступні дні. Утім, він відмовився йти на відкриту розмову з журналістами Радіо Свобода

На цей же час редакція забронювала ефір для Луценка і кликала його і в наступні дні. Пропозиція досі чинна. Утім, він відмовився йти на відкриту розмову з журналістами Радіо Свобода».

Юрій Луценко:

«Я запрошував пані журналістку на зустріч щодо цього ж питання із десятьма депутатами, включно із головою профільного журналістського комітету».

Редакція «Схем»:

«Група народних депутатів самостійно ініціювала зустріч із генеральним прокурором, бо за статусом депутати мають право на невідкладний прийом. Седлецьку на цю зустріч не запрошували. Про присутність голови парламентського комітету з питань свободи слова Вікторії Сюмар на зустрічі з генпрокурором стало відомо постфактум з її слів».

Юрій Луценко:

«Я показую вам офіційний документ – слідчі хочуть отримати лише дату, коли ці журналісти (упродовж 17 місяців) були конкретно у «соті» мобільної вежі на території НАБУ. Де за цей час були журналісти, окрім цього місця, нас не цікавить».

Редакція «Схем»:

«Документ, який показує Луценко, – це лист слідчого в «Київстар», а не сама ухвала суду, яка дає дозвіл на доступ до повної карти пересувань журналістів протягом півтора року, їхніх дзвінків та SMS. Зокрема, слідчий Іжук просив суд і отримав доступ до такої інформації:

  • дата, час, тривалість кожного з’єднання;
  • номери всіх абонентів;
  • відправлені та отримані текстові та інші повідомлення (SMS, MMS) (включно зі змістом);
  • місце перебування абонента (базової станції оператора та азимуту до неї) під час телефонних з’єднань;
  • imei-код пристрою.
Слідчий почав визначатися з дійсно потрібним йому обсягом інформації не до того, як йти в суд за ухвалою, а після. І лише після гострої суспільної реакції на цей факт

Виходить, що слідчий почав визначатися з дійсно потрібним йому обсягом інформації не до того, як йти в суд за ухвалою, а після. І лише після гострої суспільної реакції на цей факт.

Луценко визнав надмірним обсяг даних з мобільних журналістів, доступ до яких його підлеглим відкрив суд. Однак замість вказівки слідчому не використовувати судову ухвалу, уточнити потреби і звернутися до суду за новою, генпрокурор, навпаки, прискорив отримання ГПУ даних від оператора.

Адже в день, коли історія набула резонансу, слідчий написав листа в «Київстар» з вимогою таки видати інформацію, ще й встановивши дедлайн до 18 вересня.

У листі слідчий дійсно звузив перелік запитуваної інформації – попросивши надати лише дані про дату, час та тривалість перебування телефонів журналісток у зоні дії веж оператора в декількох кварталах навколо НАБУ у період з липня 2016-го по листопад 2017-го. Втім, у листі слідчий прямо зазначив, що «на даний час» потрібна лише ця інформація.

Немає доказів, що слідчі не скористались цією ухвалою суду ще ДО того, як вона стала публічною і викликала хвилю резонансу в суспільстві

Тобто до кінця дії ухвали, 27 вересня, слідчий може звернутися до оператора повторно і запросити повний обсяг даних з мобільних розслідувачів?

Жодних документально закріплених гарантій, що цього не буде зроблено, не надано. Як і немає доказів, що слідчі не скористались цією ухвалою суду ще ДО того, як вона стала публічною і викликала хвилю резонансу в суспільстві».

Юрій Луценко:

«Слідство не цікавить нічого з їхньої журналістської діяльності, лише дата перебування у приміщенні, де відбулося розголошення НСРД (негласні слідчо-розшукові дії – ред.)».

Редакція «Схем»:

«Чому тоді слідчі отримали доступ до даних журналістів за такий довгий час – 17 місяців? Якщо орієнтовний період слідству був відомий зі звернення в ГПУ депутата Олени Масоріної?

Невже слідчі ГПУ за майже рік розслідування цієї резонансної справи справді не знайшли інших методів встановити дату однієї події, аніж як простежити за пересуваннями журналістів-розслідувачів протягом півтора року?

На ці запитання ані генпрокурор, ані слідство так і не дали пояснень.

Натомість за цей період і співробітники ГПУ, і сам генеральний прокурор неодноразово ставали фігурантами журналістських розслідувань команди «Схем». Тому редакція не може повністю виключати, що під приводом збору доказів підлеглі Луценка насправді просто вирішили відслідкувати всі контакти та виявити джерела головного редактора програми».

Юрій Луценко:

«Моє зустрічне запитання обивателю: чи погодиться він, що якщо журналіст перебуває на місці будь-якого злочину, з тим, що ми не маємо права розглядати його як повноцінного свідка? Якщо у присутності журналіста дві людини вбили одна одну, чи можемо ми цього журналіста так само допитувати? Якщо ні, то давайте так і запишемо у законі: журналісти належать у нас до касти недоторканних».

Редакція «Схем»:

Журналіст має законне право не розкривати своїх джерел та обставин спілкування з ними

«Ніхто не ставить під сумнів можливість та потребу слідства допитувати журналістів як свідків. Більше того, журналісти нерідко свідчать у справах, порушених за результатами їхніх розслідувань, і надають слідству додаткові документи або інформацію про фігурантів своїх опублікованих матеріалів. І «Схеми» теж. Утім, журналіст має законне право не розкривати своїх джерел та обставин спілкування з ними. Якщо журналіст став свідком вбивства, вочевидь, не йдеться про захист його джерел. Тому таке порівняння навряд чи можна вважати коректним».

Юрій Луценко:

«Чи маю я як генпрокурор «у відповідь» право порушувати в інтересах слідства зону журналістської й особистої приватності? У мінімально необхідній мірі, так».

Редакція «Схем»:

«Генпрокурор має керуватися законами, а не політичною доцільністю. А слідчі ГПУ та судді повинні ухвалювати рішення з огляду на практику Європейського суду з прав людини. За законом та стандартами професії, журналіст має право не розкривати своїх джерел та обставин спілкування з ними. Більше того, за журналістом не можна слідкувати для збору інформації про його роботу та коло контактів. Отримання інформації про місця перебування журналістів протягом такого тривалого часу загрожує розкриттю їхніх джерел».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG