У прихованій від сторонніх очей майстерні 310-го окремого полку радіоелектронної боротьби ВМС ЗСУ кажуть: щодня досліджують безпілотники, якими Росія атакує Україну. На столах лежать збиті російські дрони, розібрані по гвинтиках. На екранах комп’ютерів – рядки коду.
Фахівці аналізують конструкції дронів, програмне забезпечення та частоти зв’язку, щоб покращити протидію. Військові зазначають, що БПЛА стають більш адаптивними: використовують автопілот, резервні канали та елементи штучного інтелекту. У відповідь українські підрозділи роблять ставку на швидку адаптацію та використання отриманих даних для захисту.
Як влаштований російський дрон?
Куди дівають посаджені борти?
Що код всередині скаже українським військовим?
І як ці знання рятують життя українців?
До армії «Клєрік» працював електриком. Тепер він розбирає російські безпілотники: FPV-дрони, бомбери, розвідники і намагається зрозуміти, як саме вони влаштовані, щоб вдало їм протидіяти. Він – механік взводу технічного забезпечення, у лавах цього підрозділу близько року.
За словами бійця, у першу чергу його цікавить, які частоти використовують російські військові. Щоб цю інформацію скоріше передати українським підрозділам радіоелектронної боротьби.
«Борти до майстерні надходять від підрозділів на південному напрямку, яким вдалося посадити або збити дрон так, щоб він зберігся у більш-менш придатному для дослідження стані. Деякі з них майже неушкоджені, але трапляються й розвалені. Головне – аби модулі були цілі», – каже «Клєрік».
На столі лежить FPV-дрон. Всередині в нього є мінікомп’ютер, підключений до польотного контролера. Саме цей пристрій відрізняє його від звичайного радіокерованого дрона.
«Коли оператор заходить на ціль, він перемикає тумблер – і дрон переходить у режим автопілоту з донаведенням. Це дозволяє йому вразити ціль, незалежно від засобів радіоелектронної боротьби», – пояснює «Клєрік».
Саме цей борт впав до того, як захопив ціль. Бойову частину зняли сапери, а тепер фахівці зчитують, на яких частотах він керується.
Код як поле бою
У іншому кутку майстерні розташоване робоче місце фахівця з позивним «Апачі». До служби в армії він керував IT-компанією. Зараз займається радіоелектронною розвідкою і вивчає програмне забезпечення «Шахедів», «Молній», «Орланів», Zala і Supercam.
«Основна наша зброя – це комп'ютер. Ми дивимося на код БпЛА, як він працює. І якщо знаходимо якісь цікаві інсайди, намагаємося робити так, щоб він більше не літав», – розповідає «Апачі».
Ударні дрони на кшталт «Молнії» досліджують відносно швидко через їхню масовість, а от розвідувальні дещо складніше, зауважує «Апачі». Щоб дістатися до зашифрованих даних, треба розібрати плату, знайти потрібні контакти, іноді підібрати пароль.
Безпілотником, який команда «Апачі» досліджувала найдовше, був «Орлан». Виявилося, що одна плата може працювати і як бортовий комп'ютер дрона, і як частина наземної станції керування, залежно від налаштувань. Робота з дронами розпочинається вручну, пояснює він.
«Руцями. Буквально треба спочатку розібрати, зрозуміти, що на платі знаходиться, знайти потрібні піни. Це дуже кропітка і довга робота, але результат виправдовує зусилля», – підкреслює «Апачі».
«Ми навіть колір батареї розгледіли»
За рік роботи з російськими безпілотниками «Клєрік» разом із побратимами теж став ціллю одного з російських FPV-дронів.
Під час однієї з поїздок над військовою машиною на висоті півтора метра пройшов російський дрон.
«Ми його побачили, навіть колір батареї розгледіли, – згадує він. – Це не ми ухилилися, це він промахнувся. Оператор втримав дрон, розвернувся, але ми відірвались. Обійшлося. Це вкотре нагадує, яким небезпечним може бути дрон і як до цього треба ставитися серйозно».
Оптоволокно і штучний інтелект у БпЛА
Обидва фахівці кажуть, що загалом за останній рік армія Росії не зробила якогось різкого технологічного стрибка, але все ж розвиває цілі повітряного нападу. Змінюються модулі зв’язку, з’являються резервні канали, дрони вчаться перемикатися між протоколами керування.
«Наприклад, я знаходив від одного і того ж самого дрона «мізки», і те, що було рік тому, і зараз відрізняється. Вони покращуються, додаються нові засоби. Тобто, якщо одна система у нього не спрацює, він переключається на резервні канали», – пригадує «Апачі».
Близько 90% компонентів у FPV противника вироблені в Китаї, зазначають військові, – це відеопередавачі, польотні контролери, регулятори обертів тощо. Однак вони якісніші за ударні БпЛА на кшталт «Шахеда». Серед усього цього фахівці, за їхніми словами, не зустрічали компонентів із країн ЄС чи США.
«Польотні контролери – це Китай. Відеопередавачі – 95% Китай. А от модулі зв’язку там більше вже власного (російського – ред.) виробництва, – каже «Клєрік», показуючи на різні деталі дрона у своїх руках.
Китай офіційно називає себе нейтральною стороною у війні Росії проти України та закликає до мирного врегулювання. Водночас Пекін не засудив російське вторгнення, поглибив економічну співпрацю з Москвою та став одним із головних покупців російських енергоносіїв. США та їхні союзники звинувачують Китай у допомозі Росії обходити західні санкції через постачання товарів подвійного призначення та промислових компонентів. Пекін ці звинувачення відкидає.
Окремий виклик для РЕБ сьогодні – це дрони на оптоволокні, де кабель не піддається радіоперешкодам. «Протидія радіоелектронної боротьби тут ніяка», – визнає фахівець. Втім, припускає, масового поширення вони не набудуть через ціну і обмежену дальність. «Скільки кабелю в котушці – стільки дрон і пролетить», – пояснює він.
Штучний інтелект, навпаки, використовують у безпілотниках дедалі частіше. Російські військові застосовують його для розпізнавання цілей і в розвідниках, і в ударних дронах, зауважують українські бійці.
Масовість проти адаптивності
Військові ЗСУ кажуть, що найсильніша сторона Росії у галузі використання БпЛА для військових цілей – це масовість виробництва. Більший потік запчастин, доступніший ланцюг постачання, серійне виробництво.
«Їм дещо легше з запчастинами. Ми так само закуповуємо більшість через Китай, але до них це потрапляє легшими шляхами, ніж до нас», – роз'яснює «Клєрік».
А от перевага України, на думку «Апачі», – це адаптивність, вміння мислити нестандартно і швидко пристосовуватись до змін.
Після дослідження дрони не лежать на полиці. Якщо борт не надто пошкоджений, його відновлюють і передають на поповнення запасів підрозділів. У іншому випадку безпілотник розбирають на деталі для ремонту українських БпЛА.
Українські військові зауважують, що армія РФ б’є по Україні сотнями ударних дронів, запускає розвідувальні і тактичні безпілотники. У січні 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомляв, що за день противник виробляв щонайменше пів тисячі ударних дронів, зокрема типу Shahed-136.
Для атак на фронті та у прифронтових регіонах активно використовуються FPV-дрони.
У 2026 році РФ планує виготовити 7,3 мільйона таких БпЛА, повідомляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 8 травня цього року. Попри нарощування власного виробництва, кажуть українські фахівці, значна частина російських безпілотників досі залежить від імпортних електронних компонентів і доступу до іноземних технологій.
Робота у майстерні триває майже безперервно. Після огляду цих дронів на сусідньому столі лежить черговий борт, який передали бійці із суміжних підрозділів.
«Він зібраний руками росіян з наміром вбивати українців. Чи то цивільний, чи то військовий з багаторічним досвідом – ніколи не треба легковажно ставитись до того, що лежить на землі, – зауважує «Апачі», маючи на увазі підозрілі предмети чи дрони. – Краще перестрахуватися, якщо ви чуєте якийсь невідомий звук, і сховайтесь. Це збереже вам життя».
Форум