ЛЬВІВ – Українська мова стала спільною для трьох іноземців – француза Ніколя Амбера, нідерландця Дана Одінота і швейцарця Ніко. Ніхто з них не має українського коріння. Ні для кого українська мова не є рідною. А спільне те, що вони почали вивчати вони її почали після повномасштабного вторгнення Росії на територію України на знак підтримки українців.
Сьогодні вони живуть у Львові, популяризують українську мову і культуру в соціальних мережах.
Про свій досвід вивчення української мови Ніколя Амбер і Дан Одінот розповіли Радіо Свобода.
Ніколя Амбер – француз із Провансу, який називає себе «українськомовним французом» або «французьким українцем». Вивчає українську мову від початку повномасштабної війни Росії проти України, бо, каже, у такий спосіб хотів підтримати українців. У травні 2022 року у Парижі Ніколя Амбер не міг знайти «Граматики української мови». Він працював учителем французької мови. Тоді у Францію приїхало багато українських біженців, для яких Ніколя викладав французьку як волонтер. Йому довелося багато слів і базових фраз перекладати з французької на українську. Спілкування з українцями, листування, розповідає, допомагало йому у вивченні української мови.
Соромно говорити російською з українцями, знаючи, що відбувається в країні, звідки вони виїхалиНіколя Амбер
«В університеті у Франції я вивчав російську мову. Але у 2021 році почав роботу над дисертацією про історію України. І коли почалась повномасштабна війна, зрозумів: якщо я люблю Україну, українську культуру, народні пісні, які всі українською мовою, то маю знати українську мову і перейти на неї. Соромно говорити російською з українцями, знаючи, що відбувається в країні, звідки вони виїхали. Зараз я вже забув взагалі російську і слава Богу. Я відкривав дуже багато етнографічних карт України, які показують те, що до Голодомору і Другої світової війни більшість людей розмовляла українською мовою по всій Україні і навіть на деяких територіях сучасної Московії.
Тому, якщо я знаю історію, якщо я хочу підтримати український народ, я маю боротися з військовим повномасштабним вторгненням, а також з культурним повномасштабним вторгненням. Бо мова – дуже великий, сильний чинник. І навіть коли я почав порівнювати російські слова і українські слова, то зрозумів, що це абсолютно інший менталітет. Наприклад, подружжя, «супруги» – різниця просто кардинальна», – каже Ніколя Амбер.
Спілкування і любов до мови
Дан Одінот теж почав вивчати українську мову у 2022 році. Він приїздив із допомогою в Україну, зокрема у Львів, як волонтер. Познайомився із багатьма українцями і почав шукати для себе якісь можливості, де б він міг вивчити українську. З’ясував, що в Нідерландах є курси російської, чеської, польської, але не української. Знайшов стару книгу з української граматики і почав із вивчення слів і відмінювання. Особливо складно давався давальний. Тоді зрозумів, що мову слід практикувати.
Намагався розібратись із відмінками, але це вимагає щоденної праці, як тренувати м’язиДан Одінот
«Я дуже соціальна людина, емпатична. У 2023 році почав шукати собі співрозмовників. Волонтерство допомогло. І для мене було дуже цінним – знайти зв'язок з українськими біженцями в Нідерландах, які розповідали свої страшні історії. Пам’ятаю, як перший раз був у будиночку, де живуть українські біженці. Вони готували вареники, подавали зі сметаною – і тоді я побачив, що це цілком інша культура. Спілкування допомагало вивчати мову. Намагався розібратись із відмінками, але це вимагає щоденної праці, як тренувати м’язи», –розповідає Дан Одінот.
Якщо ти живеш в Україні, знаєш, що зараз йде війна, то маєш підтримати український народНіколя Амбер
Нідерландець Дан приїхав у Львів у 2023 році. Француз Ніколя живе тут постійно понад рік. А швейцарець Ніко невдовзі перебереться у місто Лева. Вони зрозуміли, якщо хочеш вивчити мову, то мусиш у неї зануритись, любити її і культуру народу, з яким живеш.
«Якщо ти живеш в Україні, знаєш, що зараз йде війна, то маєш підтримати український народ. І ось чому ми вирішили вивчати українську мову, яка нас об'єднала. Тобто, ми могли б розмовляти англійською мовою, але це не було б від серця. Так, це раніше мені було б зручніше. Але ми свідомо розмовляємо українською мовою, бо це мова цієї нації, мова цієї хати – української. І ми маємо шанувати, тому для нас це дуже важливо», – говорить Ніколя Амбер.
Ніколя викладає французьку українцям, а Дан – нідерландську.
Сьогодні Ніколя і Дан розмовляють українською, розуміють її, читають і пишуть, а ще долають мовні труднощі. Вдаються не всі звуки, звісно, що значення багатьох слів не розуміють.
Мені знадобилося півтора року, щоб вимовити «г», «ґ» вимовляти легше
«В українській мові є йти, піти, їхати. У нідерландській і французькій є одне слово, яке означає кудись іти чи їхати. В українській мові це складніше. Важкі звуки. Мені знадобилося півтора року, щоб вимовити «г», «ґ» вимовляти легше. Наприклад, є хліб і Гліб. Я лише по контексту визначаю. Різниця лише в одній літері. В українців «г» і «х» – посередині. Тому, коли я викладаю українцям, коли я спілкуюся з українцями, вони кажуть цей звук, то щось середнє виходить між «г» і «х», – говорять співрозмовники.
Дан каже, що йому легше дається вивчення мови, бо добре сприймає на слух. До того ж, у нідерландській мові, зауважує, є багато різних звуків, «г» не має, а є гостре «х».
Є момент, коли ти сильно занурений у мовне середовище і стаєш українцем серед українців, мислиш українськоюНіколя Амбер
Українські пісні для вивчення мови використовувати важко, тому цей метод не є ефективним. Бо важко зрозуміти слова, але слухати українську музику люблять усі і знають імена українських музикантів, як і в розмові називали українських письменників та істориків.
Багато читають, дивляться фільми українською мовою. Хоча не завжди озвучення українською дається легко.
«Я не перекладаю, а мислю українською мовою. І мені деколи важко описати якусь ситуацію французькою. Наприклад, я читаю Біблію українською мовою, молюсь українською, і я так звик, і, думаю, було б важко це виразити французькою. Ти стаєш вже іншою людиною, бо мова створює твоє сприйняття реальністю. Є момент, коли ти сильно занурений у мовне середовище і стаєш українцем серед українців, мислиш українською», – зауважує Ніколя Амбер.
Я просто не розумію, чому українці з власного бажання не хочуть просто розмовляти українською мовою, коли ворог говорить російськоюДан Одінот
А ось що найбільше дивує, кажуть, і вражає – це те, що багато українських громадян спілкуються російською мовою.
«У 2022 році я бачив відео з українцями, які говорили російською. Я тоді не розумів і думав, що це українською. А вже коли почав спілкуватись з українцями, то усвідомив, як багато українців не говорить українською... Я, можливо, помиляюсь, але я просто не знаю іншої країни, де люди мають власну мову, державну мову, а це частина ідентичності, без неї її важко зберегти, і розмовляють чужою мовою. Я просто не розумію, чому українці з власного бажання не хочуть просто розмовляти українською мовою, коли ворог говорить російською», – каже Дан.
Люди навіть не думають, що це проблема, або ж, навпаки, розуміють, але не вважають, що українська мова є важливою для збереження державиНіколя Амбер
«Для француза, нідерландця потрібно так багато зусиль, щоб вивчити українську. Але це можливо! Нам це подобається. Більшість громадян України можуть говорити українською без докладання таких зусиль. Це не є складно. Це просто питання бажання. Мені, дійсно, важко дотепер зрозуміти цю логіку, що люди навіть не думають, що це проблема, або ж, навпаки, розуміють, але не вважають, що українська мова є важливою для збереження держави», – продовжує думку Ніколя.
Коли у Франції він чує російську мову, то називає її «московською» і не відповідає нею. Українським біженцям, які до нього звертаються російською чи між собою спілкуються російською у публічному просторі, робить зауваження.
Четвертий рік війни, і українці вже мали можливість перейти на українську мовуНіколя Амбер
«У мене є знайома з Києва, яка живе в Парижі, і все життя була російськомовною. Отож розказує, що коли вона зустрічається з французами, вони питають, звідки вона. Коли чують, що з України, то кажуть, що знають кілька слів українською. І це матюки російською мовою або якісь російські слова. Чому? Бо вони зустрічаються з іншими українцями, які їм кажуть, що українська мова це і є такі слова, матюки. Тоді складається враження в іноземців, що українці і росіяни розмовляють однією мовою, і виникає запитання: «А чому ж вони воюють?». І багато французів так думає. Це жахливо. Бо це саме через відсутність свідомості в українців. Є іноземці, які думають, що немає української мови, що її не існує.
Бо мова – це ідентифікатор, показник ідентичності. Тому я думаю, що зараз четвертий рік війни, і українці вже мали можливість перейти на українську мову. Я перейшов на українську мову за 10 місяців», – наголошує Ніколя.
І Ніколя, і Дана дивує, що сьогодні в Україні помітний мовний «відкат», що молодь слухає російську музику, учні у школах Києва спілкуються російською.
Ніколя Амбер веде свій блог у соціальних мережах. Початкова мета була допомагати українцям вивчити французьку мову, коли вони були у Франції. Тоді познайомився через соціальні мережі зі своєю майбутньою дружиною з Чернігівщини. Вона вела блог з української мови, відповідно, вивчала французьку, яку викладав Ніколя для українців. Але сьогодні Ніколя Амбер розповідає про життя француза, який полюбив Україну і українську культуру, ділиться своїм досвідом вивчення української мови, розповідає про складні випадки в українські мові. Веде свій блог легко і з почуттям гумору. На початку великої війни Ніколя Амбер вів інформаційну боротьбу з російською пропагандою. Йому навіть погрожували, тому з рідного міста переїхав у Париж.
Він закликає українців берегти свою мову, бо це – теж зброя, а мова живе тоді, коли нею розмовляють.
66% столичних школярів розмовляють російською на уроках, 82% – на перервах. Водночас 24% вчителів послуговуються російською під час навчання, а під час перерв цифра зростає до 40%. Це результати дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України спільно з уповноваженим із захисту державної мови.
Мовна омбудсменка Олена Івановська вважає, що законодавчі зміни, включаючи контроль за мовним середовищем у школах, можуть допомогти посилити використання української мови.
Тим часом петиція на сайті Кабінету міністрів із пропозицією заборонити для сайтів російськомовні версії набрала 25 тисяч голосів, необхідні для її розгляду. Автор петиції Олександр Леоненко апелює до того, що всі громадяни України за законом мають володіти державною мовою.
У жовтні секретаріат уповноваженої із захисту державної мови повідомив, що за три квартали 2025 року зареєстрував 2227 скарг громадян щодо порушення закону України «Про функціонування української мови як державної». Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1633 скарги).
Форум