Світовий ринок потребує українського зерна, але воно заблоковане в чорноморських портах. Вже у липні наслідки блокади відчуватимуться сильніше – замість 6 мільйонів тонн світ втратить 25 мільйонів тонн української пшениці. Про це говорять експерти. Зараз Україна разом із ЄС розвиває альтернативні шляхи доставки, але поки потенційні об’єми експорту в декілька разів менші. Кремль використовує голод як зброю проти України та світу, говорять в Німеччині.
В Організації Об’єднаних Націй закликають президента Росії Володимир Путіна зняти блокаду з чорноморських портів та випустити українське зерно на світовий ринок. Генсек ООН Антоніу Гутерреш навіть припустив, що заради цього має бути дозволений експорт харчових продуктів та добрив з Росії.
Російське керівництво несе відповідальність за створення штучного голоду в різних регіонах світу, а також за те, що в самій Україні люди подекуди голодують під час цієї загарбницької війни, заявив міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір після зустрічі голів аграрних відомств країн «Групи семи».
Це свідома стратегія Володимира Путіна, який використовує голод як зброюДжем Оздемір
«Це свідома стратегія Володимира Путіна, який використовує голод як зброю як в Україні, а також за її межами. Війна жахлива сама по собі, але це – особливо огидний компонент усередині війни, коли Путін використовує голод. Українці знають це зі свого минулого в Радянському Союзі. І те, що люди змушені були переживати під час Голодомору, повторюється зараз жахливим чином», – заявив міністр, якого цитує «Укрінформ».
До повномасштабного вторгнення Україна експортувала 40-50 мільйонів тонн зерна на рік, але сьогодні країна реально може експортувати лише 15-25% від старих об’ємів, говорить керівник «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко.
«Чорноморські порти заблоковані. Зерно можна, в тому числі, вивозити через Дунайські порти України – Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Навесні у «Нібулоні» заявляли, що планують там зробити перевалку. Звісно, це потребує часу, але це потрібно робити», – говорить експерт.
Зерно можна вивозити з України залізницею, а можна доправляти в Дунайські порти. В Ізмаїлі, за повідомленнями місцевої влади, холдинг «Нібулон» планує побудувати комплекс зернової перевалки – дозвіл на розробку проєкту землеустрою нещодавно видала міська рада. Це буде власний перевалочний комплекс для забезпечення своєї логістики, потужності Ізмаїльського морського порту та елеватора не будуть задіяні, повідомляє видання «Юг.today».
Доставляти зерно з Одещини до Ізмаїлу можна двома залізничними гілками, розповідає Клименко. Перша з них проходить через пошкоджений шістьма ракетними ударами міст через Дністровський лиман, який тепер не працює. Друга – частково пролягає через територію Молдови, занадто близько до так званого «Придністров’я». Залізницею зерно можна везти не тільки в українські, але й в румунські порти Галац та Констанца, зазначає Клименко. Забирати зерно з українських Дунайських портів можна з Чорного моря через Дунай. Біля одного з його гирл, Сулинського, можна зараз побачити скупчення торговельних суден.
«Отака незвична ситуація наразі на вході до Сулинського гирла Дунаю (на території Румунії) у зв’язку з блокадою українських портів Чорного моря. Можна порахувати – більш як 60 комерційних суден, з них 30 – прямують до українських портів Рені та Ізмаїл. Фіолетові лінії у верхній частині – морський кордон України поруч з островом Зміїний. Поруч з цим скупченням – за межами територіального моря Румунії та України регулярно перебувають кораблі Чорноморського флоту РФ», – написав експерт у фейсбуці. За його інформацією, поки що з порту Констанца вийшов тільки один балкер з українським зерном.
«Альтернативні шляхи доставки українського зерна ускладнюють логістику та інфраструктуру»
Альтернативні шляхи вивозу мають низку проблем, вказує фахівець. По-перше, це ширина залізничної колії – вона відрізняється в Україні та Євросоюзі, що уповільнює перетин кордону. По-друге, не вистачає вагонів-зерновозів, причому з обох боків. І по-третє, в портах Європи може не вистачити потужності для перевалки українського зерна в більших, ніж зараз, масштабах.
Крім того, додає Клименко, раніше ланцюг виробництва і доставки був значно коротший – зерно збирали, доставляли в одеський, херсонський чи миколаївський порти, звідки воно відразу відправлялось на судно і йшло у море. А зараз завантажень та розвантажень буде значно більше, що ускладнить логістику бізнесу, говорить експерт.
Цього року Україна планувала експортувати понад 25 мільйонів тонн пшениці і на момент вторгнення встигла поставити на світовий ринок 19 з них, говорить Радіо Свобода менеджерка з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба. Близько 3 мільйонів з того, що не встигли продати, залишилось на тих територіях, що наразі окуповані, зазначає вона.
«Точно порахувати неможливо, щось було з’їдено під час війни, частина була викрадена – є багато доказів цього. Є відеофіксація, є так звані «документи» від «нової адміністрації», що видавали деяким компаніям. Ринок оцінює ці втрати від 500 тисяч до мільйона тонн. Понад один мільйон тонн завантажили на судна в акваторії Чорного та Азовського морів, і вони вийти зараз не можуть. З початку війни Росія випустила лише п’ять маленьких суден з Бердянська, і зробили це лише через те, що їм було потрібно розчистити причальну стінку. Решта суден стоїть, зерно там псується – трюми не пристосовані для довгого зберігання зерна», – розповідає експертка.
До вторгнення Україна могла в цілому експортувати близько 70 мільйонів тонн зернових та олії – зараз в три рази менше, пояснюють фахівці.
Із заблокованими чорноморськими портами можливості для експорту впали – за підрахунками Нероби, зараз Україна вивозить до мільйона тонн зернових та олії на місяць та потенційно може наростити об’єми до двох мільйонів тонн. За прогнозами USDA (Міністерство сільського господарства США), Україна у травні зможе експортувати близько 10 мільйонів тонн пшениці, але, на думку Нероби, це занадто оптимістичний прогноз.
«Якби не було війни, ми б засіяли всі площі та зібрали б понад 30 мільйонів тонн пшениці, понад 40 мільйонів тонн кукурудзи і понад 15 мільйонів тонн соняшника. Але це вже неактуальні цифри – в нас частина території окупована, зруйновані ланцюги виробництва, а в деяких регіонах пального не вистачає, щоб завершити посівну», – розповідає Нероба.
«У липні наслідки блокади українського зерна відчуватимуться ще сильніше»
Українське зерно потрапляє на світовий ринок або через річкові порти Дунаю, або в фурах, або залізницею. Останній шлях ускладнений різними коліями та недостатньою кількістю вагонів-зерновозів. Зараз на кордоні, за даними Нероби, стоять близько 7 тисяч українських вагонів із зерном, що чекають на перевантаження. Європейські країни зараз переформатовають інфраструктурні можливості для прийому українського зерна, але водночас, каже вона, їх шантажує Росія.
«В ООН заговорили про те, що потрібно знімати блокаду з українських портів на Чорному морі, а Росія заявила, що для цього з неї потрібно зняти санкції. І тоді вона пропустить зерно. З липня 2022 року наслідки нестачі українського зерна відчуватимуться значно сильніше. В цьому сезоні Україна майже все встигла вивезти, світовий ринок втратив лише 6 мільйонів тонн пшениці. А в новому сезоні недоотримає вже 25 мільйонів тонн», – говорить експертка.
На залізничних переходах на кордоні сформувалася велика черга вагонів із зерном, підтверджує в коментарі Радіо Свобода керівник аналітичного відділу Barva Invest Павло Хаустов. Хоча з початку вторгнення ціни на зерно в світі стрімко зросли, в Україні це не відчувається через надлишок пропозиції та логістичні проблеми.
«Якщо зупинити підхід нових партій, то на ліквідацію черги на кордоні потрібно десь 4–5 днів, а на найбільшому напрямку (Вадул-Сірет-Дорнешті) черга досягає 40 днів. На щоденній основі всі сторони бізнесу та держави працюють над розв’язанням конкретних проблем як глобального масштабу, так і щодо конкретних питань. Це вже дозволило суттєво покращити ситуацію у порівнянні з тим, що було на початку березня», – говорить Хаустов. Влітку з’явиться новий урожай і українським підприємцям доведеться везти пшеницю до портів країн-сусідів, які збиратимуть власний урожай.
За інформацією Barva Invest, вільними залишаються 23 мільйони гектарів сільськогосподарських земель, нині окуповані – 5,4 мільйона. Хаустов зазначає, що не всі вільні площі зараз готові до посіву – на частині відбувається розмінування, частина усіяна воронками від вибухів, а деякі фермери з постраждалих областей вирішили не засівати частину площ через відсутність техніки, пального чи кадрового ресурсу.
Хаустов повідомив, що деякі українські фермери не просто використовують альтернативні шляхи доставки пшениці замість чорноморських портів, а везуть пшеницю до кінцевих замовників, зокрема в Польщі.
«Активно почала використовуватися річкова логістика Дунаю, якій до повномасштабної війни не давали належної уваги – це порти Ізмаїл і Рені. Через них за допомогою барж товар йде в порти наших європейських партнерів, а звідти вже – до кінцевих покупців. Але логістична ситуація скрізь важка, тому і цей напрямок вже «забитий» товаром. У результаті у нас не лише черги з вагонів та авто, а й барж. Відповідно, торговельні компанії особливо не закуповують нові партії зерна – вони чекають, щоб проїхали ті, за якими давно укладені контракти», – говорить аналітик.
Блокаду вивезення зерна з чорноморських портів можна зняти і за допомогою країн-партнерів, вважає український бізнесмен, співвласник приватного портового терміналу «ТІС» Андрій Ставніцер. Як він заявив в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», світ знає прецеденти супроводу торговельних суден у гарячих точках.
Якщо турецькі військові судна зможуть супроводжувати наші торговельні судна, то Україна могла б продовжувати експортувати і годувати світАндрій Ставніцер
«Якщо, наприклад, турецькі військові судна зможуть супроводжувати наші торговельні судна, то Україна могла б продовжувати експортувати і годувати світ. Без українського зерна страждає майже 500 мільйонів людей у всьому світі – насамперед це країни Африки. Сьогодні немає ким замінити цей обсяг зерна. Росія експортує крадене в Україні зерно, Росія експортує своє зерно, Росія експортує нафту. Ці судна йдуть сьогодні через Босфор, Туреччину. Це, звісно, неприпустима історія. Ті, хто купує цей вантаж, спонсорують війну Росії проти України», – говорить бізнесмен.
Через знижені можливості експорту падають і ціни на закупівлю зерна, говорить Радіо Свобода голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Одеської області Володимир Варбанець. В регіоні розглядають можливість зберігання зерна просто на полях в спеціальних рукавах.
Ціни закупівельні впали – в минулому році тонна зерна коштувала до 9 тисяч гривень, зараз – близько 6 тисяч гривень, але ніхто не купуєВолодимир Варбанець
«Елеватори на Одещині майже заповнені, на складах у фермерів Одещини – майже 50% врожаю минулого року. Ціни закупівельні впали – в минулому році тонна зерна коштувала до 9 тисяч гривень, зараз – близько 6 тисяч гривень, але ніхто не купує – немає де зберігати. Подорожчали і добрива», – говорить він.
Для невеликих фермерських господарств величезною проблемою стала і криза із пальним – його або немає в продажу в достатній кількості, або ціни настільки високі, що це робить бізнес неприбутковим, стверджує Варбанець.
Підтримка Євросоюзу
Гроші на підтримку продовольчої безпеки Україні нещодавно виділив Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) – інституція підтримує кредити продовольчої безпеки більш ніж на 53 мільйони євро. Зокрема, ЄБРР гарантує 30 мільйонів євро з понад 53 мільйонів кредитного фінансування «ПроКредит Банку», «ОТП Банку» та компанії «ОТП Лізинг». Підтримка є частиною обсягу діяльності в 1 мільярд євро, який ЄБРР планує реалізувати в Україні цього року в співпраці з донорами та партнерами.
12 травня стало відомо, що Єврокомісія запустила разом із Україною програму «Шляхи солідарності», в рамках якої Україна зможе вивезти на ринок 20 мільйонів тонн зерна протягом трьох наступних місяців. В рамках програми Євросоюз має:
- усунути транспортні затримки;
- створити нові транспортні шляхи та коридори;
- зменшити час митного оформлення українського експорту на кордонах;
- надати додатковий рухомий залізничний склад, судна та вантажні автомобілі;
- передбачити нові потужності для тимчасового зберігання українського експорту в країнах ЄС.
За підрахунками бізнесу, про які розповів 14 травня співвласник приватного портового терміналу «ТІС» Андрій Ставніцер, близько 30 мільйонів тонн українських зернових заблоковані в портах та на елеваторах через вторгнення Росії.
21 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, поступово краде його, вивозить і намагається продати.
На тлі повідомлень про крадіжки українського зерна президент Росії Володимир Путін заявив, що цього року в РФ очікується «хороший урожай».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
