Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 16:21

V означає «Veritas»: таємниця Пінчука і корупційні схеми Мін’юсту. Частина третя


В останні тижні літа Україна знову опинилась у центрі уваги у Вашингтоні. Величезна піар-кампанія для Віктора Януковича, мільйони доларів «чорної» готівки, таємні домовленості з українськими олігархами – про все це розповіли на суді проти Ґреґа Крейґа, колишнього юриста Барака Обами, а згодом партнера однієї з найповажаніших юридичних фірм Вашингтону Skadden. Крейґа звинувачували в тому, що у 2012 році він не зареєстрував свою роботу на тодішнього президента України Януковича в базі іноземних агентів уряду США і приховав цю інформацію від американського уряду.

Урешті, після двох тижнів слухань, суд присяжних у Вашингтоні визнав Крейґа не винуватим за цим обвинуваченням. Але «Голос Америки» підготував серію репортажів із цього судового слухання.

Розповімо про корупційні схеми, за допомогою яких фінансували роботу американських юристів: як із державного бюджету, так і за кошти олігархів

Чому ми про це розповідаємо? По-перше, зараз в Україні триває розслідування щодо розтрати коштів Мін’юсту в 2012 році – а це та сама справа, в якій фігурує Ґреґ Крейґ. Суд у США розкрив нову інформацію про корупцію в Україні. По-друге, згідно з документами, до проєкту був залучений український бізнесмен Віктор Пінчук, який будь-що хотів залишитись інкогніто. Важливо з’ясувати його роль у схемах Януковича. По-третє, стали відомі нові деталі роботи на тодішню українську владу Пола Манафорта. До цього їх не озвучували.

Кореспондент «Голосу Америки» був єдиним українським журналістом, який два тижні працював безпосередньо у залі суду й детально вивчав усі документи справи. Він отримав листування, «методички» для уряду України, копії договорів і чеків про оплату роботи. Цей матеріал – останній із трьох.

У першій статті ми розповіли про проєкт відбілювання репутації Януковича, який отримав назву «Veritas». У другій публікації розказали про грандіозну піар-кампанію, яку розгорнули на підтримку цього проєкту. В цьому тексті розповімо про корупційні схеми, за допомогою яких фінансували роботу американських юристів: як із державного бюджету, так і за кошти олігархів.

В обхід тендеру

«Чому я хотів взятись за цей проєкт в Україні? Розумієте, коли Манафорт запропонував це, моя кар’єра у юридичній фірмі підходила до завершення. Тож я був захоплений цим новим викликом, – згадував Ґреґ Крейґ під час свідчень у суді. – Це мала бути складна робота – поглянути на політичні суперечки в Україні через західну призму. Та з іншого боку, це була можливість дізнатись більше про країну, що намагалась провести реформи, впоратись із минулим і збудувати сучасні інституції, які б наблизили її до ЄС».

За написання звіту про суд над Юлією Тимошенко фірма Skadden отримала близько 6 мільйонів доларів США. Державних і приватних

Ґреґ Крейґ виглядав перед присяжними щиро. Проте, схоже, був іще один фактор, який мотивував юриста: гроші. Багато грошей. За написання звіту про суд над Юлією Тимошенко фірма Skadden отримала близько 6 мільйонів доларів США. Державних і приватних.

Де-факто за проєктом стояла ГПУ в особі Віктора Пшонки і його заступника Рената Кузьміна (зараз депутата Верховної Ради від «Опозиційної платформи – За життя»). Американські юристи відвідували офіс генпрокурора майже під час кожної поїздки до Києва, і саме йому звітували про роботу. А піар-фірма FTI, яку спеціально найняли для промоції проєкту, проводила для Пшонки і Кузьміна спеціальні медіатренінги і вчила, як спілкуватись із журналістами. Але попри все це, офіційним замовником роботи було Міністерство юстиції. Якби це зробила ГПУ, автоматично б постало питання про мету проєкту та його незаангажованість.

Як засвідчив у суді партнер Манафорта Рік Ґейтс, фірму Skadden вони обрали через те, що вона мала добру і прозахідну репутацію. А авторитет і зв’язки Ґреґа Крейґа, колишнього юриста Білого дому, говорили самі за себе. Для проєкту відбілювання іміджу Януковича це було те, що треба. Втім, згідно із законом, для закупівлі таких послуг держава мала провести тендер.

Цю процедуру треба було обійти. Для цього вирішили використати стару схему: оформити контракт на значно меншу вартість, щоб він не підлягав під тендерні закупівлі, а основну суму грошей заплатити неофіційно. В 2012 році ще не існувало системи ProZorro, і мінімальна вартість закупівель, для яких держава мала провести тендер, становила 100 тисяч гривень. Тому перший контракт із фірмою Skadden Україна уклала на 95 тисяч гривень, на той час трохи менше ніж 12 тисяч доларів США. Його підписав заступник міністра юстиції Андрій Сєдов.

Окрім великого звіту на 186 сторінок, Skadden також допомагала ГПУ у другому суді над Тимошенко і консультувала Мін’юст щодо справи Тимошенко у Європейському суді з прав людини. У листуванні з Манафортом Ґреґ Крейґ писав, що одна година (!) його послуг коштує 1150 доларів (а до роботи над звітом, крім нього, була долучена ціла команда юристів). Над проєктом вони працювали 9 місяців, із квітня по грудень 2012-го.

В реальності послуги фірми коштували значно дорожче. Перед початком проєкту Крейґ попросив у Мін’юсту заплатити йому аванс – 150 тисяч доларів. Листування про оплату велось із позначкою «конфіденційно», і в офіційному контракті про додаткові суми нічого не згадано. Але Мін’юст ці гроші переказав – про це свідчить чек про оплату, датований 30 березня 2012 року.

Чек про оплату 150 тисяч доларів
Чек про оплату 150 тисяч доларів

Через декілька місяців Ґреґ Крейґ вирішив збільшити ціну з 12 тисяч до 1,25 мільйона доларів. Він сказав, що Skadden довелось зробити набагато більше роботи, ніж очікувалось спочатку, тож вартість послуг зросла. Мін’юст погодився. Але застосував для цього так звану «процедуру закупівлі в одного учасника», яка також дозволяла обійти оголошення тендеру й продовжити співпрацю з попереднім підрядником. За словами Манафорта, цю схему також активно застосовували протягом «Євро-2012». Зрештою, новий контракт із Skadden уклали вже після закінчення проєкту – на початку 2013 року.

Фрагмент остаточного договору Мін’юсту зі Skadden
Фрагмент остаточного договору Мін’юсту зі Skadden
Фрагмент остаточного договору Мін’юсту зі Skadden
Фрагмент остаточного договору Мін’юсту зі Skadden
Фрагмент остаточного договору Мін’юсту зі Skadden
Фрагмент остаточного договору Мін’юсту зі Skadden

Втім, на початку публічна й офіційна сума контракту становила 12 тисяч доларів – і вона виглядала просто дріб’язком за ті послуги, які надавали американські юристи. Закономірно, це викликало запитання в українських журналістів і опозиційних політиків.

«Сьогодні ми мали дуже дивну ситуацію в парламенті. Відповідаючи на запитання депутатів, міністр юстиції Лавринович сказав, що сума контракту зі Skadden становила менше ніж 100 тисяч гривень, – писав у червні до Ґреґа Крейґа Сергій Власенко, адвокат Юлії Тимошенко. – Мені це звучить трохи смішно: двоє високопоставлених партнерів фірми та інші співробітники працюють вже більш ніж місяць за менш ніж 13 тисяч доларів? Це правда? Я думаю, лише ваші витрати на дорогу «трішечки» перевищують 13 тисяч».

Такі ж запитання почали порушувати у своїх публікаціях українські журналісти. Почали з’являтись чутки, що, крім уряду, є ще третя сторона, яка платить юристам за роботу. Можливо, олігарх чи великий бізнесмен. І такий бізнесмен дійсно був – ним виявився Віктор Пінчук.

Гроші Пінчука

Хоча сам Віктор Пінчук заперечує свою причетність до роботи над проєктом «Veritas», його прізвище лунало на кожному судовому засіданні в справі Крейґа у Вашингтоні. Про Пінчука говорив як сам Крейґ, так і Рік Ґейтс – партнер Пола Манафорта, який координував проєкт. Його прізвище згадується в документах, також є чеки про оплату послуг, які здійснював представник Пінчука Даґ Шон, який працював з ним із 2011 року. За свідченнями Шона в суді, перший аванс у 150 тисяч доларів (хоч переказ здійснили з рахунку Мін’юсту) оплатив також Пінчук.

Віктор Пінчук, архівне фото
Віктор Пінчук, архівне фото

Загалом, згідно з документами, Пінчук заплатив за роботу американських юристів 4,6 мільйона доларів. На суді Крейґ розповів, що згодом просив у Пінчука переслати ще більше грошей, але той категорично відмовився. Саме тому Крейґ і просив додаткові гроші в Мін’юсту.

Пінчук переказував гроші Полові Манафорту через компанію на Кіпрі, а вже він передав їх фірмі Skadden. Бізнесмен платив не лише за послуги написання звіту. Він оплачував поїздки юристів до України та Європи, включно з перельотами у бізнес-класі, проживанням у найдорожчих готелях Києва і добовими.

Але, крім послуг фірми Skadden, Пінчук оплачував також роботу лондонської піар-фірми FTI, з травня по грудень 2012 року. Місяць їхньої роботи коштував 90 тисяч фунтів стерлінгів плюс покриття додаткових витрат і податків, тож загальна сума становила щонайменше 720 тисяч фунтів. За тодішнім курсом, це понад 1,1 мільйона доларів – на додачу до попередніх 4,6 мільйона. Отже, за проєкт «Veritas» Віктор Пінчук заплатив щонайменше 5,7 мільйона доларів США.

Із листування зрозуміло, що перша зустріч Ґреґа Крейґа і його партнерів із Віктором Пінчуком відбулась на початку квітня 2012 року. Український бізнесмен запросив їх на сніданок у Києві, за яким мали обговорити всі деталі оплати за проєкт. Напередодні зустрічі партнер Крейґа написав йому в листі: «Це важлива зустріч. Не соромся просити багато!»

Крейґ і справді не був скромним. У результаті з Пінчуком уклали усну домовленість: він пообіцяв заплатити юристам 4 мільйони доларів плюс додаткові витрати, але хотів залишитись інкогніто. Американські юристи просили половину цієї суми переказати наперед. За їхніми словами, вони хотіли почати роботу негайно, проте не могли її запустити без грошей.

«На першій зустрічі я запитав у Віктора Пінчука, чому він зацікавлений профінансувати наш проєкт, – згадував у суді Ґреґ Крейґ. – Він відповів: «Знаєте, цей судовий процес над Тимошенко і весь ланцюжок подій дуже поляризували суспільство. Це посилило розкол у країні на Схід та на Захід. Україну треба поєднати. Але в нас нема єдиного базису, на основі якого можуть вестися дискусії. Люди засуджують одне одного, піднялася справжня буря агресії. А цей звіт може все це припинити і поєднати людей».

Пізніше Крейґ і представник Пінчука Даґ Шон згадували, що перше знайомство пройшло дуже добре, і всі були задоволені зустріччю. Втім, такі настрої тривали недовго. Уже наступного тижня виникли проблеми з оплатою.

Я не хочу розбиратись із цим лайном. Я був дуже чітким: ми поїдемо звідси, якщо ваша сторона не дотримуватиметься зобов’язань. Якщо не буде 2 [мільйонів], завтра ми поїдемо додому і скажемо, що ми раді вийти з цього
Ґреґ Крейґ

«Поле, я щойно зустрівся з Віктором, йому казали переказати 1,5 мільйона доларів. Це серйозна проблема для мене», – писав Крейґ у листі Манафортові. Схоже, він був дуже розлючений: «Я зрозумів, що ішлось про 2 [мільйони] до кінця тижня і ще 2 до кінця місяця… Я не хочу розбиратись із цим лайном. Я був дуже чітким: ми поїдемо звідси, якщо ваша сторона не дотримуватиметься зобов’язань. Якщо не буде 2 [мільйонів], завтра ми поїдемо додому і скажемо, що ми раді вийти з цього».

Через дві години Пол Манафорт відписав, що 2 мільйони вже відправили: «Картина Віктора Пінчука була неповною, це була лише його картина. Я все залагодив». Гроші надійшли за декілька днів.

Чек про оплату перших 2 мільйонів фірмі Skadden
Чек про оплату перших 2 мільйонів фірмі Skadden

Але пізніше виникли додаткові проблеми, цього разу з оплатою послуг піар-фірми FTI. Вони чекали на 90 тисяч фунтів оплати вперед, проте гроші так і не надходили. З якихось причин Віктор Пінчук не поспішав оплачувати послуги для уряду Януковича. В FTI були цим дуже незадоволені й збирались припинити свою роботу в проєкті. В листі Манафортові керівники фірми писали: «Ми ухвалили рішення і поінформували генпрокурора Пшонку, що ми забираємо нашу команду, допоки не побачимо здійснення платежу».

Ґреґ Крейґ був дуже занепокоєний цим, відтак запропонував Манафортові відмовитись від роботи з Пінчуком. «Якщо Віктор не бажає платити, чи є хтось інший, хто б міг підписатись у цьому проєкті?» – писав він у листі. Манафорт запевнив, що хвилюватись нема причин і що він залагодить усі проблеми з Пінчуком. Згодом FTI вирішили оформити як субпідрядника фірми Skadden, і свої гроші вони отримали.

Інкогніто

У суді Ґреґ Крейґ і партнер Манафорта Рік Ґейтс розповіли, що Віктор Пінчук хотів будь-що зберегти свою анонімність. Це створювало загрози для проєкту «Veritas». Складно було повірити в те, що команда юристів зі США виконує таку величезну роботу всього лише за 12 тисяч доларів. Серйозні занепокоєння в Крейґа і його партнерів з’явились у серпні, після публікації у виданні KyivPost статті із заголовком «Cморід Skadden». У ній журналісти писали про фінансування проєкту й ставили питання про додаткові гроші від «третьої особи».

Після цього американські юристи вперше заговорили про те, що участь Віктора Пінчука треба розкрити, інакше це може завдати серйозних репутаційних втрат їхній фірмі. Вони переживали, що стаття англомовного видання KyivPost наробить шуму, й інформацію про джерела фінансування Skadden підхоплять західні видання.

Я вже казав Манафортові, що він має витягнути Пінчука, добровільно чи ні
Ґреґ Крейґ

«Нам справді треба, щоб Україна розкрила джерела фінансування. Проблема ростиме й ростиме, і ставатиме все гіршою і гіршою. Інформацію треба розкрити якомога швидше. Якщо ми цього не зробимо, це буде поразкою як для самого Пінчука, так і для уряду. І зажене нас у дуже глибоку яму в західних медіа», – писав Ґреґові Крейґу його партнер Кліфф Слоун. Крейґ відповів: «Я вже казав Манафортові, що він має витягнути Пінчука, добровільно чи ні».

Розмови про розкриття карт із Пінчуком велись, але він не погоджувався на такі умови. Відмовлялись від такого варіанту і в Мін’юсті – тому анонімність «третьої сторони» зберігали до кінця. Навіть тоді, коли в Ґреґа Крейґа виникли потенційні проблеми із законом у США. Після публікації звіту діяльністю фірми Skadden зацікавились в американському Міністерстві юстиції. Там хотіли з’ясувати, чи підлягає Крейґ і його партнери реєстрації в базі іноземних агентів (FARA).

Серед іншої інформації, в Міністерстві юстиції США просили надати інформацію про те, хто був тим приватним бізнесменом, який фінансував звіт. Але Крейґ відмовлявся назвати прізвище і лише запевнив, що, «крім фінансування, ця особа не має жодного іншого стосунку до написання звіту».

В суді партнер Крейґа Кліфф Слоун сказав: реєстрація в базі іноземних агентів вимагала б розкриття особи Пінчука. Але це суперечило домовленостям із українським урядом, а також корпоративній політиці фірми Skadden.

У чому був інтерес Віктора Пінчука? Складно повірити в те, що він був готовий заплатити мільйони доларів лише через добрі наміри «поєднати українське суспільство», як засвідчив на суді Ґреґ Крейґ. Варто згадати, що у 2012–2013 роках Пінчук відкрито підтримував прагнення Януковича зблизитись із Євросоюзом. У вересні 2012 року на саміті форуму YES у Ялті, засновником якого є Пінчук, на одній із дискусій гостро порушили питання про звільнення Юлії Тимошенко. Тоді Пінчук був присутній у залі й намагався втрутитись, назвавши один із виступів на захист Тимошенко маніпуляцією.

Віктор Пінчук, архівне фото
Віктор Пінчук, архівне фото

А через рік на тому ж саміті він навіть жартував: «Якщо Україна укладе угоду про асоціацію, то ми повинні перейменувати наш бренд «Yalta European Strategy» на «Yanukovych European Strategy». Тож деякою мірою це допомагає зрозуміти його інтерес у відбілюванні репутації Януковича на Заході й оплату роботи Ґреґа Крейґа. Але це лише припущення, і не можна судити про всі його мотиви.

На початку 2019 року в прес-службі Пінчука відхрестились від участі в проєкті: «Пан Пінчук і його команда не мали ніякого стосунку до роботи, зробленої Skadden, включаючи підготовку чи розповсюдження їхньої доповіді». Втім, документи, свідчення в суді й чеки про оплату свідчать про інше.

Протягом підготовки цього матеріалу «Голос Америки» декілька разів звертався до прес-служби Фонду Віктора Пінчука й особисто до прес-секретарки інвестиційної групи Віктора Пінчука «EastOne» із проханням про коментар. Наші повідомлення прочитали, але жодної відповіді на на них ми не отримали.

Після того, як федеральний окружний суд у Вашингтоні почав розгляд справи Ґреґа Крейґа, Віктора Пінчука викликали на допит у Генпрокуратуру в справі розтрату коштів Мін’юсту і «чорної бухгалтерії» Януковича як свідка. Станом на 6 вересня Віктор Пінчук на допит не з’явився.

За словами спецпрокурора Сергія Горбатюка, в останній день на посаді генпрокурора Юрій Луценко вніс зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань і передав 20 кримінальних справ проти колишніх чільних чиновників із ГПУ в поліцію й ДБР. Серед них, як повідомляли, була і справа про розтрату коштів Мін’юсту на оплату послуг фірми Skadden, у якій також фігурує Віктор Пінчук. «Голос Америки» не зміг отримати незалежного підтвердження цієї інформації. На запит у прес-службі ГПУ не відповіли, а прес-секретарка Юрія Луценка сказала, що «такою інформацією не володіє».

Перша частина: «V означає «Veritas»: хто і як відбілював Януковича на Заході»

Друга частина: V означає «Veritas»: які «методички» для ГПУ й уряду Януковича писали західні лобісти

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG