Захід продовжить максимально підтримувати Україну на тлі російської військової загрози, крім США та Великої Британії в цьому відіграють велику роль країни східного флангу НАТО. На цьому наголосили заступниця держсекретаря США Венді Шерман та колишня президентка Естонії Керсті Кальюлайд під час онлайн-дискусії в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES). Вони висловилися про українські «реформи в умовах війни», про право України на членство в НАТО, на фінансову та на військову підтримку Заходу та навіть про такі чутливі теми, як засоби захисту від можливого авіаційного та ракетного удару Росії.
Радіо Свобода наводить тези їхньої розмови та основні цитати.
«Україна має право вступити в НАТО і сама визначати власне майбутнє»
Сполучені Штати та НАТО не сприймають російських ультиматумів щодо «нерозширення» альянсу та «неможливості вступу» до нього України.
Про це заявила заступниця держсекретаря США Венді Шерман в онлайн-дискусії в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES) Фонду Віктора Пінчука.
Ми підтримаємо амбіції України щодо майбутнього членства в НАТОВенді Шерман
«Ми підтвердили, що підтримаємо амбіції України щодо майбутнього членства в НАТО. Але це вимагає проходження процедури, і є певні вимоги до країни-кандидата. Звичайно, Україна може отримати План дій щодо членства (ПДЧ). НАТО також підтвердило, що Україна має право на це. І що колись вона вступить до альянсу. Я впевнена, що в цьому плані майбутнє України є позитивним».
Експрезидентка Естонії, член наглядової ради YES Керсті Кальюлайд закликає не погоджуватися на російські ультиматуми:
Ми не будемо вести переговорів на основі ультиматумів, вони навіть не будуть розглядатисяКерсті Кальюлайд
«Я наголошую, що ми не будемо вести переговорів на основі якихось ультиматумів, такі (російські) ультиматуми навіть не будуть розглядатися. Опитування, проведене у шістьох країнах НАТО (США, Канада, Великобританія, Франція, Польща, Німеччина), засвідчило, що їхні жителі у своїй більшості виступають за підтримку України та навіть за її військову підтримку (ідеться про останнє опитування, проведене американською компанією Schoen Cooperman Research).
Це опитування свідчить, що не можна зважати на російські ультиматуми і що вони можуть закінчитися тим, що дедалі більше військових сил перекидатиметься ближче до російських кордонів. Росія це має зрозуміти», – попереджає експрезидентка Естонії.
Обговорюючи російські «ультиматуми про нерозширення НАТО», Венді Шерман згадала про зовнішньополітичний принцип «Нічого про Україну – без України».
Україна має повне право визначати власне майбутнєВенді Шерман
«Ми не вирішуватимо нічого про Україну – без України. Це дуже простий принцип. Україна має повне право визначати власне майбутнє. Це її власна політична орієнтація та її власні амбіції. І вони самі вирішили, що планують стати членами НАТО, що обирають шлях демократії та мають намір бути частиною європейської спільноти. Це тривалий процес і це важка праця. Для кожної країни це потребує часу».
«Українська економіка потребує підтримки: вона повинна зростати, попри загрозу з боку Росії»
Українська економіка відновила зростання, але його темпи погіршуються через зростання військової загрози з боку Росії. Це визнають Світовий банк, МВФ, ЄБРР та інші міжнародні донори та західні аналітичні центри, які наприкінці минулого року погіршували свої прогнози українського економічного зростання. За попередніми підсумками 2021 року, український ВВП зріз приблизно на 3% (тобто помітно менше, ніж прогнозували на початку року), повідомляє Нацбанк.
Попри військову загрозу з боку Росії, українська економіка повинна розвиватися, і для цього вона потребує підтримки, визнають у Державному департаменті США.
Про це говорить під час онлайн дискусії YES Венді Шерман:
«Президент Володимир Зеленський – у дуже важкій ситуації нині. Він хоче, щоб українська економіка рухалася вперед, однак зростання військової загрози – не найкраща умова для інвестиційного середовища. Тому ми маємо всіма доступними способами допомогти Україні в економічному плані... Ми маємо подумати, як краще забезпечити таку економічну підтримку, щоб вони могли пройти ці важкі часи. А також ми маємо допомогти Україні у військовому плані, підвищивши її обороноздатність. І цим самим маємо сказати Росії: «Те що ви робите, стосується не лише однієї України. Та й Україна – вже не та, якою вона була декілька років тому. І ви нічого не зможете зробити з Україною завдяки опору її громадян, які боротимуться за своє майбутнє».
«Реформи треба продовжувати, попри війну»
Україна демонструє певний поступ у реформах, попри війну, яка триває на сході країни, та попри ризик подальшої ескалації російської агресії, зауважує Керсті Кальюлайд:
«Президент України намагається реформувати систему охорону здоров'я, водночас в Україні впроваджується земельна реформа. Покажіть мені іншу країну, яка спроможна робити реформи під час війни! І ми не можемо просто вимагати, щоб Україна працювала ще більше. Україна реформується і паралельно бореться на військовому фронті, захищаючись від Росії».
Західні партнери, підтримуючи реформи в Україні, повинні розуміти, в наскільки важкій ситуації вона перебуває, і вони мають переконати Україну, що не відвернуться від неї, зауважує попередня президентка Естонії.
Те, що реформи в Україні тривають, підтверджує і Венді Шерман.
«Україна працює над тим, щоб продовжувати земельну реформу, позбавитись корупції та підтримувати демократію. А щодо нашої технічної підтримки, щоб допомогти президенту України в цьому русі вперед – звичайно, вона дуже важлива. Це дуже важко – будувати демократичну країну, – говорить Венді Шерман, згадуючи власний досвід Сполучених Штатів у побудові демократії. – І ми будемо робити все необхідне, щоб підтримати Україну в цих зусиллях, щоб вона отримали те майбутнє, яке сама для себе обрала».
Президент Володимир Зеленський неодноразово закликав прискорити конкурс на голову САП. «Ніхто не має права ставити під загрозу стабільність роботи антикорупційної інфраструктури і виконання міжнародних зобов'язань України», – наполягає Зеленський.
«Захід має демонструвати єдність, допомагаючи Україні захиститися»
Спільна позиція Заходу щодо України необхідна для її захисту та для стримування Росії, вважає Венді Шерман.
Як представниця Європи я запитую себе: що ще може ЄС зробити для того, щоб Україна стала ближчою до Європи?Керсті Кальюлайд
«Ми дійсно маємо говорити одним голосом, демонструвати солідарність і будувати наші відносини за принципами міжнародної безпеки. Ми маємо підтримувати демократичні амбіції країн, які прагнуть стати повноправним членом міжнародної спільноти. Я наголошую, що ми підтримуватимемо Україну і надалі, в разі, якщо Росія вдасться до подальшої військової агресії».
Європа має допомогти Україні зближуватися з нею, наголошує Керсті Кальюлайд: «Як представниця Європи я запитую себе: що ще може ЄС зробити для того, щоб Україна стала ближчою до Європи? А також – що можна зробити для того, щоб полегшити тривогу України (щодо російської загрози)? Всі європейці нині єдині у питанні санкцій (проти Росії). Але що ще ми можемо зробити на підтримку України, щоб українці й далі мали довіру до нас?»
Українці повинні дбати про свою єдність, попри внутрішні політичні протиріччя, закликає Венді Шерман.
«Єдність є дуже важливою для всіх країн. Внутрішні проблеми є в кожній країні, і без них не можна жити. Ми розуміємо, що є різні політичні партії та розбіжності між ними, але їх варто відкласти до іншого разу. Нині ми маємо продемонструвати об'єднану Україну, яка спільно з об'єднаною Європою та Сполученими Штатами та разом зі світовою спільнотою має сказати: «Ми – разом. Росіє, використовуй дипломатію! Але якщо вчиниш інакше – то ми до цього готові». Ми забезпечимо найдошкульніші наслідки, якщо Росія вдасться до подальшої агресії».
Чи готові «пекельні» санкції, які обіцяв президент США Джозеф Байден російському лідеру Володимиру Путіну в разі ескалації?
Венді Шерман відповіла ствердно. Вона запевнила Керсті Кальюлайд та слухачів онлайн-дискусії, що з боку США санкції повністю готові до застосування та що нині Сполучені Штати обговорюють можливості європейських партнерів долучитися до них.
Керсті Кальюлайд, зі свого боку, закликає посилювати таку підтримку України вже зараз: «Маю сказати, що ми маємо бути готові й зараз підтримувати Україну, адже вона вже нині воює з Росією».
На це Венді Шерман відповіла, що НАТО підготувало ще низку заходів для стримування Росії та що США підвищили готовність своїх військових.
«США напередодні оголосили, що 8,5 тисяч військових будуть додатково розміщені в Європі, ми робимо свій внесок у посилення східного флангу НАТО... Ті країни, які перебувають на передньому краї альянсу, теж беруть участь у цьому. Ми передаємо Україні оборонні озброєння, про які ми вже говорили сьогодні. Росія має зрозуміти, що отримає максимально серйозні наслідки (в разі нового вторгнення), включно з санкціями, які вже готові».
«Якщо Росія застосує авіацію та ракети: США та країни Балтії надають засоби ППО»
Росія перекине десятки винищувачів на оперативні аеродроми поблизу українських кордонів та в анексованому Криму, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії із посиланням на пресслужбу Південного військового округу Росії.
У російському відомстві заявляють про намір провести навчання з «завдання ракетних ударів». Аналогічне перекидання авіації відбувається до аеродромів Білорусі, найближчих до України.
Військові засоби, здатні захистити від можливої повітряної атаки Росії, є одним з пріоритетів, і це те, що хвилює українців, визнала експрезидентка Естонії Керсті Кальюлайд, реагуючи на запитання від Радіо Свобода.
«Україна отримує запевнення про те, що її готові підтримувати оборонними озброєннями. Але українці хотіли б почути конкретні відповіді. Наприклад, якщо Росія може вдатися до атаки з повітря, чи отримає Україна зброю, яка могла би захистити її від такому разі? Це дуже конкретні запитання від народу, який готовий себе захищати. Це ті речі, які дуже важливі для українських громадян».
Україна вже готова захищати себе і має засоби для цього, ділиться своїми спостереженнями Керсті Кальюлайд:
«Я була на параді до Дня Незалежності України на Хрещатику. І я бачила бажання українського народу захищати себе і його можливості захищати свою країну. Я бачила це, кілька разів відвідавши лінію зіткнення».
Україна вже отримує та надалі отримуватиме від західних партнерів зброю, необхідну для захисту від ймовірної атаки Росії з повітря з використанням авіації та ракет. Це підтвердила, зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман, відповідаючи на запитання журналіста Радіо Свобода, поставлене під час онлайн-дискусії.
Поставки оборонних озброєнь вже тривають для того, щоб Україна мала змогу захищати себеВенді Шерман
«Це надзвичайно важливо – зробити все, що ми можемо, для того, щоб підтримати Україну в її зусиллях захистити себе. Наша відповідь надзвичайно і цілковито ствердна. Тому Естонія, Латвія та Литва вже надають відповідне захисне озброєння Україні. Тому Держдепартамент та президент США у грудні виділили додаткові 200 мільйонів доларів для надання безпекової підтримки Україні. І, як ви знаєте, поставки (відповідних оборонних озброєнь) до України вже тривають для того, щоб Україна мала змогу захищати себе», – зауважила заступниця держсекретаря США.
За її словами, таким чином треба дати зрозуміти Росії, що Україна буде боронити себе та буде підтримана своїми союзниками, тож наслідки продовження агресії будуть неприйнятними для Кремля.
«Росія використовує тиск, дезінформацію, кібератаки як елементи гібридної війни»
Важливим елементом стримування Росії є протидія кремлівській дезінформації. Й тут Україна та Захід мають діяти спліьно, закликає Венді Шерман.
«Україна має побачити, що ми боремося з дезінформацією та пропагандою Росії. І я не маю сумнівів, що Росія активно застосовує її зараз. Ми беремо це до уваги. Коли вони роздмухують конфлікти всередині України та намагаються представити їх як такі, які спричинили самі українці – ми бачимо, що за цим стоять росіяни. Дуже важливо, щоб Росія розуміла, які наслідки вона отримає за ці дії», – попереджає заступниця керівника Держдепартаменту.
Керсті Кальюлайд, погоджуючись із цим, попереджає: Росія використовуватиме дезінформацію та спричинені нею конфлікти як привід для нових військових дій: «Росія однозначно використовуватиме абсолютно різні події для того, щоб почати військові дії проти України».
Тиск великих країн на менші є неприпустимим, так реагує Венді Шерман на дії Росії проти України.
«Українці скрізь відчувають наслідки російської агресії. Найбільше вони потерпають на сході країни та у Криму. Росія втручалася в українські вибори, намагалася підірвати демократичні інститути. Також вона намагалася завдати шкоди інфраструктурним об'єктам, вчинивши кібернапади на них. (Росія заперечує – ред.) І через дії Росії ми бачимо кризу не лише для України, а й для всієї Європи та загалом для всього світу, – наголошує заступниця держсекретаря США. – Не може одна країна змінювати кордони іншої силоміць. Не може диктувати їй зовнішню політику чи забороняти кудись іти, вступати до тих чи інших об'єднань. Великі країни не можуть залякувати чи цькувати менші, змушуючи їх діяти проти власних інтересів. Тому США виступає пліч-о-пліч з українським народом».
Вона згадує той факт, що від початку російської збройної агресії США виділили для зміцнення української безпеки загалом близько 5,5 мільярдів доларів.
Ялтинська європейська стратегія (YES) – форум заснований 15 років тому, він став платформою, на якій обговорюється європейське майбутнє України в глобальному контексті. YES діє за сприяння Фонду Віктора Пінчука.
В період пандемії більшість подій та дискусій форуму відбуваються в онлайн-форматі.
Наприкінці 2021 року західні розвідки зафіксували значне нарощування кількості російських військ поблизу українських кордонів та на окупованих територіях.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що в письмовій відповіді США на вимоги Росії викладений «серйозний дипломатичний шлях», якщо Москва погодиться його прийняти, і міститься принципова й прагматична оцінка занепокоєнь, які висловила російська сторона.
Він сказав журналістам 26 січня, що США відкриті до діалогу, але «ясно дають зрозуміти, що є основні принципи, які ми прагнемо підтримувати і захищати, враховуючи суверенітет і територіальну цілісність України, а також право держав вибирати власні механізми безпеки й альянси». За словами держсекретаря, США будуть підтримувати принцип «відкритих дверей» НАТО, і про це також йдеться у відповіді.
Посол США в Москві Джон Салліван ввечері 26 січня привіз до Міністерства закордонних справ Росії письмову відповідь Вашингтона на російські вимоги про так звані «гарантії безпеки».
Про те, що на російські вимоги, більшу частину яких фактично вже відкинули США та їхні союзники, дадуть письмову відповідь, повідомили 21 січня після зустрічі в Женеві голова МЗС Росії Сергій Лавров і держсекретар США Ентоні Блінкен. На письмовій відповіді наполягала Москва.
Росія висунула свої вимоги на тлі нарощування сил біля кордонів України. Особливо останніми тижнями на Заході все частіше звучать побоювання, що Росія готує широкомасштабну агресію проти України. Що Росія заперечує. Однак російське МЗС у разі неприйняття вимог погрожувало «військово-технічними та військовими заходами».
