Доступність посилання

ТОП новини
19 Березень 2019, Київ 07:30

Балашов про геїв, ковбасу і військову доктрину: 10 тез кандидата


Геннадій Балашов, голова партії «5.10», листопад 2016 року

Підприємець і колишній депутат парламенту (третього скликання) Геннадій Балашов робить не першу, але, можливо, останню спробу повернутися у велику політику. У рамках проекту «Один день з кандидатом» команда Радіо Свобода супроводжувала його Києвом, відвідувала заходи, купувала їжу, з’ясовувала, як він надбав свої статки і на що їх витрачає. А головне – яких перетворень він бажає Україні. Подаємо прямою мовою 10 його тез.

1. Які плани в політиці

Моя місія – спробувати витягнути цей народ з жебрацтва. Тому що найбільша проблема людей – у них немає грошей. Я хочу обмежити державу у її функціях. Тому що сьогодні держава займається грошима, займається економікою. В результаті люди – жебраки, а керівники держави – дуже багаті.

5% з продажів: купуєш – платиш. Цей податок, який замінює всі інші податки, базові. Податок на споживання. Всі: прості люди, юридичні особи, підприємства – купуючи, платять 5%. Таким чином ми позбуваємося корупційного ПДВ, скажених ставок ПДВ, які розорюють людей, залучаємо кошти на територію України. Адже це найнижче оподаткування в світі. Робимо українців багатими просто – заміною ПДВ на 5% з продажів. І, звісно, прибрати всі решту податків.

Якби я став президентом, перше, чим би я зайнявся – телевізором. Я б на телевізорі промив би людям мізки на «5.10». І після цього робіть будь-які реформи.

Ви – корм. Вас їдять чиновники, політики, з вас отримують гроші, ви берете участь у корупційних схемах – ви самі це все створюєте. Причина тут дуже проста: ваших представників у парламенті немає. Є представники олігархату, є представники чиновництва, є казнокради. Підприємців у парламенті взагалі немає, жодної людини.

Якщо не зберемо грошей на парламентську кампанію, а ми перед собою поставили завдання зібрати 2 мільйони доларів, – якщо не буде цих коштів – балотуватися більше немає сенсу. Ця країна залишиться без «5.10».

2. Про мову

Я лібертаріанець. Я розмовляю рідною мовою. А рідна мова в мене російська. Я народився у Дніпропетровську, зі мною мама і тато говорили російською. І бабуся російські казки читала. Питання не в тому, як я ставлюся до української мови, я її прекрасно розумію, іноді слова якісь використовую. І, мабуть, поступово, оскільки суспільство тисне, що більше культурні люди будуть говорити нею, то швидше ми на неї перейдемо. Але насильницьки перебудовувати свій мовний апарат… це насильство над собою.

Не можна розколювати за допомогою мови. А те, що політики вигадали хорошу «фішку» розколу – це злочин. І комусь в майбутньому це доведеться «зшивати» на інших задачах. Коли ви людям поясните: стривайте, ви вирішуєте другорядні задачі. Ну, заговорив я українською мовою, ну, що, розбагатів? Додалося? Що ти зрозумів з цього? Ти, може, книжку хорошу прочитав. Адже важливо в книжці не те, якими літерами вона написана, а те, про що там написано. Тобто смисли. Давайте до смислів.

3. Про Донбас, Крим і армію

Не Україна це вирішує. Україна бере участь, це відбувається на території України. Це вирішує світова спільнота: європейці, американці додушать Росію санкціями, і вона піде з Донбасу, з Криму. Може, здохне скотина…

Я б спробував змінити воєнну доктрину держави. Перше: невелика армія, щоб не витрачати кошти, але сильно озброєна. Друге: озброєння населення. Тоді Путін буде розуміти, чи ті, кого він пришле, що стрілятимуть з вікон.

На сьогодні наша держава не здатна оборонятися. Я говорю це офіційно. Якби Путін захотів дійти до Києва, він дійшов би. І особливого опору не зустрів би. Ось така у нас армія. У них мільйон солдатів і скажене озброєння. У нас 250 тисяч не контрактників, а призовників.

Більше про мир треба говорити. Так, непримиренні речі у нас є: Крим – ніколи, Донбас – ніколи. Це наша територія. Рано чи пізно ми їх заберемо. Але говорити про мир. І не конфліктувати з населенням. Конфліктуйте з Кремлем, з населенням не конфліктуйте.

4. Про ЄС і НАТО

Коли ви вступите в Євросоюз і в НАТО, одразу будемо говорити. Коли у вас будуть гроші. НАТО – це дуже прагматична структура. Коли ви вступаєте у НАТО, ви маєте платити десь 2% від ВВП внесок. Чи здатна Україна сплачувати 2,5–3 мільярди на рік у НАТО? Немає грошей – немає НАТО. Те ж із Євросоюзом. Бідні нікому не потрібні. Бідних ніде не люблять.

Як приєднатися до Європи точно і швидко? Запровадьте євро вільним оборотом і долар – одразу до Америки приєднаєтеся. Все, питання вирішене. Ви вже у Європі. У вас валюта їхня.

5. Про ринок землі

Безумовно, продавати. 6 країн має мораторій на землю: Північна Корея, Ангола, здається, Білорусь, Куба, Венесуела. І Україна тут. Тому тримати мораторій – це злочин.

Коли вона (земля) вам належить, ви рапс не посієте, бо він витягує усі соки. І вам потім ще потрібна купа добрив, вона має на пару постояти. Лише власник буде цим займатися

Ніколи ні польський, ні голландський, ні данський інвестор сюди не зайде, не купивши землю. Через орендні відносини ніхто в землю вкладати не буде.

Політики залякують людей: от ваша земля буде продана, вас виселять з хати. Їм не кажуть правду, що вас, селяни, позбавили права продавати свою землю

6. Про ЛГБТ

Україна одужує. Те, що уряд і поліція почали захищати гей-паради – це дуже позитивний момент. Далі телевізор має впоратися з тим, щоб пояснити суспільству, що нічого поганого тут немає.

Якби у мете ось тут були геї – мені все одно. Вони мене не цікавлять. Геї – дуже творчі. От у мене був прес-секретар гей – дуже творчий. Він відмінні тексти писав, він чудово організовував прес-конференції. Я не міг від нього відмовитися.

Шлюб – це лише договір. Нотаріальний. Якщо люди вирішили укласти договір про підтримку одне одного, вони разом живуть, разом харчуються, разом дітей ростять – це важливо з точки зору захисту людини і її власності.

7. Про податки

Звісно, не плачу податки. Звісно, ми мінімізуємо податки, як тільки можемо. Ми ховаємо від держави все, що можемо. Як би я сплачував податки, ми не стояли б у будинку, а десь у розвалюсі, і були б винні державі. У нас весь народ не платить податків. Буквально весь.

Коли будуть правильні податки, тоді я платитиму. А коли плачу податки, а Порошенко не платить, Ахметов не платить, Косюк вивозить курятину і отримує повернення ПДВ, купа бізнесменів сидять на поверненні ПДВ – я не зобов’язаний платити такій державі. Вона мене за законом обкрадає.

У нас зробили злочинцями весь народ. Ми як побратими. Просто, де які злочинці на 20 гривень. Бабця, яка продає на базарі і не платить податків, теж злочинець.

8. Про власні витрати

Я на метро не їжджу. Популізмом не займаюся. Народ має розуміти, що ми дуже далеко від нього.

Я витрачаю стільки, скільки мені потрібно. На їжу я не рахую, скільки витрачаю. Одяг я тут не купую. Цінники мене не цікавлять як такі. Єдине, я дивлюся на ціну, коли купую дорогу річ. Одяг там, чи що-небудь таке. Ну, 3 тисячі євро може злякати.

Я це взуття придбав у Мюнхені. Йшов магазином, там стоїть такий високий продавець, дивиться так: «Прада!». Тоді воно коштувало 800 євро. Цьому взуттю 6 років, щоб ви розуміли, що таке хороше взуття, що таке – погане. Воно взагалі не зношується.

9. Про перший мільйон і прибутки

Я спочатку відкрив невеликий кооператив, потім він перетворився на комісійну торгівлю. Потім я заповнив усі переходи міста. Комісійні магазини – це там, де можна було продавати дорогі речі, «бутікові», за космічними цінами, бо в магазинах їх тоді не було. Так, я був спекулянтом. Будь-який підприємець – спекулянт. І так я отримав перший мільйон.

Я хотів би бути багатшим. Трішки не вистачає для більшої свободи. Створена партія, я лідер партії, я балотуюся, але я поки не вирішив фінансове питання. Тому що коли в партію «5.10» увіллють гроші підприємці, у нас буде «5.10».

10. Про спорт, харчування і красу

У певному віці – це необхідно. Подивіться на Кучму – він займається. Який він вигляд має. Кравчук займається, але він пізно почав – після 60. Це потрібно і для краси і для здоров’я. Краса – це і є здоров’я. Хворі люди ніколи красивого вигляду не мають.

Ковбаса – це отрута. І сосиски – отрута. Хоча я люблю сосиски. Але це не можна їсти. Це їжа для бідних. Заможні люди їдять натуральне м’ясо. Хороше. Не багато. А бідні їдять усе підряд. І хліб я не їм. Моя мета, щоб громадяни теж не їли хліб. Вони будуть їсти смачні речі, корисні.

І я робив операцію. Ось тут очі підрізав. Боляче, звісно, трохи, але не страшна операція. Інша справа, що гроші мають бути на це, щоб себе приводити до ладу. Подивіться на кандидатів у президенти з мішками – це дуже «приємно» на вигляд. Йому за 55, а у нього вже все висить.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG