Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 20:38

Демонізувати ситуацію не варто, але деякі поступки Будапешту є – експерти про «угорський район» Закарпаття


Прапор Закарпатської області

На Закарпатті знову у центрі уваги «угорське питання». Цього разу хвилювання виникли у контексті нового поділу області за районами. Активно обговорюється утворення так званого «угорського району» та втручання Угорщини у державні справи України. Хоча, на місці, в області як влада, так і експерти, а також угорськомовна громада проблеми не вбачають. Хоча повністю впливи сусідньої держави не заперечують.

Про те, як мають насправді укрупнюватися райони, єдиної позиції не було з початку усього процесу. Так каже Андрій Шекета, депутат обласної ради, фахівець експертної групи з удосконалення адміністративно-територіального устрою районного рівня Закарпатської області.

Андрій Шекета
Андрій Шекета
Ще минулого року, розглядали 4 райони: Ужгородський, Мукачівський, Хустський та Тячівський/Рахівський
Андрій Шекета

«Спочатку надходили пропозиції з Мінрегіону ще минулого року, розглядали 4 райони: Ужгородський, Мукачівський, Хустський та Тячівський/Рахівський, – зазначає він. – За тим варіантом був такий жирний, тисяч на 400 жителів, Мукачівський район, куди потрапляли також, крім мукачівців, Іршавський, Берегівський та Виноградівський райони. Потім різні люди, експерти (приїжджі та місцеві) почали обговорювати ці процеси. Тоді йшлося, що межі майбутніх районів проведуть не по сьогоднішній межі, а по межі майбутніх ОТГ. Інший проєкт передбачав приєднання Іршавського району до Мукачівського, а через тиждень вже до Хустського. Також були суперечки між Тячевом та Раховом, хто центральніший».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба (ліворуч) і міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Будапешт, 29 травня 2020 року
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба (ліворуч) і міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Будапешт, 29 травня 2020 року

Стосовно Берегівського району Андрій Шекета каже, що стверджувати на 100% його появу в результаті переговорів між Будапештом і Києвом після візиту Дмитра Кулеби до Петера Сіярто не можна.

Він узгоджувався у стінах Адміністрації президента, більше того, поіменно знаю людей, які там цю тему обговорювали, у тому числі із Закарпаття, і з Берегова
Андрій Шекета

«Але знаю, що цей фактор присутній. Він узгоджувався у стінах Адміністрації президента, більше того, поіменно знаю людей, які там цю тему обговорювали, у тому числі із Закарпаття, і з Берегова. Хоча якщо подивитися на цю ситуацію без прив’язки до етнічності, то Берегівський район виглядає відносно логічним. Саме місто Берегове добре розвинуте інфраструктурно і може бути центром району. Якби там не жили угорці і створювали район, ніхто б на це увагу не звернув. Зрозуміло, що можна було трохи інакше поділити. Пішли виключно по межах сьогоднішніх районів, а не по межах ОТГ. Я б не демонізував цю ситуацію, нічого страшного не сталося, – додає депутат облради. – Найбільша проблема у тому, що люди не розуміють: функціонал району має бути зовсім інакший, за тими сервісами, за якими люди ходять зараз, – довідки, документи по освіті, майну, медицині тощо, вони будуть ходити в ОТГ, а не їхати в район, як раніше».

Проєкт Міністерства розвитку громад та територій України щодо укрупнення районів у Закарпатській області. Заплановано в області створити 5 районів із нинішніх 13 районів. Натисніть на зображення, щоб інфографіка відкрилася у більшому розмірі
Проєкт Міністерства розвитку громад та територій України щодо укрупнення районів у Закарпатській області. Заплановано в області створити 5 районів із нинішніх 13 районів. Натисніть на зображення, щоб інфографіка відкрилася у більшому розмірі

Якби угорці хотіли вплинути, вони б просили зовсім інше – Йосип Борто

Поділ на 5 районів, який пропонується, є оптимальним на Закарпатті. Цієї думки дотримується Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської облради, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, і пояснює свою позицію.

Йосип Борто
Йосип Борто

«Якщо подивитися на карту, то ми бачимо, що при такому розподілі кількість населення у всіх районах відповідає метрологічним вимогам. Вони встановлюють найменшу кількість населення, яке має бути в районі, – це 150 тисяч. За новим поділом у всіх цих районах близько 200 тисяч або дещо вище, рівномірно», – зазначає він.

За словами Йосипа Борто, галас навколо створення Берегівського району «безпідставна істерика радикалів, які, по-перше, замість того, щоб проаналізувати, що відбувається, використовують будь-які моменти для розпалювання міжнаціональної ворожнечі».

Надали аргументи і мотивували, зокрема, чому повинен бути Берегівський район
Йосип Борто

«Подивимося в історію дуже коротко. Коли виникло питання проведення адмінреформи на субрегіональному рівні, Мінрегіон розробив план зі створення 4 районів. Розподіл між районами населення був непропорційним, Мукачівський виявився дуже крупним – 450 тисяч населення. Ми, депутати облради, 12 грудня 2019 року на пленарному засіданні розглянули звернення від Берегівської та Рахівської райрад і прийняли два звернення до уряду, президента і Верховної Ради, Мінрозвитку з проханням відкоригувати запропоновану систему адміністративно-територіального устрою, передбачивши наявність 6 районів (Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Берегівський, Тячівський та Рахівський). Надали аргументи і мотивували, зокрема, чому повинен бути Берегівський район. Берегово – місто обласного значення, як і Ужгород, Мукачево та Хуст. Після світової війни другої коли створили Закарпатську область, Берегово стало центром Берегівського району, об’єднавши тоді також Виноградівський і частину Іршавського районів. Тобто є історичні корені цьому. По-третє, це місто, яке знаходиться дуже близько до українсько-угорського кордону, має дуже великі здобуття у транскордонному співробітництві і розвинений туризм. Місто має всю необхідну інфраструктуру. Тут є інституції вищої освіти, профтехосвіти, є людський ресурс тощо. Крім того, має величне значення відкриття нових КПП і реконструкція існуючих. Планується побудова об’їзної дороги навколо Берегова, що допоможе нашій магістралі Київ-Чоп об’єднатися з європейськими магістралями», – пояснює Йосип Борто.

Він зазначає, що всі звинувачення закарпатських угорців у сепаратизмі, держави – у зраді, а Будапешта – у втручанні, безпідставні. «Це видумано з певною політичною причиною. І Угорщина не втручається у внутрішні справи України Якби втрутилися, вони просили б не це, – додає Борто. – Кажуть, що влада України продає Угорщині район. Це настільки дурниця, що коментувати не хочу, але мушу, бо великий резонанс».

Після об’єднання Берегівського та Виноградівського районів угорці складатимуть тут 43%. І не тільки у цьому районі буде менша складова частина етнічних угорців
Йосип Борто

Заступник голови облради каже, що при такому розподілі «угорський район не те, що не створюється», він навпаки нівелюється: «На Закарпатті є 13 районів серед них – Берегівський єдиний, де угорці складають більшість – 75%. Ті, хто здіймають скандал, може не знають, але цей район у нас був, його просто не помічали, бо наслідків ніяких з того не було. Крім того, після об’єднання Берегівського та Виноградівського районів угорці складатимуть тут 43%. І не тільки у цьому районі буде менша складова частина етнічних угорців, а і в інших районах. Зокрема, у Мукачівському їхня кількість знизиться з 12% на 4%, в Ужгородському – із 33% на 13%. То про що ми говоримо».

Це жест Будапешту з українського боку, але не поступка – експерт

Дмитро Тужанський, політолог, експерт з українсько-угорських відносин, у своїх аргументах теж озвучує факти, про які говорить Йосип Борто: зменшення частки угорськомовного населення після об’єднання та те, що Берегівщина існувала і досі як окремий район.

Дмитро Тужанський
Дмитро Тужанський
У темі утворення нового Берегівського району справді багато політики. Є багато збігів і важко сказати, чи вони випадкові

«Наразі хвилювання через цей район є у медійній та політичний площині. Сподіваюся, на цьому рівні ці хвилювання і залишаться, а скандал, який виник, перейде у конструктивний діалог та вдосконалення фінальних рішень, – каже експерт. – У темі утворення нового Берегівського району справді багато політики. Є багато збігів і важко сказати, чи вони випадкові, чи хтось грає свою гру. Дійсно, про можливість створення Берегівського району заговорили всерйоз лише нещодавно, і це збіглося в часі зі зближенням Києва та Будапешта. Утім, я не схильний вважати, що створення цього району є поступкою Будапешту. Жест з українського боку – можливо, але не поступка, хоча б тому, що створення цього району Будапешт не вимагає. Він хотів би угорський район на Закарпатті, але зовсім в інших межах».

Ще один момент, на якому наголошує Дмитро Тужанський: усі ключові посади в нинішньому Берегівському районі вже протягом тривалого часу займають етнічні угорці. Так, мером Берегова є представник Демократичної спілки угорців (УМДС) Золтан Бабяк, головою Берегівської райради – представник Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шін, а головою РДА – Іштван Петрушка, який прийшов у політику з командою Арсенія Яценюка.

«Попри усе це, окрім дрібних провокацій, місцевого референдуму з приводу перейменування міста Берегове на угорську назву Берегсас в 2010-му (який до речі провалився, бо угорці вже тоді не складали більшість населення міста), а також автономістські рухи угорців Закарпаття у період проголошення незалежності України на початку 90-х, ніяких серйозних відцентрових процесів у регіоні з угорцями не були пов’язані, – пояснює політолог. – Навіть у вкрай важливий період 2013-2015 років, коли в Україні була революція та почалася війна, а угорці отримали найбільше представництво у місцевій владі в історії (фракції практично у всіх райрадах області, посаду першого заступника голови облради та повну владу в Берегівському районі)».

Нинішній скандал, за словами Дмитра Тужанського, виглядає парадоксальним ще й тому, що на тлі докорів у бік української влади про створення угорського етнічного району на Закарпатті, одна з основних угорських організацій КМКС також критикує це рішення. Акцентуючи, що в новому районі частка угорців зменшиться, і вони проти цього.

Зміна адміністративного устрою відбувається разом із децентралізацією. Більшість повноважень перейде на рівень об’єднаних громад (ОТГ), а не районної влади
Дмитро Тужанський

«Аби новий Берегівський район став справді «угорським», тобто, щоб у ньому угорці складали більшість, то до нього варто було б додати, окрім Виноградівського, ще бодай чималий шмат південної частини Ужгородського району, де компактно проживають угорці, як то найбільше угорське село Закарпаття Велика Добронь, а не тільки кілька сіл з Мукачівського району, як то Серне та Баркасово, які стали частиною Батівської ОТГ, – коментує Дмитро Тужанський. – Також дуже важливо враховувати, що зміна адміністративного устрою відбувається разом із децентралізацією. А це означає, що у підсумку більшість повноважень перейде на рівень об’єднаних громад (ОТГ), а не районної влади».

З огляду на це, каже Тужанський, говорити про якісь поступки Будапешту в питанні створення Берегівського району на Закарпатті – просто нелогічно. А якщо геть спрощувати, додає експерт, то Віктор Орбан навряд чи проміняє угорську мову на угорський район.

Олексій Петров, нещодавно призначений голова Закарпатської ОДА, який почав вивчати райони області саме з угорськомовних, запевняє, що «ніякого угорського питання немає».

«Немає ніяких етнічних ознак. Там проживають українці. І ані за національним принципом, ані за етнічним фактором такі рішення (поділ районів) не приймаються», – каже Олексій Петров.

За його словами, як основну з методик при створенні нового територіально-адміністративного устрою використовували європейську систему. Закарпатська ОДА дотримується версії про 6 районів, за якою, крім проблеми Берегівського району, планують вирішити ще й протистояння Рахова-Тячева, які за урядовими планами мали б об’єднати в один район.

Цю позицію голова облдержадміністрації 12 червня представив на засіданні Кабміну, на якому, зокрема, розглядали проєкт постанови Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів. Петров запевнив, що зауваження вивчають і приймуть до уваги під час розгляду у комітеті Верховної Ради.

  • Зображення 16x9

    Ірина Бреза

    На Радіо Свобода працюю з 2015 року. Закінчила факультет романо-германської філології Ужгородського національного університету. У журналістиці – з 1998 року. Стажувалась у Freie Universität Berlin за програмою для журналістів, у редакції Savannah Morning News. Працювала у регіональних ЗМІ Закарпаття, всеукраїнських виданнях та інформагенціях.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG