ЗСУ змогли розширити плацдарм на лівому березі Дніпра –заявила речниця пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк на брифінгу 29 січня.
«Але треба усвідомлювати, що лінія фронту дуже гнучка і під тиском ворожих підрозділів. Ми знаємо, що їх набагато більше на лівому березі, вони набагато краще укріплені і мають відповідне тилове підґрунтя, яке може їх забезпечувати – на відміну від наших, у яких за спинами Дніпро», – зазначила Гуменюк.
Повідомлення про те, що українські морпіхи почали перетинати Дніпро у районі села Кринки, почали з'являтися у середині жовтня 2023 року. Приблизно за місяць українське командування визнало існування невеликого плацдарму на березі Херсона.
Відтоді армія Росії намагається витіснити ЗСУ з лівого берега, атакуючи плацдарм за допомогою керованих авіабомб та піхоти – але безуспішно. Наприклад, вранці 30 січня Генштаб повідомив про 8 штурмів позицій ЗСУ на Херсонському напрямку.
Серед цілей, які переслідує український десант на лівому березі Дніпра, військові аналітики називали перерізання великої траси Е-58, що ускладнило би логістику загарбників на цій ділянці фронту, а також відсунення позицій росіян на 20-30 кілометрів, щоб вже повноцінно форсувати річку з бронетехнікою для подальшого наступу.
Головні питання випуску:
Як ЗСУ вдалося розширити плацдарм на лівому березі Дніпра – і про яке просування йдеться?
Які перспективи відкриває перед ЗСУ просування навпроти Херсона?
_____________________________________________________
Південь
- Армія Росії «зазнає великих втрат» через удари артилерії і дронів, які «прикривають український плацдарм у Кринках на лівому березі Дніпра», заявили 12 січня в Міністерстві оборони Великої Британії, посилаючись на дані розвідки.
- Наприкінці листопада 2023 року британська розвідка зазначала, що бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважає їх «дуже проблемними».
- У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
