Поки в Брюсселі очікують результати виборів в Угорщині, європейські дипломати фактично відкладають ключові рішення – від кредиту Україні на 90 мільярдів євро до нових санкцій проти Росії. Саме від того, чи залишиться при владі Віктор Орбан, чи переможе опозиція, залежить, чи зможе ЄС розблокувати низку рішень, які Будапешт досі стримує своїм правом вето.
Цього тижня в ЄС спостерігається певне затишшя, адже через наближення Великодніх свят у Брюсселі проходить небагато важливих зустрічей. Однак це затишшя пов’язане не лише зі святами – більшість очікує, можливо, найважливіших виборів у Європі цього року, коли Угорщина обиратиме новий парламент 12 квітня.
Оскільки значна частина політики ЄС – зокрема підтримка України – стала елементом угорської виборчої кампанії, у столиці ЄС панує відчуття, що рух почнеться лише після виборів, незалежно від того, чи зможе Віктор Орбан із партії «Фідес» продовжити своє 16-річне правління, чи переможе його суперник Петер Мадяр і партія «Тиса».
Люди слухають, як Петер Мадяр, лідер опозиційної партії «Тиса», виголошує промову під час святкування Національного дня Угорщини, яке також вшановує Угорську революцію 1848 року проти правління Габсбургів, у Будапешті, Угорщина, 15 березня 2026 року.
Цей оптимізм ґрунтується на тому, що хоча Орбан зробив багато різких заяв щодо України та президента Володимира Зеленського, особливо останніми місяцями, очікується, що він «дещо пом’якшить позицію», як зазначило джерело Радіо Свобода, якщо переможе, і дозволить зняти частину своїх вето.
Майже всі співрозмовники Радіо Свобода з інституцій ЄС та держав-членів відкрито визнають, що віддали б перевагу перемозі «Тиси». Водночас вони застерігають: хоча відносини ЄС і України, ймовірно, покращаться за Мадяра, він усе одно буде жорстким щодо Києва і не обов’язково одразу розблокує все заблоковане.
Щось розморозиться? Чи ні?
Які рішення, заблоковані Будапештом, можуть бути розморожені після голосування, незалежно від того, хто стане прем’єром?
Передусім у Брюсселі очікують, що кредит Україні на 90 мільярдів євро, спочатку схвалений Орбаном у грудні, але згодом заблокований через відсутність поставок російської нафти трубопроводом «Дружба», буде затверджений у квітні.
Наразі в Україні працює група експертів Європейської комісії, і хоча вони ще не отримали доступу до пошкодженого трубопроводу, в ЄС сподіваються, що інфраструктуру незабаром відновлять, постачання нафти до Центральної Європи відновиться, а кредит буде схвалений – попри те, що політичні процеси в Будапешті та Києві не дозволяють рухатися до 12 квітня.
Також після виборів очікується ухвалення 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії, який спочатку планували затвердити до четвертої річниці повномасштабного вторгнення 22 лютого. Початкову пропозицію – зокрема заборону морських послуг, пов’язаних із російськими нафтопродуктами – ймовірно, послаблять або повністю вилучать через зростання енергетичних цін на тлі конфлікту з Іраном.
Якщо переможе «Тиса», у Брюсселі прагнутимуть повернутися до попередніх санкційних пропозицій, які Угорщина досі блокувала. Йдеться, зокрема, про санкції проти російської ядерної енергетики, які можуть заблокувати інші країни ЄС, що співпрацюють із «Росатомом».
Петер Мадяр, лідер опозиційної партії «Тиса», прибуває на передвиборчу поїздку до Дьйора, Угорщина, 15 листопада 2025 року.
Потенційний уряд Мадяра може бути більш схильним підтримати індивідуальні санкції проти російського патріарха Кирила або керівників російських спортивних організацій – нинішній уряд Орбана виступає проти таких рішень.
Можуть відновитися спроби запровадити санкції проти агресивних ізраїльських поселенців на Західному березі, а також проти лідерів партії «Грузинська мрія», хоча інші країни, як-от Чехія чи Словаччина, можуть перебрати на себе роль блокувальників.
Оскільки всі санкційні рішення потребують одностайності, Брюссель уважно стежитиме, чи новий уряд Угорщини не виключатиме осіб зі списків перед кожним продовженням санкцій.
Сформований партією Орбана «Фідес» уряд відомий тим, що використовував згоду на продовження санкцій для виключення російських олігархів зі списків.
Схоже, Словаччина також опанувала цю практику.
Якщо «Фідес» залишиться при владі, низка питань щодо України залишиться складною. Орбан чітко заявляє, що не бачить Україну майбутнім членом ЄС і з 2024 року блокує початок переговорів про вступ.
Водночас Мадяр також не підтримує швидкий вступ України до ЄС і наполягає, що процес «має базуватися на заслугах» і потребує часу.
Уряд «Фідес» також блокує військову допомогу Україні: 6,6 мільярда євро через Європейський фонд миру, передачу супутникових знімків, а також розширення мандатів місій ЄС в Україні.
У Брюсселі сподіваються, що ці вето можуть бути зняті у разі зміни влади.
Нарешті, очікується, що в майбутньому більше зовнішньополітичних заяв підписуватимуть усі 27 країн ЄС. Останніми роками через угорські вето заяви часто виходили лише від імені глави дипломатії ЄС – наприклад, щодо виборів у Білорусі, ордера МКС на арешт Володимира Путіна чи річниці смерті Олексія Навального.