Фігуранти «плівок Міндіча» у справі НАБУ з викриття корупції у сфері енергетики мають резидентські, майнові та фінансові зв’язки у Словаччині. Мова про колишнього бізнес-партнера президента України Володимира Зеленського по «Кварталу 95» – нині підозрюваного Тимура Міндіча, бізнес-партнера Міндіча – підприємця Ігоря Хмельова, а також Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає одним із тіньових менеджерів схеми «відкатів» в «Енергоатомі». За даними українського слідства, частина коштів із викритої правоохоронцями схеми могла бути легалізована, в тому числі, через словацькі компанії. Про це йдеться у спільному матеріалі словацького Центру журналістських розслідувань імені Яна Куцяка (ICJK) та «Схем» (проєкт Радіо Свобода).
TIM&TIM та «Шмель»
Відповідно до словацького комерційного реєстру, один з ймовірних організаторів корупційної схеми в енергетиці Тимур Міндіч здавна займався підприємницькою діяльністю у Словаччині. Що додатково пов’язує його із Ігорем Хмельовим – ще одним українським бізнесменом, ім’я якого згадується в контексті іншої резонансної історії, пов’язаної з компанією-виробником дронів Fire Point.
Так, у 2016 році Міндіч офіційно розпочав свою бізнес-діяльність у Братиславі – він зареєструвався як приватний підприємець в районі під назвою Нове Місто. І, схоже – у місці масової реєстрації, адже вказана в документі адреса, згідно з Google Maps, – це багатоквартирний будинок, де також «прописана» низка інших компаній. Зазначений основний вид діяльності Міндіча – «інша роздрібна торгівля поза магазинами, кіосками та ринками». В 2017 році додались такі види діяльності, як «надання кредитів», «рекламні послуги» та «дослідження ринку та громадської думки» тощо.
Тимур Міндіч
У 2017-му Тимур Міндіч увійшов як партнер до словацької компанії Blackrock Consulting s.r.o (s.r.o – товариство з обмеженою відповідальністю), яка була заснована за рік до цього трьома громадянами Росії. Того ж дня фірма змінила назву на TIM&TIM. Цю компанію Міндіч придбав разом із партнером – українцем Ігорем Хмельовим. Останній також зареєструвався як підприємець у Словаччині у тому ж місяці і того ж року, а також за тією ж адресою, що й Міндіч.
За даними зі словацьких реєстрів, основним видом діяльності TIM&TIM є оптова торгівля одягом і взуттям, однак перелік значно ширший – від кур’єрських послуг до дослідження ринку та громадської думки. Упродовж останніх років (за винятком 2022-го) компанія демонструвала значні фінансові показники: її річні обороти коливалися в районі одного мільйона євро, а у 2019 році сягнули 4 мільйонів євро. Прибутки, однак, були значно скромнішими – минулий рік компанія завершила з прибутком у 12 тисяч євро.
Тимур Міндіч вийшов зі складу власників цієї фірми наприкінці березня 2025 року за невідомих обставин, адже документи, які могли б це пояснити, в комерційному реєстрі Словаччини відсутні.
Таким чином Хмельов, якого називають бізнес-партнером Міндіча, наразі лишився єдиним власником і директором TIM&TIM. Також із літа 2021 року він володіє третиною іншої словацької компанії – Lamačská Brána. Заснована у 2020 році фірма займається розробкою будівельних проєктів та будівництвом житлових і нежитлових будівель.
На початку 2022 року, згідно з опублікованим на сайті братиславського району Ламач документом, Lamačská Brána запланувала новий інвестиційний проєкт, під який отримала від місцевої влади дозвіл на вирубку дерев. Однак журналістам не вдалось знайти у відкритих джерелах даних щодо цього проєкту чи його розвитку, а сама фірма з моменту заснування постійно має нульовий дохід та є збитковою.
Як з’ясували журналісти, на частині ділянки, де було заявлене будівництво, стоїть невеликий сімейний будинок. Разом з прилеглими ділянками він належав дружині Ігоря Хмельова Ірині та ще двом українцям – бізнесменам Петру Белзу (Wexler Group) і Максиму Рибцову. У 2022 році, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення, власники пропонували місцевій владі надати цей будинок для прийому біженців. 15 грудня цього року Ірина Хмельова продала свою частку.
Сімейний будинок, частка якого належала Хмельовій
Проте в Хмельової і досі є нерухомість у Словаччині. Разом з чоловіком Ігорем вони також придбали квартиру в селі Маріанка (біля міста Ступава в окрузі Малацка) у 2017 році. Їхнім сусідом є вищезгаданий Петро Белз.
Будинок, квартира в якому належить Хмельовим
Журналісти ICJK відвідали усі ці адреси, зокрема, щоб дізнатись більше про словацький бізнес Ігоря Хмельова та роль Тимура Міндіча у ньому.
У Маріанці журналістам ніхто не відчинив, хоча перед будинком був припаркований автомобіль з українськими номерами. За інформацією «Схем», цією машиною користувався Хмельов.
Сімейний будинок у Братиславі виглядає занедбаним, схоже, що ним давно ніхто не користується.
Дзвінок на паркані будинку в Братиславі
Зв'язатись з Ігорем Хмельовим за знайденими номерами поки не вдалось. Він також не відповів на запитання в месенджері про словацький бізнес, де його партнером донедавна був Тимур Міндіч.
Призначений державою адвокат самого Міндіча, оголошеного у розшук, передавати своєму підзахисному питання «Схем» відмовився. Раніше, під час обрання Міндічу запобіжного заходу у суді, адвокат казав, що не може зв’язатися зі своїм клієнтом. Чи вдалось йому поспілкуватися з ним після цього, захисник не відповів.
«Рокет»
11 листопада 2025 року у ВАКС обирали запобіжний захід Ігорю Миронюку (кодове ім’я на «плівках» – «Рокет»). Він, за версією слідства, разом із Дмитром Басовим (на записах «Тенор») керували «тіньовими процесами» у межах «злочинної організації». Під час засідання прокурор САП заявив, що підозрюваний має зв’язки зі Словаччиною.
За даними обвинувачення, у вересні 2025 року Миронюк говорив Басову, що володіє компанією та рахунками, зокрема, у Словаччині, а його колишня дружина з сином, з якими він «підтримує тісні стосунки», проживають «за кордоном». Журналісти вирішили це перевірити.
Відповідно до словацького реєстру, Ігор Миронюк дійсно має бізнес у цій країні.
Розпочав його ще у 2008 році разом із дружиною Оленою, нині вже колишньою, та сином Артуром. Родина мала частки у компанії SU-CONSULTING s.r.o., що головно займається рекламою. У 2014 році вони продали цей бізнес.
Ігор Миронюк досі залишається партнером і виконавчим директором іншої словацької компанії – UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Основний вид діяльності – «неспеціалізована оптова торгівля». Але вона не виглядає прибутковою – за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше 2 тисяч євро. Раніше частку в цій фірмі мала і Олена Миронюк, та у липні цього року, схоже, передала її сину Артуру.
Ігор Миронюк у суді
Натомість, місяцем раніше, у червні 2025 року, Олена Миронюк придбала іншу словацьку компанію, що спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі – Management alternative technologies s.r.o. Номінальний розмір її внеску – 5 тисяч євро (фактична сума може відрізнятися – ред.). В офіційних реєстрах поки немає інформації щодо фінансових показників фірми з того часу.
Але членів сім'ї Миронюка зі Словаччиною пов'язують не тільки давні і нові бізнеси, але й нерухомість.
Так, у 2014 році син Миронюка Артур купив квартиру на 22-му поверсі багатоквартирної новобудови неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.
А колишня дружина Миронюка, з якою, за даними слідства, він підтримує зв’язок, придбала будинок в передмісті Братислави влітку 2023 року. Будинок розташований у місті Шаморін, у 10 хвилинах ходьби від Дунаю та у 20 хвилинах їзди автівкою до центру столиці Словаччини. У кадастрі не вказана сума угоди, втім зазначено, що нерухомість куплена без кредиту. Відповідно до оголошень, наразі один із сусідніх будинків в цьому районі продають за пів мільйона євро.
Комплекс у передмісті Братислави, де придбала будинок дружина Миронюка
Журналісти ICJK також навідались за цією адресою, щоб розпитати колишню дружину Ігоря Миронюка (сам він досі перебуває в Україні під вартою – ред.) про словацький бізнес та ймовірні плани щодо можливого виведення грошей від схем, викритих слідством. Однак двері ніхто не відчинив.
Будинок дружини Миронюка
Журналісти «Схем» адресували запитання щодо словацького бізнесу та майна адвокату Ігоря Миронюка, який раніше називав докази українського слідства у справі про корупцію в енергетиці непереконливими. У розмові з журналістами захисник відмовився надати коментар до моменту публікації та пообіцяв надати його пізніше, після спілкування зі своїм підзахисним. Редакція додасть відповідь по суті після того, як її отримає.
Враховуючи «словацький слід» фігурантів справи «Мідас», журналісти запитали у словацьких правоохоронців – чи зверталися до них представники НАБУ або САП щодо можливої співпраці в українському розслідуванні. У словацькій поліції відповіли, що «не отримували жодного офіційного запиту про співпрацю з боку відповідних органів України», а в Генеральній прокуратурі Словаччини відмовили в наданні відповіді по суті, оскільки запитувані факти «є предметом службової таємниці і пов'язані виключно з кримінальним переслідуванням, яке в цей час ведеться на території України українськими органами».