Чому російська ППО почала так часто пропускати удари українських далекобійних дронів та ракет, Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснили у першій частині. Коротко – через зростання кількості та технологічності українських БПЛА, ставку РФ на дорогі «Панцирі» проти дешевих дронів, а також завдяки цілеспрямованій кампанії Сил оборони з винищення російської ППО, про що говорили українські фахівці, іноземні аналітики та російські блогери.
Зараз розглянемо, як Росія уже зараз пробує захищатися, чи вдасться їй це зробити швидко (спойлер – навряд) та як цей факт може вплинути на хід війни.
«Україна намацала нашу «ахіллесову п'яту» та подвоїть виробництво дронів до літа. Європа штампує їх тисячами. А ми продовжуємо збивати дешеві БПЛА дорогими ракетами та виправдовуватися: «абсолютної ППО не існує», – так російський мілблогер завершує пост про низку кроків, які, на його думку, можуть поліпшити ефективність російської ППО.
Донбас Реалії виділили три великі блоки кроків, які зробила свого часу Україна і, ймовірно, намагатиметься зробити Росія, щоб завадити ударам: створення «малої ППО», залучення армійської авіації до роботи ППО, а також креативні дії.
Разом із українськими експертами спробуємо їх проаналізувати та визначити, чи допоможуть вони агресору прикрити своє небо.
1. Створення «малої ППО»
Україна вирішила проблему захисту тисяч об'єктів по всій країні побудовою системи, в якій ракети-перехоплювачі здебільшого витрачаються тільки у разі застосування ракети із великою бойовою частиною або у інших екстрених випадках. Для побудови аналогічної Росії доведеться майже «з нуля» створити так звану «малу ППО», а саме зробити три кроки:
- рекрутувати та розгорнути мобільні вогневі групи (МВГ)
У листопаді минулого року російські ЗМІ повідомили про старт набору резервістів у 20 регіонах РФ для охорони «критично важливих об'єктів».
«Росія так чи інакше копіює найбільш вдалі практики, які використовують наші Сили безпеки і оборони. Це, до прикладу, організація загонів так званих БАРС («Боевой армейский резерв страны», проєкт Міноборони РФ із набору резервістів – ред.), це мобільні вогневі групи», – каже оглядач видання «Мілітарний» Вадим Кушніков.
«Це кулемети, встановлені на джип, чи там ЗУшка (зенітна установка – ред.), встановлена на джип – вони все одно доволі ефективні. І у ворога ніяких інших варіантів немає, як повторювати цю архітектуру», – пояснює засновник благодійної організації «Реактивна пошта» та військовий експерт Павло Нарожний.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Після атаки ЗСУ на хімзавод «Апатит» дехто «дав дьору», а дехто рахує прильоти, хоч «на людей в РФ наср*ти!»Однак успішні удари Сил оборони по низці цілей в Росії показали, що із процесом створення МВГ у РФ щось пішло не так. Зокрема, після успішного ураження по нафтовому терміналу «Шесхаріс» та фрегату «Адмірал Макаров» у порту Новоросійська ISW зазначив, що Кремль, ймовірно, «досі не повністю розвинув або ще не розгорнув систему мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів або інших недорогих систем для захисту від ударів України, що повторюються, по широко розкиданих цілях у РФ».
Це підтверджується і словами губернатора Ленінградської області РФ Олександра Дрозденка в середині квітня, коли після кількаденної атаки Сил оборони він заявив про створення «додаткових МВГ» для захисту неба. «Клюнув смажений півень», – прокоментував цю заяву один із російських військових телеграм-каналів.
- створити та масштабувати виробництво дронів-перехоплювачів
В Україні дрони-перехоплювачі стали невід’ємною частиною системи «малої ППО» – через простоту виробництва та дешевизну. За березень 2026 року вони збили більш ніж 33 тисячі цілей – «шахедів», «гербер» та інших БПЛА – вдвічі більше, аніж у лютому, повідомив міністр оборони Михайло Федоров.
Він же заявив про значне нарощення виробництва – за чотири місяці цього року військо отримало вдвічі більше дронів-перехоплювачів, аніж за весь 2025 рік.
Військовослужбовець підрозділу ППО 420-го окремого батальйону безпілотних систем «Хорт» готує до запуску дрон-перехоплювач P1-Sun, Харківська область, 18 березня 2026 року. Дрон P1-Sun виробляє українська компанія SkyFall
В Україні зараз цей тип БПЛА став також чи не головним полем для інновацій – ними керують за тисячі кілометрів, прикріплюють до легкомоторних літаків та надводних безекіпажних катерів. Їхню ефективність засвідчив і високий попит на подібні системи з боку країн Близького Сходу.
Однак до цього Україна йшла майже рік, кажуть експерти.
«Той самий Darknode (батальйон із протидії «шахедам» 412-ї бригади Nemesis – ред.) робив велику роботу з європейськими компаніями, з українськими, щоб випрацювати якийсь стандарт, – розповідає військовослужбовець батальйону безпілотних систем 59-ї штурмової бригади СБС Серж Марко (псевдо Олександра Карпюка).
– Коли до них прибігли влітку [2025 року] і сказали: о, так, хто ви тут? Давайте 10 тисяч дронів! А вони: ми тут виробляємо в гаражних умовах 50 дронів на місяць. У нас їх ніхто не купляв, це суто наше хобі. Нам [для нарощення виробництва] потрібно станки закупити, компонентну базу. А компонентну базу треба замовити, і вона до тебе півтора місяці тільки йде. Людей треба навчити, навчити паяти, зробити ОТК якесь (обов'язковий технічний контроль – ред.), щоб не робити брак. Це ж якісь процеси. І вони забирають багато часу».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Пісюн» проти «Шахеда». Українські дрони-перехоплювачі б'ють рекорди і цікавлять інші країниРосія ж перебуває на етапі тестування перших зразків подібного виду озброєння, стверджують фахівці.
Навесні минулого року з'явилися повідомлення про «Елку» – перший БПЛА-перехоплювач російського виробництва. Але він призначався для ураження FPV-дронів, важких дронів-бомберів (типу Vampire) та великих дронів-розвідників – але аж ніяк не далекобійних українських на кшталт «Лютого» чи FP-1. Про це свідчать відсутність бойової частини, мала дальність польоту (до 1,6 км) і робоча висота (до 800 м).
Восени того ж року Росія провела випробування більш класичного дрона-перехоплювача з вертикальним зльотом і чотирма двигунами. Як зазначили у виданні «Мілітарний», візуально він був схожий схожий на український дрон-перехоплювач Sting. Відтоді про його широке виробництво чи масове застосування армією РФ не повідомлялося.
«У нас ви зможете знайти виробників [дронів-перехоплювачів], мабуть, 10. Різних моделей, по-різному побудованих – на базі дрона-коптера, на базі літачка і так далі. Вони цей шлях тільки починають», – констатує Павло Нарожний.
Your browser doesn’t support HTML5
Перм вдруге за два дні атакували українські безпілотники (відео)
- створити та розгорнути систему виявлення дронів
Останнє завдання, що стоїть перед РФ для побудови «малої ППО», здається найпростішим, але є найбільш технологічним та ключовим для його ефективності, кажуть експерти.
«Розгорнути акустичні системи, аеростати із РЛС» пропонує вищезгаданий російський мілблогер для поліпшення процесу пошуку українських дронів. Проте, як показує досвід Сил оборони, виявити дрон для його збиття замало.
Наприкінці квітня цього року агенція Reuters повідомила, що українські військові навчили американських колег на авіабазі США в Саудівській Аравії користуватися українською системою Sky Map. Вона, за даними журналістів, «широко використовується українськими військовими для виявлення загроз від дронів, зокрема безпілотників Shahed, розроблених Іраном, та здійснення контратак за допомогою безпілотників-перехоплювачів».
Українська система командування та управління Sky Map об’єднує дані про повітряні цілі з різних типів засобів виявлення – від радіолокаційних станцій до звукових датчиків – і виводить їх на один планшет.
Про те, що збити дрон – це не лише купити перехоплювач, пояснював і президент України Володимир Зеленський.
«Навіть ті країни, які якось там тишком-нишком купували – це я так говорю, без закидів – десь брали дрони-перехоплювачі, вже, я думаю, розібралися, що без наших військових, операторів, нашого «софта», там радарне поле, багато різних нюансів – без всього цього перехоплювачі не працюють», – заявив він.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Пісюн» проти «Шахеда». Українські дрони-перехоплювачі б'ють рекорди і цікавлять інші країни«Це велике зусилля – робота програмістів для того, щоб об'єднати це все діло (засоби виявлення і знищення повітряних цілей - ред.) в одну велику мережу і цим керувати. Це тисячі радарів, які стоять, постійно сканують небо, передають інформацію на планшети, якими далі керуються оператори ППО, льотчики і так далі. Тобто це все питання часу. У нас на це пішли роки», – каже засновник благодійної організації «Реактивна пошта» та військовий експерт Павло Нарожний.
2. Залучення армійської авіації до системи ППО
Україна збиває до 40% повітряних цілей дронами-перехоплювачами – про це на початку травня повідомив заступник командувача сил безпосереднього протиповітряного прикриття Повітряних сил Юрій Черевашенко. Збиття більшої частини БПЛА, таким чином, припадає на більш традиційні засоби ППО – зокрема, мобільні вогневі групи та авіацію.
«Інтегрувати гелікоптери та винищувачі (МіГ-31, Су-35) у систему ППО – вони ефективно перехоплюють дрони, але сьогодні діють самі по собі», – пропонує рецепт для російської ППО вищезгаданий російський блогер.
В Україні армійська авіація – літаки МіГ-29, F-16, «Міражі», гелікоптери Мі-8 – активно працюють як допоміжна ланка ППО. Оснащені кулеметами, вони патрулюють повітряний простір та страхують мобільні вогневі групи на випадок масованого нальоту дронів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«С-400 завжди летить у спину»: пілот МіГ-29 про бойову роботу біля лінії фронту і ППОРосії ж для того, аби доєднати свою авіацію до системи ППО у межах усієї країни (яка у РФ, як ми з'ясували вище, у зародковому стані), доведеться її десь узяти.
По-перше, констатують експерти, більшість російських винищувачів задіяні на фронті в Україні. На них покладена місія повітряної підтримки штурмових підрозділів, і головне – скидання керованих авіаційних бомб (КАБів) на позиції Сил оборони. КАБи, зауважують, стали чи не головним засобом російського просування – бомби із бойовою частиною у сотні кілограмів «розносять» українські міста та укріплення.
Наслідки російського авіаудару по Краматорську, Донецька область, 5 травня 2026 року
Російська авіаційна бомба «ФАБ-1500» у центрі Краматорська, 8 лютого 2026 року
Наслідки російського обстрілу Слов'янська, 5 жовтня 2025 року. Дві російські авіабомби (КАБи) влучили у багатоповерхівку
Другу проблему «підсвітив» російський пілот ударного гелікоптера Ка-52 та автор Z-телеграм-каналу «Воевода вещает» Російський пілот ударного гелікоптера Ка-52 та автор Z-телеграм-каналу «Воевода вещает» Олексій Земцов, як раніше зазначив журналіст із Донецька Денис Казанський, раніше «відкрито хвалився тим, що «очищав від «х*хлів» окуповані території та здав «на підвал» дівчину з Бердянська лише за те, що вона розмовляла українською мовою». Нещодавно Земцова перевели у штурмовики та порушили справу за «дискредитацію російської армії».. В одному із постів він написав, що «у країні простоюють десятки, якщо не сотні Мі-8 та Мі-24».
За його словами, льотчики та техніки на них «самі зберуться», якщо їх покликати – але цього ніхто не робить. У іншому пості він закликає «сформувати кілька окремих ланок на Мі-24, оплативши ремонт гелікоптерів, паливо та грошове забезпечення екіпажам», зазначивши, що «товкмачить про це уже п'ятий рік».
3. Креативні дії
Наприкінці 2023 року Україна на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів до радянських систем «Бук» оголосила про створення гібридних систем FrankenSAM (від Frankenstein + SAM – тобто Франкенштейн + ЗРК).
Ідея полягала у тому, щоби пристосувати американські та британські ракети до радянських установок – і вона спрацювала. Згодом FrankenSAM почали називати будь-яку систему, в якій ракети пристосовуються до невластивої їм пускової установки.
Навесні 2026 року російські військові блогери продемонстрували схожу за принципом розробку: на вантажівку «Урал» прикріпили ракети «повітря-повітря» Р-77-1.
Розробка ракети почалася 2003 року для російських винищувачів та бомбардувальників – і має солідні як для перехоплювача характеристики. Вона оснащена неконтактним лазерним підривником, що збільшує ймовірність ураження цілі, а також активною головкою самонаведення, що дозволяє влучати в ціль без «підсвітки» радіолокаційної станції.
Її запуск із землі вже випробовували 2024 року із пускової установки «Урал-375» – яка, зокрема, використовується, для розміщення реактивної системи залпового вогню «Град».
«Серійне виробництво стартувало ще в середині нульових років, тож дійсно певні запаси у них є. Якщо ми бачимо, що повітряне командування [РФ] дає подібні ресурси – значить, вони є в певній кількості для такого умовно нецільового призначення», – припускає оглядач видання «Мілітарний» Вадим Кушніков.
Російські ракетні комплекси С-300 на генеральній репетиції військового параду до Дня перемоги, Москва, 5 травня 2024 року
Іще одна опція для Росії «асиметрично» відповісти на українські удари – попросити допомогу у країн-партнерів. Із такої можливості Кремль уже скористався 2022 року, коли звернувся до Ірану із проханням про поставку далекобійних дронів «Шахед-136».
Цього разу РФ може попросити ракети-перехоплювачі чи системи ППО у Північної Кореї або Китаю – за словами експертів, проблем із несумісністю типів озброєння чи довгим навчанням екіпажів розрахунків не буде.
«Найбільш сучасні та провідні системи протиповітряної оборони в Китаї і в Північній Кореї базуються ще на радянських та російських розробках. Так, до прикладу, лінійка С-300/С-400 була офіційно передана до Китаю, там вона пройшла шлях вивчення та реверс інжинірингу (дослідження з метою зрозуміти принцип розробки – ред.), і на базі неї були створені відповідні системи – такі, як, до прикладу, HQ-9, яка є копією системи С-400», – каже Вадим Кушніков.
Вікно можливостей для Сил оборони?
Як бачимо, російські військові блогери тільки починають обговорювати реформу власної ППО, а українські експерти вважають, що її докорінна перебудова забере чимало часу. Скільки саме та які можливості це відкриває перед Україною?
Інститут вивчення війни підрахував, що у квітні Україна завдала щонайменше 18 ударів по російській нафтовій інфраструктурі та щонайменше 41 удар по російських військових об'єктах у щонайменше 19 суб'єктах РФ.
За квітень дальність, обсяг та інтенсивність ударів Сил оборони економічних та військових об'єктах в Росії та на окупованих територіях тільки збільшились, констатують в ISW.
«Ну як їх всі закрити? Це технічно неможливо. Ремонтувати це дорого. А привести цю систему до колапсу, я думаю, за декілька місяців абсолютно можливо», – вважає Серж Марко.
Пожежа на території Пермської нафтоперекачувальної станції після другого поспіль нічного українського удару, 30 квітня 2026 року
Паралельно Україна заявляє, що продовжує нарощувати виробництво безпілотників та завершує розробку власної балістичної ракети. На думку опитаних нами експертів, перед Україною цьогоріч відкривається вікно можливостей кардинально скоротити кількість ресурсів Росії для подальшого ведення війни.
«Наші ж системи теж на місці не стоять. У нас йде активний розвиток FP-7, FP-9, це балістична ракета. А балістику збивати на порядки складніше, ніж збивати «шахеди», – зауважує Павло Нарожний. – Їм доведеться десь брати «з повітря» велику кількість систем С-400 і С-500, яких у них немає, а також ракет до цих систем. В динаміці, якщо подивитися, вони упустили стратегічний момент для того, щоб розбудувати свою систему ППО».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Якісний ривок українських БПЛА». Регіони Росії – під ударами українських дипстрайківУ квітні Росія зменшила видобуток нафти на 300-400 тисяч барелів на добу, порівняно із першими трьома місяцями року, через українські удари по портах на нафтопереробних заводах – порахували журналісти Reuters. Вони зазначили, що це найнижчий показник видобутку за останні шість років і це, ймовірно, вдарить по доходах РФ на тлі дефіциту бюджету.
І хоча параметри російського бюджету поки не мають критичний вигляд, у розвідці Швеції заявили, що вони навмисне спотворені, аби змусити західних союзників України повірити, ніби російська економіка витримує тиск санкцій і військових витрат.
«Російська економіка може піти лише за одним із двох сценаріїв: довгостроковий спад чи шок. У будь-якому випадку вона продовжить рух низхідною траєкторією до фінансової катастрофи», – вважає очільник військової розвідки Швеції Томас Нільсон.
«Буде ще певний такий часовий лаг, коли розуміння цієї проблеми дійде до вищого військового та політичного керівництва РФ, – підсумовує Вадим Кушніков. – Я думаю, що це може тривати від 6 до 9 місяців, коли росіяни будуть активно шукати якісь альтернативні або ж несиметричні шляхи підсилення своєї протиповітряної оборони».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Росія винайшла дешевий дієвий спосіб знищувати FPV-дрони. А що Україна?ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.