Думку про термінове запровадження загальноєвропейської валюти першими висловили депутати Європарламенту від Угорщини. Відтак їх підтримав і президент Угорського ощадбанку «ОТР» Шандор Чані. Він на 50 відсотків переконаний, що Єврокомісія зробить виняток і піде назустріч Угорщині в цьому питанні. Можливо, для цього їй доведеться виконати низку жорстких умов.
Голова національного ощадбанку, зокрема, сказав: «Я знаю, що багато хто критикуватиме мене за це. Однак я дійсно хочу поінформувати уряд та опозицію про доцільність позачергового входження до єврозони».
Переконати скептиків у доцільності здіснення цього кроку Шандору Чані буде нелегко. Не слід забувати, що державний борг Угорщини становить 65 відсотків від внутрішнього валового продукту країни. Тим часом Євросоюз, згідно з маастрихтськими критеріями, вимагає від новачків, які хочуть увійти в єврозону, зменшити дефіцит національного бюджету бодай до 60 відсотків.
Що це означає на практиці?
Експерт угорського банку ING Давид Неймет здивований тим, як Шандор Чані, далеко не остання людина у фінансовому світі Угорщини, могла повірити в можливість раптової заміни однієї валюти на іншу. Передусім, вважає Неймет, уряд повинен зменшити низку бюджетних видатків. А це так звані тринадцяті зарплати для бюджетників, додаткові виплати пенсіонерам тощо.
Не раніше як у 2011-12 роках?
Із заяв керівників Угорщини та виступів міністра фінансів Яноша Вереша відомо, що держава офіційно зможе ввести у себе євро не раніше як у 2011-12 роках. Але тішить така перспектива далеко не всіх, хто задіяний у бюджетній сфері.
Голова Спілки місцевих самоврядувань Дьєрдь Дьємеші вже зараз скаржиться на недофінансування бюджетної галузі. «Щорічні надходження для потреб самоврядувань становлять 240 мільярдів форинтів, або 1 мільярд доларів. У порівнянні з минулим, маємо 10-20-відсоткове зменшення фінансування, а це в середньому означає 90 мільярдів форинтів...», – каже він.
Іншими словами, на місцях не всюди робитимуть поточні ремонти муніципальних шкіл, не зможуть як слід фінансувати медичні заклади, належно прибирати вулиці поселень. З огляду на те, що за останні кілька тижнів міністерство фінансів вже тричі переглядало кошторис наступного року у бік зменшення видатків, Дьєрдь Дьємеші не виключає, що в провінції ще більше затягуватимуть паски перед запровадженням євро.
А є ж ще й поточна інфляція в країні, нагадує експерт будапештського банку ING Давид Неймет. Наприклад, у 2008 році в Угорщині зафіксували майже 7-відсоткову інфляцію. Наступного року уряд планує зменшити її удвічі. Але ця цифра все одно є набагато вищою від маастрихтських критеріїв, запевняє Неймет. А й справді: Євросоюз визначив чітку межу державам-кандидатам – щорічна інфляція не повинна перевищувати у них півтора відсотка, та й то таку поблажку можуть отримати країни з доволі слабкою ринковою економікою.
Не дуже вірять у дивовижну властивість євро одразу вилікувати національну економіку й речники угорської урядової опозиції. На думку голови консервативної партії молодих демократів (ФІДЕС) Віктора Орбана, чинний ліво-ліберальний уряд надто полюбляє брати позики на Заході, у тому числі й від Міжнародного валютного фонду. Замість того, щоб жити в борг, угорське суспільство і його провідники мають дбати про те, як змусити ефективно працювати економіку і зміцнювати національну валюту, вважає Віктор Орбан.
Дехто з експертів із тривогою спостерігає за дивовижними злетами і падіннями угорського форинта. Наприклад, у липні поточного року за один американський долар давали 144 форинти, а нині «зелений» коштує всі 220 форинтів. Таке коливання курсу місцевої валюти впливає як на ціни, так і на купівельну спроможність населення. Пештськими вулицями знову гуляє перелицьований старий жарт, мовляв, завдяки політикам кілограм хліба знову може коштувати, як у старі часи – 3,60. Щоправда, не у форинтах із філлерами, а в євро з центами.
(Угорщина – Прага – Київ)
Голова національного ощадбанку, зокрема, сказав: «Я знаю, що багато хто критикуватиме мене за це. Однак я дійсно хочу поінформувати уряд та опозицію про доцільність позачергового входження до єврозони».
Переконати скептиків у доцільності здіснення цього кроку Шандору Чані буде нелегко. Не слід забувати, що державний борг Угорщини становить 65 відсотків від внутрішнього валового продукту країни. Тим часом Євросоюз, згідно з маастрихтськими критеріями, вимагає від новачків, які хочуть увійти в єврозону, зменшити дефіцит національного бюджету бодай до 60 відсотків.
Що це означає на практиці?
Експерт угорського банку ING Давид Неймет здивований тим, як Шандор Чані, далеко не остання людина у фінансовому світі Угорщини, могла повірити в можливість раптової заміни однієї валюти на іншу. Передусім, вважає Неймет, уряд повинен зменшити низку бюджетних видатків. А це так звані тринадцяті зарплати для бюджетників, додаткові виплати пенсіонерам тощо.
Не раніше як у 2011-12 роках?
Із заяв керівників Угорщини та виступів міністра фінансів Яноша Вереша відомо, що держава офіційно зможе ввести у себе євро не раніше як у 2011-12 роках. Але тішить така перспектива далеко не всіх, хто задіяний у бюджетній сфері.
Голова Спілки місцевих самоврядувань Дьєрдь Дьємеші вже зараз скаржиться на недофінансування бюджетної галузі. «Щорічні надходження для потреб самоврядувань становлять 240 мільярдів форинтів, або 1 мільярд доларів. У порівнянні з минулим, маємо 10-20-відсоткове зменшення фінансування, а це в середньому означає 90 мільярдів форинтів...», – каже він.
Іншими словами, на місцях не всюди робитимуть поточні ремонти муніципальних шкіл, не зможуть як слід фінансувати медичні заклади, належно прибирати вулиці поселень. З огляду на те, що за останні кілька тижнів міністерство фінансів вже тричі переглядало кошторис наступного року у бік зменшення видатків, Дьєрдь Дьємеші не виключає, що в провінції ще більше затягуватимуть паски перед запровадженням євро.
А є ж ще й поточна інфляція в країні, нагадує експерт будапештського банку ING Давид Неймет. Наприклад, у 2008 році в Угорщині зафіксували майже 7-відсоткову інфляцію. Наступного року уряд планує зменшити її удвічі. Але ця цифра все одно є набагато вищою від маастрихтських критеріїв, запевняє Неймет. А й справді: Євросоюз визначив чітку межу державам-кандидатам – щорічна інфляція не повинна перевищувати у них півтора відсотка, та й то таку поблажку можуть отримати країни з доволі слабкою ринковою економікою.
Не дуже вірять у дивовижну властивість євро одразу вилікувати національну економіку й речники угорської урядової опозиції. На думку голови консервативної партії молодих демократів (ФІДЕС) Віктора Орбана, чинний ліво-ліберальний уряд надто полюбляє брати позики на Заході, у тому числі й від Міжнародного валютного фонду. Замість того, щоб жити в борг, угорське суспільство і його провідники мають дбати про те, як змусити ефективно працювати економіку і зміцнювати національну валюту, вважає Віктор Орбан.
Дехто з експертів із тривогою спостерігає за дивовижними злетами і падіннями угорського форинта. Наприклад, у липні поточного року за один американський долар давали 144 форинти, а нині «зелений» коштує всі 220 форинтів. Таке коливання курсу місцевої валюти впливає як на ціни, так і на купівельну спроможність населення. Пештськими вулицями знову гуляє перелицьований старий жарт, мовляв, завдяки політикам кілограм хліба знову може коштувати, як у старі часи – 3,60. Щоправда, не у форинтах із філлерами, а в євро з центами.
(Угорщина – Прага – Київ)
