Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 20:29

Київ – Аллі Горській, відомій українській художниці-шістдесятниці та правозахисниці виповнилося б 18 вересня 80 років. Якби її не вбили у розквіті сил. Усі соратники Горської по славнозвісному Клубу творчої молоді були переконані, що це убивство – справа КДБ. Ті, хто вижив у репресіях, ті, хто знав Горську особисто, зберуться сьогодні біля її помешкання на розі вулиці Терещенківської у Києві.

Вони вважали, що відчуття національної належності – це внутрішня потреба людини. Вони навчалися в інститутах, де зовсім не звучало українське слово. Їм не викладали ні української історії, ні української літератури.

І вони зібралися одного разу і створили Клуб творчої молоді – славнозвісний КТМ. Вони – це Лесь Танюк, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Василь Стус і ще багато інших. Серед них була і Алла Горська, дочка директора Київської кіностудії. Весела й рішуча людина, талановита й смілива художниця.

«Вона пройшла між нами світлим добрим духом...»

Євген Сверстюк, колишній політв’язень, президент українського Пенклубу, головний редактор газети «Наша віра», розповідає, що друзі навіть хотіли у мармурі увічнити такі слова про Аллу Горську: «Вона пройшла між нами світлим добрим духом, із вірністю неофіта...».

Неофіта, тому, що Алла Горська вивчила українську мову лише у спілкуванні зі своїми друзями по КТМ. У її родині розмовляли російською.

«Горська була однією з перших, хто підписував усі документи проти переслідувань і репресій. Вона писала листи політв’язням, підтримувала їх на засланні, а також зустрічала й допомагала тим, хто повертався з таборів. Вона дуже любила людей і прагнула їм допомогти», – каже Сверстюк.

Справа про вбивство Алли Горської сфальсифікована КДБ

Євген Сверстюк був свідком того, як КДБ фальсифікувало слідство, поставивши до розслідування своїх людей.

Хоч художницю убили одним професійним ударом у листопаді 1970 року, усю вину за злочин цинічно поклали на старого свекра Горського, якого й самого пізніше знайшли мертвим на залізничних коліях.

Історик Сергій Білокінь теж особисто був знайомий з Алою Горською. Він навіть їздив додому до одного слідчого у цій справі, щоб ознайомитися з документами. Він стверджує, що «нічого у тій справі не трималося купи».

Дослідивши терор радянської системи, Білокінь дійшов висновку, що ця система завжди «убивала тих, з ким не могла домовитися».

Алла Горська була саме такою. Вона жодного разу не пішла на поступки перед КДБ.

І це при тому, що нищили те, чим вона жила, – її твори. Так уночі розбили на друзки щойно завершений вітраж у холі Київського університету імені Шевченка.

Вітраж зображав Шевченка, який пригортав до себе дівчину-Україну.

До наших днів уціліли монументальні художні композиції «Птах Еллади» та «Квітуча Україна» у Маріуполі; «Космос», «Вода», «Вогонь», «Земля», «Життя», «Надра», «Сонце», «Вітер», «Прометеї» у Донецьку; «Естафета» у Краснодоні та «Вугільна квітка».

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG