Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 04:40

Музей гетьманства: козацький осередок на Подолі


Передані до Музею гетьманства документи канцелярії Гетьманської управи та особисті речі Павла Скоропадського, 24 листопада 2009 року

Київ – У столичному Музеї гетьманства, що на Подолі, зберігаються речі та документи, пов’язані з українськими гетьманами. Серед постійних експозицій – зали Мазепи, Орлика, Хмельницького та Скоропадського.

Нині у Музеї гетьманства зберігається понад 6 тисяч експонатів, кожен із яких так чи інакше стосується гетьманської доби. Постійних експозицій чотири, проте для екскурсійних груп, охочих дізнатися більше про інших представників гетьманської доби в музеї готові організовувати тимчасові виставки.

Першим експонатом Музею гетьманства була куляста ударна головка булави. Її передали з Вінниччини: один із мешканців знайшов її у себе на городі.

Датували знахідку ХІІІ століттям – і внесли до журналу як перший експонат. Від початку 1990-х років у музеї назбиралося понад шість тисяч експонатів.

Гетьманів розташували у «будинку Мазепи»

Будинок Музею гетьманства теж має свою легенду. Існує версія, що його збудували за наказом Івана Мазепи, – хоча історики доводять, що сам гетьман ніколи тут не бував.

Нині у музеї зберігаються відомості про найперших власників маєтку, родину Сичевських. За документами, вони володіли будинком із 1717 року.

«Це говорить про те, що будинок був і до них. І, можливо, легенда, що це будинок Івана Степановича Мазепи, – справжня. Не впевнена, що гетьман тут жив, але побудувати його міг – для спеціальних справ козацьких», – розповідає директор Музею гетьманства Галина Ярова.

На двох поверхах приміщення музею співіснують два стилі: українське бароко та європейський класицизм. Причиною цього є пожежа, яка сталася на початку ХІХ століття і зруйнувала значну частину Подолу.

Через серйозні пошкодження нові власники не лише відновили старе приміщення, але й надбудували другий поверх. Прикрасили його фронтоном із колонами – за проектом відомого київського архітектора Меленського.

Історія на двох поверхах

Перша зала присвячена Іванові Мазепі та козацьким реаліям за його керування. Тут – і барокова гравюра на честь гетьмана, і фотографії церков, які Мазепа споруджував по всій Україні за власний кошт. Поруч – речі з козацького життя: шаблі, невеличка гармата, порохівниця.

Гвинтові сходи ведуть відразу до експозиції Богдана Хмельницького. Полотно на всю стіну художника Андрія Юхимця розповідає про життя гетьмана на Січі, його взаємини з полковниками та духовенством. Поруч із картиною – корогва із родинним гербом Хмельницького, який, як вважають дослідники, підтверджує, що гетьман походив із української шляхти.

За залою Хмельницького – експозиція Пилипа Орлика. Він став гетьманом по смерті Івана Мазепи й незабаром увійшов в історію як автор першої української Конституції.

Гордістю музею вважають залу Павла Скоропадського. Це – єдина в Україні постійна експозиція цього українського політика. У музеї розповідають, що на розширення експозиції вплинула донька гетьмана, Олена Скоропадська, яка нині живе у Швейцарії.

«Вона дуже полюбляє наш музей. Ми маємо Оленчину сорочечку, вишиту її мамою ще у 1920-х роках. Є у нас і сорочка її сестри Єлизавети. У цій залі – також подарунок Олени Павлівни, серія картин-портретів гетьманів, замовлених у Берліні її батьком», – додає Галина Ярова.

«Усе забуваю тебе запитати: де пернач, який я колись послав як знак гідності Головного Отамана? Ти настоюй на тому, щоб пернач в урочисті дні дійсно вживали. Такі дрібні речі мають значення…» – писав Павло Скоропадський синові Данилу. Напередодні колекція Музею гетьманства поповнилася таким-от листуванням, яке відкриває завісу над родинним життям гетьмана та його справою за кордоном.
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG