Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 02:32

Небезпека російських грошей відчутна не лише в Києві (світова преса)


Прага – Міжнародні фінансисти попереджають про «непривабливість східноєвропейських ринків для інвесторів». Це ж стосується і України. Якщо така ситуація триватиме, то за словами глави ЄБРР Томаса Мірова, з регіоном «будуть проблеми». Низка оглядачів і експертів попереджають про небезпеку економічної експансії Росії в Європі та світі. Багато з них вважають, що «небезпека російських грошей є далеко більшою, аніж московська ядерна зброя чи російські армійські потуги». Аналітики також ставлять питання, чи вистоїть ЄС у битві проти газового шантажу Польщі з боку Росії, у якому видніється й український слід.

Говард Шнайдер попереджає на сторінках «Вашингтон Пост», що і «через 20 років після падіння Берлінського муру країни Східної Європи так і не стали нарівні зі світовими економіками». За цей час, як зауважує, Шнайдер, Китай опинився в СОТ, Бразилія демонструє впевнений поступ у Латинській Америці, туди пливуть міжнародні інвестиції, а Східна Європа, читай і Україна, ризикує стати невдахою серед світових ринків, котрі в стадії розвитку». Автор цитує главу ЄБРР Томаса Мірова, який каже, що «Східна Європа не є у верхній частині списку для світових інвесторів», і це таїть у собі небезпеку для країн регіону вже у найближчому майбутньому. У статті також ідеться про те, що колишнім радянським країнам регіону необхідно «подолати руїну пострадянської інфраструктури, перейти до сучасної енергетичної політики, диверсифікувати свої економіки», що привабить великих інвесторів. Наразі цього не сталося, навіть через 20 років, резюмує Говард Шнайдер у статті у «Вашингтон Пост».

Відомий аналітик і редактор лондонського часопису «Економіст» Едвард Лукас пише на сторінках празької газети «Лідове новіни», що всім, хто у Європі повторює, як мантру, слова про «кінець американської могутності», варто пам’ятати прислів’я: «Зважай на те, що собі бажаєш! Бо це може збутися». Автор статті зазначає, що, на його думку, «кінця американської могутності» доведеться чекати ще досить довго, і це не так уже й погано для європейців. Цей експерт також вказує на системні слабкості ЄС, проблеми з розширенням, до участі в якому ще дуже далеко таким країнам, як Україна, Білорусь чи Молдова... Лукас попереджає про небезпеку «чекістської Росії» для Європи, коли лише такі країни, як «Велика Британія, Швеція, Чехія та Естонія твердо тримають позиції, що стосується прав людини в Росії, чи втручання Москви у ближньому зарубіжжі». У статті йдеться про реальну небезпеку «російського прагматизму» таких країн Європи, як Німеччина, Франція, Польща, котрі розвивають свої стосунки з Москвою часто всупереч європейським демократичним цінностям. Автор вважає, що втручання Росії в Україні вже призвело до «сумних наслідків», хоча актуальність «українського прикладу в просуванні на Захід» залишається повчальною для Росії і на сьогодні. Едвард Лукас попереджає в «Лідових новінах», що дух «російських грошей», на відміну від західного прислів’я, що «гроші не пахнуть», «уже відчутний не лише у Києві чи у Варшаві, але й у Брюсселі, Лондоні і Вашингтоні»... Аналітик попереджає, що вплив цих грошей на західну демократію є «небезпечнішим від російської ядерної зброї чи її воєнної потуги», бо від цих грошей вже не убезпечені навіть західні «мозкові й і політичні штаби».

Впливова «Нью-Йорк Таймз» ставить питання, чи вдасться Європейській комісії запобігти підписанню кабальної енергетичної угоди між Польщею і Росією, що може поставити під загрозу не лише поляків, а й цілу Європу. Бо, як пише Джуді Демпсі на сторінках впливової американської газети, Росія прагне цим газовим контрактом не лише пов’язати Польщу, а й обійти європейське антимонопольне енергетичне законодавство. А це є іспит для всього ЄС, зокрема, на його здатність реалізувати загальну енергетичну політику. У статті також наведені думки експертів про те, що в ексклюзивних вимогах «Газпрому» на цих переговорах із Варшавою щодо використання газогону з Ямалу через Білорусь до Польщі «йдеться про подальше зниження газової транзитної ролі України».

Впливова німецька «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» інформує, що глава СБУ Валерій Хорошковський визнав у інтерв’ю з цим виданням факт «стеження СБУ за журналістом цього видання Конрадом Шуллером». Але німецька газета губиться у здогадах, що змусило Хорошковського визнати цей факт, чи лише тиск Банкової, чи ще якісь, глибші причини...
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG