Кількість затриманих за хабарництво чиновників збільшується щороку на 15 відсотків. Так само збільшується і «калібр» посадовців, все частіше затримують корупціонерів з високими посадами, зазначає Юрій Пилип’юк, начальник головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
«У 2009 році за нашими матеріалами було порушено 750 кримінальних справ. – розповідає Пилип’юк. – У 2010 році 1107 кримінальних справ. Уже в цьому році порушені 382 кримінальні справи».
Корумповані суди покривають корупціонерів
Але часто винні чиновники так і не потрапляють до в’язниці, зауважує Юрій Пилип’юк. Проблема, за його словами, криється в необ’єктивності судів.
«У минулому році ми затримали керівника управління земельних ресурсів Броварського району. Він отримав 40 тисяч хабара. Ми задокументували, що в нього є автомобілі по 100 тисяч доларів кожний, будинок, квартира, яхта. Зрозуміло, що людина на 3 тисячі гривень зарплати не могла собі придбати такі речі, – наголошує працівник СБУ. – Згідно з порушеною кримінальною справою чиновник мав би отримати від 8 до 12 років позбавлення волі. Згідно з рішенням суду він отримав лише 3 роки умовно. Яхту, машину, квартиру йому повернули».
Пилип’юк зазначає, що свою роботу СБУ виконала відмінно, тут уже питання в об’єктивності суду.
Потрібна структура, яку б усі боялися – Стретович
Володимир Стретович, народний депутат від фракції НУНС, заступник голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, каже, що коли б СБУ працювала справді професійно, то підкуп судді таким чиновником був би просто неможливий.
«Якщо ви професійно працюєте і впіймали такого нуворіша, то вам професійний досвід повинний був підказувати, куди він побіжить рятуватися, – зауважує депутат. – До прокурора, до судді, звичайно ж. Візьміть його під ковпак у рамках розслідування такої справи. Адже 2 роки умовно?! Це так просто не робиться. А де кроки, щоб знешкодити такого суддю?»
За словами депутата, в Україні має існувати така структура, яку б боялися чиновники і судді. Такі спеціальні структури існують у багатьох країнах. Зокрема, в Литві вона діє давно і називається Служба спеціальних розслідувань. У її практиці звільнення не одного крупного чиновника. Для прикладу, міністра оборони Литви звільнили за те, що компанія його дружини два рази поспіль вигравала тендер на пошиття одягу для литовської армії.
Чиновників вищого ґатунку в Україні сьогодні всього 10 тисяч 745, зазначає Володимир Стретович. Він каже, що така б служба тримала їх під прожектором.
Експерт пропонує зменшити чиновницький апарат і підвищити їм зарплати
Водночас кількість чиновників усіх рівнів в Україні взагалі треба скоротити, вважає політолог Кость Бондаренко, керівник Інституту української політики.
«Корупція сьогодні, на моє переконання, базується на трьох китах. По-перше, це роздутість чиновницького апарату при мінімальних заробітних платах, таким чином чиновників підштовхують до корупційних дій. По-друге, надмірна кількість перевіряючих структур. І третє – неврегульованість дозвільної системи», – наголосив політолог.
Тим часом, генеральне «прибирання» у дозвільній і контрольній системах з метою подолати корупцію ініціює Прем’єр-міністр Микола Азаров. Про це він оголосив сьогодні під час засідання Кабінету Міністрів.
«Корупція і чиновницьке свавілля блокують економічний розвиток країни. Вони вбивають віру і бажання працювати. Тому знищення корупції і бюрократичних перепон – це сьогодні головна тема державної економічної політики», – сказав прем’єр.
Однак досі Україна живе взагалі без будь-якого антикорупційного законодавства. Новий антикорупційний закон, який зобов’яже чиновників та їхні родини декларувати усі доходи та витрати, має набути чинності лише з 1 липня, а усі старі законодавчі норми вже скасовані.
«У 2009 році за нашими матеріалами було порушено 750 кримінальних справ. – розповідає Пилип’юк. – У 2010 році 1107 кримінальних справ. Уже в цьому році порушені 382 кримінальні справи».
Корумповані суди покривають корупціонерів
Але часто винні чиновники так і не потрапляють до в’язниці, зауважує Юрій Пилип’юк. Проблема, за його словами, криється в необ’єктивності судів.
«У минулому році ми затримали керівника управління земельних ресурсів Броварського району. Він отримав 40 тисяч хабара. Ми задокументували, що в нього є автомобілі по 100 тисяч доларів кожний, будинок, квартира, яхта. Зрозуміло, що людина на 3 тисячі гривень зарплати не могла собі придбати такі речі, – наголошує працівник СБУ. – Згідно з порушеною кримінальною справою чиновник мав би отримати від 8 до 12 років позбавлення волі. Згідно з рішенням суду він отримав лише 3 роки умовно. Яхту, машину, квартиру йому повернули».
Пилип’юк зазначає, що свою роботу СБУ виконала відмінно, тут уже питання в об’єктивності суду.
Потрібна структура, яку б усі боялися – Стретович
Володимир Стретович, народний депутат від фракції НУНС, заступник голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, каже, що коли б СБУ працювала справді професійно, то підкуп судді таким чиновником був би просто неможливий.
«Якщо ви професійно працюєте і впіймали такого нуворіша, то вам професійний досвід повинний був підказувати, куди він побіжить рятуватися, – зауважує депутат. – До прокурора, до судді, звичайно ж. Візьміть його під ковпак у рамках розслідування такої справи. Адже 2 роки умовно?! Це так просто не робиться. А де кроки, щоб знешкодити такого суддю?»
За словами депутата, в Україні має існувати така структура, яку б боялися чиновники і судді. Такі спеціальні структури існують у багатьох країнах. Зокрема, в Литві вона діє давно і називається Служба спеціальних розслідувань. У її практиці звільнення не одного крупного чиновника. Для прикладу, міністра оборони Литви звільнили за те, що компанія його дружини два рази поспіль вигравала тендер на пошиття одягу для литовської армії.
Чиновників вищого ґатунку в Україні сьогодні всього 10 тисяч 745, зазначає Володимир Стретович. Він каже, що така б служба тримала їх під прожектором.
Експерт пропонує зменшити чиновницький апарат і підвищити їм зарплати
Водночас кількість чиновників усіх рівнів в Україні взагалі треба скоротити, вважає політолог Кость Бондаренко, керівник Інституту української політики.
«Корупція сьогодні, на моє переконання, базується на трьох китах. По-перше, це роздутість чиновницького апарату при мінімальних заробітних платах, таким чином чиновників підштовхують до корупційних дій. По-друге, надмірна кількість перевіряючих структур. І третє – неврегульованість дозвільної системи», – наголосив політолог.
Тим часом, генеральне «прибирання» у дозвільній і контрольній системах з метою подолати корупцію ініціює Прем’єр-міністр Микола Азаров. Про це він оголосив сьогодні під час засідання Кабінету Міністрів.
«Корупція і чиновницьке свавілля блокують економічний розвиток країни. Вони вбивають віру і бажання працювати. Тому знищення корупції і бюрократичних перепон – це сьогодні головна тема державної економічної політики», – сказав прем’єр.
Однак досі Україна живе взагалі без будь-якого антикорупційного законодавства. Новий антикорупційний закон, який зобов’яже чиновників та їхні родини декларувати усі доходи та витрати, має набути чинності лише з 1 липня, а усі старі законодавчі норми вже скасовані.
