Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу свій цьогорічний підсумок стану об’єднаної Європи виголосив на тлі намагань Німеччини та Франції взяти під контроль європейські справи. Виступаючи у Страсбурзі, він заявив, що саме Єврокомісія захищає європейські інтереси і є урядом Євросоюзу.
«Інших установ нам не потрібно», – каже він, намагаючись перекреслити плани Берліна та Парижа створити у зоні євро нову владну установу, щоб звести нанівець повноваження Європейської комісії.
При цьому Баррозу заявив, що боргова криза – це найбільший виклик за всю історію європейської співдружності, і це ще й криза політичної довіри. Тому, за його словами, «досить Європі займатися самобичуванням перед обличчям усього світу, який її до того ж висміює за інертність».
Потрібно гордитися, що ми європейці – Баррозу
«Ми маємо проблеми і проблеми дуже серйозні, – зазначив Жозе Мануель Баррозу. – Але нам не треба вибачатися за нашу демократію. Гадаю, слід вимагати від наших установ, а також від країн-членів – у Парижі, Берліні, Афінах, Лісабоні та Дубліні – стрибати від гордості за те, що ми європейці та мати відвагу відповісти нашим партнерам: дякуємо за ваші поради, але ми самі разом владнаємо з цією кризою. Я вимагаю гордості називатися європейцями!»
Тим часом, саме його деякі депутати Європарламенту донедавна звинувачували у тому, що він буцімто «продався великим державам». Але окрім патріотичних декларацій Жозе Мануель Баррозу пропонує й шляхи виходу із кризи. Наприклад, консолідувати фінанси суттєво допомогло б оподаткування банківських операцій, бо, каже він, фінансовий сектор також повинен взяти на себе частину кризового тягаря.
Єврокомісія вкотре повторила: Греція була і буде частиною зони євро.
Тим часом євродепутат від Бельгії, голова Альянсу лібералів та демократів Ґі Верховстат не погоджується із деякими антикризовими пропозиціями Баррозу. За його словами, щоб говорити в один голос, країни-члени повинні переступити через власні амбіції та передати частину своїх суверенних прав Брюсселю.
Від Баррозу вимагали дій, а не яскравих промов
Інший євродепутат-ліберал Сільві Ґуляр дипломатичних фраз не шукала, а відкрито вимагала від голови Єврокомісії дій, а не яскравих промов.
«Ви сказали багато правильних речей, але чому ми повинні у це повірити тільки сьогодні. Адже Ви головуєте у Єврокомісії вже сім років, тож чому чекали аж до сьогодні», – зауважила європарламентар від Франції.
Подібних виступів, що свідчать про брак довіри як у Європарламенті, так і у всій співдружності було чимало.
Жозе Мануель Баррозу, намагаючись повернути свою установу до центру всієї європейської політики, закликав держави співдружності до єдності, дисципліни та солідарності. «Будьмо чесними, – зауважив він, – проблеми, які ми сьогодні маємо у Європі, виникли не у європейських установах. Ці проблеми виникли через вузькі національні інтереси».
«Було ілюзією вважати, що ми могли мати єдину валюту і ринок та різні національні підходи до економіки та бюджетної політики. Давайте уникнемо ще однієї ілюзії, що ми можемо мати єдину валюту та єдиний ринок, використовуючи для цього міжурядовий підхід», – знову натякнув Баррозу на німецько-французькі кулуарні ініціативи.
Говорячи про зовнішню політику, голова Єврокомісії головним чином зосередився на трансформаціях в арабському світі. Східноєвропейські сусіди також були згадані у його промові, але доволі коротко та у контексті зближення з ними у політичній та економічній площинах.
«Інших установ нам не потрібно», – каже він, намагаючись перекреслити плани Берліна та Парижа створити у зоні євро нову владну установу, щоб звести нанівець повноваження Європейської комісії.
При цьому Баррозу заявив, що боргова криза – це найбільший виклик за всю історію європейської співдружності, і це ще й криза політичної довіри. Тому, за його словами, «досить Європі займатися самобичуванням перед обличчям усього світу, який її до того ж висміює за інертність».
Потрібно гордитися, що ми європейці – Баррозу
«Ми маємо проблеми і проблеми дуже серйозні, – зазначив Жозе Мануель Баррозу. – Але нам не треба вибачатися за нашу демократію. Гадаю, слід вимагати від наших установ, а також від країн-членів – у Парижі, Берліні, Афінах, Лісабоні та Дубліні – стрибати від гордості за те, що ми європейці та мати відвагу відповісти нашим партнерам: дякуємо за ваші поради, але ми самі разом владнаємо з цією кризою. Я вимагаю гордості називатися європейцями!»
Тим часом, саме його деякі депутати Європарламенту донедавна звинувачували у тому, що він буцімто «продався великим державам». Але окрім патріотичних декларацій Жозе Мануель Баррозу пропонує й шляхи виходу із кризи. Наприклад, консолідувати фінанси суттєво допомогло б оподаткування банківських операцій, бо, каже він, фінансовий сектор також повинен взяти на себе частину кризового тягаря.
Єврокомісія вкотре повторила: Греція була і буде частиною зони євро.
Тим часом євродепутат від Бельгії, голова Альянсу лібералів та демократів Ґі Верховстат не погоджується із деякими антикризовими пропозиціями Баррозу. За його словами, щоб говорити в один голос, країни-члени повинні переступити через власні амбіції та передати частину своїх суверенних прав Брюсселю.
Від Баррозу вимагали дій, а не яскравих промов
Інший євродепутат-ліберал Сільві Ґуляр дипломатичних фраз не шукала, а відкрито вимагала від голови Єврокомісії дій, а не яскравих промов.
«Ви сказали багато правильних речей, але чому ми повинні у це повірити тільки сьогодні. Адже Ви головуєте у Єврокомісії вже сім років, тож чому чекали аж до сьогодні», – зауважила європарламентар від Франції.
Подібних виступів, що свідчать про брак довіри як у Європарламенті, так і у всій співдружності було чимало.
Жозе Мануель Баррозу, намагаючись повернути свою установу до центру всієї європейської політики, закликав держави співдружності до єдності, дисципліни та солідарності. «Будьмо чесними, – зауважив він, – проблеми, які ми сьогодні маємо у Європі, виникли не у європейських установах. Ці проблеми виникли через вузькі національні інтереси».
«Було ілюзією вважати, що ми могли мати єдину валюту і ринок та різні національні підходи до економіки та бюджетної політики. Давайте уникнемо ще однієї ілюзії, що ми можемо мати єдину валюту та єдиний ринок, використовуючи для цього міжурядовий підхід», – знову натякнув Баррозу на німецько-французькі кулуарні ініціативи.
Говорячи про зовнішню політику, голова Єврокомісії головним чином зосередився на трансформаціях в арабському світі. Східноєвропейські сусіди також були згадані у його промові, але доволі коротко та у контексті зближення з ними у політичній та економічній площинах.
