Київ – «Чорна сотня» – підрозділ, анонсований прем'єром Володимиром Гройсманом для боротьби з контрабандою на українській митниці, має бути не стільки каральним органом, скільки аналітичним. Так вважає економіст «Реанімаційного пакету реформ» Ілля Несходовський. В інтерв’ю Радіо Свобода експерт заявив про брак аналізу інформації на прикордонних пунктах. Щороку, каже він, від контрабанди та хабарництва на митницях, Україна втрачає від 10 до 50 мільярдів гривень.
– Чи буде ефект у боротьбі з корупцією на митниці зі створенням так званої «чорної сотні»?
– Взагалі наказу про створення групи поки немає, а лише оголошення, хто туди увійде. Це представники Національного антикорупційного бюро, різних силових структур, митних органів, що мають відстежувати проходження товарів.
Треба аналізувати, які товарні потоки проходять через цю митницю, встановлювати їх відповідність деклараціях, визначати також відповідність ціни
Особливість полягає не в тому, що хтось має несподівано нагрянути на митницю. Треба аналізувати, які товарні потоки проходять через цю митницю, встановлювати їх відповідність деклараціях, визначати також відповідність ціни, зіставляти ці дані з інформацією отриманою, наприклад, від інших країн, звідки привозять продукцію. Тобто має бути більше аналітичної роботи, на основі якої встановлюється наявність чи відсутність розходження щодо митної вартості товарів. Основним елементом корупції і є факт, коли речі, які провозяться, не є тими товарами, що вказані в митних деклараціях або, коли ціна товару суттєво занижена. Від таких корупційних дій держава втрачає десятки мільярдів гривень.
– Про які втрати йдеться, у Вас є дані?
– Ці цифри коливаються від 10 до 50 мільярдів гривень, які недоотримує державний бюджет через порушення митних правил.
Коли йдеться про нові iPhon-и, використовувані споживачами в Україні, то тільки 17 із 2000 були завезені в країну легально, решта потрапили до нас з порушення митних правил і без сплати податків
Наведу приклад: кожен телефон має індикатори, що визначають місце його використання в системі, за цим ми будемо знати, що це за товар і телефон. Коли йдеться про нові iPhon-и, використовувані споживачами в Україні, то тільки 17 із 2000 були завезені в країну легально, решта потрапили до нас з порушення митних правил і без сплати податків. А тепер порахуйте ціну одного телефона і врахуйте, що податок на додану вартість складає 20% його вартості. Відтак втрати з державного бюджету – дуже великі.
– Новий орган контролю на митниці, вочевидь, має відповідати не лише стандартам ретельного відбору працівників, але й наданням допоміжних засобів, як-от, портативних камер, що унеможливили б спокусу незаконних дій. Технічне дооснащення митниці може коштуватиме мільйони гривень. Ці витрати виправдані?
– Абсолютно обґрунтовані. Витрати на ці потреби для державного бюджету, так би мовити, окупляться за дуже кроткий період – півроку-рік максимум.
Єдине, що варто пам’ятати: не лише перетин кордону важливий, а й місця, де відбуваєтеся розмитнення. Проблеми з контрабандним товаром мають митниці розташовані фактично на кордоні, як, наприклад, Закарпаття. Але розмитнення і встановлення митної вартості без перевірки здійснюється на митницях країни кожної області.
Відслідковувати треба роботу всіх без винятку митниць, і в цьому випадку можна навести приклад Одеської митниці, яка фактично змінила принципи своєї роботи і є зразком
Відслідковувати треба роботу всіх без винятку митниць, і в цьому випадку можна навести приклад Одеської митниці, яка фактично змінила принципи своєї роботи і є зразком, до якого мають прагнути всі інші, але й там робити ще багато.
Щоб не допустити порушення митних правил, потрібні всі заходи контролю і зокрема технічні – відеоспостереження як відкривають товари, як їх перевіряють. Це має бути на кожній митниці, а не лише на кордоні.
– Чи можна говорити, що українська боротьба з контрабандою у митних питаннях залежить і від країн-сусідів?
– Питання обміну інформації для митниці стоїть на першому мисці. По обидва боки є органи, які контролюють звідки приходить товар і куди він в’їжджає. Останній скандал у цьому зв’язку був пов’язаний із закарпатською митницею і контрабандою цигарок. Якраз на цьому зараз заробляють найбільше.
Є дані, що одна фура дає 400% прибутку, тобто вкладені 100 тисяч доларів повертаються в сумі 500. В таких умовах, чесно кажучи, побороти контрабанду фактично неможливо, бо це дає такі фінансові ресурси, що дозволяють купити фактично всіх
Інша сторона – різниця ціни, коли цей товар йде за кордон. Так, розмір акцизів в Україні є дуже низьким, різниця складає 5 разів.
Є дані, що одна фура дає 400% прибутку, тобто вкладені 100 тисяч доларів повертаються в сумі 500. В таких умовах, чесно кажучи, побороти контрабанду фактично неможливо, бо це дає такі фінансові ресурси, що дозволяють купити фактично всіх – митників, суддів, правоохоронців, СБУ, усіх на світі.
Треба визнати факт зацікавлення певних осіб у такому стані справ. І тут вже необхідно детально розслідувати всю схему, не лише на рівні конкретного митника чи його керівника. І ця модель існує майже всюди, коли грошовий потік піднімається безпосередньо до найвищих щаблів державних органів. Тобто «риба гниє з голови» і чистити треба передусім її, щоб можна було говорити про зміни на місцях. Якщо на горі не зацікавлені – внизу ви нічого не зробите.
