Доступність посилання

27 Червень 2017, Київ 20:30

Муки Зейтуллаєва: друге голодування і загроза нового терміну


Фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв з адвокатами

Минуло 10 днів від часу, як фігурант справи «Хізб-ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв оголосив нове голодування. Головна вимога кримчанина – щоби його звільнили і повернули в Україну. Але органи слідства не тільки не збираються відпускати Зейтуллаєва, а й подали скаргу до Верховного суду Росії з вимогою збільшити термін його ув'язнення до 17 років.

Наразі Руслан Зейтуллаєв перебуває в СІЗО Ростова-на-Дону. 15 травня його там відвідали кримські адвокати Едем Семедляєв та Еміль Курбедінов. Після зустрічі з підзахисним вони повідомили про те, що Руслан почав нове голодування.

«Руслан розпочав чергове безстрокове голодування на знак протесту проти вироку і тривалих репресій проти кримських татар мусульман і громадських активістів. Ми побачили сильного і мужнього однодумця й активіста, який в будь-яких умовах має намір боротися за свої права і права свого народу!» – наголосив адвокат Еміль Курбедінов на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Далі гірше

Руслан Зейтуллаєв перебуває за ґратами понад два роки. 23 січня 2015 року представники ФСБ затримали кримчанина разом із його сусідами і одновірцями Фератом Сайфуллаєвим, Рустемом Ваїтовим та Нурі Прімовим. Всі четверо є жителями села Орлиного, що у Балаклавському районі Севастополя. Вони разом працювали у будівельній бригаді й перебували в одній мусульманській громаді. Сайфуллаєв, Ваїтов та Зейтуллаєв – кримські татари, а Прімов – росіянин за національністю. Він змінив ім'я Юрій на Нурі після прийняття ісламу.

Адвокат Еміль Курбедінов і фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв
Адвокат Еміль Курбедінов і фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв

ФСБ порушила проти них кримінальну справу за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною. Всі затримані відразу спростували провину й оголосили, що до тероризму не мають ніякого стосунку.

Судовий процес над чотирма севастопольцями почався влітку 2016 року. Слухання відбувалися в Північно-Кавказькому окружному військовому суді.

Слідчі інкримінували Ваїтову, Сайфуллаєву та Прімову ч.2 ст. 205.5 Кримінального кодексу – участь у терористичній організації, а Зейтуллаєву – ч.1 тієї ж статті – організація терористичної групи. Прокурор запросив Руслану Зейтуллаєву 17 років позбавлення волі, а трьом іншим – від 7 і 8 років. Судді 7 вересня визнали їх винними, але дали більш м'які терміни. Ваїтов, Сайфуллаєв та Прімов отримали 5 років. А Зейтуллаєву змінили кваліфікацію з частини 1 на частину 2 статті 205.5 і засудили його до 7 років колонії. Тобто судді визнали його не організатором, а учасником терористичної групи.

27 грудня Верховний суд Росії залишив чинним рішення щодо Ваїтова, Сайфуллаєва і Прімова. А справу Зейтуллаєва відіслали на перегляд.

Рустем Ваїтов, Нурі Прімов і Руслан Зейтуллаєв (зліва направо), архівне фото
Рустем Ваїтов, Нурі Прімов і Руслан Зейтуллаєв (зліва направо), архівне фото

Судовий процес проти Руслана почався з нуля в березні 2017 року і розвивався за тим же сценарієм: прокурор використовував колишні докази, виступали ті ж свідки.

4 квітня Руслан Зейтуллаєв оголосив голодування. Він висунув вимогу звільнити його і всіх кримських татар, звинувачених в «тероризмі» і «екстремізмі». 26 квітня суд таки визнав Руслана «організатором терористичного угруповання». Мінімальна санкція відповідної статті Кримінального кодексу Росії передбачає 15 років позбавлення волі, але Зейтуллаєву присудили 12. Суддівська колегія обґрунтувала пом'якшення терміну тим, що у севастопольця троє неповнолітніх дітей.

Зейтуллаєв припинив голодування на 22-й день, як він сказав, на прохання родичів, адвокатів, лідерів кримських татар, і в зв'язку з погіршенням його здоров'я.

Помста ФСБ?

Нове голодування Руслан розпочав через 19 днів після попереднього. В результаті йому вдалося домогтися поступок від силовиків. До нього вперше за рік допустили українських дипломатів. Співробітники Генконсульства України в Ростові-на-Дону відвідали Зейтуллаєва 17 травня. Прес-служба дипломатичного представництва повідомила, що його представники побачили Руслана слабким і схудлим.

Фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв, квітень 2017 року
Фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Руслан Зейтуллаєв, квітень 2017 року

«На другий день голодування українця, яке вже (відбувається – ред.) не вперше, Руслан Зейтуллаєв втратив 1,2 кілограма ваги. В цілому спостерігається явне ослаблення організму ув'язненого. Але Руслан Зейтуллаєв перебуває в задовільному морально-психологічному стані, зберігає ясність мислення і рішуче налаштований на подальшу боротьбу, як проти порушення своїх прав, так і за весь кримськотатарський народ», – повідомила прес-служба представництва.

Українські дипломати озвучили чотири вимоги Зейтуллаєва: забезпечити до нього доступ консулів на постійній основі, дозволити зустріч із омбудсменом України Валерією Лутковською, допустити до Криму міжнародних спостерігачів. Головна вимога Руслана – негайно повернути його в Україну. Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомляє, що веде з російською стороною переговори щодо відвідування Зейтуллаєва.

Вимоги Зейтуллаєва: забезпечити до нього доступ консулів на постійній основі, дозволити зустріч з омбудсменом України Валерією Лутковською, допустити до Криму міжнародних спостерігачів

«Ми, звичайно ж, просимо, щоб у нас була можливість відвідати наших громадян на території Російської Федерації спільно з російським омбудсменом. Натомість ми, природно, готові організувати зустріч російського омбудсмена з російськими громадянами на території України спільно з українським омбудсменом», – сказав у коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» представник омбудсмена України Михайло Чаплига.

Він уточнив, що останнім часом у зв'язку підготовкою виборів Уповноваженого Верховної Ради з прав людини переговорний процес загальмувався, і поки складно прогнозувати, як завершиться діалог між омбудсменами двох країн.

Ситуація з Зейтуллаєвим ускладнюється тим, що, окрім російських силовиків, до нього мало хто має доступ. Після відвідин українських консулів ніякої інформації про нього не надходило. Безперешкодно до нього можуть потрапити тільки адвокати, але вони живуть в Криму, де ведуть масу інших політичних справ. У зв'язку з цим невідомо, в якому стані зараз перебуває Руслан і чи загрожує що-небудь його здоров'ю і життю.

Тим часом прокуратура знову подала апеляційну скаргу на вирок Північно-Кавказького окружного суду, і знову вимагає збільшення терміну для Зейтуллаєва. Російське відомство вважає 12 років позбавлення волі занадто м'яким покаранням і вимагає збільшити термін до 17 років.

«Офіційна версія – через м'якість вироку. А неофіційна – я думаю, що співробітники ФСБ хочуть дотиснути хлопців до кінця. Тому що те розслідування, яке вони провели, і за яким судять хлопців, складене абияк. Результат вийшов такий, що Руслана перекваліфікували на менш тяжку статтю. Другий раз суд дав вирок нижче нижчого. І тепер ФСБ ніяк не може заспокоїтися, тому що в результаті у них буде низка проблем», – припустив адвокат Едем Семедляєв.

Едем Семедляєв
Едем Семедляєв

Він додав, що захист, у свою чергу, подав апеляційну скаргу до Верховного суду Росії. У ній адвокати вимагають повністю виправдати Зейтуллаєва у зв'язку з відсутністю складу злочину. Дата розгляду апеляцій звинувачення і захисту поки не призначена.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці й кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню у Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, внісши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».

Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG