Ледве проголосували: парламент дав старт медичній реформі

Верховна Рада дала старт медичній реформі. Після кількох невдалих спроб депутати все ж ухвалили у першому читанні законопроект (№6327), що визначає, які медичні послуги на 100% оплачуватиме держава, а за які доплачуватиме пацієнт. Голосів ледве вистачило, а Радикальна партія звинуватила колег у кнопкодавстві. Другий же медичний законопроект (№6329), що має відкоригувати держбюджет на 2017 рік у галузі фінансування охорони здоров’я, – не пройшов. Його відправили на доопрацювання в комітети. Думки парламентів щодо того, допоможе чи нашкодить запропонована реформа проблемній галузі медицини в Україні, розділились.

​«Щодня в Україні помирає 1600 людей. Система, яка мала би рятувати їх, не працює. Усім зрозуміло, які перспективи: ухваливши урядові законопроекти, ви, шановні депутати, проголосуєте за незалежність української медичної системи від радянського минулого», – закликала парламентів підтримати медичну реформу в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Зміни, які пропонує Міністерство охорони здоров’я, передбачають принцип «гроші ідуть за пацієнтом». Іншими словами, ключовим стане не кількість ліжко-місць, а ефективність роботи конкретного лікаря та лояльність до нього вдячних пацієнтів. Громадяни зможуть самі обирати лікувальний заклад та медичного працівника, не прив’язуючись до прописки.

На зміну звичним «подякам» у кишенях, за задумом ініціаторів, має прийти чітко прописана система оплати послуг. Із держбюджету оплачуватиметься гарантований («зелений») пакет – первинна допомога (сімейні лікарі), екстрена (невідкладна допомога) та паліативні ланки. Якщо ж пацієнт потребуватиме спеціалізованих та високоспеціалізованих втручань – держава пропонуватиме співоплату («синій пакет»). Решту ж («червоний пакет»), як, скажімо, стоматологічні послуги і естетичну медичину, оплачуватиме пацієнт із власної кишені.

Запропоновані зміни також передбачають перехід на міжнародні протоколи лікування та створення нового керуючого органу – Національної служби здоров'я. Саме через цей орган будуть проходити держкошти за «гарантований пакет», і саме через нього можна буде укласти договір з конкретним лікарем. Згодом планують відмовитись і від паперових карт, систематизувавши електронний реєстр пацієнтів.

Вам зараз безкоштовно навіть зеленку не дадуть – Сюмар

Іншими словами, безкоштовна – на папері – медицина зникне, якщо реформа пройде друге читання. Проте її в Україні ніколи і не було, переконані ті депутати, які підтримали реформу. Скажімо, голова комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар («Народний фронт») розповіла, що лікується в українських, проте лише приватних клініках – там прозоріша система оплати.

«Коли ми говоримо про безкоштовну медицину: підіть зеленку знайдіть безкоштовну у сучасній нашій лікарні. Зеленку і бинт – вам безкоштовно їх не дадуть. Не дай боже, у вас пологи стануться раніше часу. Ви собі уявляєте безкоштовні пологи, які у нас гарантовані Конституцією?» – сказала Сюмар.

Яку альтернативу пропонують ті, хто проти реформи Супрун?

Проте заступник голови комітету з питань охорони здоров’я Олег Мусій (позафракційний) переконаний, що запропонована Супрун реформа знищить залишки безкоштовної медицини для бідних прошарків, створивши, натомість, низку корупційних чинників.

У поданому ним альтернативному законопроекті (№6327-1) не було Національної служби здоров'я – органу, який, на думку Мусія, зруйнує децентралізацію медицини в регіонах та перетвориться на «корупційного гіганта». Якщо її реалізують, як зараз ухвалено за основу, ця служба буде підконтрольною лише прем’єр-міністру, і перебере на себе всі субвенції, що зараз розподіляються по місцях.

«Вона буде не тільки замовником послуг, тим, хто укладає договори про надання медичної допомоги, тим, хто розраховує ціну і вартість, а також контролером виконання. Гроші будуть сконцентровані в одній агенції», – пояснив свої претензії Мусій у кулуарах.

Ще один ризик, який вбачає Мусій – реформа за зразком Супрун може призвести до скорочення чи не половини кількості медичних працівників по Україні. А це ставить під питання доцільність витрачення грошей на освітні бюджетні програми медичних вишів, каже він. Зрештою, постраждає найбільше охорона здоров’я в селах і регіонах – їм буде дуже складно конкурувати з лікарями в містах, переконаний Мусій.

Із ним згодна і голова профільного комітету Ольга Богомолець («Блок Петра Порошенка»). За її словами, непідготовлена реформа – це ще гірше, ніж відсутність змін як таких.

«Закони Міністерства охорони здоров'я мають бути доопрацьовані. Кому стане гірше: будуть позбавлені права просто потрапити в лікарню психічно хворі. Люди не зможуть отримати довідку про розтин тому, що патологоанатомічна служба не відноситься до пакета, який гарантує держава. Породіллі, діти-сироти, діти з вадами розвитку не зможуть потрапити на платну операцію. Всі будуть зобов’язані доплачувати, питання – скільки», – каже Богомолець.

Зрештою, законопроект (№6327) все ж ухвалили з урахуванням поправок голови комітету з питань соціальної політики Людмили Денисової («Народний фронт») та Андрія Шипка (група «Відродження»). Проте вдалось це не одразу: спершу знайшлись 224 голоси, з кожною наступною спробою підтримка зменшувалась.

Спікер Андрій Парубій уже був готовий відправити законопроект на доопрацювання, проте, коли поставили документ повторно, потрібні 227 голосів знайшлись.

Радикальна партія почала обурюватись, що реформу «протиснули» шляхом кнопкодавства, і заблокувала трибуну. Олег Ляшко заявив, що картки Анатолія Гіршфельда (група «Воля народу»), Максима Микитася (позафракційний) і Артема Вітка (Радикальна партія), яких не було у залі, проголосували. Вітко ж у коментарі «Українській правда» заявив, що просто голосував із чужого місця – це не заборонено регламентом.

Ляшко також вимагав переголосувати за реформаторський законопреокт, проте Парубій нічого на це не відповів.

Що кажуть експерти?

Ухвалений за основу законопроект вже містить низку норм, які дублюють попередні закони: скажімо, принцип, що «гроші ідуть за пацієнтом». І це крок уперед до якісного сервісу у медичних закладах, каже експерт із реформи системи охорони здоров’я («РПР») Зоряна Черненко.

«Ми почнемо бачити реальну картину, зможемо значно краще гарантувати надання медичної допомоги там, де вона потрібна», – говорить експерт.

Проте, поява Національної служби здоров’я як автономного органу дійсно містить корупційні ризики, каже вона. Окрім того, до другого читання слід деталізувати та чітко прописати гарантований пакет безкоштовної допомоги, щоби далі не виникало спекуляцій:

«Корупційні ризики залишились, і навряд за останні два тижні вони зникнуть. Знаючи прекрасно, які це ризики принесе для мажоритарників, а їх у парламенті половина, та і для системи охорони здоров’я взагалі, я думаю, якщо не приберуть ризиковані речі, то шансів у законопроекту бути проголосованим у другому читанні досить мало», – переконана Черненко.

Сімейний лікар, а віднедавна і секретар громадської ради при МОЗ Євген Гончар переконаний, що про корупційні ризики не йдеться, адже у Національній службі здоров'я не розподілятимуть гроші у ручному режимі.

А той факт, що парламент так поляризувався в обговоренні медичної реформи, може пояснюватись персональними амбіціями тих, хто проти власне Супрун, а не реформи.

«Я впевнений, що у якій формі ця реформа би не подавалась, вони були би проти. Якби навіть Супрун би сказала, що американський уряд щороку нам 100 мільярдів доларів буде давати, і лікарів своїх надсилати, то Богомолець із Мусієм були би проти», – сказав Гончар.

Прем’єр Володимир Гройсман привітав українців із ухваленням за основу ключового законопроекту реформи охорони здоров’я.