Доступність посилання

22 Липень 2017, Київ 07:43

Чотири небезпечні сценарії для України та Європи, якщо Захід змінить свою політику щодо Росії (огляд дослідження)


Справа наліво прем’єр-міністри країн-учасниць мінських перемовин: Павло Клімкін (Україна), Сергій Лавров (Росія), Франк-Вальтер Штайнмаєр (Німеччина) та Жан-Марк Еро (Франція). Мінськ, листопад 2016 року

У новому дослідженні європейського аналітичного центру European Council on Foreign Relations автори розмірковують над чотирма песимістичними сценаріями можливого розвитку майбутньої політики Євросоюзу щодо Росії та наслідками цих сценаріїв для України та міжнародних відносин загалом.

Сценарій № 1: ЄС змушує Київ прийняти Мінські угоди на російських умовах

Автори дослідження Ґустав Ґрессель та Фредрік Весслау наводять приклад того, що могло б статися у разі зміни влади у Німеччині, яка оголосила б новий підхід до Мінських угод, який включав би посилення тиску на Україну, щоб змусити її прийняти російські умови договору щодо місцевих виборів на підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР» територіях та надання цим територіям особливого статусу без попереднього припинення вогню чи відведення військ від лінії фронту. Таке рішення, на думку авторів, могла б підтримати низка країн (Угорщина, Італія, Австрія), які раніше вже неодноразово виступали за зняття антиросійських санкцій, а тиск ЄС на українського президента Петра Порошенка, пов’язаний із продовженням дії безвізового режиму, або ж угоди про зону вільної торгівлі міг би, на думку авторів дослідження, змусити українську владу прийняти нові умови.

Вибори на окупованих територіях стали б «спектаклем для легітимізації сепаратистів» – участь українських партій була б заборонена, представники ЗМІ не були б допущені, а виборці голосували б «під звуки пострілів» – так змальовують гіпотетичний сценарій автори дослідження. «Новообрані чиновники», як вважають Ґрессель та Весслау, найімовірніше проситимуть грошей у Києва для фінансування своїх «республік», як вони називають збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» (починаючи, наприклад, з соціальних виплат, які, за їхньою інтерпретацією, нібито будуть зазначені в Мінських угодах).

Для самого Кремля це стало б величезною перемогою, яка дала б змогу збільшити військову присутність на підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР» територіях, тим самим посилюючи тиск на Україну, пишуть аналітики. Та найкритичнішою подією, на їхню думку, стало б зазіхання сепаратистів на місця у Верховній Раді, що призвело б до масштабних протестів, які у такому випадку стали б нагодою для Кремля захопити Київ та інші регіони, в яких активно діяли б проросійські «тітушки». Хаос – за таким сценарієм – мав би вкрай негативні наслідки для всіх сфер суспільного життя в Україні, включаючи економічний занепад та посилену міграцію.

Сценарій № 2: ЄС вирішує залишити все як є, що призведе до ще одного «замороженого конфлікту» в Європі

У другому сценарії автори наводять припущення про те, що станеться, якщо ЄС, займаючись своїми внутрішніми проблемами, втратить інтерес до підтримки України. Спершу, вважають дослідники, в Україні почалося б гальмування внутрішніх реформ, що у такому випадку призвело б до значного погіршення управління, а до 2019 року окуповані території перетворилися б на об’єкти диктатури Кремля, економіка яких була б повністю зруйнована. Виконання Мінських угод у такому випадку буде здаватися недосяжною метою, а після часткового скасування антиросійських санкцій Москва, ймовірно, збільшить військову присутність в Україні. Окуповані території перетворяться на «притулки для контрабанди наркотиків та торгівлі людьми, відмивання грошей, підробок та кіберзлочинності».

Міжнародна зацікавленість у веденні бізнесу в Україні зникне – за цим сценарієм – через високий рівень корупції, а це призведе до припинення інвестицій, безробіття та економічного занепаду. Україна більше не зможе рухатися в бік західних країн, а Кремль зрозуміє, що «контрольована нестабільність є ідеальним інструментом» для впливу на сусідні країни, пояснюють автори дослідження.

Сценарій № 3: Скасування санкцій та кінець підтримки для України

Третій песимістичний розвиток подій, на думку авторів, полягатиме в можливому рішенні уряду США про скасування санкцій щодо Росії, що згодом призвело б і до перегляду політики санкцій з боку ЄС. Це, в свою чергу, сприятиме антиєвропейській риториці та зростанню націоналізму та поширенню популізму в Україні. Політична нестабільність призводитиме до постійної зміни влади в Україні та погіршення стану демократії, вважають дослідники.

Кремль, у свою чергу, радітиме тому, що йому вдалося «відштовхнути Захід від своїх кордонів». Задоволений економічним зростанням через скасування санкцій, він «захоче спробувати інші фронти», наприклад, на Західних Балканах, адже вважатиме Україну своїм «тестовим об’єктом» та захоче ближче підібратися до кордонів ЄС, пояснюють автори.

Фредрік Весслау (автор дослідження): «Чому Європі слід дотримуватися свого політичного курсу щодо Росії? Тому що альтернативи жалюгідні».

Сценарій № 4: Укладання угоди між великими державами

Як мовиться у дослідженні, останній можливий песимістичний розвиток подій міг би бути, якби президент США Дональд Трамп захотів об’єднати свої сили з Росією задля боротьби проти радикального ісламу, підписавши при цьому договір про стратегічне співробітництво між США та Росією, який розділив би «Близький Схід та Європу на різні сфери відповідальності» задля боротьби проти тероризму. Україна в такому випадку, вважають Ґрессель та Весслау, опинилася б під сферою впливу Росії.

Тоді б Кремль – через дипломатичних представників – запропонував би Україні офіційно відмовитися від вступу в ЄС та НАТО, приєднатися до Євразійського економічного союзу, погодитися на співробітництво з Росією в сфері безпеки та надати згоду на розміщення російських військових на території України, а також офіційно визнати Крим «російським». Ці пропозиції були б відхилені українською владою, а подальший супротив російським інтересам врешті-решт призвів би до ще більшої військової агресії з боку Росії, яка погрожувала б ядерною зброєю на спроби втручання у ситуацію. Східноєвропейські країни, тим часом, одна за одною почали б розробку ядерної зброї через дедалі більшу небезпеку з боку Кремля, вважають дослідники.

Висновки

Ґрессель та Весслау пояснюють, що наведений аналіз базується на припущеннях, що Захід буде далі робити серйозні помилки в своїй політиці щодо України, та зауважують, що без значної підтримки ЄС «боротьба України буде значно складнішою», а Кремль, який досягне своєї мети на українських землях, зрозуміє потенціал своїх можливостей в інших частинах світу.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG