Доступність посилання

19 Грудень 2017, Київ 01:14

Є повний саботаж судами справ, переданих їм від НАБУ і САП – Ситник


Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник

В українських судах відбувається повний саботаж справ, переданих Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Про це заявив Радіо Свобода директор НАБУ Артем Ситник. Із восьми десятків справ, які НАБУ та САП скерували до суду, розгляд кожної четвертої досі не почали. Є лише поодинокі вироки, більшість яких стосуються другорядних учасників корупційних схем, зауважив Ситник. Він також наголосив, що з боку НАБУ і САП жодного втручання у вибори президента США не було. Водночас директор НАБУ розповів про розслідування резонансних справ, зокрема щодо відомостей у декларації голови Нацбанку України Валерії Гонтаревої, про розтрати коштів проекту «Стіна». Ситник оцінив стосунки з очолюваною Юрієм Луценком Генпрокуратурою і розповів про використання «секретних агентів», які допомагають детективам НАБУ.

Олександр Лащенко: Одна з новин цього тижня – повідомлення прес-служби ГПУ, що ніякого розслідування так званих фактів «втручання у вибори президента США» не ведеться. Але при цьому розпочато кримінальне провадження за фактом ймовірного розголошення службовими особами правоохоронних органів даних досудового розслідування. Це провадження відкрили після розгляду звернення народного депутата Андрія Деркача. Він стверджував, що своїми «необдуманими діями НАБУ завдало серйозної школи українсько-американським відносинам». Який Ваш коментар з приводу цього звернення Андрія Деркача і нібито розслідування чи не розслідування з боку ГПУ, пане Ситник?

– Можливо, є якась певна спроба створити враження, що у нас є якісь напруження у відносинах з нашими стратегічними партнерами, у тому числі з американським урядом. Насправді ця спроба невдала. І, чесно кажучи, після уточнення позицій ГПУ ця справа виглядає ще більш абсурднішою, тому що кримінальна відповідальність настає за розголошення даних досудового слідства без дозволу слідчого, детектива або прокурора. В даному випадку були масові запити ЗМІ з приводу того, чи фігурує прізвище Манафорта у тих матеріалах, які були передані до НАБУ генералом СБУ Трепаком. Була підготовлена відповідь, що так, фігурує. Все, в принципі більше ніяких там даних. Це все погоджувалося з детективами. Сама фабула звучить дуже абсурдно.

Мені здається, що у ГПУ є окремий показник: скільки за тиждень порушили справ щодо НАБУ. Їх дуже багато

Мені здається, що у ГПУ є окремий показник: скільки за тиждень порушили справ щодо НАБУ.

– Яка їхня кількість? Можете назвати?

– Їх дуже багато. І вони стосуються не лише мене чи мого першого заступника, а й наших працівників. Я вже неодноразово казав, що це ті реалії, в яких ми працюємо.

– Це десятки справ? Одиниці?

– Я не знаю. Але я думаю, що це не поодинокі такі справи. Це просто одна із останніх. І вона поки що обговорюється.

– НАБУ і САП неодноразово підкреслювали, що ніяких розслідувань щодо екс-керівника виборчого штабу тоді кандидата у президенти Дональда Трампа Пола Манафорта не ведеться. Ви зараз це підтверджуєте?

Факт отримання коштів був визнаний саме Манафортом

– По-перше, факт отримання коштів був визнаний саме ним (Манафортом – ред.) перший раз. Він сам особисто визнав. Ми до цього не робили категоричних висновків з приводу того, чи має він стосунок, чи не має. По-друге, він не являється суб’єктом, який підслідний НАБУ. І це не тільки його стосується. Дуже багато прізвищ у цих матеріалах або отримали кошти на технічні цілі, або не були суб’єктами, які підслідні НАБУ. Тому було дане таке роз’яснення.

– На 30 червня цього року відкрито кримінальних проваджень щодо 37 найвищих посадовців країни, так? Тобто вже йдеться про чотири десятки?

– Справа в тому, що ця цифра така плаваюча . Тобто це станом на момент отримання запиту такі цифри. Кількість кримінальних проваджень, які перебувають у провадженні детективів, постійно змінюється. Деякі передаються до суду, деякі об’єднуються, тобто це така плаваюча цифра.

– До суду, наскільки я можу судити з повідомлень на сайті НАБУ, було 81 справу передано, і досі не розпочате розслідування аж по 22...

Повний саботаж з боку судових органів. Справи місяцями просто не слухаються в суді

– Повний саботаж з боку судових органів. Це дійсно величезна проблема. Справи місяцями просто не слухаються в суді.

– Навіть більше року (є факти) не розглядаються у суді?

Єдиний вихід – це створення Антикорупційного суду

– Не розглядаються. Причому достатньо прості справи, які просто лежать без рішення. Єдиний вихід з цього всього, що нами вже було тисячу разів сказано, – це створення Антикорупційного суду, який буде це все слухати.

Відсторонений від посади голови Державної фіскальної служби Роман Насіров у залі суду на ношах, 4 березня 2017 року
Відсторонений від посади голови Державної фіскальної служби Роман Насіров у залі суду на ношах, 4 березня 2017 року

Справа щодо голови Фіскальної служби Насірова – йде неквапливе ознайомлення з матеріалами справи, щоб максимально затягнути цей процес

Питання стоїть не в тому, що виносяться виправдальні вироки по особах, відносно яких зібрані достатні докази. Питання стоїть в тому, що просто справи лежать у судах і не розглядаються. Або це сторона захисту затягує слідство, як зараз справа щодо голови Фіскальної служби Насірова, який кричав, що «за два дні ми підпишемо справу і передамо до суду, бо ми хочемо якнайшвидше судового розгляду». Зараз йде фактично таке доволі неквапливе ознайомлення з матеріалами справи на грані того, щоб ми, з одного боку, не могли обмежити в ознайомлені, і так, щоб максимально затягнути цей процес.

Але після того, як буде передане до суду, виникає інша проблема – це розгляд справ у судах, коли засідання проводиться раз в два місяці, раз в три місяці. Це не дасть того результату.

– А законодавством не передбачено якогось дедлайну?

Справа Онищенка – процес можна завершити за два-три місяці. Якщо ж її слухати раз в два місяці, і адвокати використовують всі можливості, щоб затягнути справу, – такий результат

– Не передбачено ніякого дедлайну. Є іноді об’єктивні причини, є суб’єктивні причини. Іноді у суддів по 500-600 справ дрібних – і цивільних, і кримінальних. Ще там, наприклад, справа Онищенка, якою повинен суд займатися постійно. Це велика справа, велика кількість свідків, велика кількість документів. І для того, щоб її розглядати, її потрібно слухати щодня. І тоді цей процес можна завершити за два-три місяці. Якщо ж її слухати раз в два місяці, і при цьому адвокати використовують всі можливості для того, щоб затягнути справу, то, звичайно, ми й будемо мати такий результат.

– Тобто і щодо Романа Насірова, і щодо пана Онищенка, як Ви кажете, таке затягування...

– Онищенко... Солом’янський суд погрався, намагався випустити основного з фігурантів. Було передано справу до Апеляційного суду. Два місяці вже втрачено. Це демотивує не тільки суспільство, демотивує й наших співробітників.

– Онищенко... Там взагалі інша ситуація – його взагалі немає. Тобто ця справа передана до суду. Знову ж таки справу ми скерували до Солом’янського суду. Солом’янський суд погрався, намагався випустити основного з фігурантів по цій справі. Після того, як це питання було вирішене, все ж таки було передано справу до Апеляційного суду для визначення підсудності. Хоча спочатку суд приступив до розгляду, а потім передав. І два місяці вже втрачено насправді. Тобто такий саботаж з боку судової системи, звичайно, не додає нам. І це демотивує не тільки суспільство, воно демотивує й наших співробітників.

– А щодо можливості створення антикорупційних судів законопроект бодай якось рухається у Верховній Раді? Зрозуміло, зараз канікули і так далі…

Осінь і буде екзаменом для влади на предмет того, чи є дійсно політична воля

– Подивимося восени, як буде відбуватися. Я вважаю, що насправді осінь і буде тим екзаменом для нашої влади на предмет того, чи є дійсно політична воля.

НАБУ створювалося не складно. Потім була створена Антикорупційна прокуратура. Кожна наступна законодавча ініціатива антикорупційної реформи дається все важче і важче

НАБУ створювалося, якщо брати ухвалення законодавства, не складно. Були певні дискусії, але закон був прийнятий. Але тоді члени парламенту не відчували особистої і персональної загрози для себе. Це був ще минулий парламент. Він і проголосував за цей закон.

Потім була створена Антикорупційна прокуратура. І коли ці два новостворені органи почали дійсно розслідувати справи, які ніхто ніколи не розслідував, коли почали затримуватися особи, які завжди вважалися недоторканними, то кожна наступна законодавча ініціатива, яка сприяла б завершенню антикорупційної реформи, дається все важче і важче.

Використовується тактика затягування з метою максимальної дискредитації НАБУ і САП

Тому я неодноразово публічно звертався до президента, до парламенту, щоб восени прийняти відповідне законодавство. Проект, який можна взяти за основу і обговорювати у парламенті, він є, подавався народними депутатами. Якщо законодавство буде прийняте, то створити цю інституцію і на весну запустити цей суд, який нарешті дасть якийсь результат по цих справах. Тому що затягувати для нас фактично – це навіть гірше, ніж якесь остаточне рішення по справі – мається на увазі якийсь виправдальний вирок. Тобто, судді, з одного боку, бояться виносити виправдальні вироки, але використовується тактика затягування з метою максимальної дискредитації НАБУ і САП.

– Пане Ситник, а з боку саме нардепів передовсім гальмування ухвалення законопроекту про створення Антикорупційного суду відбувається чи з боку Адміністрації президента Петра Поршенка? Як стверджують деякі активісти, той же ж Віталій Шабунін

– Так як вивчив ситуацію і законодавство, то сам законопроект повинен бути поданий президентом. Бо, відповідно до тих змін, які приймалися в рамках судової реформи, там записано, що закони, якими створюються суди, подаються президентом. Тобто поштовх повинен бути звідти. Поки що законопроекту від президента у парламенті немає. Є законопроект, який був поданий депутатами, але він подавався виключно для того, щоб розпочати цю дискусію.

З іншого боку, ми бачимо, що якщо треба провести якусь ініціативу, яка зашкодить бюро – тут у депутатів є розуміння, вони збираються, встановлюють рекорди по явці – коли потрібно проголосувати щодо аудитора чи якогось закону. Коли ми говоримо про Антикорупційний суд, то ми такої жвавості, такої ініціативи не спостерігаємо.

Тест на наявність політичної волі на боротьбу з корупцією восени все-таки витримають

Про необхідність створення цієї інституції заявили всі наші стратегічні партнери, які знають ситуацію в Україні – і американський уряд, і ЄС, і МВФ. Хто повинен подати закон – також відомо. Хто його повинен розглянути, прийняти, проголосувати, то це також відомо. Тобто, зараз справа за Адміністрацією президента, справа за парламентом, які, я все ж таки сподіваюся, тест на наявність політичної волі на боротьбу з корупцією восени все-таки витримають.

На підході справа щодо іншого екс-нардепа України Мартиненка

Бо якщо цього не буде зроблено, то ми будемо мати ситуацію, при якій справи будуть передаватися до суду, актуальні справи, які зараз вже закінчені, як щодо того ж голови Фіскальної служби, на підході справа щодо іншого екс-нардепа України Мартиненка, і будемо їх розслідувати, Антикорупційна прокуратура буде підтримувати державне обвинувачення. Але це все без належної судової інстанції нічим не закінчиться.

Засідання з обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові Миколі Мартиненку. Київ, 21 квітня 2017 року
Засідання з обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові Миколі Мартиненку. Київ, 21 квітня 2017 року

– Знову ж таки понад 80 справ, розслідування яких з боку НАБУ завершене, зараз у судах вже розглядається… Бодай один вирок вже є?

– Вироків по справах, по яких є процесуальна боротьба між стороною захисту і стороною обвинувачення, немає. Вироки які є, то це вироки, де затверджувалися в основному угоди прокурорів. Одна з останніх, то це щодо одного із фігурантів справи Онищенка. Особа була причетна до конвертації грошових коштів, які по схемі виводилися з держави, то у неї було відшкодовано 30 мільйонів гривень збитків державі. Відповідно прокурорами було прийняте рішення про підписання угоди. А справи, де є боротьба процесуальна, на жаль, затягуються.

Причому, візуально виглядає дуже негарно, як воно слухається. Справа по Одеському припортовому заводу спочатку була переведена в закритий режим, потім з’ясовується, що коли вже справа була закритому режимі, нове керівництво НПЗ написано, що вони не вважають, що 300 мільйонів – це збитки для підприємства. Якщо ми візьмемо справу по Запорізькому титаново-магнієвому комбінату відносно гендиректора, який підозрюється у розкраданні півмільярда гривень… Справа провалялася у Печерському суді майже шість місяців. Після цього ж Печерський суд вирішив, що все ж таки вона йому не підсудна і направив за підсудністю.

– Справа щодо проекту «Стіна» на кордоні з Росією – є дані, що семеро учасників, звинувачених у розтраті, зараз заарештовані. Так?

– Там різні запобіжні заходи, в основному арешти з правом застави.

– Сумарний розмір застав 25,5 мільйонів гривень?

– Трохи перевищує суму збитків, які встановлені зараз. Ця справа починалася достатньо давно. І фактично детективами, прокурорами досліджувалися ділянки так званої цієї стіни. Хоча воно стіну мало нагадує, те, що там побудували. І розслідування проводилося шляхом співставлення того, що фактично виконано, і в того, що написано в актах виконання робіт. Дуже велика частина робіт не підтвердилася. Відповідно відносно тих осіб, по яких вже були зібрані докази, було проведене затримання і оголошено підозру. Але я думаю, що це не останні підозри по цій справі. Оскільки ми ще не всі ділянки цієї стіни дослідували.

– Тобто, число фігурантів цієї справи може зрости, так?

– Так.

– НАБУ почало розслідування, знову ж таки за даними преси, про можливі недостовірні відомості в декларації голови НБУ Валерії Гонтарєвої. Як просувається це розслідування?

По НБУ є велика кількість справ. Справи, пов’язані з рефінансуванням, з ліквідацією банків і в подальшому виведенням коштів в офшорні зони через австрійські банки. Це справи по «Діамантбанку», «ПриватБанку»

– По НБУ є достатньо велика кількість справ. Це справи, пов’язані з рефінансуванням. Це справи, пов’язані з ліквідацією банків і в подальшому виведенням коштів з цих банків в офшорні зони через австрійські банки. Це справи по «Діамантбанку», по «ПриватБанку», це одна з останніх справ, яка стосується як великих банків, так і НБУ, оскільки на предмет причетності до цих злочинів перевіряються і працівники НБУ. Тому справ достатньо багато. Вони об’ємні. І розслідування по них поки триває.

– Ви можете сказати, коли вони вже у суді опиняться?

– Одночасно вони точно не опиняться у суді. Тривалість розслідування пов’язана з тим, що міжнародні правові доручення – достатньо багато часу виконання їх забирає. Тому прогнозувати дуже важко. Різні країни по-різному підходять до виконання цих доручень. Швейцарія (я можу стверджувати, маючи досвід по справі Мартиненка) – дуже конструктивна співпраця між детективами нашими, прокурорами і швейцарськими. По деяких країнах трошки гірше. По тій же ж самій Австрії.

Справа по «ПриватБанку» зараз на особливому контролі. Коломойський і Боголюбов – акціонери, які брали письмові зобов’язання. Зобов’язані були все зробити до 1 липня і не зробили

Справа по «ПриватБанку» зараз фактично на особливому контролі. Тому що є велике небезпека спричинення великих збитків державі. Тому що акціонери банку до цього часу не виконали своїх зобов’язань – не перекрили кредитний портфель, який фактично був мертвим, фіктивним.

Ігор Коломойський і Боголюбов – два акціонери, які брали на себе ці письмові зобов’язання. Зобов’язані були все це зробити до 1 липня і не зробили.

Я думаю, що зараз буде дуже вирішальна стадія цієї справи у вересні місяці, коли сторона захисту буде подавати позови на НАБУ. Тобто по цій справі, я думаю, буде найбільше протистояння.

– І НАБУ розслідує три кримінальні провадження щодо дій службових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції. Можете про це розповісти?

– Це дві справи, які зареєстровані на підставі рішення судів. І одна справа щодо одного з керівників НАЗК з приводу порушень при заповнені е-декларації.

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

– Ви наводили як приклад дуже резонансні справи, в яких є фігурантами і великі підприємці, яких називають олігархами. І знову ж таки говорили так чи інакше про політичну складову присутню. Пане Ситник, Ви відчуваєте системний тиск на НАБУ?

Дискредитувати і ставити під сумнів нашу роботу. Це найбільший тиск, який ми відчуваємо

– Я, можливо, повторюся, але системний тиск виражається все ж таки у тому, що ситуація з судами використовується максимально всіма зацікавленими сторонами для того, щоб дискредитувати і відповідно ставити під сумнів нашу роботу. Це найбільший тиск, який ми відчуваємо. Детективи, які працюють по 20 годин на добу, не бачать сімей, щоб дати цей результат, а в подальшому справа гальмується, то детективи втрачають певну мотивацію.

Є що розглядати, є що повертати в бюджет, є кого саджати за реальні корупційні дії

Тому я ще раз наголошую, що тут системна протидія завершенню антикорупційної реформи. Звичайно вона є. Є небажання визнати очевидні речі, що потрібно створити Антикорупційний суд, які ці справи розгляне. Вони є. Є що розглядати, є що повертати в бюджет, є кого саджати за реальні корупційні дії. Але ні НАБУ, ні антикорупційна прокуратура не в праві виносити вироки. Вироки виносить суд.

Є системна протидія. На суддів тиснуть. Будуть 2-3 вироки по справах – ситуація кардинально зміниться

І тут є системна протидія. З одного боку, на суддів, я впевнений, тиснуть. Тому що не може суддя просто так не прийти на роботу, щоб розглянути подання на арешт того ж самого Насірова. Значить, хтось йому сказав не йти на роботу, не виконувати норми закону, не розглядати ці подання. З іншого боку, всі вже нібито погодилися, що потрібно створювати цей Антикорупційний суд, але то давайте створимо ще якісь палати, то давайте подискутуємо, давайте ще якісь питання переговоримо. І це все ведеться не в парламенті, де повинна бути основна дискусія, і де повинен бути прийнятий відповідний закон. Це все ведеться в таких колах для того, щоб нібито створити враження цієї дискусії, а з іншого боку, знову ж таки затягувати час. Тому основна тактика – це затягування часу з винесенням вироків. І я впевнений, що коли будуть 2-3 вироки по цих справах, які ми обговорюємо – ситуація кардинально зміниться.

– Крига скресне. Так?

– Так. І це буде точкою неповернення у цій реформі. Тому такий великий зараз супротив, тому так багато зараз ми говоримо про Антикорупційний суд, але так мало робимо для того, щоб його створити. На жаль, ми не маємо права законодавчої ініціативи для того, щоб подати відповідний законопроект. А в даному випадку взагалі це повинен...

– Крім створення цього Антикорупційного суду, цей тиск на суддів у розгляді відповідних справ можливо, тиск на НАБУ чиниться з боку кого? Чи Адміністрація президента, як стверджують активісти з протидії корупції? Чи звідки це йде?

– Ми закликаємо публічно всі інституції прийняти рішення, яке фактично доведе антикорупційну реформу до кінця. Бо зараз ми фактично бачимо, що з усіх боків йде якась або пряма протидія, явна, або кулуарна, тобто то привели, щоб проголосувати на аудитора, то закон хотіли прийняти, який давав би можливість заблокувати всі розслідування. Один із останніх скандальних законопроектів. Зрозуміло, що все це робиться всіма ключовими гравцями, які приймають рішення в парламенті.

– В інтерв’ю Радіо Свобода у грудні минулого року Ви, пане Ситник, сказали, що генпрокурор Юрій Луценко на той час заблокував доступ Ваш особисто як директора НАБУ до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтоді, вже через півроку, змінилася ситуація?

– Повернули доступ. Тут я вдячний генпрокурору за те, що він в цій ситуації розібрався і все ж таки поновив цей доступ.

– А взагалі співпраця з відомством, очолюваним Юрієм Луценком, як відбувається?

У нас є САП, яка здійснює нагляд за детективами. А що стосується ГПУ, то доволі холодні відносини

– У нас є САП, яка здійснює нагляд за детективами. Основна співпраця проводиться з ними. І детектив не може без прокурора проводити розслідування. Відповідно прокурор без детектива так само не може дати результату.

А що стосується ГПУ, то доволі холодні відносини. Але іноді в рамках спільних слідчих груп якісь справи розслідуються. Але це поодинокі випадки, коли (бувають такі випадки) ГПУ розслідує справу, бачить, що там наш суб’єкт, і ми там включаємося, створюємо спільну слідчу групу, відповідно проводимо спільне розслідування.

Такий один з найбільших прикладів співпраці – це співпраця з управлінням Сергія Горбатюка. Там велика спільна група створена з розслідування так званої «чорної» бухгалтерії (Партії регіонів – ред.). Це якраз приклад співпраці, яку хотілося б бачити.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З АРТЕМОМ СИТНИКОМ – У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’Ю

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG