Доступність посилання

ТОП новини
18 Серпень 2018, Київ 19:40

Квиток на Hyperloop може коштувати 4,5 тисячі – Кузьмін


Тестовий транспорт Hyperloop One перевозять у пустелі в Неваді, 12 травня 2017 року

​Проект Hyperloop, який анонсував міністр інфраструктури Володимир Омелян, може не окупитись через високу вартість квитка, припускає економічний експерт Віталій Кузьмін. Крім того, він звертає увагу на те, що Україні варто було б спершу розвинути мережу швидкісних потягів, перш ніж вкладатись у подібні ініціативи. Тим часом, за словами керівника проекту HypeUA Віталія Кузьміна, в Дніпрі вже будують тестову трубу для Hyperloop, а дослідники з НАН України подались на внутрішній конкурс, щоб отримати фінансування для своїх розробок.

Хайперлуп Маска і сподівання міністра Омеляна | Ранкова Свобода. Частина 3
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Експерт із економічного аналізу й транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Ярослав Пилипчук стверджує, що говорити про Hyperloop в Україні ще зарано, але розрахунки Національної академії наук можуть допомогти країні в комерційному плані.

У деяких країнах цим проектом уже займаються три-чотири роки, а ми тільки починаємо
Ярослав Пилипчук

«НАН України буде розраховувати технічне обґрунтування цього проекту. Тут є кілька нюансів. По-перше, в таких проектах потрібна дуже сильно профільна експертиза. Тобто саме ті люди, які займались цим проектом. Тому що в деяких країнах цим проектом уже займаються три-чотири роки, а ми тільки починаємо. Якраз вони повинні дати висновок, чи можливо технічно цей проект побудувати в Україні. Можна навіть не говорити про будівництво Hyperloop в Україні, а можна зробити ці підрахунки й порахувати, де ми можемо які матеріали використовувати, а потім їх старатися комерційно запропонувати іншим країнам, де буде Hyperloop», – міркує Пилипчук.

Економічний експерт Віталій Кузьмін припускає, що НАН визнає проект технічно можливим, проте звертає увагу на момент фінансування – відтак слово за інвесторами.

Hyperloop – це близько 3,6 мільярда доларів
Віталій Кузьмін

«Інститут майбутнього ще минулого року прорахував, скільки б коштував такий Hyperloop, якби його побудували трасою з Одеси до Києва. Це близько 3,6 мільярда доларів. На сьогодні в держави таких коштів немає. Потрібно залучати інвесторів. І це ще велике питання, хто захоче заходити в Україну, щоб будувати Hyperloop».

Інше питання, за словами Кузьміна, стосується ціни на квиток.

«Якщо ми будемо йти тільки по витратах на обслуговування, то це буде приблизно до 20 доларів, але якщо це нормальний інвестор і він хоче повернути свої кошти, то ціна на квиток буде біля 4,5 тисяч гривень. І тут велике питання, чи потрібен нам Hyperloop із такими цінами», – зазначає фахівець у студії «Ранкової Свободи».

Саме економічні перспективи проекту і вивчають наразі науковці, які долучились до проекту HypeUA, каже його керівник Олександр Озеран.

Вивчаємо наш технологічний потенціал і економічну доцільність упровадження транспорту в Україні
Олександр Озеран

«Ми вивчаємо транзитний потенціал України, пасажирні та вантажні потоки, вивчаємо нашу транспортну систему, щоб зрозуміти, куди можна інтегрувати гілки Hyperloop, і ми вивчаємо наш технологічний потенціал і взагалі економічну доцільність упровадження такого виду транспорту в Україні», – каже він.

Крім того, зараз у Дніпрі триває будівництво тестової труби.

Один кілометр для того, щоб створити акселераційну програму для стартапів
Олександр Озеран

«Це один кілометр для того, щоб відтестувати технології будівництва і створити акселераційну програму для стартапів з розробки тих чи інших компонентів чи капсул до Hyperloop для того, щоб відновити наш технологічний потенціал», – розповідає Озеран.

За 18 годин – до Маріуполя або Австралії

За словами представника проекту, HypeUA – урядова ініціатива, але до неї долучаються і приватні партнери. Мета ініціативи, за його словами, – інтегрувати українських виробників у світовий ланцюжок постачальників рішень для Hyperloop.​

Ескіз роботи надшвикісного потяга Hyperloop
Ескіз роботи надшвикісного потяга Hyperloop

Академія наук подалася на внутрішній конкурс фінансування наукових проектів
Олександр Озеран

«Зараз усе відбувається в режимі голого ентузіазму, але та ж Академія наук – зі своїм дослідженням вони подалися на свій внутрішній конкурс щодо фінансування наукових проектів. Ми маємо велику надію, що до кінця місяця буде певний результат. Якщо вони не зможуть його виграти, будемо шукати на це дослідження кошти ззовні».

Озеран уточнює, що сама технологія Hyperloop – так звана open source-ідея, яку Ілон Маск опублікував у відкритому доступі так само, як і патенти Tesla. Тобто для її впровадження не потрібен дозвіл авторів, якщо тільки не використовувати саму назву Hyperloop – це зареєстрована торгова марка.

Віталій Кузьмін нагадує про вже традиційну для України проблему – низьку інвестиційну привабливість через слабку судову систему.

Прекрасно знаємо, як працюють наші суди
Віталій Кузьмін

«Ми прекрасно знаємо, як працюють наші суди. Жоден інвестор не буде заходити в країну, якщо не розуміє, що буде після того, як він сюди зайде», – констатує він.

Водночас Кузьмін висловлює міркування, що Україні варто було б спершу розвинути мережу швидкісних поїздів, для чого є всі необхідні матеріали.

Треба розібратись із питаннями більш насущними і побудувати інфраструктуру, яка буде працювати сьогодні
Віталій Кузьмін

«Щоб ви розуміли: в Україні є такий унікальний потяг, який іде з Києва в Маріуполь за 18 годин. Ми можемо за 18 годин з України долетіти в Австралію – або паралельно доїхати в Маріуполь. Можливо, спочатку треба розібратись із питаннями більш насущними і побудувати інфраструктуру, яка буде працювати вже сьогодні, а не через 10-15 років», – пропонує він.

Крім того, Кузьмін нагадує про авіаційну галузь, яка, на його думку, також має потенціал до розвитку.

Україна – це країна, яка вміє і може будувати літаки
Віталій Кузьмін

«Ми хочемо запустити те, до чого не маємо жодного стосунку, приблизно собі уявляємо, що це таке, але, наприклад, Україна – це країна, яка вміє і може будувати літаки. То давайте, можливо, залучимо наших ІТ-шників, щоб вони попрацювали, наприклад, на той же завод Антонова, і ми зробили державне замовлення, закупили середньомагістральні літаки й почали розвивати авіаційну галузь в Україні».

Експерт припускає, що така ініціатива могла б стимулювати і розвиток аеропортів в обласних центрах. Втім, він додає, що будь-які проекти були б корисні для економічного розвитку.

«Будь-яка робота, будь-які інвестиції перезапускають економіку. У нас економіка зараз у лежачому стані. Нам потрібні хоч якісь проекти. Потрібно взяти за національну мету: ми будуємо дороги і мости. І вся інфраструктура буде працювати на це», – впевнений Кузьмін.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG