Відповідь сенаторам США на звинувачення в антисемітизмі
Група з 57 американських конгресменів звернулися до Держдепартаменту США з проханням про дипломатичний тиск на Україну та Польщу через «фінансований державою» антисемітизм.
Проявом антисемітизму і прославленням нацистських колаборантів в Україні, на думку конгресменів, є «проупівська кампанія 2017 року» українського Інституту національної пам’яті, перейменування вулиць на честь Бандери та Шухевича, а також діяльність «неонацистського батальйону Азов», який має бути розпущеним, а не включеним до складу Нацгвардії, вважають автори заяви. Також конгресмени вказали на причетність міністра внутрішніх справ Арсена Авакова до діяльності цього підрозділу.
У МВС звинувачення відкинули, нагадавши, що у жовтні 2017 року Національна поліція викрила організоване злочинне угруповання, на рахунку якого сім «злочинних епізодів»: осквернення синагог та пам’ятників, організація вибухів на території посольств, консульств, у місцях релігійного паломництва та публічних місцях.
А директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович назвав заяву конгресменів «змішуванням некомпетентності та свідомого спотворення інформації, змішуванням правди і брехні».
32 роки після Чорнобильської трагедії
Заяви офіційних осіб СРСР про те, що радіація не є небезпечною, Першотравневий парад у Києві через лічені дні після Чорнобильської аварії та намагання зберегти обличчя за всяку ціну – нині, через 32 роки після Чорнобильської трагедії експерти ООН називають цю ціну: 5 тисяч дітей, хворих на рак щитовидної залози. Згідно з дослідженням Наукового комітету ООН із впливу атомної радіації на території, що була вражені радіацією, між 1991 до 2015 року було зареєстровано близько 20 тисяч випадків раку щитовидної залози серед дітей, яким у 1986 році було менше від 18 років. І кожен четвертий випадок раку в цих дітей фахівці ООН пов’язують із Чорнобилем, при чому вони відзначають, що діти на забруднених територіях отримали значно вищі дози опромінення, ніж дорослі.
Що ж тепер?
Туристична атракція, науковий заповідник, сховище для віпрацьованого палива – сьогодні Чорнобильська зона відчуження має чимало варіантів для використання. Колишній міністр екології Сергій Курикін впевнений, що на території заповідника можна було б проводити дослідження впливу малих доз радіації. А дозиметрист та колишній співробітник станції Олександр Купний попереджає про можливий ріст випромінення під новим конфайнментом.
Імпортозаміщення по-новому
На озброєнні української армії, окрім нових бойових одиниць, є і стара радянська техніка. Але деталі до неї – нерідко виробництва військово-оборонних підприємств із Російської Федерації. Це стало проблемою для України із початком військової агресії Росії. Влада оголосила курс на так зване імпортозаміщення – тобто, пошук і створення альтернативи російському товару. «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) дослідили це питання на прикладі гелікоптерів типу Мі – і виявили, що, як і раніше, вони комплектуються лопатями виробництва країни-агресора. Хіба що завозяться за хитрою посередницькою схемою, на якій, в тому числі, заробляють члени родини керівництва державного оборонного концерну «Укроборонпром».
Що відбувається із ромськими поселеннями в Києві
Розгром ромського стихійного поселення на Лисій горі і «громадський патруль» праворадикалів на вокзалі збурили суспільство і викликали осуд з боку правозахисних організацій. Окрім того, мешканці ромського поселення на Троєщині та місцеві активісти заявили про погрози ромам з боку людей у формі. Поліція наразі це не коментувала. Між тим, за даними офісу омбудсмена, ситуація з агресією щодо ромів повторюється кожної весни.
30 днів до Ліги чемпіонів
Рівно місяць залишився до вирішального поєдинку чоловічої Ліги чемпіонів, який відбудеться 26 травня на НСК «Олімпійський» у Києві. І поки «Реал Мадрид», англійський «Ліверпуль», німецька «Баварія» та італійська «Рома» виборюють дві путівки до фіналу, українська столиця проводить останні приготування до битви найкращих футбольних команд континенту. Очікується, що приїдуть близько 100 тисяч вболівальників. Чи готова українська столиця цього разу зустрічати гостей?
Останній український політв’язень ГУЛАГу
80-річний Богдан Климчак був останнім українським політв’язнем, хто залишив стіни таборів ГУЛАГу. Це було 11 листопада 1990 року. На його долю випали дві депортації, 17 років таборів і в’язниць, та ще 7 років спецпоселення на Далекому Сході. Проте Богдан Климчак залишився нескореним. Він відмовляється від реабілітації, і вважає, що це він «мав би мати право їх судити чи реабілітувати» представників системи, які залишаються в пошані у нинішній Україні, яка виплачує їм великі пенсії. Сам він сьогодні живе у Львові і самотньо виживає на свою мінімальну пенсію. Наша журналістка побувала у Богдана Климчака в гостях і розпитала про сміливість і неймовірну витривалість.
Не здавайтесь і Ви. Проявляйте мужність у важких ситуаціях!
Ваше Радіо Свобода Daily
