В українському суспільстві бракує людей, які мали б авторитет і повагу, Як переконує в тижневику «Країна» публіцист Олег Романчук, дурнів в Україні й після Революції гідності не поменшало. Як і «свинопасів» (за Дмитром Донцовим) – пасивних людей, які свої інтереси ставлять вище за потреби держави. І коли говорять, що український народ – мудрий, дописувач згадує, що серед лідерів цьогорічних президентських перегонів – комік Володимир Зеленський. Загалом, близько 40 претендентів, які беруть участь у президентських перегонах, нагадують авторові фарс та ірраціональний шабаш безглуздя. Мало хто з кандидатів може відповісти: що корисного він зробив для України? Обіцянки багатьох із них – навіть не популізм, а цинічний більшовизм, наголошує автор. Він зазначає, що часом саме поняття «народ» – фікція. Народ – це насамперед біологічна популяція, яка легко піддається цілеспрямованій інформаційній обробці. Докладніше про суспільство і народ автор розмірковує в публікації «Хамство і глупота ще жодної держави не збудували».
Багато хто й досі думає, що на Майдані воювали з Януковичем і його свитою. Насправді, тоді почалася війна з Кремлем, стверджує в тижневику «Країна» політик і дипломат Роман Безсмертний. Він вважає, що на війні важко шукати відповіді. Злочини проти Майдану були інспіровані Росією. Тому так імпотентно виглядає Генпрокуратура, поліція. Слідчі органи доходять до кордону і зупиняються. У Росії вони безсилі. Треба сформувати алгоритм, як вести слідство і карати винних. Інакше відчуття непокараності злочину людей і країну з’їдатиме зсередини. Дипломат нагадує, що на Мюнхенській безпековій конференції Європа фактично дала добро на завершення «Північного потоку-2». Німеччина внутрішньо не може протистояти Росії. Вона фактично прийняла пропозицію Росії розділити Європу на дві сфери впливу. Берлін не здатен відновити контроль над внутрішньою частиною Європи, як мріяв. Це означає, що Німеччина дала Росії згоду на агресію. Тому Україна повинна готуватися до війни. «Північний» і «Турецький» потоки – це сучасне трактування пакту Молотова–Ріббентропа, вважає політик. Він переконує, що війна – це наслідок помилок у зовнішній і внутрішній політиці. Їх треба усунути і дати можливість сформувати відповідь на проблему. У війні або перемагають, або зазнають поразки. «Виграти війну» говорить людина, яка може грати у карти, футбол, пінг-понг. Україні потрібна перемога, інакше постане питання про існування держави, наголошує політик.
Про те, як зароджувався і розвивається капеланський рух в Україні, розповідає газета «День». Видання пише, що капеланство в умовах війни, яку розв’язала Росія проти України, стало тим духовним явищем, яке поєднало релігійне та світське життя. Образно кажучи, небо і землю. Саме війна, яку розпочала Москва, стимулювала не просто нову хвилю в реформації української церкви, а й саму Церкву підняла на нову планку моральних зобов’язань перед суспільством. Можливо, цей практичний і необхідний для всього українського народу чинник і став приводом для об’єднання українських церков. Але це кривавий і болючий стимул, який цілком вкладається в християнське вчення про жертовність, зазначає видання. Стаття називається «Про духовний фронт».
Чи врятує пам’ятки викуп їх із приватної власності, досліджує газета «День». Журналісти вважають, що врятувати пам’ятки допоможе законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини», який чекає на друге читання у парламенті. Він доволі детально прописує, за що уряд чи місцеві органи влади можуть оштрафувати недобросовісних власників пам’яток. Зокрема, за умисне руйнування будівлі, невиконання протиаварійних робіт у передбачені строки і за проведення будь-яких робіт на пам’ятках чи їхній території без погодження з профільними органами влади. Також запроваджується процедура викупу пам’яток. Якщо відповідний орган охорони культурної спадщини бачить, що будівлі загрожує руйнація, пошкодження чи знищення, то спочатку готує попередження до власника. Разом з ним надсилає договір про викуп пам'ятки чи щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Докладніше про спадщину, зокрема, столиці, газета розповідає в матеріалі «Про духовний фронт».
