«Тут живуть люди» – це фотопроект іспанського фотографа Альберта Лореса, який розповідає про життя людей на лінії розмежування. За 5 років війни тут уже застаріла інфраструктура, яка постійно пошкоджується обстрілами, а головне – щодня ці населені пункти можуть остаточно залишитися без водопостачання.
Іспанський фотограф Альберт Лорес висвітлював події, що відбувалися на сході України у 2014 році. Після цього на Донбас не повертався. Але на п’ятий рік війни побачив, що в міжнародних ЗМІ дедалі менше приділяють уваги темі війни у цьому регіоні.
«Я хотів знайти історію, яка може показати, яке саме становище жителів там після цих подій. Тому, коли я почув про написи на воротах «Тут живуть люди», вирішив, що це дуже сильне послання, і зробив проект про це», – розповідає Альберт Лорес.
Автор проекту пояснює: коли у квітні 2014 року почалися бойові дії на сході України, жителі населених пунктів біля лінії розмежування почали писати на своїх воротах «Тут живуть люди». Це було немов попередження військовим, щоб уникнути обстрілів та заселення до їхніх будинків. Тим паче, що і після 5 років війни такі написи залишаються актуальними – тут досі живуть люди. Новобахмутівка, Первомайське, Водяне, Піски, Залізне, Карлівка – у цих населених пунктах і знімали героїв. У кожного своя історія – як пережили ці 5 років війни, з яким труднощами стикнулися. Вони не залишать байдужим нікого, проте сам Альберт Лорес виділяє такі дві історії:
«У Віки з Водяного в дім влучив снаряд, застряг у стіні, але не розірвався. Вона прив’язала снаряд мотузкою до машини і намагалася самотужки витягти його. Сама робила це, бо не хотіла, щоб молоді хлопці ризикували життям заради неї. Ця історія була однією з найбільш вражаючих для мене. І Настя – 12-річна дівчинка (про «Пуговку» Радіо Свобода розповідало тут). Під час обстрілу батько прикривав її тілом. Він помер миттєво, а мати була тяжко поранена і померла наступного дня. Настя все ще живе в тому ж селі з бабусею», – розповідає Альберт Лорес.
Крім того, історії героїв демонструють одну з головних проблем місцевих жителів: обмежений доступ до води, розповідає координатор виставки Катерина Варапай.
«Частина населених пунктів розташована на відстані двох-п’яти кілометрів від лінії розмежування, і тому від початку війни більше ніж 30 співробітників компанії «Вода Донбасу», що забезпечує водопостачання в регіоні, отримали поранення. За останні два роки система водопостачання в регіоні була зупинена щонайменше 107 разів, часто через обстріли. І люди були взагалі залишені без такого базового необхідного ресурсу як вода», – каже Катерина Варапай.
Виставку вже побачили у Києві. Протягом двох тижнів вона була презентована у музеї «Золоті ворота». Організатори кажуть, було важливо нагадати, що на Донбасі досі живуть люди, адже за 5 років війни до новин зі сходу багато хто став нечутливим. У планах – винести виставку «Тут живуть люди» на міжнародний масштаб, а поки що з фотосвітлинами та історіями можна ознайомитися у соціальних мережах проекту.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
