Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2019, Київ 08:03

Обстріли медиків. Чи зможе Україна довести, що це порушення міжнародного гуманітарного права?


Авто для надання медичної допомоги на фронті

За яких умов обстріл санітарних машин на фронті, поранення та загибель медиків, можуть бути визнані порушенням міжнародного гуманітарного права? За яких умов можна звертатися до Міжнародного кримінального суду? Що має зробити Міністерство оборони України і керівництво ООС, щоб зменшити ризики для військових медиків? Радіо Свобода розпитало про це правозахисників та правників.

Міжнародне гуманітарне право, безумовно, забороняє напад на медичний персонал та санітарний транспорт. Така заборона міститься у чотирьох Женевських конвенціях про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року і у Додаткових протоколах до них від 8 червня 1977 року, звичаєвому міжнародному гуманітарному праві. Ця заборона діє як в умовах міжнародного, так і не міжнародного збройного конфлікту. Вона універсальна.

Обстріляний санітараний автомобіль ЗСУ. Петрівське. Літо 2014 року
Обстріляний санітараний автомобіль ЗСУ. Петрівське. Літо 2014 року

Що сталося?

1 липня 2019 року на Донбасі, поблизу селища Водяне, під обстріл російських гібридних сил потрапив санітарний автомобіль. Один військовий загинув на місці, двоє інших були поранені. Пізніше стало відомо, що від поранень померла військова – медик Ірина Шевченко.

Штаб Операції об'єднаних сил заявив, що санітарний автомобіль ЗСУ зазнав удару із протитанкового ракетного комплексу.

Радіо Свобода зібрало інформацію про Ірину Шевченко.

Похорон військового медика, санітарного інструктора Ірини Шевченко відбувся 3 липня – у Херсоні.

«1 липня окупанти поцілили з ПТРК у санітарний автомобіль, в якому слідували водій морський піхотинець старший матрос Сергій Майборода та бойовий медик сержант Ірина Шевченко. Медики виконували завдання з евакуації пораненого побратима. Ворог підступно розстріляв машину під емблемою Червоного хреста. Цим злочином російські окупанти поставили себе поза міжнародними законами, нормами міжнародного гуманітарного права», – повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.йдеться в повідомленні штабу.

Загибла 48-річна Ірина Шевченко була сержантом морської піхоти, кавалером ордену «За мужність».

Один із ватажків угруповання «ДНР» Едуард Басурін заявив, що його бійці не обстрілювали санітарне авто ЗСУ.

2 липня 2019 року на дорозі Мар’їнка-Красногорівка у Донецькій області під обстріл потрапив автомобіль із медиками-волонтерами, повідомила прес-служба поліції регіону.

Медики заявили, що отримали кульові поранення під час снайперського обстрілу. Вони перебувають у військовому шпиталі в Покровську на Донеччині.

Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України (теракт).

Які реакції?

Президент України Володимир Зеленський відреагував на обстріл санітарного автомобіля у Водяному на Донеччині, закликавши «партнерів у Європі та США належним чином відреагувати».

Цей напад на медиків засудив спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.

Із різкою заявою виступило посольство Німеччини в Україні і сам посол Ернст Вольфганг Райхель.

«Ми гостро засуджуємо обстріл автомобіля медичної допомоги в зоні конфлікту на сході України», – мовиться на сторінці посольства Німеччини в Києві.​

​«Той, хто у військовому конфлікті цілиться в медичних працівників, робить не по-людськи і порушує елементарні принципи гуманітарного міжнародного права. Це повністю суперечить тим конструктивним внескам, необхідним нині у Мінському процесі для деескалації», – йдеться в заяві.

Водночас, заява містить обіцянку, що Німеччина і надалі докладатиме зусиль, щоб переговори про розведення сил і перемир'я тривали, а досягнутий позитивний прогрес у переговорах не зазнавав перешкод через такі атаки.

«Такі, як ці, неприпустимі напади необхідно засуджувати також усіма сторонами конфлікту, щоб перешкодити саботажу недавно досягнутого прогресу», – наголошує посольство Німеччини.

Про повну відсутність поваги до міжнародних і Мінських угод з боку Росії заявив тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор у зв'язку з обстрілом бойовиками медичного автомобіля на Донбасі. Тейлор закликав російську сторону негайно припинити бойові дії.

«Напади на медиків, які здійснюють керовані Росією сили, свідчать про повну відсутність поваги до людського життя, міжнародних і Мінських угод. Ми закликаємо Росію і сили, які вона підтримує, негайно припинити бойові дії, захистити цивільних осіб і персонал гуманітарних організацій, відвести озброєння і збройні сили», – цитують слова Тейлора на сторінці посольства США в Україні.

Як можна кваліфікувати напади на санітарний транспорт?

Радіо Свобода запитало експертів про те, як можна кваліфікувати ці напади:

Олексій Біда, координатор Центру документування воєнних злочинів та порушень прав людини у конфлікті при Українській Гельсінській спілці з прав людини:

– Із точки зору міжнародного гуманітарного права – медики є захищеною категорією, по якій стріляти не можна. Але треба мати точну інформацію і знати напевне – чи були промарковані машини червоними хрестами на білому тлі. На жаль, такої інформації ми не маємо. (3 липня штаб ООС повідомив, що машини були під емблемою Червоного Хреста – ред.) І, оскільки, машина повністю згоріла, провести обстеження і пересвідчитися – ми не можемо.

Ми шукали інформацію і знайшли одне відео, де на Хамері біля якого військова-медик, маркування немає. Але ми не знаємо напевне – чи це та машина.

Чи була промаркована машина цими захисними знаками? Якщо ні, то, на жаль, ми не маємо підстав звертатися до міжнародних інституцій
Олексій Біда

Що стосується волонтерів-медиків, які зазнали обстрілу між Красногорівкою та Мар'їнкою, то там те саме питання: чи була промаркована машина цими захисними знаками. Якщо ні, то, на жаль, ми не маємо підстав звертатися до міжнародних інституцій. І це питання до Міністерства оборони. Міноборони має стежити, щоб усі машини були промарковані. Бо людей ми втратили і по суті – це порушення міжнародного гуманітарного права, а довести це ми не зможемо.

Якби машини були відповідно промарковані, то у таких випадках правозахисники чи державні органи могли б формувати кейс і звертатися до Міжнародного кримінального суду. Таким чином можна було б притягнути до відповідальності тих людей, які цей злочин вчинили. Тут потрібна робота контррозвідки, щоб з'ясувати який підрозділ відповідальний за напад і хто ним керував. І саме ця людина, яка віддавала наказ, і буде цим воєнним злочинцем, якого притягнуть до відповідальності. Ми можемо також говорити про компенсацію жертвам.

Ми документували і розслідували подібний епізод під час виходу українських підрозділів із Дебальцева. Там обстріляли промарковану машину. Наша робота проводиться таким чином, що ми збираємо інформацію із трьох незалежних джерел, щоб підтвердити факт, і якщо такі підтвердження знаходимо, то можемо готувати звернення до МКС.

Тимур Короткий, професор, правник, радник президента Української спілки Червоного Хреста:

Тимур Короткий, професор катедри міжнародного і європейського права Одеської юридичної академії
Тимур Короткий, професор катедри міжнародного і європейського права Одеської юридичної академії

– Заборона атакувати медичний персонал в умовах міжнародних і не міжнародних конфліктів найбільш стисло сформульована у звичаєвому міжнародному гуманітарному праві, яке поширюється на всі види збройних конфліктів, на весь медичний персонал: «Медичний персонал, спеціально призначений для виконання медичних обов’язків, має право на повагу та захист за будь-яких обставин. Особи, які належать до медичного персоналу, втрачають право на захист, якщо поза своїми гуманітарними функціями вчиняють дії, що завдають шкоди противнику» (Норма 25).

Незважаючи на різні за умовою дії норми міжнародних договорів із міжнародного гуманітарного права (міжнародний та не міжнародний збройний конфлікт) та груп, що знаходяться під захистом (санітарний персонал та санітарний транспорт, що входить до складу збройних сил, або прирівняні до них особи чи установи відповідно Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях 1949 року та Женевської конвенції про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі 1949 року, або цивільного медичного персоналу або цивільних медичних об’єктів відповідно до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року – ця заборона є універсальною.

Аналогічна норма міститься щодо санітарного транспорту: «Санітарно-транспортні засоби, призначені виключно для санітарних перевезень, мають право на повагу та захист за будь-яких обставин. Вони втрачають надане їм право на захист, якщо їх використовують поза межами їхніх гуманітарних функцій для вчинення дій, що завдають шкоди противнику» (Норма 29).

Напад на медичний персонал в умовах збройного конфлікту – це однозначно воєнний злочин
Тимур Короткий

Ці особи та об'єкти мають особливий захист, тобто більш високу ступень захисту, яка, наприклад, розповсюджується на усіх цивільних осіб.

Женевські конвенції, на яких ми посилаймось, більш детальніше та конкретно регулюють ці питання відносно різних ситуацій.

– Що має робити сторона, медиків якої атакували: з якими заявами виступати, куди звертатися, до чого апелювати?

– Напад на медичний персонал в умовах збройного конфлікту – це однозначно воєнний злочин. Якщо говорити про юридичні наслідки – по-перше, це відкриття провадження по статті 438 Кримінального Кодексу України «Порушення законів та звичаїв війни». Про необхідність удосконалення цієї статті Радіо Свобода писало у матеріалі «Ухвалення закону про воєнні злочини може врятувати життя тим, хто в полоні бойовиків – правозахисники» , але навіть у тому формулюванні, яке є зараз, кваліфікація нападу на санітарний транспорт та санітарний персонал безсумнівна.

По-друге, це безумовно діяння, які підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) як воєнний злочин. Про це йде мова у статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

– Чи відомо вам про те, чи зверталася Україна до МКС щодо обстрілів медиків і санітарного транспорту у 2014–2015 роках? Учасники бойових дій розповідають, що по санітарній машині стріляли із САУ (самохідної артилерійської установки) та іншого важкого озброєння.

– Я знаю, що у звіті щодо попереднього розслідування від 2018 року Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду по справі «Ситуація в Україні» серед ймовірних злочинів, скоєних на Сході України, вказані «умисне нанесення ударів по охоронюваним об'єктам, таким як медичні ... установи (п. 86), у нанесенні ударів по об'єктах, які використовують розпізнавальні емблеми Женевських конвенцій (п. 87)».

Тобто, це діяння, які підпадають під кваліфікацію статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду як воєнні злочини, щодо яких у Міжнародного кримінального суду є відповідна інформація.

– Ось що розповів Радіо Свобода очевидець обстрілів (обстріли велися, зокрема, і з території Російської Федерації) біля Савур-Могили влітку 2014 року.

– Із 28 липня 2014 року поблизу Савур-Могили я бачив як стріляли цілеспрямовано у санітарну машину. Врятувало те, що пригальмували, щоб розібратися у ситуації і прилетіли артилерійські снаряди. У машинах були важкопоранені. Машини – це санітарна «таблетка» УАЗ, а друга ГАЗ 66. Далі із 1 серпня 2014 року постійно обстрілювали Петрівське, де і машини були із пораненими, і амбулаторія. Важко пораненого Петра Потєхина два дні не могли вивезти з-під обстрілів.

Володимир Точиловський, обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010), співкоординатор Асоціації адвокатів Міжнародного кримінального суду по Східній Європі:

Володимир Точиловський, правник-міжнародник
Володимир Точиловський, правник-міжнародник

– Навмисне нанесення ударів по медичних транспортних засобах і персоналу, які використовують емблеми Червоного Хреста, встановлені Женевськими конвенціями, є воєнним злочином. Саме так кваліфікуються такі дії і в Статуті МКС.

Я не пам’ятаю таких злочинів проти медичного персоналу на території колишньої Югославії.

Щоб санітарні машини і медики на фронті охоронялися Женевськими конвенціями, вони мають виконувати лише покладену на них функцію із надання допомоги пораненим і їхньої евакуації. Для точної ідентифікації машини мають мати відповідне маркування.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG