Доступність посилання

ТОП новини
18 лютого 2020, Київ 18:30

Російське ТБ змінює тактику: української тематики буде менше. Наказ Кремля?


Під час акції «Суд над Путіним» біля посольства Росії в Україні. Київ, 7 жовтня 2019 року

Канал «Росія-1» викидає з ефіру денне ток-шоу «Хто проти», цілковито присвячене українській тематиці, і прибирає з прайм-тайму своє «флагманське» шоу «60 хвилин», яке теж фактично обговорювало виключно Україну. Його місце займе програма Андрія Малахова. Чи означають ці зміни курс Кремля на припинення пропагандистської війни з сусідньою Україною? Про це напередодні послання президента Росії Володимира Путіна до Федеральних зборів журналістка Російської редакції Радіо Свобода Олена Риковцева розмовляла у програмі «Обличчям до події» з аналітиком Фонду Карнегі Андрієм Колесниковим і телекритиком МК Олександром Мельманом. Подаємо уривки цієї програми, в яких йшлося здебільшого про Україну, але спершу про саме послання:

Андрій Колесников: Пройде ще рік, слухання послання [Путіна], очевидно, буде примусовим. Зараз це в режимі маркетології, те, що називається «нав'язана послуга», тобто ти не хочеш його слухати, а будеш. Поки цей режим добровільно-примусовий, тестування, безумовно. Але це дуже багато говорить про те, що ці численні кількісні зміни всередині режиму політичного перетворилися в якісні.

Відчуття божевілля прийшло нарешті. Воно прийшло в січні 2020 року
Андрій Колесников

Ступінь його маразму досягла нарешті якісної величини. Тобто це відчуття божевілля прийшло нарешті. Воно прийшло прямо в січні 2020 року. Ось уже 20 років править нами ця людина, ми називаємо його автократом, режим авторитарним, ніхто вже з цим не сперечається, тому що сперечатися з цим абсолютно безглуздо. Досягли стадії цирку. З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно і цирк.

Олена Риковцева: Подивимося сюжет, де ми згадали, як це все було за всі 20 років.

(Відео Російської редакції Радіо Свобода мовою оригіналу):

Олена Риковцева: Чи можна зробити хоч якісь висновки, проаналізувавши всі ці послання, що цього разу буде головним – демографія, ракети, Україна чи Парад Перемоги?

Я б на місці Кремля не показував би в кожному будинку це послання, тому що розмова духопід'ємна про економіку неминуче обернеться брехнею
Андрій Колесников

Андрій Колесников: Окрім змісту, є ще форма. Послання – це запозичена в американського народу форма звернення до нації, до політичних інститутів. Це американська вигадка, ми забуваємо часто про це.

Це такий жанр, який передбачає дуже серйозну розмову без ігр та шоу, як це робиться під час прямої лінії, як це робиться під час пресконференції глави держави. Але поступово форма стала схожою на шоу.

Ми всі пам'ятаємо мультики, показані з ракетами, яке це захоплення неймовірне викликало в залі, який чудовий патріотичний підйом. Через рік це все перестало мобілізовувати населення, тому що грюкнула пенсійна реформа, військова мобілізація закінчилася, рейтинги перестали реагувати на будь-які перемоги зовнішньополітичні, увага сфокусувалася на внутрішніх проблемах, перш за все соціальних, насамперед економічних. Відповідно, говорити доведеться про це.

Якщо зачитувати навіть офіційні дані Росстату (скорочення від назви Федеральна служба державної статистики – ред.), нічого доброго з них витягти неможливо. Я б на місці Кремля все-таки не показував би в кожному будинку це послання, тому що розмова духопід'ємна про економіку неминуче обернеться брехнею. [...]

Із сітки викинули шоу Дмитра Куликова, яке теж «від і до» присвячене українській тематиці, «Хто проти?»
Олена Риковцева

Олена Риковцева: Телебачення в Росії занадто пов'язане з політикою. Вчора я, переглядаючи, ви будете реготати, «Блакитний вогник» каналу «Росія», виявила рекламу програми «60 хвилин», відоме «флагманське» шоу з Ольгою Скабеєвою і Євгеном Поповим, із цієї реклами з'ясувалося, що це шоу переноситься на більш ранній час, на 17:50 – це вже не прайм. Вони поступаються своїм місцем Андрію Малахову.

На початку жовтня Путін сказав, відповідаючи на запитання українського політолога про те, що скільки ж можна Україну облаювати: якщо це так, то, напевно, цього робити не потрібно
Олена Риковцева

Ба більше, з сітки викинули шоу Дмитра Куликова, яке теж «від і до» присвячене українській тематиці, «Хто проти?».

Я хочу нагадати один наш маленький сюжет. На початку жовтня Володимир Путін сказав на зустрічі на Валдаї, відповідаючи на запитання українського політолога Михайла Погребинського про те, що скільки ж можна Україну облаювати, він сказав: якщо це так, то, напевно, цього робити не потрібно. І ми тоді дали прогноз, що він може скільки завгодно говорити «якщо це так, то погано», але вони будуть продовжувати своє. Тоді ж ми зробили моніторинг одного дня телевізійних ефірів шоу «Росія-1». Ось цей моніторинг у скороченому вигляді, в яких інтонаціях ведучі цього каналу говорять про Україну:

Олена Риковцева: Як паплюжили, так і продовжували паплюжити після того, що сказав Володимир Путін, в абсолютно хамській манері.

Я вже не здивуюся, якщо якась кількість ефірів Володимира Соловйова буде скорочена
Олена Риковцева

Але ця лавочка якимось чином починає закриватися. Я вже не здивуюся, якщо якась кількість ефірів Володимира Соловйова буде скорочена. Це з таким запізненням почули Володимира Путіна через три місяці, чи просто впали рейтинги, почули тих, кому набридла вже Україна тотально 24 години на федеральному каналі, і попросили дозволу у Кремля прикрутити трішечки цю тематику? Як ви все це класифікуєте?

Олександр Мельман: Мені здається, це такий відкладений ефект. Можливо, якась навіть була домовленість, що після того, що пан Погребинський попросив Володимира Володимировича якось пом'якшити інтонацію, проте, указ зверху пана Громова (Олексій Громов – перший заступник керівника Адміністрації президента РФ з 21 травня 2012 року – ред.), не знаю кого: хлопці, займайтеся своєю справою, ви вільні в своїх волевиявленнях, в своїх емоціях, в своїх почуттях. А ось із нового року – я не знаю, чи вони так домовилися перед новим роком,чи набагато раніше, – ми починаємо нове життя.

Те, що вони почали нове життя, це ви абсолютно, мені здається, точно підмітили. Але це для них великий мінус. Я тут, чесно кажучи, суджу і по собі теж. Тому що в нашій минулій передачі я говорив, що я підсів на цього вечірнього М, я чекав на нього в неділю, навіть смакував наперед.

Можливо, це стокгольмський синдром якийсь. Але без України їм буде дуже важко. Якесь очищення відбувається. Напевно, в «нормандському форматі» Путін і Зеленський про щось таке, можливо, й домовилися
Олександр Мельман

Ось ці пропагандисти, я в даному випадку маю на увазі пана Соловйова та інших, викликають у мені якесь відчуття стабільності, ось є така людина і чудово, інакше як би я жив. І раптом він почав з Ірану, а Україна була потім. Як ви раніше вірно підмітили, пан Кисельов взагалі про Україну нічого не сказав. Тобто очевидно, дійсно є така, може бути, вже жорстка установка, зникає Куликов.

Як вони будуть крутитися без України, я просто не знаю. Якраз це «зашибе» всі їхні рейтинги, тому що якраз Україна давала їм рейтинги, вони говорили правду, що народ цього хоче. Я як народ теж цього хотів, так чи інакше. Можливо, це стокгольмський синдром якийсь, а можливо, щось ще. Але, принаймні, дійсно без України їм буде дуже важко. Якесь очищення відбувається. Напевно, в «нормандському форматі» пан Путін і пан Зеленський про щось таке, можливо, й домовилися.

Здавалося б, абсолютно українська тема цей «Боїнг», та й то Кисельов примудрився все це вивести на «в усьому винна Америка», але без цих стусанів особистих на адресу Зеленського...
Олена Риковцева

Олена Риковцева: Я хочу все-таки наголосити, що ви професіонал, вам це цікаво з професійної точки зору. Правда полягає в тому, що вже дуже багато опитувань показують і людей ніхто за язик не тягне, що люди втомилися від цієї теми, їм хочеться дізнатися щось про Росію, їм хочеться обговорити російські проблеми, їм цієї можливості не дають. У той час, як в Україні тотально на українських каналах йде обговорення української тематики. І Дмитро Кисельов – здавалося б, абсолютно українська тема цей «Боїнг», ця жахлива трагедія, та й то він якось примудрився все це вивести на «в усьому винна Америка», але без цих стусанів особистих на адресу Зеленського та іншого.

Навіщо українці їздять на пропагандистські шоу до Росії?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:24 0:00

Андрій Колесников: Депутат Журавльов, до речі, сказав, що Америка винна в тому, що в Росії потепління. Він, напевно, не знає, що потепління всюди йде – це глобальний процес. Це до питання про божевілля, це до питання про те, що Америка винна в тому, що іранці криворукі стріляють по літаках, такі ж криворукі, як і близькі нам «сепаратисти». Соціологія показує, що після перемоги Зеленського на президентських виборах різко впали антиукраїнські настрої масові.

Та сама маса, яка дивиться божевільну Скабеєву – теж, до слова кажучи, в картині божевілля повинні бути свої герої, своя персоніфікація, обличчя цього божевілля, незважаючи на це, антиукраїнські настрої стали падати. Літо, осінь – теж падіння антиукраїнських настроїв, ставляться до України значно краще. Єдиний момент, що ставляться краще в тому сенсі, що ми ж «один народ», як навчив начальник, який у нас буде тепер матеріалізовуватися, як ми встановили, звідусіль, ми один народ, напевно, нам варто не просто дружити, а взагалі об'єднуватися. Є такі масові настрої. Але факт залишається фактом – ставитися стали краще.

Я думаю, що щось сталося в Парижі під час переговорів, де Зеленський поводився не як комік, а як серйозний трагедійний актор і, можливо, в чомусь переграв навіть російську сторону
Андрій Колесников

За виборами в Україні з причини відсутності виборів у нас стежили, як за чемпіонатом світу з футболу. І це було не тільки елітне задоволення, але й масове. Слова Зеленського, звернені до жителів країн СНД, «усе можливо», вони, я думаю, справили враження тут теж.

У мене є відчуття, що Путін відчув у Зеленський деяку внутрішню силу. Для офіцера КДБ визнання не в партнері, а у ворогові цієї самої сили – це серйозна справа. Я думаю, що щось сталося в Парижі під час переговорів, де Зеленський поводився не як комік, а як серйозний трагедійний актор і, можливо, в чомусь переграв навіть російську сторону, інакше б не заспокоїлось це бурхливе море.

Так що за цим, звичайно, потрібно стежити, я б не став робити передчасних висновків про те, що зараз хвиля спаде. Вона підніметься тоді, коли їй скажуть піднятися, і опуститься тоді, коли їй скажуть опуститися. Зараз, очевидно, такий момент, коли потрібно трошки порозважати народ і прибрати цю тему, яка викликає найбільш сильну агресію. Тим більше, що агресія в народі не збуджується на колишньому рівні.

[...]

Олена Риковцева: Чи дивує вас, що «Камеді клаб» замість того, щоб просто показати звернення президента Російської Федерації, говорить: ну що це, мені 10 років було, був Путін, і зараз Путін. Що за жарти, я ще раз хочу вас запитати?

Олександр Мельман: Так нормальні жарти. Ми ж із вами обговорювали Максима Галкіна, саме він привселюдно – ми з вами говоримо на Радіо Свобода, на «Ехо Москви», – а ось чоловік сказав привселюдно на всю країну з приводу того, що набридла нам уже ця Україна. І ось бачите, України вже немає. Нормально це все, я не знаю, чому тут дивуватися. У нашій країні дивуватися нічому не потрібно.

Олена Риковцева: Галкін жартував у Новосибірську, не на федеральному каналі. На федеральному каналі, щоправда, він теж жартував.

[...]

Олена Риковцева: Позитивне в цьому посланні (до Федеральних зборів – ред.) і в подальшому обговоренні те, що це єдина можливість поговорити про Росію. Три рази на рік ці програми присвячуються Росії. Треба віддати належне президентові Путіну, він все-таки не повністю присвячує свій виступ Україні, як це роблять російські канали в своїх ток-шоу. Тому він їм дає цей шанс три рази на рік: ви, шановні глядачі, бачите, що Росія існує.

Андрій Колесников: Я боюся, що істотна частина розмови буде присвячена не тільки Росії, але такій країні, як Польща, такій країні, як Німеччина, такій країні, як Велика Британія і Франція.

Путін випустив джина з пляшки. Тобто історична політика завжди була просталінською, але після того, як ми відсвяткували колективно 80-річчя пакту Молотова-Ріббентропа статтями Мединського і Наришкіна, після того, як Путін цілий грудень на шести зустрічах міркував про те, який хороший пакт Молотова-Ріббентропа, це сигнал до того, що сталінізація вже відкрита.

Депутат Харитонов виходить із ініціативою: давайте повісимо великий плакат Сталіна на Червоній площі
Андрій Колесников

Тестування води відбувається буквально сьогодні. Депутат Харитонов виходить із ініціативою: давайте повісимо великий плакат Сталіна на Червоній площі в дні святкування Перемоги, тому що людям хочеться це бачити, тому що вони це заслужили. Володін каже: ми це ще обговоримо.

Там зараз починають крутитися мізки панів Володіна, Кириєнка, згаданого Громова і так далі: чи допустимо це, чи ні? Напевно, ще трохи зарано. Хоча хто їх знає. Ось це теж цікавий тест для Путіна. Він людина дуже емоційна, але в той же самий час він іноді вміє балансувати інтереси різних сторін, можливо, ще зарано випускати товариша Сталіна такого розміру. Маленького вже можна, бюстики ставити в різних містах – жодних проблем, а розгортати великий плакат, можливо, ще зарано. Він все-таки трошки конкурент Путіну, при ньому порядок був, а зараз порядок недостатньо значимий.

Олена Риковцева: Тобто чи прогнозуєте ви (розмова відбувалася напередодні послання Володимира Путіна до Федеральних зборів – ред.), що Володимир Путін у своєму посланні позначить тему, стяг, під яким зараз російський народ буде жити принаймні найближчі півроку, як ювілей цієї самої Перемоги, він, звичайно, скаже полякам ще раз усе, що він про них думає, а російські шоу отримають прекрасну можливість знову говорити не про стан справ в українській економіці і так далі, а про те, які ж негідники ці люди, які хочуть переглянути підсумки історії?

Андрій Колесников: Тимчасово Польща стане гіршою за Україну. Можливо, з цим пов'язані зрушення в телебаченні. Це буде славне полювання, я повинен сказати.

Олена Риковцева: Дуже дивна річ, я вчора бачила під час «Блакитного вогника» рекламу все того ж шоу «60 хвилин» із Ольгою Скабеєвою та Євгеном Поповим, де була нарізка їх самих, виходи в ефір у різних піджаках, і нарізка їхніх гостей. Це абсолютно та ж нарізка, яку можна було б приліпити до ефіру Соловйова, Першого каналу. Ця нарізка починалася з поляка Якуба Корейби. Чи то вони помилилися, то це було зроблено раніше, ніж Польща завинила, але поки що рекламний ролик починається з гостя з Польщі.

Андрій Колесников: Це спеціальний поляк, на якому вони будуть топтатися. Підозрюю, що вони Якубу якісь привілеї дали. Він людина розумна, я його трохи знаю, він їх експлуатує, вони експлуатують його.

Олена Риковцева: У них «обоюдка» абсолютна, там, звичайно, є гармонія.

Повна відеоверсія програми Російської редакції Радіо Свобода «Обличчям до події» за лінком.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG