Доступність посилання

ТОП новини
04 квітня 2020, Київ 00:32

Українська мова захищає Україну. Сім думок, які прозвучали на форумі в Києві


Під час акції біля Верховної Ради України, Київ, 25 квітня 2019 року. Цього дня депутати ухвалили закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Українська мова зміцнила свої позиції з часу Революції гідності, однак вона і досі потребує захисту держави та громадянського суспільства, а проросійські сили намагаються ослабити її позиції. Це було головною тезою форуму «Мова об’єднує», до якого долучилися громадські активісти, журналісти, депутати та посадовці, які опікуються підтримкою української мови. Форум приурочили до Міжнародного дня рідної мови, а його мета – формування спільного плану дій для імплементації закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Під час форму «Мова об'єднує». Київ, 21 лютого 2020 року
Під час форму «Мова об'єднує». Київ, 21 лютого 2020 року

Як захистити українську мову від нинішніх загроз, особливо в умовах невизначеної мовної політики нової влади та тиску проросійських сил? Яке значення має мова в умовах російської гібридної агресії? Як переконати дітей і дорослих не переходити на російську мову і навпаки – заохотити їх говорити українською? Про це говорили лідери громадської думки, які долучилися до форуму громадянського суспільства «Мова об’єднує». Тези цієї розмови вони включили до спільного плану дій.

Радіо Свобода зібрало сім найбільш показових думок про українську мову, які пролунали на цій дискусії.

Панування російської мови передує російській окупації

Україна вже шість років є об’єктом російської збройної агресії, втім, окупації зазнали лише ті регіони, де російська мова майже повністю витіснила українську, вказує на тенденцію координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Окупація наших територій стала наслідком русифікації. На ці русифіковані території прийшли російські танки
Тарас Шамайда

«Ми, на жаль, не можемо сказати, що українське питання вирішене цілком і остаточно, –зазначає він. – Тому що ситуація, яка відбувається в Криму та на Донбасі, окупація наших територій – стала наслідком в тому числі тривалої русифікації, яка відбувалася там. І лише на ці русифіковані території потім прийшли російські танки. Ми не можемо допустити, щоб такі речі повторилися в масштабі інших регіонів, окремих сфер життя. Ми не можемо допустити, щоб таке сталося з цілою країною. Так, як сьогодні це стається з сусідньої Білоруссю. Де людину, яка у кав’ярні у Мінську попросила чаю білоруською мовою, зараз погрожують вбити».

Виходячи з цих фактів, «Україна буде там, де пануватиме українська мова», наголошує Тарас Шамайда.

Стосовно мовиПід час мітингу біля Верховної Ради України. Цього дня депутати ухвалили закон про українську мову. Київ, 25 квітня 2019 року
Стосовно мовиПід час мітингу біля Верховної Ради України. Цього дня депутати ухвалили закон про українську мову. Київ, 25 квітня 2019 року

Російськомовні середовища міст тиснуть на українських дітей

Українська ідентичність в Україні досі залишається під загрозою, через радянський та колоніальний спадок, причому найбільшого тиску через нього зазнають україномовні діти, на це звертає увагу професор кафедри української мови «Києво-Могилянської академії», провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України Лариса Масенко.

Лариса Масенко
Лариса Масенко

В чому наша проблема, так це в сформованих російськомовних середовищах міст. Сьогодні згадували про те, як україномовні діти реагують на російськомовний садок. Моя онука, слава Богу, ходить у більш-менш український дитсадок. Але й вона вже зауважує: «Бабусю, а в дитсадку кажуть «пожалуйста!». Вона ж звикла казати «будь ласка!». Є таке поняття – середовище соціалізації, – пояснює дослідниця. – Всі ми це проходимо, коли дитина з української родини виходить у російське мовне середовище і зрештою починає пристосовуватися».

Вихід Лариса Масенко, зокрема, бачить у збільшенні частки української мови у масовій культурі. Яка, на її думку, зрештою є визначальним фактором для української ідентичності.

Безкоштовні мовні курси формують «українське середовище»

Українська мова має не просто «захищатися», а «наступати», причому українська влада повинна визначитися, на чиєму вона боці у цьому процесі, закликає керівниця проєкту «Є мова» Анастасія Розлуцька.

Шановні можновладці, ми хочемо почути, що буде зроблено найближчим часом, щоб цей закон був імплементований

«Зараз ми маємо три цільові аудиторії: Міністерство культури, Міносвіти та органи місцевого самоврядування. Не треба нас заспокоювати, що ви не будете втручатися, шановні можновладці, в закон про мову. Нам не ці заяви потрібні. Ми хочемо почути, що буде зроблено найближчим часом, щоб цей закон був імплементований. Він передбачає безкоштовні курси української мови. Ми, активісти, вже їх робимо. Але це має брати на себе держава. Спільними зусиллями ми б охопили значно більше людей. Держава може це зробити і в містах, і в найменших селах. Це те, про що говорила Лариса Масенко: створення комфортних середовищ. В яких люди стануть сильнішими і зможуть між собою комунікувати, нести цю ідею в свої родини і далі. І лише тоді ми зможемо протистояти інформаційним вірусам і атакам», – переконує Анастасія Розлуцька.

Лікувати треба любов’ю

Спонукати людей переходити на українську мову краще без тиску і агресії, це дає найкращий ефект, ділиться досвідом українська мисткиня Анжеліка Рудницька.

Анжеліка Рудницька
Анжеліка Рудницька

«Є в мене друг, отець Іван. Він вчить, що треба любов’ю людей лікувати. І це дуже гарна формула. Тому що, звісно, можна сказати: «Гей ти! Чому ти не говориш зі мною українською мовою? Давай!» А можна зробити це інакше. І це «інакше» – значно дієвіше у більшості випадків. Любов’ю – дуже добре все лікується», – зазначає Анжеліка Рудницька.

Вона говорить і про одну з причин нинішнього становища української мови. «Нами завжди керували російськомовні. Або ті, хто був готовий перейти з української мови на російську. І ми ці тренди ніяк не можемо зламати», – зауважує мисткиня.

Вона закликає вивчати історію пригноблення української мови, щоб зрозуміти причини нинішніх викликів, а не просто намагатися мінімізувати їхні наслідки.

Захист мови у 2020 році: «окопатися і втримати оборону»

У найближчі роки найважливіше – зберегти напрацювання, зроблені після Революції гідності, оскільки проросійські сили ледь не щодня намагаються так чи інакше ослабити статус української мови, наголошує депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович.

Якщо ми хочемо об’єднати українців довкола української держави, то мова – справді об’єднує
Володимир В'ятрович

«Важливо говорити, довкола чого чи кого об’єднуватися. Бо ми пам’ятаємо новорічну промову президента, який теж хотів об’єднувати людей. Довкола шпрот, олів’є і так далі. Кого ми хочемо об’єднувати? Якщо ми хочемо об’єднати українців довкола української держави, то мова – справді об’єднує. А не роз’єднує, як нам говорили протягом останніх років, поки ми втілювали системні заходи з захисту української мови. За останні п’ять років дійсно відбувся ривок вперед. І нам важливо після цього ривка, як кажуть у військовій тактиці, «окопатися і втримати оборону». Зараз буде важко. Бо меседж новорічної промови Зеленського, «какая разніца» – це не випадковість. Це те, що буде реалізовуватися вже цього року. Так, ми в парламенті постійно бачимо спроби пропхати якісь зміни до мовного законодавства, скасувати наші здобутки за п’ять років. Це буде тривати», – попереджає депутат.

Він додає, що проукраїнська опозиція працює на захист української мови, але треба враховувати, що її вплив у цій Верховній Раді – досить невеликий.

Нація прощається з рідною мовою, коли держава не охороняє її

Україна не повинна повторити долю Білорусі та інших країн, у яких держава не охороняє рідну мову, попереджає журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода Віталій Портников.

Віталій Портников
Віталій Портников
Вимагаю, щоб держава створила українським громадянам можливості повернутися до мови, якої їх позбавила імперія
Віталій Портников

«Я вважаю, що в українських аудиторіях треба читати вірші… білоруських поетів. Щоб українці відчули ту трагедію, коли нація прощається з рідною мовою. Коли держава – не охороняє рідну мову. Коли до парламенту приходять депутати, а до президентської резиденції – президент-популіст, який знищує рідну мову, тому що йому «какая разніца»! Білоруси це вже пережили. Не дай Бог, щоб це переживав український народ, щоб він став здобиччю безвідповідальних популістів, які не розуміють, що таке відродження ідентичності народу, що таке – цінність держави і душі. Я – не з тих людей, які вимагають від кожного вчити мову, якою вони не розмовляють. Я вимагаю, щоб держава створила українським громадянам можливості повернутися до мови, якої їх позбавила імперія. Я вимагаю від батьків дати змогу своїм дітям вивчити мову, якою на цих землях розмовляли сторіччями», – закликає Віталій Портников.

При цьому він відкидає деякі порівняння України з державами, які не зберегли своєї національної мови і при цьому «прекрасно живуть». В цьому контексті він згадує Ірландію, в якій панує англійська мова. Повне витіснення гельської мови є трагедією для кожного ірландця, пояснює Портников.

Під час однієї з акцій на підтримку української мови (архівне фото)
Під час однієї з акцій на підтримку української мови (архівне фото)

Боротьба із постколоніальною свідомістю

Більшість учасників дискусії до Дня рідної мови говорять про захист української мови в Україні, як на рівні влади, так і з боку громадянського суспільства. Однак фронтмен українського рок-гурту «Мандри» Сергій Фоменко вказує на інший важливий момент: українська мова – і сама є потужним захистом для українців та української держави.

Сергій Фоменко
Сергій Фоменко
Українська мова, яка нас і об’єднує, і захищає, зробить так, що в нас буде менше проблем у майбутньому
Сергій Фоменко

«Маємо зрозуміти: ідентичність – це не лише те, що нас об’єднує, але й те, що нас захищає. І українська мова, яка нас і об’єднує, і захищає – це і є та опція, дуже важлива в сучасному суспільстві, яка і нині, і в майбутньому зробить так, що в нас буде менше проблем і нині, і в майбутньому. Чому? Поясню на конкретних прикладах. Для мене ця історія почалася тоді, коли ухвалили закон про квоти української музики в радіоефірі. Була серйозна боротьба упродовж чотирьох місяців, було багато слів, що в нас немає ніякого українського контенту, що все те ніхто не буде слухати... Але наскліьки піднялася українська музична індустрія після цього! З’явилося безліч класних україномовних проєктів. Це було значно більше, ніж я очікував!» – зізнається музикант.

Він наголошує, що українська мова має домінувати у масовій культурі. А доки цього не сталося – кожен, хто принципово публічно говорить українською, щодня йде немов у бій.

«Всі україномовні люди, як це абсурдно і парадоксально не звучить, кожен день виходять на боротьбу з постколоніальною свідомістю… Мені здається, найкращим зразком того, як українська культура перемагає, є те, наскільки популярнішими день при дні стають українська мова, і музика, і кіно, і загалом усе, що стосується української ідентичності. І в цьому – наша сила», – підсумовує Сергій Фоменко.

При цьому він закликає всіх, хто створює український продукт, робити його максимально якісним, а відтак – і стійким до зовнішніх впливів.

ВІДЕО УСІХ ВИСТУПІВ НА ФОРУМІ «МОВА ОБ'ЄДНУЄ»

Міжнародний день рідної мови щороку святкують 21 лютого. З ініціативи ЮНЕСКО, ця дата має на меті привернути увагу до тих мов, які перебувають під загрозою. Наразі у світі нараховується приблизно 6 тисяч «живих» мов, близько половини з них – під загрозою зникнення, оскільки вони здебільшого не передаються наступному поколінню.

Українська мова – має близько 45 мільйонів носіїв у світі. З них в Україні – 31 мільйон. В останні кілька років, ця частка поступово зростає, свідчать дослідження.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG