Доступність посилання

ТОП новини
04 липня 2020, Київ 21:18

Після зґвалтування в Кагарлику знову заговорили про відставку міністра Авакова – видання (огляд преси)


Під час акції «Геть Аваковірус» із вимогою відставки керівника МВС Арсена Аваков біля Офісу президента України. Київ, 23 лютого 2020 року

Україну сколихнув черговий злочин, який, за даними ДБР, скоїли люди в погонах. Слідчі ДБР затримали співробітників Кагарлицького відділення поліції в Київській області за фактом зґвалтування та побиття.

Пізніше заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що обох поліцейських було затримано службою внутрішньої безпеки поліції.

Утім, як зазначає газета «День», незважаючи на оперативну і результативну реакцію поліції, в суспільстві вкрай негативно відреагували на злочин тих, хто мав би захищати людей. На жаль, є попередні аналогічні та страшні історії, які змушують громадян не довіряти поліції. Нагадавши про деякі з них, газетярі наголошують, що після Кагарлика в суспільстві та опозиції знову заговорили про відставку керівника МВС Арсена Авакова. Утім, можливе звільнення Авакова його заступник Геращенко вже назвав «необґрунтованим».

Експерт видання, правозахисниця Олександра Матвійчук нагадує, що реформа поліції почалася кілька років тому і застопорилася. З п'яти структур Нацполіції реформа інтенсивно почала здійснюватися лише в одній – патрульній поліції. Головна причина: бажання мати підконтрольний, а не незалежний та професійний орган. Докладніше про те, чому в Україні досі скоюють злочини ті, хто мають захищати, йдеться в статті «Мєнти» в поліції...».

(Голосіївський районний суд Києва вирішив взяти під варту без права внесення застави двох поліцейських із Кагарлика, підозрюваних у зґвалтуванні й побитті жінки у відділенні поліції, повідомив 26 травня Офіс генпрокурора: «У разі доведення вини правоохоронців у вчиненні цього злочину, їм загрожує покарання до 12 років позбавлення волі» – ред.).

Коментує преса, зокрема, «День» та «Україна молода», і дії ДБР, співробітники якої увірвалися в Музей Івана Гончара, де п'ятий президент України Петро Порошенко відкрив виставку приватної колекції картин. Силовики зазначали, що перевіряють, чи заплачене мито при ввезенні картин в Україну.

При цьому, як наголошують газети, «штурмовики» не мали жодних дозвільних документів на обшук і застосували силу до журналістів і народних депутатів, попри недоторканність останніх. Ще й виламали двері до відомого музею.

(Директор музею Петро Гончар заявив, що звернувся до поліції із заявою про пошкодження майна – ред.).

Газета «День» нагадує, що п’ять років тому набули чинності закони, які покликані позбутися спадку більшовицького режиму та вшанувати пам’ять мільйонів убитих українців.

Закони України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України в ХХ столітті», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», а також «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» були ухвалені 9 квітня 2015 року, а з 21 травня вони почали діяти.

Назва Закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» говорить сама за себе. З його ухваленням кожен громадянин може ознайомитись із діяльністю «вірних слуг» компартійного режиму ВНК-ДПУ-НКВС-МДБ-КДБ.

Саме цей закон, як пише видання, і спричинив найбільшу істерику серед російських політиків та їхніх придворних пропагандистів. Пояснення просте: відкривши архіви, Україна дала змогу мільйонам громадян дізнатися про ті жахіття, які творила компартія руками чекістів не лише в Україні, а й на просторах усього СРСР.

Утім, як зазначає експерт видання народний депутат Володимир В'ятрович, декомунізація ще не завершилася. «І не лише тому, що де-не-де спалахують суперечки навколо перейменування тих чи тих населених пунктів, доцільності демонтажу пам’ятників ідолам більшовицького режиму. Потрібно доносити до суспільства всю правду про злочини радянської влади і її каральних органів, аргументовано спростовувати міфи, які нам досі намагається нав’язувати російське ТБ, преса», – наголошує експерт. Заголовок статті «Декомунізація – в головах».

Газета «Голос України» зазначає, що є низка ознак, що характерні для економічних криз. І серед них деякі товари, якими запасається населення. Видання пропонує згадати – які продукти покупці «розмітали» з полиць магазинів напередодні запровадження жорсткого карантину? Правильно, найпершими зникли крупи, визнають журналісти. І в той гарячий момент чи не найбільше підскочили ціни саме на них.

Споживача можна зрозуміти – ці продукти можна придбати про запас і з ними пережити скрутні часи. Але журналісти не можуть зрозуміти інше: чому про стратегічне продовольство держава згадує в найгірші часи?

Про те, чи не буде восени дефіциту круп і що уряд робить для цього, йдеться в матеріалі «Стратегічна каша. Чому про деякі продукти згадуємо лише в часи кризи?»

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG