Доступність посилання

ТОП новини

Компроміси і «червоні лінії» у переговорах Байдена і Путіна: які результати для України?


Під час військових навчань на Рівненщині в умовах, максимально наближених до реальних бойових, із використанням американських ракетних комплексів «Джавелін» (Javelin) та безпілотників Bayraktar TB2. Рівненська область, 26 травня 2021 року
Під час військових навчань на Рівненщині в умовах, максимально наближених до реальних бойових, із використанням американських ракетних комплексів «Джавелін» (Javelin) та безпілотників Bayraktar TB2. Рівненська область, 26 травня 2021 року

Двогодинна розмова президентів двох великих ядерних держав і центральна тема переговорів – Україна. Чи є такі результати переговорів президента США Байдена і президента Росії Путіна, які можна розцінити, як позитивні для України? І що викликає занепокоєння?

Позитивним фактором щодо уникнення розгортання широкомасштабної війни проти України є вже те, що переговори президентів США і Росії відбулися, і Байден підійшов до них, маючи узгоджений план дій із європейськими партнерами і Україною, вважають оглядачі. Більше того, переговори продовжуватимуться.

Також, є певні конкретні речі, які можна розцінювати оптимістично.

Фотоколаж: президент США Джо Байден (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін під час переговорів у режимі відеоконференції 7 грудня 2021 року
Фотоколаж: президент США Джо Байден (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін під час переговорів у режимі відеоконференції 7 грудня 2021 року

США повідомили, що буде, якщо...

Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден особисто попередив президента Росії Володимира Путіна, що «США та союзники відповідатимуть сильними економічними та іншими заходами у разі військової ескалації».

  • Під економічними санкціями, у разі нового нападу на Україну, зокрема, мають на увазі відключення від системи SWIFT, а також блокування «Північного потоку-2».
  • Під «іншими заходами», як проглядало із заяв американських політиків, обговорюється ймовірність активної допомоги Україні – і на морі, і на суші.

«Військові дії можуть означати, що ми стоятимемо разом з нашими кораблями в Чорному морі, і ми обрушимо руйнування на російський військовий потенціал. Я також не виключаю присутності американських військ на землі. Ми не виключаємо застосування ядерної зброї першими», – як повідомляє Independent, сказав сенатор Республіканської партії США, член комітету Сенату зі збройних сил Роджер Вікер після розмови президентів США і Росії.

Байден додав, що попередив Путіна: якщо Росія розпочне нові військові дії проти України – що, за попередженнями американської розвідки, може бути можливим уже найближчими тижнями – Сполучені Штати та союзники запровадять санкції, «яких він ніколи не бачив».

«Я думаю, що ясність, з якою президент виклав суть загроз і наслідків, а також пропозиція більш правильного шляху вперед, мають знайти відгук у президента Путіна», – висловив сподівання в інтерв'ю Wall Street Journal держсекретар США Ентоні Блінкен.

  • США вимушені діяти, бо йдеться не лише про Україну, а про усю світову систему безпеки, наголосив держсекретар США.

«Зміна кордонів силою неприйнятна... І якщо ці основоположні принципи заперечуватимуться, і це відбуватиметься безкарно, це підірве всю міжнародну систему. Ось чому це щось більше, ніж Україна», – сказав Блінкен, який був присутній при розмові Байдена і Путіна.

  • Також держсекретар зазначив, що подальша військова допомога США Україні, її характер і масштаб залежатимуть «від того, що робить чи не робить Росія у плані продовження ескалації, у плані вчинення нових актів агресії проти України».

За оцінкою США, Росія розмістила майже 100 тисяч військових поблизу північних, східних і південних кордонів України. Але наразі США не вважають, що Путін ухвалив рішення щодо наступу.

«Те, що зробив президент Байден, – дуже чітко виклав наслідки, якщо він (Путін – ред.) вирішить піти на це», – сказав радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван і підтвердив, що США будуть готові надати додаткову військову допомогу Україні, якщо вона зазнає нападу з боку Росії. Крім того, США готові розмістити додаткові сили на території країн-союзниць на сході Європи.

Розширення НАТО

  • У своїх заявах напередодні відеоконференції із президентом США Джо Байденом, і під час самої розмови, президент Росії Володимир Путін наполягав, що Кремль хоче отримати «юридично зафіксовані гарантії, що виключають розширення НАТО у східному напрямку». І цим Кремль виправдовує свій демарш поблизу кордонів України.

«Володимир Путін наголосив, що не слід перекладати відповідальність на плечі Росії, оскільки саме НАТО вживає небезпечних спроб освоєння української території та нарощує військовий потенціал у наших рубежів. Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь. Лідери домовилися доручити своїм представникам вступити до предметних консультацій з цих чутливих питань», – мовиться на офіційному сайті Кремля.

  • Таких гарантій Володимир Путін від Джо Байдена не отримав

«Ми ясно дали зрозуміти, що вважаємо неприйнятним, коли одна країна намагається вказувати іншій, яким має бути її вибір, у тому числі щодо того, з ким їй вступати в асоціації. Але якщо Росія має занепокоєння у сфері безпеки, вона завжди можуть висловити їх, і ми завжди готові обговорити їх», – сказав держсекретар США Ентоні Блінкен за результатами зустрічі.

«Не було жодних поступок, жодних зобов’язань», – наголосив радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.

Ще напередодні відеозустрічі президентів США і Росії, Білий дім заявляв, що адміністрація Байдена «не прийматиме будь-яких спроб Росії провести «червоні лінії» для розширення НАТО на схід та підтверджує свою прихильність принципам, що кожна країна вирішує сама, якою має бути її власна безпека».

  • Гарантій нерозширення НАТО ніхто не дасть і не може дати

«Ні про які гарантії неприєднання України до НАТО не йдеться взагалі. Йдеться про розширення допомоги Україні, про те, що Україна є суверенною державою: до кого хоче, до того й приєднується. Це абсолютно утопічна ідея, що можна якимось чином змусити не розширюватись НАТО. НАТО вже розширилося. І всі ці крики, що НАТО буде близько до Росії – будь ласка, НАТО в Естонії – це 100 кілометрів від Петербурга. І нічого страшного не відбувається. Тому, звичайно, це чисто пропагандистський трюк, жодних гарантій таких Путіну ніхто не може дати, не збирається давати і не може дати», – наголосив в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», російський політолог Федір Крашенинников.

Про те, що Кремль не отримав бажаного, може свідчити і оцінка переговорів, яка пролунала від радника президента Росії з міжнародної політики Юрія Ушакова.

«Важко очікувати якихось раптових проривів, але президенти продемонстрували готовність продовжити практичну роботу та почати обговорення чутливих питань, які серйозно хвилюють Москву», – цитує Ушакова Reuters.

8 грудня, на наступний день після відеозв'язку з Володимиром Путіним, президент США Джо Байден заявив, повідомляє CNN, що до кінця поточного тижня буде оголошено про переговори на найвищому рівні між країнами НАТО та Росією щодо її побоювань, пов’язаних із розширенням Альянсу.

США розмовляли з Росією як із агресором

Концентрація російських військ поблизу кордонів України, зафіксована світовою спільнотою, продемонструвала агресивні наміри Кремля. А це повністю нівелює заяви російської влади, що «Росія не є стороною конфлікту на Донбасі». І це є великою зовнішньо-політичною поразкою Путіна.

«У світовій громадській думці фіксується «Кремль – агресор». На тлі цих «карт агресії» тепер втрачають сенс заяви Путіна про неприпустимість вступу України до НАТО, про «червоні лінії»... На мій погляд, ці «карти агресії – найбільша зовнішньополітична поразка Путіна. Компенсувати його – і тим самим вирулити знову на свої «червоні лінії», він може трьома способами: 1) «напасти в іншому місці» (тобто змістити повістку), 2) піти на переговори з Байденом на умовах Байдена, у розрахунку «переграти потім», 3) спробувати змістити Зеленського чи щось подібне, щоб криза в Україні витіснила тему «агресії». Але зробити це Кремль без втрат для себе не може», – вважає політичний оглядач Олександр Морозов.

Висновки

  • Кремль своїми діями біля кордонів України і опосередковано на білорусько-польському кордоні, примусив Захід консолідуватися і уперше з 2014 року продумати спільну стратегію і тактику стримування Росії. .

Навіть висвітлення теми формування ударного угрупування російських військ поблизу кордонів України в американських і європейських ЗМІ виглядало як певна інформаційна кампанія: чи не щодня з'являлися нові повідомлення із супутниковими знімками та картами можливих напрямків вторгнення.

  • До розмови із Володимиром Путіним президент США підійшов, маючи вже готовий план можливих об'єднаних дій із європейськими союзниками і сама зустріч стала своєрідним «оголошенням намірів протидії», якщо Росія спробує наростити агресію. Окрім того, США продемонстрували, що координують свої дії з Україною, готуючись до перемов із Кремлем.

Ще напередодні переговорів Джо Байдена і Володимира Путіна західні ЗМІ повідомили, що США, проконсультувавшись із Великою Британією, Німеччиною, Францією та Італією, сформували «агресивний пакет» санкцій, до яких входить у разі широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, і відключення від системи SWIFT, що зробить неможливими зовнішні банківські операції Росії.

«Тепер США готові до дій, до яких не були готові у 2014 році», – сказав радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван, коментуючи санкції, до яких США можуть вдатися у разі нового вторгнення Росії в Україну.

  • До того ж, США та європейські союзники вирішили повернути «газову зброю проти неї самої», звертають увагу оглядачі.

«Фактом є те, що наразі газ не іде по газогону, а тому «Північний потік-2» не важелем тиску для Путіна. Насправді, зараз це важіль тиску для Заходу. І якщо Путін хоче, щоб газ пішов цим газогоном, то можливо, він не захоче ризикувати, вторгаючись в Україну», – наголосив Джейк Салліван, який теж був присутній при розмові Байдена і Путіна.

Салліван додав, що «США провели і проводять інтенсивні переговори з Німеччиною щодо «Північного потоку-2» в контексті потенційного вторгнення Росії в Україну...Ця тема найближчі два тижні є надзвичайно пріоритетною і ретельно обговорюється із Німеччиною».

  • Натомість, інші політичні оглядачі вважають, що Путін досягнув того, чого хотів, стягуючи війська до кордонів України. «Хотів прямих переговорів із Байденом – отримав, хотів «розблокування Північного потоку-2» – теж отримав».

Gurdian наголошує, що сторони не надто просунулись у розв'язанні «української кризи». Однак, Путін почув прямо від Байдена, що чекає Росію в разі ескалації, а також те, що Україна й надалі отримуватиме військову допомогу США, а НАТО немає механізмів обмежувати прагнення будь-яких країн долучитися до Північноатлантичного альянсу.

  • Обнадійливим називають експерти те, що лідери США і Росії пообіцяли продовжити діалог на рівні адміністрацій, який, можливо, і буде комунікацією щодо деескалації ситуацію поблизу кордонів України.

«Президент Байден підтвердив свою підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та закликав до деескалації і повернення до дипломатії. Обидва президенти доручили своїм командам продовжити комунікацію, і США будуть робити це у тісній координації з союзниками та партнерами», – мовиться в офіційній заяві Білого дому.

  • Про наявність досягнутих компромісів вказують і зміни в оборонному бюджеті США на 2022 рік, проєкт якого був підтриманий 7 грудня Палатою представників і опублікований одразу після завершення розмови Байдена і Путіна,

Як свідчить звіт профільного комітету Палати представників США, із проєкту оборонного бюджету США (NDAA) на 2022 рік зникли пункт про санкції проти російського газогону «Північний потік-2» і пункт про санкції проти російського державного боргу.

Разом із тим, у проєкті передбачене виділення:

  • 300 мільйонів доларів на підтримку Збройних сил України;
  • 150 мільйонів доларів на ініціативу гарантування безпеки країн Балтії;.
  • 4 мільярдів доларів на Європейську оборонну ініціативу.

Загальний розмір оборонного бюджету США, в разі його остаточного ухвалення, складе 770 мільярдів доларів.

Витрати Росії на «національну оборону» у 2022 році перевищать 3,5 трильйона рублів, що дорівнює 15% усіх витрат російського держбюджету загалом або 2,6% прогнозованого ВВП країни.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG