Якою є воєнна ситуація на півдні України? Чи можна стверджувати, що Збройні сили проводять контрнаступальну операцію в напрямку Херсону? Яка зброя потрібна ЗСУ для успішного наступу на півдні? І чи отримає її Україна?
- Збройні сили України просуваються на Херсонському напрямку. 14 червня радник голови Херсонської обласної військової адміністрації Сергій Хлань в ефірі українського телемарафону повідомив, що бої ведуться у районі села Томина Балка, де ворог зосередив кілька батарей реактивної артилерії. Він стверджує, що «українські військові тактично переграють російських», звільняючи захоплені території. Крім того, Херсонська міська рада 11 червня повідомила, що Збройні сили України ведуть контрнаступальні дії в напрямку Киселівки, Солдатського та Олександрівки. Селище Таврійське перебуває повністю під контролем України, зазначили в міськраді Херсону.
- 11 червня в оперативному командуванні «Південь» повідомили, що російські військові намагаються втримати позиції в регіоні та підтягнути резерви. Про це розповів спікер командування Владислав Назаров. За його словами, «російська армія укріплює рубежі оборони, намагається захистити налагоджену окупантами постачання води з Херсонщини до окупованого Криму». Навколо Північно-Кримського каналу споруджені захисні залізобетонні конструкції, на під’їзних шляхах та біля мостів збільшена кількість блокпостів, повідомив спікер оперативного командування «Південь».
«Донецький напрямок рятує»
Військовий аналітик, полковник запасу Збройних сил України та колишній співробітник Міністерства оборони Сергій Грабський вважає, що «говорити про рішучий контрнаступ української армії на півдні поки зарано», але вона «вдало користується ситуацією», поки російські сили зосереджені на Донбасі.
Про рішучий контрнаступ ми не можемо говорити. Натомість ми, користуючись ситуацією, коли противник приділяє більшу увагу Донбасу, здійснюємо просування на ХерсонСергій Грабський
«Ми маємо ситуацію, коли противник намагається стримати наше просування на тих ділянках, де ситуація дозволяє це робити. Про рішучий контрнаступ ми не можемо говорити. Натомість ми, користуючись ситуацією, коли противник приділяє більшу увагу Донбасу, зосереджує там найбільшу кількість ресурсу і не може розпорошувати сили на кілька напрямків, здійснюємо просування на Херсон, намагаємось здійснювати також у напрямку на Берислав. Противник намагається нас зупинити», – пояснив «Новинам Приазовʼя» Грабський.
Військовий аналітик зазначив, що подальше просування Збройних сил України на півдні залежатиме від ситуації на сході України. Сергій Грабський наголосив, що «Росія й досі має перевагу в авіації та артилерії».
«Без артилерії, яка виконує до 80% завдань бойового враження та без прикриття з повітря наших колон, говорити про якість притомні наступальні дії не можна. Ніхто не скасовував військову науку. Тому тут йдеться про те, наскільки противник завʼязне та як довго він не матиме можливості перекидати ресурси на інші напрямки. Це стосується не тільки півдня: така ж ситуація у нас склалася на Харківському напрямку, де противник намагається нас відтіснити від наших позицій», – розповів експерт.
Сергій Грабський також вважає, що новий наступ російських військових на півдні станом на сьогодні неможливий.
«Нестабільна ситуація на фронті»
Військовий експерт та історик Михайло Жирохов називає воєнну ситуацію на південному напрямку «нестабільною». На думку експерта, поки не можна стверджувати, що українські військові перейшли в контрнаступ на Херсон чи Нову Каховку.
Зараз на лінії зіткнення – оперативна пауза, крім боїв на Донецькому та Луганському напрямкахМихайло Жирохов
«З військової точки зору, зараз на лінії зіткнення – оперативна пауза, крім боїв на Донецькому та Луганському напрямках. На всіх інших і ми, і супротивник підтягує резерви. Паралельно шукаємо слабину в обороні супротивника. Коли це вдається, це такі собі контрнаступальні дії. Тобто, звільнення невеликих населених пунктів, взяття під контроль території сірої зори. Це робиться і з нашої, і з їхньої сторони», – додав Жирохов.
Він навів показовий приклад: «На Харківському напрямку є населенні пункти, які вже чотири рази переходили з рук в руки, і це не означає, що там росіяни перейшли в контрнаступ».
У випадку стримування сил російської армії на Донбасі Збройні сили України зможуть продовжувати наступ на південному напрямку, вважає експерт. «Дуже реально, тому що ми маємо плацдарм біля Давидового Броду. Тому звідти можливо наступати, принаймні на двох напрямках».
«Зброї завжди не вистачає»
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк 13 червня заявив, що українській армії для досягнення паритету з Росією на фронті та перемоги у війні необхідні кілька тисяч одиниць важкої зброї й техніки.
«Буду прямолінійним. Щоб закінчити війну і викинути Росію з України, нам потрібен паритет важкої зброї: 1000 гаубиць; 300 реактивних систем залпового вогню; 500 танків; 2000 одиниць бронетехніки; 1000 дронів. 15 червня в Брюсселі буде зустріч Контактної групи міністрів оборони. Очікуємо на рішення», – зазначив Подоляк.
Міністр оборони України Олексій Резніков, головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний та посол США Бріджит Брінк 13 червня обговорили підготовку до наступної зустрічі у форматі «Рамштайн», яка відбудеться 15 червня, та способи підтримки темпів постачання необхідної зброї в Україну. Резніков сподівається, що за підсумками нової зустрічі вдасться наростити постачання зброї для української армії, передусім важкого озброєння.
Наші ресурси, які ми зберігали та утримували ще з радянських часів, об'єктивно вичерпуютьсяСергій Грабський
Військовий експерт Сергій Грабський у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що «кожна цифра, яка буде названа, буде менше, ніж ті потреби, які реально є».
«Зброї завжди не вистачає – це аксіома військової справи. Тому ці всі цифри мають медійно-інформаційний характер, звертати на них увагу я б не став. Але головне, що наше політичне керівництво усвідомлює важливість створення таких запасів і повного переозброєння ЗСУ за стандартами НАТО, адже наші ресурси, які ми зберігали та утримували ще з радянських часів, об’єктивно вичерпуються», – зазначив експерт.
Зброя, яку планують передати, знаходиться на території країн НАТО і передається поступовоМихайло Жирохов
Військовий експерт Михайло Жирохов пояснив, що «західні партнери передають Україні таку кількість зброї, яка підтверджена відповідними розрахунками». За словами експерта, обсяги озброєння, про які говорить Подоляк, «не відповідають кількості підготовлених кадрів».
«Західні партнери зараз дають стільки зброї, скільки у нас є підготовлених розрахунків. Їм нецікаво передавати зброю, щоб вона знаходилася на складах в умовному Львові, а ввечері туди прилетіли російські ракети. Тому зброя, яку планують передати, знаходиться на території країн НАТО і передається поступово», – сказав Жирохов.
Очікування від наступного «Рамштайну»
Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін в коментарі для «Новин Приазовʼя» зазначив, що кожна країна ухвалює рішення про постачання зброї Україні самостійно.
«Більшість західних партнерів побоюються подальшої ескалації війни та використання Росією зброї масового знищення», – зазначає Клімкін.
Деякі країни просто не хочуть ескалації. Деякі країни хочуть тримати ситуацію під контролем, деякі сподіваються на певну нову нормальність із Росією після війниПавло Клімкін
Він спрощено пояснив підходи різних країн до ситуації: «Деякі країни просто не хочуть ескалації. Деякі країни хочуть тримати ситуацію під контролем, деякі сподіваються на певну нову нормальність із Росією після війни, а деякі країни не хочуть порушувати свою понятійну систему внутрішніх процедур».
«У нас йде повномасштабна війна. Вони хочуть тримати це під певним контролем, щоб це не вийшло за межі, які вони самі собі намагаються встановлювати. Вони побоюються зброї масового знищення, чи то ядерної, чи то хімічної. Це, звичайно, заважає ухваленню рішення в реальному часі», – прокоментував ексміністр закордонних справ України.
Павло Клімкін очікує, що на наступній зустрічі у форматі «Рамштайн» країни-учасниці погодять стратегічне бачення щодо завдання поразки російській армії у війні з Україною.
«Перший «Рамштайн» був сфокусований на негайних потребах. Другий – на те, яка ситуація, в тому числі на Донбасі. Зараз час для третього, щоб стратегічно подивитися на ситуацію, щонайменше до середини осені, по можливості, і до кінця року», – підкреслив Клімкін.
Він сподівається, що «важкої наступальної зброї буде більше, і це допоможе Україні».
Нам потрібно більше далекобійної артилерії, РСЗО, дронів, хайтекуПавло Клімкін
«Я на 100% вважаю, що нам потрібно більше далекобійної артилерії, РСЗО, дронів, хайтеку, але тут мають військові сказати, скільки і чого нам потрібно», – зауважив Павло Клімкін.
Ексміністр також не виключає, що Росія може використати ядерну та хімічну зброю: «Станом на сьогодні ймовірність невисока, але в доктрині прописано, що це потенційна загроза Росії, а стратегічна поразка є потенційною загрозою для країни-агресора. Що стосується хімічної зброї, я вважаю, що її використання абсолютно реальне».
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що озброєння, про яке заявляв Михайло Подоляк, дозволило б Україні провести успішні контрнаступальні операції. Експерт зазначив, що важливими є всі компоненти переліченої зброї.
За його словами, це «мінімальна кількість, яка дозволить українським військовим впевнено створити ударне угруповання й успішно провести контрнаступальну операцію. Тут перелічені основні зразки озброєння, які впливають на боєздатність війська, коли воно веде наступальні або контрнаступальні дії, а саме: артилерія, танки, бойові броньовані машини. Якщо не буде хоча б одного компоненту з переліку, то ви ніколи не здійсните успішний наступ».
Умови для облоги
За словами Олега Жданова, на сьогодні про звільнення Херсону поки не йдеться, але українські військові поступово покращують свої позиції в регіоні.
Генеральний штаб ЗСУ знайшов можливість трохи поліпшити наше становище і пересунути лінію фронту ближче до ХерсонуОлег Жданов
«Судячи з тієї ситуації, яка сьогодні складається на півдні України, Генеральний штаб ЗСУ знайшов можливість трохи поліпшити наше становище і пересунути лінію фронту ближче до Херсону. Я так розумію, що сьогодні не буде проводитися штурм міста і навряд нам вдасться так впритул підійти до нього. Але поліпшити свої позиції, розширити плацдарм, де ми будемо потім накопичувати війська для взяття міста в облогу і його звільнення, саме це зараз відбувається», – припустив експерт.
Олег Жданов зазначив, що деокупація Херсону також залежатиме від готовності російської армії зазнати втрат на цьому напрямку.
Якщо вороги готові гинути за Херсон, то вони будуть гинути, й нам буде дуже важко його взятиОлег Жданов
«Успішний контрнаступ, у першу чергу, залежить від готовності армії ворога йти на самопожертву заради захисту тих досягнень, які вони мають на сьогодні. Якщо вороги готові гинути за Херсон, то вони будуть гинути, й нам буде дуже важко його взяти, а якщо вони не готові – вони будуть намагатися втекти або відступити, як би командування не змушувало стояти до кінця. Від цього і залежить стійкість оборони. Тому я сподіваюсь, що вони не будуть готові гинути за Херсон», – зауважив Жданов.
«Росія готується до оборони»
Російський опозиційний політик Геннадій Гудков вважає, що «Росія буде намагатися закріпитися на окупованих територіях півдня України, які поєднані з Кримом», і використовуватиме регіон для тиску у переговорах.
Путінський план – захопити якомога більше територій, які ведуть до КримуГеннадій Гудков
«Я бачу абсолютно чітко бажання Путіна (президента РФ – ред.) захопити якомога більше територій, які ведуть до Криму, окопатися там і почати торгуватися із Заходом. Я думаю, що це путінський план станом на зараз. Тому зараз армія РФ переходить до створення рубежів оборони, щоб деокупаційні дії українських військ могли призвести до великих жертв, але не мали результату. Я думаю, що цей плацдарм Путін спробує втримати для маніпуляцій на внутрішньому ринку», – прокоментував «Новинам Приазовʼя» політик.
На думку Геннадія Гудкова, «російська влада розуміє, що подальше просування на півдні України неможливе». Він каже, що російські військові будують фортифікаційні споруди в регіоні, оскільки «готуються до оборони і прагнуть завдати Збройним силам України великих втрат».
На думку Гудкова, «вони (росіяни – ред.) удають, що все добре: російські паспорти, російські гроші, російські ЗМІ, але насправді це приготування до оборони. Насправді вони розуміють, що їхнє подальше просування неможливе, тому треба зробити так, щоб деокупація і контрнаступ України, якщо воно буде, призвели б до тяжких втрат».
Путін хоче зробити ціну деокупації Херсонщини для ЗСУ неприйнятно високоюГеннадій Гудков
«Втрати наступаючої сторони, навіть при великих перевагах бойової техніки, три до одного щонайменше. Тобто три людини помирають із тих, хто наступає, і одна з тих, хто обороняє. Саме в цьому полягала стратегія ЗСУ, бо оборонний бій допомагає знизити втрати. Зараз Путін хоче перейняти цю тактику на Херсонську область, щоб зробити ціну деокупації для ЗСУ неприйнятно високою», – вважає Гудков.
Разом з тим він зазначив, що подальшого просування на захід, зокрема до Молдови і Придністров’я, не буде.
«З цими мріями Путін має розлучитися назавжди. Путін та його Генштаб розуміють, що їм треба втримати хоч щось на півдні України, цей так званий сухопутний коридор до Криму. Це вже буде великою перемогою, яку вони зможуть продати населенню», – передбачив політик.
За його словами, Путін намагається донести до жителів окупованих територій один головний меседж – «Росія тут назавжди».
Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня повномасштабного вторгнення Росії. Деякі підрозділи Збройних сил України, що обороняли регіон, були розбиті, деякі змушені були відступати перед чисельними колонами противника, який йшов з території анексованого Криму. Атаки російської армії на правому березі Дніпра були зупинені на межі Херсонської і Миколаївської областей, а також на підходах до Кривого Рогу Дніпропетровської області. Лінія зіткнення з середини березня на цих напрямках не зазнала суттєвих змін.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
