Дженніфер Ґренголм – міністерка енергетики США. У серпні 2021-ого вона очолила американську делегацію, яка прибула до Києва на перший саміт Кримської платформи та святкування 30-тої річниці Незалежності України. Рік потому журналістка Української служби «Голосу Америки» Юлія Ярмоленко ексклюзивно поспілкувалася із міністеркою Ґренголм про те, як змінила російська війна в Україні європейську енергетичну безпеку, про ситуацію на Запорізькій АЕС, і про те, якою бачить Ґренголм майбутнє енергетичної співпраці між США та Україною.
Юлія Ярмоленко: Міністерко Ґренголм, дякую, що погодилися на це інтерв’ю. Почнімо із ситуації на Запорізькій атомній електростанції. Російські війська захопили контроль над цією найбільшою атомною електростанцією в Європі на початку війни. Після найостанніших повідомлень про обстріли, Україна закликає створити демілітаризовану зону навколо станції, і запровадити санкції проти Росії за те, що президент Зеленський називає «ядерним шантажем». Наскільки стривожені ви цією ситуацією, і що Сполучені Штати можуть зробити, аби допомогти її стабілізувати?
Дженніфер Ґренголм: По-перше, ми згодні з демілітаризацією.
Навколо атомної станції не має бути військових дій. Крапка
Навколо атомної станції не має бути військових дій. Крапка. Це надзвичайно небезпечно. Ми дуже уважно стежимо за ситуацією. У регіоні є датчики, за якими спостерігають наші вчені. Ми рішуче засуджуємо те, що зробила Росія. Ми хочемо, щоб вони повернули контроль над станцією українцям.
Ми дуже вдячні працівникам станції, які продовжують її обслуговувати та намагаються дотримуватися правил безпеки. Але ми хочемо, аби Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) мало доступ, щоб вони могли допомогти з безпекою, могли моніторити і переконатися, що протоколи безпеки впроваджуються. І цього ще не сталося. Тому ми закликаємо Росію повернути контроль українцям. І всі військові дії біля станції мають припинитися.
Ю.Я.: Ви почали говорити про моніторингову місію. Що буде вважатися успішною моніторинговою місією? Чи ви упевнені у її незалежності?
Д.Ґ.: Я упевнена, що інформація, яку ми нині отримуємо з датчиків, не свідчить про підвищення рівня радіації. Але ми, звісно, стурбовані тим, що якщо навколо станції триватимуть військові дії, і якщо буде підвищення радіації, це буде величезна проблема.
І Росія це має розуміти, вони давно займаються атомною енергією. Їхні дії просто необачні і безвідповідальні. Отже, успіхом буде: повернути станцію українській владі, переконатися, що ми ведемо постійний моніторинг і не бачимо ознак радіологічного забруднення.
Ю.Я.: Чи є якісь інструменти, які може використати міжнародна спільнота, аби змусити російські сили забратися зі станції? Якщо вони залишаться, чи може будь-хто бути упевненим, що Європа не побачить іще однієї ядерної катастрофи?
Д.Ґ.: Цього, безумовно, ніхто не хоче. І такі радіоактивні опади можуть завдати шкоди і самій Росії. Тому вони повинні розуміти, наскільки це серйозно. Ви знаєте, Сполучені Штати, очевидно, дуже потужно стоять на боці України, і продовжуватимуть підтримувати Україну.
Ми підтримуємо демілітаризацію (зони навколо ЗАЕС – ред.).
Звичайно, президент Байден сказав, що американських військ на місці не буде, але через наших союзників і за допомогою наших власних ресурсів ми будемо продовжувати підтримувати Україну.
Ю.Я.: Навіть до початку повномасштабної війни експерти попереджали про те, що Росія використовує енергію як зброю…
Д.Ґ.: Так.
Ю.Я.: …і вони закликали європейських лідерів диверсифікувати джерела енергоресурсів, щоби зменшити залежність від Росії. Тепер Європа готується до дуже складної зими. Чи вважаєте ви, що європейські країни будуть у змозі імпортувати достатню кількість газу із інших джерел, зокрема зі США, аби надолужити нестачі?
Д.Ґ.: По-перше, я думаю, їм слід мати багатосторонню стратегію, і диверсифікація їхніх джерел палива є однією з них.
Диверсифікація того, звідки вони отримують паливо, і диверсифікація в напрямку чистої енергії, щоб декарбонізувати свою мережу, щоб споживати чисту енергію, щоб зменшити споживання енергії. І вони дотримуються всіх цих стратегій. Сполучені Штати, президент, зобов’язався відправити більше зрідженого природного газу.
Ми працюємо разом з європейцями над низкою технологій, щоб мати можливість зменшити споживання ними енергії та виробляти чисту енергію.
Але чесно кажучи, це вторгнення Росії є надзвичайним прикладом того, чому треба не тільки відійти від палива з країн, які не дбають про наші інтереси, а також від самого викопного палива.
Можливо, перехід до чистої енергії стане найкращим мирним планом
Якщо ми хочемо бути енергетично безпечними та енергонезалежними, це означає, що ми повинні виробляти власну енергію. Мій колега в Ірландії, тамтешній міністр енергетики якось сказав, що ніхто і ніколи не використовував доступ до сонця як зброю. Ніхто ніколи не використовував вітер як зброю.
І можливо, перехід до чистої енергії стане найкращим мирним планом, який коли-небудь знав світ.
Ю.Я.: Тож більше видобутку у короткій перспективі, але у довгій – перехід на відновлювальні джерела енергії?
Д.Ґ.: Так. На жаль, ви бачите, як ціни на паливо у Європі надзвичайно злетіли вгору.
Очевидно, що через вторгнення, Росія недоекспортувала мільйони барелів нафти, на додаток до природного газу. Тому ціни в усьому світі зросли.
Тепер президент США та інші закликали збільшити видобуток прямо зараз, щоб ми могли знизити ціни на бензин для споживачів. І президент безумовно стурбований тим, як це вплине на реальних людей, на інфляцію.
Це найбільше зобов’язання щодо боротьби зі зміною клімату
Але врешті-решт ми повинні перейти до чистої енергії. І про це ідеться у законопроєкті, який напередодні підписав президент для Сполучених Штатів.
Це найбільше зобов’язання щодо боротьби зі зміною клімату серед усіх країн світу. Це найбільший законопроєкт, який ми коли-небудь ухвалювали в Сполучених Штатах щодо боротьби зі зміною клімату. Тому це дуже важливо для нашої енергетичної безпеки. І я знаю, що наші європейські союзники намагаються зробити те саме.
Ю.Я.: Чи буде ця зима важкою для Європи?
Д.Ґ.: Я думаю, що так.
Ю.Я.: Наскільки ви упевнені у тому, що європейські країни не зламаються під енергетичним тиском Росії, і не послаблять санкцій у той час, коли їхній справжній ефект лише починає проявлятися?
Д.Ґ.: Я думаю, що наші союзники по НАТО, європейці настільки сильні разом у своєму розумінні, яким чином ця агресія з боку Росії вразила їх, що вони не збираються давати задній хід, і що вони повинні відмовитися від російського палива, або і загалом від палива, яке надходить із країн, які не поділяють наших цінностей.
Це буде дорога зима
Тому я думаю, що ми єдині. Це буде важко. Без сумніву, це буде дорога зима. Я знаю, що європейські лідери шукають, як вони можуть полегшити біль реальних людей за цих підвищених цін. І я знаю, що зрештою вони мають намір відмовитися від російського палива та перейти до чистої енергії.
Ю.Я.: Тож шляху назад нема?
Д.Ґ.: Шляху назад нема.
Ю.Я.: І ми не побачимо відновлення Північного Потоку-2?
Д.Ґ.: Усі лідери, з якими я спілкувався, мої колеги в ЄС, сповнені рішучості не повторювати помилок минулого.
Ю.Я.: Україна, звісно, теж намагається забезпечити поставки природного газу для обігріву домівок цієї зими. Одна з ідей, яку, за словами українських лідерів, вони запропонували Вашингтону, - це так званий «газовий ленд-ліз». Вони просять у Вашингтона поставок зрідженого газу через термінали у Європі, за який Україна розплатиться пізніше. Чи можете ви прокоментувати цю ідею, і чи є інші шляхи, якими США та союзники можуть допомогти Україні забезпечити енергопотреби цієї зими?
Д.Ґ.: Так, це дійсно важливе питання, як ми збільшуємо постачання, що допоможе зменшити тиск. Прямо зараз, якщо говорити про термінали, які у нас є, ми зріджуємо кожну молекулу природного газу, який маємо, за допомогою існуючих терміналів. Вони працюють на повну потужність. Як відомо, з точки зору інфраструктури, аби додати більшу кількість, потрібен час.
США збільшують постачання газу Європі
Я знаю, що Норвегія також збільшує свої зобов'язання. Я знаю, що інші країни теж шукають можливостей збільшити постачання.
Звичайно, Україні набагато важче зараз у розпал цієї кризи, тому я вважаю, що всі ідеї повинні бути розглянуті.
Щодо питання ленд-лізу - я не маю для вас відповіді. Але я знаю, що ця адміністрація готова розглянути те, що вона може зробити, щоб полегшити біль в Україні.
Ю.Я.: Яким ви бачите майбутнє американсько-української співпраці в енергетичному секторі? Чи це будуть відновлювальні джерела енергії чи щось інше?
Д.Ґ.: Зараз важко сказати, тому що одна з наших розмов стосується малих модульних ядерних реакторів, але з огляду на те, що відбувається в Запоріжжі, з цим можуть виникнути певні питання. Я вважаю, що цей конфлікт має закінчитися, перш ніж ми ухвалимо рішення щодо атомної енергії, але безперечно ми можемо співпрацювати. І ми будемо співпрацювати щодо чистої енергетики.
Існують інші типи технологій, в яких Україна зацікавлена
І, знаєте, я мала багато розмов із Германом Галущенком, міністром енергетики України. Вони безумовно хочуть рухатися в цьому напрямку. Існують інші типи технологій, у яких вони дуже зацікавлені. Наприклад, чистий водень, прибережна вітрова енергетика, якщо прибережний компонент їм доступний.
Є багато всього – сонячна енергія, батареї для накопичення відновлюваної енергії – багато технологій, про які ми говорили, і як тільки цей конфлікт закінчиться, а він закінчиться, і ми очікуємо, що він закінчиться таким чином, що Україна буде незалежною і безпечною, ми сподіваємося на продовження співпраці в енергетичній сфері.
Ю.Я.: Рік тому ви очолили делегацію США на святкуванні 30-тої річниці Незалежності України. Цьогоріч на 24 серпня також припадає 6 місяців з початку повномасштабного вторгнення Росії. Який головний висновок з точки зору західної відповіді ви зробили для себе за ці 6 місяців? Які уроки, на вашу думку, мають винести світові лідери?
Д.Ґ.: По-перше, я досі настільки зворушена тим, яка Україна прекрасна. Під час святкування відбувся парад, де президент Зеленський провів маленьку дівчинку вулицями Києва, зупиняючись на кожній з точок історії – це було настільки красиво. На глядацький трибуні не лишилося нікого, хто б не плакав.
Я не українка, але це змусило мене так пишатися Україною, шаленою незалежністю та відчуттям ідентичності, яке має Україна, та невпинним почуттям незалежності. Я була там і на саміті Кримської платформи, а також і на відзначенні 30-річчя. Я ніколи не могла навіть припустити, що через півроку станеться цей жах.
І я думаю, що так, уроки є. Один з найбільших уроків для світу полягає у тому, що по-перше, зрозуміло, які наміри має Росія. Але також очевидно, що НАТО та наші союзники повинні залишатися сильними, захищаючи країни, які хочуть вберегти свою свободу.
Росія сприймає це як розкол у світі
Мене турбує те, що Росія сприймає це як розкол у світі, що зараз відбувається розкол країн у результаті того, що вони зробили.
На щастя, є набагато більше країн, які підтримують Україну, і які настільки твердо відчувають, що ми маємо триматися разом, коли на суверенітет наших союзників нападають. Отже, це номер один.
І по-друге, я, як міністерка енергетики, вважаю, що це дійсно говорить багато про те, скільки нам потрібно зробити, і як швидко ми маємо рухатися до енергетичної безпеки за допомогою чистої енергії.
Ю.Я.: Міністерко Ґренголм, і насамкінець, чи є щось, щоб ви хотіли сказати українцям? У когось буде складна зима, багато людей переживають складні часи зараз. Що б ви хотіли, аби вони знали від США?
Д.Ґ.: Я хочу, щоб вони знали, що Сполучені Штати дуже сильно підтримують Україну.
Працюємо над синхронізацією України з європейською енергосистемою
І ми будемо продовжувати це робити. Чи то в енергетиці – і ми працюємо над синхронізацією України з європейською енергосистемою, і ми будемо продовжувати це робити, чи коли йдеться про моніторинг і гарантування усього можливого, аби Запорізька АЕС була безпечною, територія навколо неї та громадяни були у безпеці, чи коли говоримо про забезпечення ресурсів, необхідних Україні для оборони надалі.
І що це дружба, яка триватиме. І ми ніколи не відвернемося від України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
