Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 04:35

Костянтин Грищенко: «За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри...»


Костянтин Грищенко

Прага – Сьогодні чільний чеський щоденник «Lidové noviny» опублікував інтерв’ю з міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком, яке він дав редакторові газети Любошу Палаті. З відома редакції подаємо інтерв’ю без скорочень, як воно надійшло в оригіналі.

– Чи стало для Вас несподіванкою надання чеського політичного притулку пану Данилишину?

Ми розглядаємо справу громадянина України Богдана Данилишина у правовій площині. Сподівалися на її вирішення шляхом використання виключно правових механізмів
– Ми розглядаємо справу громадянина України Богдана Данилишина у правовій площині. Сподівалися на її вирішення шляхом використання виключно правових механізмів.

Порушена проти колишнього міністра економіки кримінальна справа розслідується виключно в контексті низки зловживань у господарсько-економічній сфері, які він допустив під час перебування на цій відповідальній посаді.

У світлі проголошеного Україною та підтриманого західними державами курсу на боротьбу з корупцією є неприпустимою ситуація, коли ведеться розслідування у справі про корупційні дії. Проте з метою уникнення відповідальності деякими опозиційними діячами ця справа трактується як переслідування через політичні переконання.

Ми сприймаємо рішення чеської сторони щодо Данилишина таким, яким воно є, без зайвих емоцій.

Водночас, на наш погляд, такий підхід демонструє вибірковість застосування міжнародних правових норм щодо надання притулку особі, проти якої порушена кримінальна справа зі значною доказовою базою і яка свідомо ухиляється від правосуддя, прикриваючись фіктивним гаслом про «переслідування» на батьківщині.

Ми розуміємо, що у Чехії нескладно отримати притулок, і не виключено, що й інші особи, які вчинили протиправні дії, захочуть цим скористатися, оскільки вже є прецедент
Ми розуміємо, що у Чехії нескладно отримати притулок, і не виключено, що й інші особи, які вчинили протиправні дії, захочуть цим скористатися, оскільки вже є прецедент.

При цьому ми закликаємо чеську сторону уважно ставитися до таких звернень, а при ухваленні рішень враховувати, насамперед, реальні причини, які змусили особу до такого кроку, а також внутрішню ситуацію в країні, громадянином якої він є.

Як, наприклад, можна порівнювати надання притулку Данилишину та білоруському опозиційному екс-кандидату у президенти Білорусі Міхалєвичу? Думаю, що це два абсолютно різні контексти і мотиви, згідно з якими ці особи звернулися за притулком до вашої держави. Для мислячих людей різниця очевидна.

– Чи оцінюєте Ви цей крок Чеської Республіки як такий, що йде на шкоду традиційно добрим українсько-чеським відносинам?

Українсько-чеські відносини мають давні дружні традиції. Наші народи та держави між собою співпрацювали і будуть співпрацювати у дусі довіри й взаємоповаги. Завдання політиків цьому сприяти, і ми глибоко вдячні Празі за активну підтримку євроінтеграційних прагнень нашої молодої держави.

Сподіваюся, що ніякі обставини не зіпсують шанобливого й дружнього ставлення між нашими народами.

– Чи не побоюєтесь Ви того, що Прага може перетворитися на центр представників опозиції в еміграції?


Ми б дуже хотіли, щоб Чехія чи будь-яка інша держава не перетворилася на «улюблене місце проживання» тих українських посадовців, які зашкодили інтересам нашої держави
– Ми б дуже хотіли, щоб Чехія чи будь-яка інша держава не перетворилася на «улюблене місце проживання» тих українських посадовців, які зашкодили інтересам нашої держави.

Українське правосуддя не виокремлює партійну належність чи посаду особи, яка вчинила злочин будь-якого характеру, про що неодноразово казав Президент Віктор Янукович. Звичайно, що наша правова система поки що не досконала, але це не привід для того, щоб на її адресу закидати вибірковість застосування правосуддя: в Україні наразі створені всі правові і політичні умови для функціонування опозиції і нормального розвитку громадянського суспільства. Українські громадяни можуть спокійно займатися політикою в себе вдома. Хочу ще раз повторити, що в нас за політичними мотивами не переслідують.

– Як Ви можете пояснити чеським читачам факт висунення звинувачень такій кількості представників колишнього уряду, при цьому виключно політикам від БЮТ (разом із самою Тимошенко), хоча її уряд був коаліційним?

– Правоохоронні та контрольно-ревізійні органи України вже дали свої висновки діяльності попереднього уряду і особисто екс-Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Результати перевірок та слідчих дій підтвердили наявність ознак службових зловживань у деяких сферах державної діяльності, якими на той час керували міністри та високопосадовці, призначені в уряд саме за квотою БЮТ.

Цим і тільки цим можна пояснити висунення їм звинувачень, оскільки до міністерств, очолюваних у свій час представниками інших політичних сил тодішньої владної коаліції, наскільки я знаю, претензій у Генеральної прокуратури немає.

Щодо Юлії Тимошенко можу зазначити, що вона як глава уряду свого часу відповідала не за якусь окрему галузь – економіку, митницю чи закупівлю газу,– а за усю країну в цілому, саме тому на ній лежить подвійна відповідальність за ті чималі прорахунки, які завдали нашій державі величезних збитків у важкі часи світової фінансової кризи.

Звичайно, що вона майстерно, як талановитий оратор, користується цією
Тимошенко продовжує завдавати шкоду Україні, звинувачуючи її нинішнє керівництво з усіх трибун у всіх смертних гріхах, чим псує наш міжнародний імідж
ситуацією задля того, щоб збільшити свої власні рейтинги і не потрапити у політичну маргінальну площину. Але при цьому вона продовжує завдавати шкоду Україні, звинувачуючи її нинішнє керівництво з усіх трибун у всіх смертних гріхах, чим псує наш міжнародний імідж. І навіть попри те, що Тимошенко є фігурантом кримінальної справи, слідчі Генпрокуратури випускають її за межі держави та дозволяють вільно пересуватися Європою, де вона знову і знову продовжує паплюжити уряд і Президента, перебуваючи у ролі «ображеної та гнаної». За свої вчинки будуть відповідати всі: і колишні, і нинішні міністри та високопосадовці, а тому Юлія Володимирівна не є винятком.

– Як оцінює нинішнє керівництво України стан демократії в Росії? З Вашої точки зору, це є діюча демократія чи лише «імітація демократії», як це стверджує, наприклад, Михайло Горбачов?


– Думаю, що питання поставлене не зовсім коректно: як керівник МЗС я
Недипломатично було б характеризувати стан демократії у Росії, адже у кожній країні демократія набуває певних національних ознак та специфіки
не маю права давати оцінки тому чи іншому політичному режиму у будь-якій державі. Недипломатично було б характеризувати стан демократії у Росії, адже у кожній країні демократія набуває певних національних ознак та специфіки.

– Україна є членом «Східного партнерства». Що конкретно приніс цей проект Україні, наскільки просунулись уперед відносини між ЄС та Україною? Якщо нинішнє керівництво України зацікавлене у тому, щоб країна стала членом Євросоюзу, то коли це може відбутися?


– Ми розглядали і продовжуємо розглядати «Східне партнерство» як доповнення до динамічніших відносин між Україною та ЄС. Це тактична, а не стратегічна відповідь на амбіції України у відносинах з ЄС. Адже не секрет, що концепція «Східного партнерства» була сформована на основі здобутків, яких Україна самостійно досягла на двосторонньому рівні з ЄС.

Я маю на увазі переговори щодо угоди про асоціацію, створення зони вільної торгівлі, безвізовий діалог. Ці перспективи відкрилися для решти країн-партнерів завдяки «Східному партнерству», однак для України вони вже були реальністю.

Водночас, за майже два роки існування «Східного партнерства» ми так і не просунулися від розмов до конкретних дій щодо низки елементів ініціативи, які становлять додану вартість для України. Це програми інституційної розбудови, регіонального розвитку, а також інтегрованого управління кордонами. Однією з причин такого стану речей є брак належних ресурсів.

Ми сподіваємося, що другий саміт «Східного партнерства», який відбудеться восени цього року під час головування в ЄС Польщі, дасть відповіді на питання, як нам рухатися далі.

Україна зацікавлена в тому, щоб «Східне партнерство» перетворилося на справді ефективний механізм наближення нашої країни до ЄС
Україна зацікавлена в тому, щоб «Східне партнерство» перетворилося на справді ефективний механізм наближення нашої країни до ЄС. Адже перед нами зараз стоять дуже амбітні завдання у відносинах із Євросоюзом. Завершення переговорів та підготовка до імплементації майбутньої Угоди про асоціацію, включаючи створення ЗВТ, виконання Плану дій із візової лібералізації, інтеграція до енергетичного ринку ЄС після набуття Україною членства в Енергетичному Співтоваристві… Масштаб зобов’язань у рамках цих процесів співставний із зобов’язаннями країн-кандидатів на вступ до ЄС. Однак ми готові виконувати їх, не маючи на сьогодні чіткої європейської перспективи.

Ми не говоримо про конкретні часові рамки вступу України до ЄС. Ми і не вимагаємо дедлайнів від ЄС, розуміючи всю складність процесів, які
На даному етапі для нас принциповим питанням є отримання чіткого політичного сигналу – визнання з боку ЄС європейської перспективи України
відбуваються в Союзі. На даному етапі для нас принциповим питанням є отримання чіткого політичного сигналу – визнання з боку ЄС європейської перспективи України.

– Попередній Президент Віктор Ющенко докладав зусиль до якомога швидшого вступу України у НАТО. Чи залишається також і для Президента Віктора Януковича вступ до НАТО метою української зовнішньої політики?

– Обранням Віктора Януковича на найвищу державну посаду український народ висловився також і за зміну курсу на набуття членства у НАТО, про що було чітко зазначено у передвиборній програмі нинішнього глави
Наразі Україна на законодавчому рівні відмовилася від вступу у НАТО. Це рішення було ухвалене народом України, його ухвалила Верховна Рада України
держави. Наразі Україна на законодавчому рівні відмовилася від вступу у НАТО.

Це рішення було ухвалене народом України, його ухвалила Верховна Рада України у законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який визначає статус України як європейської позаблокової країни.

У той же час закон підтверджує наш намір і в майбутньому брати активну участь в удосконаленні європейської системи колективної безпеки та розвивати конструктивне партнерство з НАТО. Готовність НАТО продовжувати та розвивати партнерство з Україною також підтверджена у новій Стратегічній концепції Альянсу, ухваленій на Лісабонському саміті цієї організації 19-20 листопада 2010 року.

У контексті розвитку конструктивного партнерства з НАТО Україна надає пріоритетного значення збереженню динаміки політичного діалогу та практичного співробітництва, виконанню чинних програм і проектів, продовженню внутрішньодержавних реформ у рамках реалізації Річних Національних Програм при експертній та ресурсній допомозі Альянсу, взаємодії у підтриманні міжнародного миру та безпеки, протидії новим викликам і загрозам, співпраці у невійськовій сфері.

Не менш важливим для нас є співробітництво з Альянсом у невійськовій сфері, наприклад у рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Це стосується, перш за все, таких напрямів, як високі технології, захист навколишнього середовища, реагування на надзвичайні події невійськового характеру.

Ми продовжимо активну співпрацю з Альянсом, але як партнери, а не повноправні члени цього об’єднання.

– У минулі роки Україна виявляла значні симпатії до Грузії. Чи вважаєте і Ви Абхазію та Південну Осетію фактично окупованими Росією частинами території Грузії, які, відповідно до міжнародного права, повинні бути повернені під управління Тбілісі, а окупаційні російські війська мають бути виведені? Чи продовжуєте Ви вважати ГУАМ реальним проектом?

– Ми і зараз симпатизуємо Грузії, оскільки вона є і буде нашим другом і важливим партнером. Україна виступає за територіальну цілісність Грузії, про що неодноразово заявляла з усіх світових трибун. Ми засуджуємо
Україна не буде визнавати «бунтівні республіки» і вважає їх невід’ємною частиною Грузії, оскільки вони визнані такими світовим співтовариством
будь-які силові методи вирішення територіальних суперечок між Тбілісі і Москвою і виступаємо виключно за правове врегулювання цього конфлікту. Україна не буде визнавати «бунтівні республіки» і вважає їх невід’ємною частиною Грузії, оскільки вони визнані такими світовим співтовариством.

Щодо ГУАМ, то хотів би зазначити, що ми маємо намір значно активізувати потенціал та «коефіцієнт корисної дії» цього важливого для нас міждержавного об’єднання, особливо у світлі посилення економічних та культурних зв’язків між його членами. Тому відповідь на Ваше питання є ствердною: так, я вважаю ГУАМ перспективним проектом, який має значний, поки що не повністю використаний потенціал.

– Сусідкою Вашої країни є Білорусь, яка після президентських виборів повернулась до режиму жорсткої диктатури. Чи дає Україна зрозуміти білоруському керівництву, що щось подібне є неприпустимим для європейської держави?

– Україна, як я вже зазначав, не коментує політичні режими інших, особливо сусідніх з нею держав. З Білоруссю нас пов’язують давні
З Білоруссю нас пов’язують давні братерські та дружні відносини, спільна історія, культура та спорідненість наших народів
братерські та дружні відносини, спільна історія, культура та спорідненість наших народів. Події президентських виборів у цій країні продемонстрували проблеми у діалозі між білоруською владою та опозицією, і Україна бажала б бачити ці дві сторони за столом переговорів, а не на закривавлених майданах та площах з міліцейськими кордонами.

Українська сторона безпосередньо, при контактах із білоруською владою, доводить до офіційного Мінська відповідні сигнали. Зокрема, 25 березня цього року у Мінську відбулась моя робоча зустріч із главою зовнішньополітичного відомства Республіки Білорусь Сергієм Мартиновим. Ми закликали білоруське керівництво гарантувати захист законних прав опозиційних політиків та усіх затриманих під час акцій протесту, а також забезпечити неупереджене й справедливе правосуддя над тими, хто, на думку офіційного Мінська, спробував здійснити «державний заколот».

Україна усіляко сприятиме утвердженню демократичних цінностей як у себе вдома, так і у сусідніх з нею державах
Україна усіляко сприятиме утвердженню демократичних цінностей як у себе вдома, так і у сусідніх з нею державах.

Звичайно, ми повністю поділяємо стурбованість міжнародного співтовариства щодо внутрішньополітичної ситуації в Білорусі після президентських виборів. Проте, на відміну від багатьох членів міжнародної спільноти, ми спілкуємось із нашими білоруськими партнерами не через ЗМІ, а напряму.

Україна займає принципову позицію в контексті розвитку діалогу Білорусі з Заходом. Ми завжди наполягали на важливості збереження політичного діалогу.

Як показав час, ізоляція Білорусі є контрпродуктивною. Офіційний Київ намагається позиціонувати себе як «міст» між Брюсселем та Мінськом
Адже, як показав час, ізоляція Білорусі є контрпродуктивною. Офіційний Київ намагається позиціонувати себе як «міст» між Брюсселем та Мінськом. Ми готові надати максимальне політико-дипломатичне сприяння для вирішення всіх проблемних питань шляхом діалогу.

– Наступного року Ваша країна проводить чемпіонат Європи з футболу. Скільки коштувала Україні підготовка до нього? Чи очікуєте Ви також приїзду чеських вболівальників?


– Так, дійсно, Україні та Польщі випала честь приймати цю визначну спортивну подію разом, у тандемі, і ми тісно співпрацюємо з нашими польськими колегами для того, щоб зробити проведення чемпіонату максимально видовищним та цікавим для гостей із усього світу. Україна витрачає десятки мільярдів доларів на розбудову інфраструктури для проведення Євро-2012 у Харкові, Львові, Донецьку та Києві: будуються стадіони, готелі, реконструюються аеропорти, магістралі, йде активна, масштабна робота задля того, щоб гості наступного року змогли оцінити наш сервіс та гостинність.

Чеські вболівальники, я переконаний, обов’язково відвідають Україну та
Попри скепсис деяких європейських держав щодо спроможності України достойно провести цей чемпіонат, хочу запевнити, що ми знаємо як зробити все найкращим чином, у чому ви переконаєтеся за рік
відчують розпал спортивних пристрастей, які характерні для фанів футболу, особливо такого високого рівня.

Попри скепсис деяких європейських держав щодо спроможності України гідно провести цей чемпіонат, хочу запевнити, що ми знаємо, як зробити все найкращим чином, у чому ви переконаєтеся за рік.

– Чи відвідаєте Ви особисто якісь матчі?

– Якщо це дозволить мій робочий графік, я неодмінно відвідаю найвидовищніші матчі, особливо за участю України та Чехії.

– Чи стане Україна чемпіоном Євро?


– Ми маємо непогані шанси! Я вірю в успіх української команди і бажаю їй успіху, оскільки це стане важливою частиною успішної «спортивної дипломатії» нашої країни.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG