Прага, 2 квітня 2001 – Проблеми зі «справою десятиріччя», як її вже встигли охрестити журналісти у Белґраді, із затриманням и взяттям під варту колишнього югославського президента Слободана Мілошевича не вичерпуються але лише розпочинаються. Про це свідчать багаточисельні міжнародні реакції на цю подію.
За сьогоднішними інформаціями керівництво США, Європейського Союзу і НАТО вітають арешт Слободана Мілошевича. Президент США заявив, що арешт колишнього югославського президента є «важливим кроком на шляху до закінчення ери його жорстокої диктатури. Джордж Буш вважає, що Мілошевич у підсумку відповість перед судом за свої злочини супроти людяності.
Уряд Швеції, котрий нині головує у Європейському Союзі, заявив, що арешт означає кінець політичної кар’єри Мілошевича,котрий «приніс стільки страждань своєму власному народові». Представники НАТО також висловили надію, що Мілошевич стане перед Міжнародним трибуналом у Гаазі, котрий обвинувачує екс-президента Югославії у воєнних злочинах. Коментуючи реакції з боку міжнародної спільноти на цю подію, канцлер Німеччини Ґерхард Шрьодер відзначив, що Європа має дати можливість Белґраду самому вирішувати, що робити зі Слободаном Мілошевичем». Канцлер Німеччини також додав, «що в середньотерміновій переспективі Слободан Мілошевич все ж з’явиться перед трибуналом у Гаазі». Шрьодер також переконаний, що розслідування злочинів супроти людяності, у яких обвинувачується Мілошевич, «перебуває виключно у компетенції Гааґи».
Тим часом, речники Міжнародного трибуналу висловлюють упевненість, що іще у цьому році Мілошевич буде виданий в Гааґу. Головний прокурор цього суду, Карла дель Понте, повідомила що підготувала оновлений ордер на арешт колишнього глави сербів. Представник Міжнародного трибуналу з колишньої Юґославії у Гаазі Флоренсі Гартман сказала нашому кореспондентові по телефону:
Голос
« Ми дуже сподіваємося, що югославська і сербська влада на цьому етапі й надалі співпрацюватиме з нами з тим щоб предати Мілошевича Гаазі».
Відомо також, що офіційний Белґрад вже заявив, що розглядатиме справу екстрадиції Мілошевича до Гааґи після прийняття парламентом відповідного закону про співпрацю з міжнародним трибуналом. Відома журналістка і автор книг про Югославію 90-х, Лора Зільбер, яка працює нині у Нью-Йорку, так прокоментувала нашому радіо можливість екстрадиції Мілошевича:
« Я думаю, що Белґрадові потрібен певний час для видачі Мілошевича Гаазі. И складність нинішньої позиції влади у тому, що громадська думка з приводу суду над Мілошевичем неоднозначана, далеко не всі схильні предавати його Гаазі. Але Белґрад не буде, скоріш за все, рабом громадської думки і провадитиме свою лінію. Я думаю, що не варто очікувати видачі Мілошевича у найближчий час. Разом з тим, у Белґраді розуміють, що вони мусять виконувати міжнародні зобов’язання, у тому числи й видачу всіх винних у воєнних злочинах Міжнародному судові у Гаазі».
Як і варто було очікувати чимало політиків у Москві засудили арешт Мілошевича. Так, глава російських комуністів Ґеннадій Зюганов вважає, що це зроблено під тиском США і НАТО. Він також додав, що керівництво Югославії здійснило арешт Мілошевича фактично в обмін на фінансову допомогу.
За сьогоднішними інформаціями керівництво США, Європейського Союзу і НАТО вітають арешт Слободана Мілошевича. Президент США заявив, що арешт колишнього югославського президента є «важливим кроком на шляху до закінчення ери його жорстокої диктатури. Джордж Буш вважає, що Мілошевич у підсумку відповість перед судом за свої злочини супроти людяності.
Уряд Швеції, котрий нині головує у Європейському Союзі, заявив, що арешт означає кінець політичної кар’єри Мілошевича,котрий «приніс стільки страждань своєму власному народові». Представники НАТО також висловили надію, що Мілошевич стане перед Міжнародним трибуналом у Гаазі, котрий обвинувачує екс-президента Югославії у воєнних злочинах. Коментуючи реакції з боку міжнародної спільноти на цю подію, канцлер Німеччини Ґерхард Шрьодер відзначив, що Європа має дати можливість Белґраду самому вирішувати, що робити зі Слободаном Мілошевичем». Канцлер Німеччини також додав, «що в середньотерміновій переспективі Слободан Мілошевич все ж з’явиться перед трибуналом у Гаазі». Шрьодер також переконаний, що розслідування злочинів супроти людяності, у яких обвинувачується Мілошевич, «перебуває виключно у компетенції Гааґи».
Тим часом, речники Міжнародного трибуналу висловлюють упевненість, що іще у цьому році Мілошевич буде виданий в Гааґу. Головний прокурор цього суду, Карла дель Понте, повідомила що підготувала оновлений ордер на арешт колишнього глави сербів. Представник Міжнародного трибуналу з колишньої Юґославії у Гаазі Флоренсі Гартман сказала нашому кореспондентові по телефону:
Голос
« Ми дуже сподіваємося, що югославська і сербська влада на цьому етапі й надалі співпрацюватиме з нами з тим щоб предати Мілошевича Гаазі».
Відомо також, що офіційний Белґрад вже заявив, що розглядатиме справу екстрадиції Мілошевича до Гааґи після прийняття парламентом відповідного закону про співпрацю з міжнародним трибуналом. Відома журналістка і автор книг про Югославію 90-х, Лора Зільбер, яка працює нині у Нью-Йорку, так прокоментувала нашому радіо можливість екстрадиції Мілошевича:
« Я думаю, що Белґрадові потрібен певний час для видачі Мілошевича Гаазі. И складність нинішньої позиції влади у тому, що громадська думка з приводу суду над Мілошевичем неоднозначана, далеко не всі схильні предавати його Гаазі. Але Белґрад не буде, скоріш за все, рабом громадської думки і провадитиме свою лінію. Я думаю, що не варто очікувати видачі Мілошевича у найближчий час. Разом з тим, у Белґраді розуміють, що вони мусять виконувати міжнародні зобов’язання, у тому числи й видачу всіх винних у воєнних злочинах Міжнародному судові у Гаазі».
Як і варто було очікувати чимало політиків у Москві засудили арешт Мілошевича. Так, глава російських комуністів Ґеннадій Зюганов вважає, що це зроблено під тиском США і НАТО. Він також додав, що керівництво Югославії здійснило арешт Мілошевича фактично в обмін на фінансову допомогу.
