У новому опитуванні Gallup дізнавався, що звичайні українці думають про майбутнє своєї країни, на тлі російської війни, що триває.
«Голос Америки» поспілкувався з провідними експертами про основні результати опитування.
«З огляду на все те, що відбувається, зараз важливіше, ніж будь-коли, щоденно приділяти увагу подіям в Україні», – сказала «Голосу Америки» Джулі Рей, редакторка світових новин Gallup.
Gallup – незалежна глобальна дослідницька організація зі штаб-квартирою у Вашингтоні, найбільш відома своїми опитуваннями громадської думки.
Якою має бути «перемога»?
Практично всі українці погоджуються – виграти війну означає повернути всю землю, яку Росія забрала у їхньої країни з 2014 року, коли Москва провела незаконну анексію Криму, показало опитування Gallup.
У той час як більшість українців підтримують боротьбу, поки війна не буде виграна, ця більшість скорочується.
Минулого року було 70%, а цього року – 60%. «Втома накопичується», – каже Сергій Радченко, дослідник радянської історії в університеті Джонса Гопкінса.
Зараз усе більше українців сподіваються, що Київ зможе домовитися про припинення конфлікту.
Ці настрої, за словами Рей, особливо сильні біля лінії фронту на півдні та сході країни, де точаться найбільш активні бойові дії.
Кожен другий українець, опитаний Gallup, зазначив, що йому важко заплатити за їжу та житло.
Експерти кажуть, що Росія хоче, щоб розчарування в Україні зростало через затягування війни.
«Саме тому [президент Росії Володимир] Путін дотримувався такої стратегії атак на інфраструктуру, електростанції тощо, – сказав Радченко. – Він хоче виснажити українську громадськість».
Цієї зими Путін може піти далі.
«Будуть складні умови, – вважає Джозеф Най, колишній декан Гарвардської школи Кеннеді. – Росіяни зосереджуються на руйнуванні інфраструктури, а тому люди будуть мерзнути й голодувати. Можливо, це якось вплине на те, як українці сприймають війну».
«Жахлива трагедія»: десятки загиблих та руйнування внаслідок атаки на Харківщині (фотосвідчення)
Більшість українців довіряють Зеленському та військові
«Хоч є певні ознаки втоми, українці загалом залишаються відданими перемозі у війні», – каже Рей.
Схвалення українцями дій війська та президента України Володимира Зеленського, додала вона, є запорукою перемоги.
Українці глибоко довіряють своєму війську, рейтинг схвалення досягає рекордного рівня в 95%, за даними Gallup.
«Ми не знаємо, скільки звільнили, але бачимо – якою ціною»: ексклюзивний фоторепортаж із стабпункту на передовій
Підтримка Зеленського трохи похитнулася, але залишається надзвичайно високою – 81%.
Висновки Gallup показують, що українці зараз підтримують Зеленського, але зниження довіри до його лідерства, хоч і малопомітне, «звучить як погана новина», сказав Радченко.
«Якби я на місці [Зеленського] дивився на ці дані опитування, я б почав хвилюватися».
Незначне зниження підтримки Зеленського могло бути пов’язане з тим, що «наступ України був менш рішучим, ніж минулого року», – пояснив Най.
Але Най не бачить приводу для занепокоєння. «[Президент США Джо] Байден, – сказав він, – був би радий мати такі цифри опитувань, як і будь-який лідер у демократичному світі. Злети і падіння – це природно».
Підтримка Німеччини серед українців зростає, а от підтримка США дещо знизилась
Рейтинги Зеленського багато в чому залежать від його дипломатичних успіхів на Заході, вважають експерти.
Двома найбільшими постачальниками військової допомоги Україні є США та Німеччина.
За даними Gallup, 53% українців схвалюють уряди США та Німеччини. Цей рівень нижчий, порівняно з торішніми даними для США, але більше для Німеччини.
«Закрадається відчуття розчарування США через те, що вони не зробили стільки, скільки могли, враховуючи все, що робила Україна, щоб стримати російську агресію, – сказав Радченко. – Все, про що [українці] просили, – це фінансова допомога, військова допомога».
У той час як політики-республіканці та демократи в США сперечаються один з одним щодо відправки військового обладнання в Україну, «Німеччина висловила свою підтримку», додає Радченко.
Опитування проведено після липневого саміту НАТО, на якому Байден заявив світові, що Україна не буде готова приєднатися до НАТО до закінчення війни.
«Цілком можливо, що це ... викликало деякі запитання, – сказав Рей. – Відсоток українців, які сказали, що не мають думки щодо лідерської ролі США, зріс до 25%, а несхвалення також зросло до 22%».
Не дивно, сказав Рей, що 0% респондентів підтримують Кремль, і лише частина українців підтримує китайський уряд (Пекін є головним торговим партнером Москви та одним із її найближчих політичних союзників).
Надії на членство в НАТО, ЄС
Майже три чверті українців вірять, що їхня країна приєднається до НАТО та Європейського союзу протягом десяти років, свідчить опитування Gallup.
«Україні буде важко потрапити в НАТО, поки триватиме війна», – сказав Радченко, вказавши, що існує суперечливість в тому, що більшість українців хочуть і членства в НАТО, і довести війну до кінця.
Країни НАТО зобов’язані захищати одна одну, тому бути допущеним у розпал війни – у цьому важко переконати, кажуть експерти.
«Всі можуть бажати більше ніж можуть отримати, – сказав Най. – Але є компроміс. Важко уявити схвалення вступу [України] до НАТО погодять усі країни-члени, коли все ще триває стрілянина».
Все ж, українці налаштовані оптимістично. «[Вони] бачать своє майбутнє тісно пов’язаним із Заходом», – сказав Рей.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками загинуло понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум