Доступність посилання

ТОП новини
10 Грудень 2018, Київ 10:17

14 друзів антикорупційного суду


Президент України Петро Порошенко та голова МВФ Крістін Лагард, червень 2017 року

Після того, як Верховна Рада України нарешті ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд, почалася підготовка до його повноцінного запуску. Зокрема, належить обрати шістьох членів Громадської ради міжнародних експертів, які контролюватимуть відбір суддів. Своїх кандидатів до цієї ради, за даними фундації DEJURE, можуть подати 14 міжнародних організацій.

Головне призначення Громадської ради міжнародних експертів – допомагати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у відборі суддів Вищого антикорупційного суду у відповідності до критеріїв, передбачених законодавством. До цих критеріїв входять, зокрема, прозоре походження майна судді, етична поведінка, наявність необхідного досвіду роботи в міжнародних судових установах у сфері протидії корупції та потрібних компетенцій.

До Громадської ради має входити не більше від семи експертів. Своїх кандидатів можуть подавати міжнародні організації, з якими Україна уклала договори про співпрацю у сфері запобігання та протидії корупції.

Фундація DEJURE, громадська організація, опублікувала перелік із 14 таких організацій, які на її запит надало Міністерство закордонних справ України.

  • Управління ООН з наркотиків і злочинності – спеціалізована установа ООН, яка займається протидією поширенню наркотиків та злочинам, які з ним пов’язані; окрім цього, серед пріоритетів організації є й запобігання корупції, відмиванню грошей та повернення вкрадених активів.
  • Рада ООН з прав людини: спецдоповідач з питання незалежності суддів і юристів – цю посаду заснували в 1994-му у відповідь на дедалі більший тиск на незалежних суддів та правників. Чинний спецдоповідач з грудня 2016 року – Дієґо Ґарсіа-Саян. До його обов’язків входить реагувати на всі отримані повідомлення про порушення прав суддів та юристів та надавати консультації та технічну підтримку країнам, які хочуть захистити своїх правників.
  • Група держав проти корупції (GRECO). Організація підзвітна Раді Європи. Україна стала її сороковим членом у 2006 році, за президентства Віктора Ющенка. Всередині GRECO існує процедура оцінювання, яка має на меті визначити поступ країн-членів у протидії корупції. Наприкінці 2017 року голова GRECO Марін Мрчела висловився на підтримку Національного антикорупційного бюро України і проти «неналежного тиску» на нього.
  • Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей MONEYVAL – служба, яка, окрім фінансових установ, в окремих країнах моніторить, зокрема, казино, гральні заклади, торгівлю нерухомістю, діяльність адвокатів. Саме за рекомендацією афілійованої до MONEYVAL Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) український уряд у 2002 році створив Державну службу фінансового моніторингу. Вона ж відповідає за приведення системи фінансового моніторингу у відповідність до критеріїв MONEYVAL.
  • Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) – створена за підсумками саміту G7 у 1989 році. Менше ніж за рік FATF склала 40 рекомендацій із боротьби проти відмивання грошей, а також фінансування тероризму. Україна зараз не є членом FATF та взаємодіє з цією організацією через свою співпрацю з MONEYVAL.
  • Організація економічного співробітництва та розвитку – серед своїх цілей має підвищення трудової зайнятості та підвищення ефективності економіки в країнах-членах. Водночас рішення ОЕСР не мають обов’язкової дії і носять швидше дорадчий характер. Меморандум про взаєморозуміння між урядом України та ОЕСР щодо поглиблення співробітництва був підписаний у 2014 році та продовжений у 2016-му до жовтня цього року. У своєму останньому звіті восени 2017-го ОЕСР висловила занепокоєння тим, що зворотній рух реформ в Україні все ще можливий.
  • Євроюст – міжнародне агентство, яке займається координацією розслідувань між компетентними органами держав-членів ЄС. До компетенції Євроюсту входять не тільки корупційні злочини, а й тероризм, екологічні правопорушення, примус до проституції, незаконний обіг наркотиків, торгівля приватними даними.
  • Європол – установа Євросоюзу, яка збирає інформацію про кримінальні правопорушення. Як і Євроюст, Європол займається широким спектром правопорушень, серед яких підробка євро, торгівля людьми, тероризм, організована злочинність та наркоторгівля. Наприкінці 2017 року радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк заявив, що пункти біометричного контролю на кордоні з Росією синхронізовані з базами Європолу так само, як і Інтерполу.
  • Інтерпол – найбільша міжнародна організація для координації розшукових дій правоохоронних органів. До її складу входить 192 країни-члени. Окрім міжнародного розшуку, до її завдань входить також боротьба з наркотрафіком, торгівлею людьми та організованою злочинністю.
  • Європейські партнери проти корупції (EPAC) – незалежна мережа антикорупційних установ з країн-членів Ради Європи. НАБУ увійшло до цієї мережі в 2015 році, а в листопаді 2017-го голова бюро Артем Ситник взяв участь в щорічній конференції EPAC в Лісабоні.
  • Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) – організація, яка відповідає за боротьбу зі зловживаннями щодо бюджету Європейського союзу. Згідно з даними самої установи, з 2010-го до 2017-го вона провела близько 1800 розслідувань та винесла понад 2300 рекомендацій, за якими до бюджету ЄС повернули майже 7 мільярдів євро. Восени 2017-го Кабмін створив Міжвідомчу координаційну раду з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України і Європейського союзу. Цей орган, зокрема, відповідає і за комунікацію з OLAF.​

Читайте також: «Україна виграла від боротьби з корупцією 6 мільярдів доларів – аналітики»

  • Організація з безпеки і співробітництва в Європі (OSCE) – хоча ОБСЄ більше відома в Україні через свою діяльність в зоні бойових дій на Донбасі, до її компетенції входять також питання в галузі економіки, довкілля, науки та технологій. Україна очолювала ОБСЄ в 2013 році.
  • Світовий банк – міжнародна організація, яка об’єднує 189 країн і ставить собі за мету боротьбу з бідністю та підвищення добробуту в країнах, що розвиваються. Після Революції гідності Світовий банк разом із МВФ підтримував економіку України, натомість вимагаючи проведення реформ. Із 2014 року банк надав Україні допомогу на суму 5,5 мільярдів доларів США. Портфель проектів Світового банку передбачає надання допомоги ще на 2,5 мільярди доларів. Також банк схвалив Концепцію партнерства з Україною, яке триватиме до 2021 року.
  • Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) – міжнародна фінансово-кредитна інституція, яка підтримує проведення реформ в країнах Центральної Європи та Центральної Азії. Співпраця ЄБРР з Україною почалася ще в 2011-му. Зараз вона фокусується, поміж іншого, на розбудові енергетичної системи та інфраструктури, а також подоланні наслідків останньої кризи у фінансовому секторі. У 2015-му Україна, як одна з країн-донорів ЄБРР, сплатила два мільйони євро членського внеску.

Відсутність МВФ зрозуміла – Юрчишин

Юрист фундації DEJURE Андрій Химчук звернув увагу на те, що в переліку організацій немає Міжнародного валютного фонду, який тривалий час наполягав на ухваленні закону про антикорупційний суд.

«Оскільки Україна не має з МВФ договорів про співпрацю у сфері запобігання та протидії корупції, МВФ не зможе делегувати своїх представників – тобто не матиме прямого контролю за відбором суддів і мусить покладатися на партнерів», – цитує правника фундація.

Немає в переліку і антикорупційної організації Transparency International. Виконавчий директор українського осередку TI Ярослав Юрчишин пояснює це тим, що Transparency – неурядова установа, чию діяльність не регулюють міждержавні договори.

Ярослав Юрчишин вважає, що присутність представників МВФ у Громадській раді дозволила б говорити про заангажованість фонду під час підготовки законопроекту про антикорупційний суд
Ярослав Юрчишин вважає, що присутність представників МВФ у Громадській раді дозволила б говорити про заангажованість фонду під час підготовки законопроекту про антикорупційний суд

Те, що в Громадській раді міжнародних експертів не буде представників МВФ, Юрчишин не вважає проблемою.

«Зважаючи на те, як активно включився МВФ, навіть коментуючи певні положення, потім цю міжнародну інституцію спробували б звинуватити, наприклад, в конфлікті інтересів – що ця інституція спеціально прописувала вимоги так, щоб потрапити в цей перелік. З іншого боку, так само немає Венеційської комісії, яка теж дуже активно включалася в доопрацювання і рекомендації стосовно цього законопроекту. В той же час є Організація економічного співробітництва та розвитку, Світовий банк, ЄБРР – ті структури, де чітко в міжнародних договорах прописані антикорупційні показники», – сказав він у коментарі для Радіо Свобода.

Антикорупціонер звертає увагу на те, що Україна почала співпрацювати з МВФ у 1990-х роках, коли самої термінології боротьби з корупцією ще не існувало. Відтак її й не було в Меморандумі про співпрацю між фондом та Україною.

Загалом перелік організацій, чиї представники зможуть формувати Громадську раду, не викликає в Юрчишина питань, попри певне дублювання функцій та підзвітності.

Однак він обіцяє, що Transparency International Ukraine буде моніторити відбір делегатів до Громадської ради, і звертає увагу на те, що деякі міжнародні установи можуть бути упереджені щодо протистояння Росії та України.

У багатьох міжнародних організаціях Росія є активним членом
Ярослав Юрчишин

«У багатьох міжнародних організаціях Росія є активним членом, як, наприклад, в Організації безпеки та співробітництва в Європі. Звісно, зважаючи на ситуацію в Україні, жодна людина, жоден експерт навіть найвищого рівня, який має наперед визначене ставлення прихильності до країни-агресора, не визнає окупацію Криму, не може потрапити до такої шанованої інституції, як рада міжнародних експертів», – переконаний він.

Попередня редакція законопроекту про антикорупційний суд містила положення, згідно з яким негативний висновок Громадської ради міг бути подоланий 11 голосами ВККС. Ця норма викликала побоювання в антикорупційних діячів.

Однак Юрчишин звертає увагу на те, що в остаточному варіанті цю норму змінили. Тепер якщо міжнародні експерти забракують учасника конкурсу і він подасть апеляцію, Вища кваліфікаційна комісія поверне його кандидатуру на повторний розгляд Громадської ради. Якщо більшість експертів проголосують «за», відсіяний суддя зможе повернутися до конкурсу.

«Механізм апеляції необхідний. Припустимо просто, що, зважаючи на дуже короткі терміни, в межах яких буде працювати Громадська рада міжнародних експертів, там іде рахунок на тижні, навіть не на місяці для аналізу, можна припуститися помилки. Має бути захист від помилки. Але при цьому більшість ГРМЕ має голосувати за остаточне рішення», – зауважив голова TI Ukraine.

Він вважає, що така зміна нівелює ризик того, що вплив міжнародних антикорупційних фахівців на формування антикорупційного суду буде надміру обмежений.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG