Доступність посилання

ТОП новини

Секретний звіт НАТО: дедалі більші фінансові можливості «Талібану» можуть зробити його неподатливим до тиску (ексклюзив)


Державний секретар США Майк Помпео і мулла Абдул-Гані Барадар, співзасновник «Талібану» і колишній заступник колишнього ватажка руху мулли Омара. Барадар тепер є політичним керівником «Талібану» і очолював делегацію руху на переговорах зі США
Фруд Бежан

Дедалі більші фінансові можливості афганського войовничого ісламістського руху «Талібан» можуть зробити його неподатливим до тиску міжнародної спільноти в час переговорів про його роль у повоєнному Афганістані, свідчить конфіденційний звіт, що його замовив союз НАТО і отримало Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.

«Талібан», попереджає документ, «здобув або близький до здобуття фінансової і військової незалежності» – такий сценарій дав би можливість сунітському екстремістському угрупованню відмовитися від головних своїх зобов’язань, що їх воно зробило за мирним планом, який був укладений за посередництва США і має на меті покласти край 19-річній війні.

«Фінансова незалежність дає можливість афганському «Талібанові» самостійно фінансувати свою боротьбу проти влади без необхідності мати підтримку від урядів чи громадян інших країн»

«Фінансова незалежність дає можливість афганському «Талібанові» (таку ж назву має ідеологічно споріднене угруповання в сусідньому Пакистані, але воно діє окремо від афганського – ред.) самостійно фінансувати свою боротьбу проти влади без необхідності мати підтримку від урядів чи громадян інших країн», – мовиться в звіті, що був укладений на підставі інтерв'ю з чільними діячами «Талібану», афганськими посадовцями й іноземними експертами.

Це також підтримало б продовження відносин «Талібану» з іншими міжнародно визнаними терористичними угрупованнями, зокрема з мережею «Аль-Каїда».

Рух «Талібан» останніми роками розширив свої фінансові можливості завдяки зростанню прибутків від нелегальної торгівлі наркотиками, нелегального видобутку корисних копалин і експорту цих продуктів. За оцінками експертів, наведеними в звіті, це угруповання за період останнього фінансового року в Афганістані, з березня 2019-го до березня 2020-го, заробило неймовірну суму в 1,6 мільярда доларів США.

За дедалі більшими фінансовими здатностями «Талібану» стоїть мулла Мохаммад Якуб, новий і амбітний військовий командувач, який узяв на себе фінансування руху. Молодий Якуб, син колишнього духовного лідера «Талібану», небіжчика мулли Мохаммада Омара, також намагається здобути й лідерство в усьому угрупованні, мовиться у звіті.

Члени делегації «Талібану» на відкритті афганських мирних переговорів у столиці Катару Досі 13 вересня 2020 року
Члени делегації «Талібану» на відкритті афганських мирних переговорів у столиці Катару Досі 13 вересня 2020 року

Мета мулли Якуба – «досягти незалежності афганського «Талібану», тобто скористатися з можливостей заробітку в регіонах, які перебувають під його військовим контролем, щоб отримати змогу діяти без потреби в зовнішній фінансовій, політичній чи військовій підтримці», зазначено в документі.

Звіт, який підготував дослідник і журналіст Лінн О’Доннелл, застерігає, що дедалі більші фінансові спроможності «Талібану» можуть зробити його невразливим до тиску, який міг би змушувати його виконати зобов’язання перервати зв’язки з «Аль-Каїдою» й іншими визнаними терористичними угрупованнями.

«Якщо не буде вжито глобальних заходів, «Талібан» залишиться значною мірою багатою організацією зі стійким потоком фінансування і зовнішньою підтримкою країн регіону», – попереджає звіт.

«Його роль як сили дестабілізації, і не тільки в Південній Азії, а й у всьому світі, тільки посилиться через вихід США з афганського театру дій і очікуване повернення руху до складу рівняння влади в Кабулі», – мовиться в документі.

Хоча мулла Якуб, як вважають, є прихильником мирної угоди, незрозуміло, який вплив могла б мати потенційна зміна керівництва «Талібану» на мирний процес.

Звіт був укладений до початку офіційних мирних переговорів між «Талібаном» і урядом Афганістану, які почалися в Катарі 12 вересня.

Ці давно очікувані переговори є елементом визначально важливої угоди, яку в лютому уклали між США і «Талібаном».

За тією угодою, іноземні війська мають вийти з Афганістану до травня 2021 року в обмін на гарантії «Талібану» покласти край тероризмові і обіцяне ним досягнення домовленості з афганським урядом про постійне припинення вогню і поділ влади.

Усе більші джерела грошей

Мулла Якуб був практично невідомим до 2015 року, коли «Талібан» визнав смерть його батька, мулли Омара, яка сталася за два роки до того в Пакистані.

Відтоді амбітний мулла Якуб просто прорвався на чільні позиції в «Талібані». Після невдалої спроби того року посісти батькове керівне місце він зміцнював свою владу, спершу ставши заступником лідера руху, а нещодавно отримавши й впливову посаду військового командувача угруповання.

Крім того, мулла Якуб зумів здобути контроль над більшою частиною широкої фінансової мережі «Талібану» і 2016 року створив фінансову комісію, яка мала максимально збільшити прибутки руху і тим підтримати його намагання очолити все угруповання.

Завдяки керівним діям мулли Якуба «Талібан», мовиться у звіті, «свідомо увійшов у регіони Афганістану з наявними для видобутку корисними копалинами і зміг розбудувати свої фінанси, за власними оцінками руху, понад усі очікування».

Нинішній лідер руху «Талібан» Хайбатулла Ахундзада
Нинішній лідер руху «Талібан» Хайбатулла Ахундзада

Ключем до цього стало «поліпшення методів оподаткування і розбудова експортних ринків через нав’язування відносин із бізнесом у галузях гуртової торгівлі й експорту широкого спектру товарів, від вугілля й солі до коштовних каменів, зокрема рубінів і смарагдів».

Відтоді, як мулла Якуб узяв на себе контроль за фінансами «Талібану», це угруповання наростило свої річні прибутки від менш ніж 1 мільярда доларів США до 1,6 мільярда, свідчать інтерв’ю автора звіту з трьома чільними членами афганського «Талібану», які базуються в місті Кветті на південному заході Пакистану і, як кажуть, близько пов’язані з фінансовою комісією угруповання.

Структура доходів «Талібану» під контролем мулли Якуба, про яку повідомили члени угруповання, свідчить, що за минулий фінансовий рік воно заробило близько 464 мільйонів доларів США на видобутку природних копалин, 416 мільйонів доларів на наркотиках, 240 мільйонів отримало від іноземних країн і фізичних осіб, іще 240 мільйонів на експортних операціях, суму в 160 мільйонів зібрало у вигляді податків і ще 80 мільйонів доларів США заробило на нерухомості.

Заявлені «Талібаном» доходи на суму в 1,6 мільярда доларів США загалом відповідають даним Санкційного комітету Ради безпеки ООН, який повідомляв у травні, що прибутки угруповання «становлять від 300 мільйонів до 1,5 мільярда доларів США на рік».

Ключем до такого зростання доходів стали значно більші здобутки з видобутку копалин, які збільшилися з 35 мільйонів доларів США 2016 року до 464 мільйонів 2020-го, повідомив один із опитаних членів «Талібану», який додав, що найбільшими покупцями сировини були Об’єднані Арабські Емірати й Китай.

Значним джерелом прибутків для «Талібану» залишалася й нелегальна торгівля опієм і опійними препаратами. Близько 90 відсотків від усього героїну в світі походить із долини річки Гельманд, твердині «Талібану» на півдні Афганістану.

Угруповання обкладає податками селян, які вирощують опійний мак, а також бере участь у нелегальному транспортуванні наркотиків у сусідні країни, звідки вони врешті дістаються до Європи і Північної Америки.

«Зусилля Якуба з метою контролювати і розширювати фінансування організації означає, що ці плани можуть, за словами наближених до нього посадовців угруповання, досягти сум близько 2 мільярдів доларів на рік», – мовиться у звіті.

Зовнішня підтримка

Незважаючи на наявність багатомільярдної бізнес-імперії, для війни «Талібану» проти уряду визначально важливою була зовнішня підтримка.

Конфіденційний звіт НАТО дає знати, що мулла Якуб намагається покласти край цій залежності і досягти фінансової самодостатності.

«Талібан» розробив такі фінансові схеми, щоб стати незалежною військово-політичною структурою», – мовиться в документі.

Пакистан, головного фінансового спонсора афганського «Талібану», давно звинувачують у тому, що він надає його бойовикам притулок і допомогу.

Щойно звільнені в’язні-таліби виходять із в’язниці «Пул-е-Чархі» в столиці Афганістану Кабулі 13 серпня 2020 року
Щойно звільнені в’язні-таліби виходять із в’язниці «Пул-е-Чархі» в столиці Афганістану Кабулі 13 серпня 2020 року

Зв’язки Пакистану з «Талібаном» тягнуться з 1990-х років, коли Ісламабад надавав рухові озброєння, військове навчання й дані розвідки. Пакистан був однією лише з трьох країн, які в ті часи визнавали режим «Талібану» за уряд Афганістану.

І після падіння режиму 2001 року багато хто з ватажків «Талібану» знайшов притулок у Пакистані.

Як кажуть оглядачі, Пакистан розглядає «Талібан» як інструмент для досягнення своїх довгострокових цілей в Афганістані – встановлення в Кабулі пропакистанського уряду і обмеження там впливу свого головного суперника – Індії, яка нині має тісні контакти з Кабулом.

Сусідній Іран визнає, що має контакти з «Талібаном», але наполягає, що вони мають за мету тільки гарантувати безпеку іранських громадян в Афганістані і сприяти мирним переговорам.

Але американські посадовці звинувачують Тегеран у наданні «Талібанові» різноманітної підтримки; там це заперечують.

У доповіді, оприлюдненій у листопаді 2019 року, Агентство оборонної розвідки США заявило, що Іран надає «Талібанові» фінансову, політичну, тренувальну і матеріальну підтримку.

Росія заявляє, що встановила контакти з «Талібаном» останніми роками через спільну загрозу, яку становило угруповання «Ісламська держава» в Афганістані. США ж звинувачують Росію в озброєнні «Талібану»; там це заперечують.

За останні два роки Москва прийняла в себе дві міжнародні конференції щодо афганського мирного процесу, запрошуючи на них лідерів «Талібану» і представників афганської опозиції.

У липні цього року засоби інформації у США повідомили, що російська військова розвідка запропонувала «Талібанові» таємні премії за вбивство військових США чи інших країн НАТО в Афганістані. Москва і «Талібан» заперечили ці повідомлення, що ґрунтувалися на не підтверджених офіційно оцінках американської розвідки.

Колишній духовний лідер «Талібану», небіжчик мулла Мохаммад Омар (на фото). Його найстарший син, мулла Мохаммад Якуб – новий і амбітний військовий командувач, який також перебрав на себе фінансування руху
Колишній духовний лідер «Талібану», небіжчик мулла Мохаммад Омар (на фото). Його найстарший син, мулла Мохаммад Якуб – новий і амбітний військовий командувач, який також перебрав на себе фінансування руху

Тим часом «Талібан» отримує значні кошти з Пакистану, Ірану і кількох країн регіону Перської затоки, зокрема Саудівської Аравії, ОАЕ й Катару.

Доповідь Ради безпеки ООН у травні 2018 року повідомляла, що «регіон Перської затоки також залишається важливим для «Талібану» як місце, де можна відмити доходи від наркотиків» через «мережу окремих осіб, компаній, мечетей і медресе (ісламських релігійних шкіл), і різноманітних доброчинних фондів».

Іноземне фінансування становить значну частку доходів «Талібану» і, за повідомленням 2018 року британської медіакомпанії «Бі-бі-сі», може сягати «до 500 мільйонів доларів на рік». У цьому повідомленні цитували «секретний звіт ЦРУ», в якому йшлося про те, що «Талібан» отримав тоді 106 мільйонів доларів із зовнішніх джерел, «зокрема з держав регіону Перської затоки».

«Зміна поколінь»

Розширення фінансових можливостей «Талібану» є також елементом намагань мулли Якуба зміцнити свої претензії на те, щоб стати найвищим керівником руху.

Мулла Якуб «вправно і опортуністично використав захворювання кількох чільних лідерів «Талібану» на COVID-19, щоб розширити свій контроль над організацією», мовиться у звіті.

За повідомленнями, лідер «Талібану» Хайбатулла Ахундзада і його перший заступник Сіраджуддін Хаккані, який водночас очолює «мережу Хаккані», впливову фракцію «Талібану», яку США визнали терористичною організацією, – підхопили коронавірус.

Посадовці «Талібану» заперечили повідомлення журналу Foreign Policy, який, посилаючись на неназваних представників руху, заявив, що Ахундзада захворів на COVID-19 і, можливо, помер під час лікування за кордоном.

Тепер же, як мовиться у звіті, мулла Якуб «має і військову, і фінансову владу, і якщо він зуміє втримати її напередодні очікуваної серії консультативних нарад руху, то пізніше 2020 року його, найімовірніше, офіційно затвердять верховним лідером «Талібану».

Його престиж як найстаршого сина мулли Омара ще зміцнює його позиції і серед польових командирів, і серед рядових членів «Талібану».

Але намагання мулли Якуба стати лідером може спровокувати боротьбу за владу, мовиться у звіті, – що може вилитися в насильство і відвернути увагу від мирного процесу з урядом у Кабулі.

Експерти змальовують муллу Якуба як представника відносно поміркованого табору, який виступає за завершення війни шляхом переговорів.

Його підтримує мулла Абдул-Гані Барадар, співзасновник «Талібану» і колишній заступник мулли Омара. Барадар, який багато років просидів у в’язниці в Пакистані, є нині політичним керівником «Талібану» і очолював делегацію руху на переговорах зі США, на яких уклали домовленість.

Але, як мовиться в звіті, зростання позицій мулли Якуба «сигналізує про зміну поколінь, від «старої гвардії» мулли Омара до більш опортуністичної і, можливо, більш брутальної групи».

Партнери-терористи

Фінансова самодостатність «Талібану» призведе до того, що рух стане стійким до зовнішнього тиску, попереджає звіт і додає, що в такому разі бойовики зможуть відступити від своїх зобов’язань, які взяли на себе за мирним планом, домовленим зі США.

Серед таких зобов’язань – обіцянка «Талібану» за угодою зі США не давати терористичним групам, зокрема «Аль-Каїді», використовувати Афганістан як безпечну базу для планування своїх нападів.

Але в доповіді Пентагону в липні цього року мовиться, що «Аль-Каїда» продовжує мати з «Талібаном» «тісні зв’язки». В тому документі додано, що ця визнана терористичною мережа «регулярно підтримує і співпрацює з низовими членами «Талібану» в намаганні підірвати уряд Афганістану, і має постійну зацікавленість у нападах на сили США і західні цілі в регіоні».

А в доповіді ООН, оприлюдненій у червні цього року, мовиться, що «Аль-Каїда» і «Талібан» «залишаються близькими, виходячи зі своєї дружби, історії спільної боротьби, ідеологічних симпатій і взаємних шлюбів».

У цій доповіді додається, що «Талібан» «регулярно консультувався» з «Аль-Каїдою» протягом переговорів зі США і дав цій мережі «гарантії, що буде поважати їхні історичні зв’язки».

Конфіденційний звіт НАТО також повідомляє, що «Талібан» почав переговори з урядом Афганістану «в партнерстві з його традиційними союзниками в інших організаціях, офіційно визнаних терористичними в ООН і США, серед яких є й «Аль-Каїда».

«Талібан» своїми словами і діями ясно дає знати, що не має наміру відмовлятися від свого альянсу» з «Аль-Каїдою» й іншими джигадистськими організаціями

«Талібан» своїми словами і діями ясно дає знати, що не має наміру відмовлятися від свого альянсу» з «Аль-Каїдою» й іншими джигадистськими організаціями, мовиться у звіті.

«У результаті Афганістан, найімовірніше, знову перетвориться на некерований простір», схожий на той, що був до нападу «Аль-Каїди» на США 11 вересня 2001 року, мовиться в документі.

Для того, щоб відвернути перетворення Афганістану на такий «некерований простір для жорстокого джигадизму, який загрожував би регіонові і решті світу», звіт пропонує, щоб союз НАТО спершу вдався до дій, щоб «зупинити діяльність «Талібану» на здобуття багатств».

Документ також закликає Північноатлантичний союз не викреслювати діячів «Талібану» і їхніх союзників із санкційних списків ООН і, навпаки, розширити санкції проти їхніх бізнесів і проти окремих осіб, які сприяють фінансуванню «Талібану», а також підтримати всесвітнє ембарго на нелегальні продукти з Афганістану.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG